Рішення № 21342135, 03.02.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.02.2012 Справа № 5008/232/2011

За позовом Прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, м. Київ та ПАТ „Акціонерний комерційний банк „Київ”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сузір”я”, с. Солочин Свалявський район

про відшкодування шкоди у вигляді збитків на суму 895873,34 грн. ,

Головуючий суддя Кадар Й.Й.

За участю представників:

від прокуратури Онуфрій В.І. прокурор відділу прокуратури Закарпатської області, посвідчення № 148,

від Міністерства фінансів України, м. Київ не з”явилися,

від ПАТ „Акціонерний комерційний банк „Київ” ОСОБА_1., представник за довіренісю № 25/180 від 15.06.11,

від відповідача - ОСОБА_2., представник за довіренісю № 57 від 29.03.11,

СУТЬ СПОРУ: Прокурором Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, м. Київ та ПАТ „Акціонерний комерційний банк „Київ”, м. Київ заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сузір”я”, с. Солочин Свалявський район про відшкодування шкоди у вигляді збитків на суму 895873,34 грн.

Перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ” звернувся у лютому 2011р. до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Сузіря” про відшкодування шкоди у вигляді збитків на суму 895873,34 грн.

Звернення прокурора до суду, з посиланням на норми чинного законодавства щодо правових підстав для подання позову (ст. 121 Конституції України, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, ст. 20, 35, 361 Закону України „Про прокуратуру”), аргументовано доводами про необхідність захисту інтересів держави, громадян та юридичних осіб (вкладників банку), яким завдано шкоди у вигляді збитків неправомірними діями товариства з обмеженою відповідальністю „Сузіря” за наслідками невиконання останнім умов договору про організацію спорудження обєкта будівництва від 20.04.2007р.

Позовні вимоги прокурор просить задоволити на підставі ст. 224 Господарського кодексу України, ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. 12, 16 Закону України „Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” та п.п. 5.4.4. Правил фінансування будівництва виду А, затверджених рішенням Правління АКБ „Київ” 21.03.2007.

Рішенням господарського суду Закарпатської області по справі № 5008/232/2011 від 13.04.2011р. у задоволенні вищезазначеного позову відмовлено повністю з мотивів недоведеності вини відповідача у завданні позивачу шкоди.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.08.2011 рішення скасовано, позов задоволено повністю у зв'язку з обґрунтованістю позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду Українивід 25.10.2011р. касаційну скаргу ТОВ „Сузір”я” задоволено частково, рішення господарського суду Закарпатської області від 13.04.2011р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.08.2011 скасовано та передано справу на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.

Автоматизованою системою документообігу справу № 5008/232/2011 розподілено для розгляду судді Кадар Й.Й.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області № 5008/232/2011 від 21.11.2011р. суддею Кадар Й.Й. справу № 5008/232/2011 прийнято до свого провадження.

За результатами нового розгляду Прокурор відділу прокуратури Закарпатської області Онуфрій В.І. та представник публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ”, прийнявши участь у судовому розгляді справи, позовні вимоги підтримали повністю з підстав, зазначених у позовній заяві прокурора, з врахуванням письмового пояснення № 05-24 вих. 11 від 12.01.2012р. предстаника прокуратури та письмового пояснення № 25-02/25-70 від 19.12.11р. представника ПАТ „Акціонерний комерційний банк „Київ”.

Міністерство фінансів України у надісланому суду письмовому поясненні №31-15030-07-26/535 від 17.03.12 позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити повністю, а також просить суд розглядати справу без участі його уповноваженого представника.

На виконання вимог ухвали суду від 21.11.2011р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 19.12.2011р., в якому заперечує проти задоволення позову за результатами нового розгляду та просить суд відмовити у задоволенні такого позову повністю з мотивів наведених у відзиві.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, взявши до уваги вказівки касаційної нстанції викладені у своїй постанові, які є обов”язковими для суду першої інстанції (ст. 111-12 ГПК України), суд

ВСТАНОВИВ:

20.04.2007 між Акціонерним комерційним банком „Київ” в особі Святошинської філії (надалі - Управитель) та товариством з обмеженою відповідальністю „Сузіря” (надалі - Забудовник) було укладено договір про організацію спорудження обєкта будівництва (надалі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору Управитель, який діє на праві довірчої власності Довірителів( фізичних осіб), замовляє Забудовнику збудувати належної якості багатоквартирний житловий будинок в м. Ужгороді по вул. Д. Климпуша, ввести його в експлуатацію та передати обєкти інвестування Довірителям фонду фінансування будівництва (ФФБ) у власність, а Управитель зобовязується забезпечити своєчасне фінансування будівництва за рахунок грошових коштів, отриманих у довірчу власність за укладеними з Довірителями Договорами про участь у ФФБ.

Фінансування спорудження обєкта будівництва здійснюється Управителем за рахунок коштів ФФБ, крім коштів оперативного резерву (10% від ФФБ) в порядку, встановленому цим Договором (п. 1.5. Договору).

Управитель формує оперативний резерв в розмірі 10% від суми грошових коштів, отриманих у довірчу власність за укладеними з Довірителями договорами про участь у ФФБ (п. 2.8. Договору).

Відповідно до Правил фінансування будівництва виду А, затверджених рішенням Правління АКБ „Київ” від 21.03.2007 (далі Правила ФФБ), Управитель (п.2 Правил ФФБ) для виконання своїх зобовязань перед Довірителями ФФБ формує на рахунку ФФБ оперативний резерв за рахунок частини коштів Довірителів, залучених до ФФБ. Кошти оперативного резерву залишаються в управлінні Управителя та використовуються, зокрема, на виплату Довірителям на їх вимогу коштів з ФФБ на умовах Правил ФФБ (п. 3.5. Правил ФФБ).

У відповідності з п.п. 3.3.10 Договору та п.п. 5.4.4 Правил ФФБ лише у випадку недостатності коштів оперативного резерву для задоволення вимог Довірителів Забудовник на письмову вимогу Управителя зобовязаний перерахувати відповідну суму коштів, необхідну до виплати Довірителю. т

У травні 2009 року гр. ОСОБА_3. та ОСОБА_4 звернулися до Свалявського районного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я" та Акціонерного комерційного банку "Київ" в особі Святошинської філії АКБ "Київ" про визнання інвестиційних договорів недійсними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, повернення безпідставно одержаних та збережених коштів.

Позов обґрунтовували тим, що 16 листопада 2007 року між ними та відповідачем АКБ "Київ" в особі Святошинської філії, було укладено договори за № 03\2007 та за № 04\2007 про участь у фонді фінансування будівництва, згідно з яким позивачі як довірителі, взяли на себе зобов'язання передати грошові кошти до ФФБ в довірче управління відповідачеві АКБ "Київ", а відповідач зобов'язувався прийняти кошти до ФФБ та використати їх на фінансування будівництва житла (квартир) №6 та № 9 загальною площею 67,33 кв.м. кожна, розташованих на третьому поверсі житлового будинку по вул. Д.Климпуша в м. Ужгороді Закарпатської області, що мав бути введений в експлуатацію в червні 2008 року, згідно умов договору та Правил фонду фінансування будівництва виду А.

Правилами ФФБ, затвердженими рішенням Правління АКБ "Київ" від 21.03.2007 року визначено, що забудовником об'єкту інвестування є ТзОВ "Сузір'я".

Позивачі виконали всі взяті на себе зобов'язання по внесенню грошових коштів у відповідності з погодженим сторонами графіком.

Загальну вартість об'єкта інвестування в повному обсязі було своєчасно сплачено позивачами на вказаний у договорі рахунок ФФБ № 26019601031901 в Святошинскій філії АКБ "Київ", МФО 320939, код отримувача ЄДРП0У 31859132.

Відповідач АКБ "Київ" взяті на себе зобов'язання перед позивачами не виконав, зокрема, не уклав з позивачами договір уступки майнових прав на об'єкт інвестування, не забезпечив виконання умов щодо строку введення об'єкта інвестування в експлуатацію та не сформував оперативний резерв тощо.

В зв'язку з цим договір № 03\2007 та договір № 04\2007 було розірвано за ініціативою позивачів, що стверджується їх заявою від 17.11.2008 року та підписаною сторонами додатковою угодою від 17.11.2008 року про розірвання договорів.

Відповідачі в добровільному порядку щодо повернення позивачам грошових сум не виконали.нали.

Свалявським районним судом Закарпатської області 12.11.2009р. прийнято рішення у цивільній справі №2-1141/2009(т. 1, а.с.60-63) за позовом Довірителів гр-н ОСОБА_3, та ОСОБА_4 до ТОВ „Сузіря” ( Забудовник) та АКБ „Київ” (Управитель) про стягнення моральної та матеріальної шкоди у звязку з порушенням строків будівництва житла та розірванням по цій причині укладених договорів на участь у ФФБ.

Наведеним вище судовим рішенням Свалявського районного суду констатовано вину АКБ „Київ” (Управитель) у порушенні умов ФФБ та договорів з Довірителями( фізичними особами, які інвестували кошти у будівництво житла) та стягнуто на їх користь з АКБ „Київ”( Управитель) суму 895873,34 грн. у відшкодування матеріальної шкоди( вартість внесених інвестицій з урахуванням інфляційних нарахувань та судових витрат по справі).

Отже, Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 12.11.2009 у цивільній справі №2-1141/2008р. (що набрало законної сили) за участю ПАТ "АКБ "Київ" та ТОВ "Сузір'я" в якості відповідачів встановлено факти, які не підлягають доведенню при вирішенні даного спору (з врахуванням приписів п.4, ст. 35 ГПК України) , а саме, що управителем не було створено відповідного фонду оперативного резерву, внаслідок чого управитель не мав можливості повернути кошти довірителям ФФБ, причому невиплата коштів довірителям є наслідком порушення банком умов ФФБ та укладених з довірителями договорів і саме управитель з цих підстав повинен нести відповідальність. Обов'язок з повернення коштів довірителям покладено на управителя ФФБ, оскільки між довірителями та забудовником ніяких фінансових правовідносин не існувало (а.с.62 том 1).

Підтвердженням вищенаведених обставин, встановлених у судових рішеннях по справі №2-1141/2008р.р. щодо недостатнього фінансування будівництва та формування Управителем оперативного резерву для покриття ризиків у процесі реалізації Договору та неналежного виконання ним своїх зобовязань по залученню коштів у ФФБ, є також дані додатково поданих позивачем доказів (супровідний лист від 07.04.2011 №25-02/652), які свідчать про отримання Управителем до ФФБ в довірче управління грошових коштів на загальну суму 5463 745,53 грн. та формування оперативного резерву в межах суми 547 683,00 грн., в той час як погоджена договірними сторонами загальна вартість обєкту будівництва за договором іпотеки від 28.04.2007р. склала 15288 748,00 грн. (п.п. 1.10). Крім того на початку будівництва житлового будинку (кінець 2007 року 1 півріччя 2008 року) Управитель почав процес повернення частини залучених ним коштів довірителям (виписка по особовому рахунку позивача за період з з 01.01.07 по 01.06.09), що не могло не позначитися на неналежному фінансуванні будівництва та сприяло виникненню кризової ситуації з повернення коштів іншим довірителям.

Разом з тим, господарським судом встановлено, що спір у цивільній справі №2-1141/2008р. випливає виключно з правовідносин між довірителями та управителем, і предмет даного спору не охоплював відносин між управителем та забудовником, а тому висновок суду у справі №2-1141/2008р. не може мати преюдиціального значення для вирішення даної справи, в частині де розглядаються правовідносини між управителем та забудовником.

Відповідно до ч.4 ст.35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Згідно з ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Факт формування управителем оперативного резерву у розмірі 10% від суми внесених довірителями коштів на рахунку ФФБ (в межах 547683 грн.), лише додатково підтверджує встановлений судовим рішенням в цивільній справі факт неповного формування управителем (ПАТ "АКБ "Київ") оперативного резерву для задоволення вимог довірителів.

При цьому, під час розгляду справи №2-1141/2008р. вини ТОВ "Сузір'я" не встановлено, що виключає можливість стягнення з відповідача 895873,34 грн. шкоди в порядку регресу в розумінні ч.1 ст.1191 ЦК України.

Згідно з п.3 ч.16 ст.11 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" Управитель ФФБ при здійсненні управління ФФБ не несе відповідальності власним майном за виплату коштів довірителю ФФБ в разі його відмови від участі у ФФБ виду А, якщо управитель ФФБ дотримався встановлених Правилами ФФБ процедур щодо забезпечення можливості отримання довірителем коштів з ФФБ на вимогу довірителя.

Доводи позивача з посиланням на норми ч.16 ст.11, ст.16 та ч.ч.2,9 ст.20 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" в обґрунтування висновку щодо недопустимості виплати коштів довірителю за рахунок власного майна управителя (не з коштів оперативного резерву) є хибними, оскільки, по-перше, згідно з п.3 ч.16 ст.11 цього закону Управитель ФФБ при здійсненні управління ФФБ не несе відповідальності власним майном за виплату коштів довірителю ФФБ в разі його відмови від участі у ФФБ виду А, якщо управитель ФФБ дотримався встановлених Правилами ФФБ процедур щодо забезпечення можливості отримання довірителем коштів з ФФБ на вимогу довірителя, враховуючи встановлений факт не забезпечення управителем (банком) можливості отримання довірителем коштів з ФФБ на вимогу довірителя, що полягає у формуванні управителем (ПАТ "АКБ "Київ") оперативного резерву в неповному обсязі (в межах 547683 грн.).

Відповідно до ч.11 ст.16 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" у разі зменшення обсягу підтвердженого замовлення на будівництво забудовник зобов'язаний на вимогу управителя ФФБ виду А повернути кошти на рахунок цього ФФБ для розрахунку з довірителями ФФБ виду А. За невиконання зобов'язання щодо перерахування коштів на рахунок ФФБ для проведення управителем розрахунків з довірителями ФФБ виду А забудовник несе відповідальність своїм майном.

Таким чином, у даному випадку відповідальність забудовника (відповідача по даній справі) наступає тільки в разі зменшення обсягу підтвердженого замовлення на будівництво.

Згідно з ч.2 ст.20 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" при відкріпленні від довірителя об'єкта інвестування управитель ФФБ зобов'язаний виплатити довірителю кошти на умовах та у порядку, визначених Правилами фонду.

Разом з тим, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно п.3.3.10 укладеного між сторонами договору про організацію спорудження об'єкта будівництва від 20.04.2007 та п.5.4.4 Правил ФФБ у випадку недостатності грошових коштів оперативного резерву для виплати довірителям у випадках зменшення обсягу підтвердженого замовлення внаслідок відмови довірителя від участі у ФФБ, а також в інших випадках, встановлених Правилами ФФБ та укладеними договороами про участь у ФФБ, забудовник зобов'язаний на першу письмову вимогу управителя, в термін не пізніше 10 банківських днів, з дати отримання від Управителя офіційного листа, перерахувати на рахунок ФФБ грошові кошти в необхідному обсязі.

Зміст п.3.3.10 договору від 20.04.2007 переконливо свідчить про встановлення сторонами поряд з відповідальністю боржника (ПАТ "АКБ "Київ") додаткової (субсидіарної) відповідальності забудовника (ТОВ "Сузір'я"), яка настає виключно у разі недостатності грошових коштів оперативного резерву для виплати довірителям.

Відтак, і відшкодування в порядку регресу шкоди за рахунок відповідача у даній справі - ТОВ "Сузір'я" можливе лише в межах його додаткової (субсидіарної) відповідальності, що відповідатиме змісту ч.1 ст.1191 ЦК України, згідно з якою особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

В даному випадку інший розмір відшкодування випливає з положень ч.1 ст.619 ЦК України.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв”язку із знищенням або пошкодженням речі. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За приписами ст. 1166 Цивільного кодексу України загальними правовими підставами відповідальності за завдану майнову шкоду є наявність складу цивільного правопорушення, необхідними елементами якого є: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність) особи, шкідливий результат такої поведінки (шкода), причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою та вина особи, яка заподіяла шкоду. Наявність всіх чотирьох складових правопорушення є необхідною умовою для притягнення до відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на наведене, позовні вимоги щодо відшкодування шкоди у вигляді збитків підлягають задоволенню частково та стягненню з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Сузір”я”, с. Солочин Свалявський район суми 348190, 34 грн. (895873,34 грн. 547683 грн.) відшкодування шкоди у вигляді збитків.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в сумі 3573,62 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 124, 129 Конституції України, статтями 32-34, 43, 49, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сузір”я”, (Закарпатська область, Свалявський район, с. Солочин, санаторій „Квітка полонини”, код 31859132) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ” (м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22, код 14371869) суму 348190, 34 грн. (триста сорок вісім тисяч сто дев”яносто гривень 34 коп.) відшкодування шкоди у вигляді збитків.

Видати наказ.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сузір”я”, (Закарпатська область, Свалявський район, с. Солочин, санаторій „Квітка полонини”, код 31859132) в доход Державного бюджету України суму 3573,62 грн. (три тисячі п”ятсот сімдесят три гривні 62 коп.) із зарахуванням по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Ггосподарського процесуального кодексу України.

У звязку з оголошенням в судовому засіданні 03.02.2012 року лише вступної і резолютивної частини, повний текст рішення складено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 08.02.2012 року.

Суддя Кадар Й.Й.