Рішення № 21331803, 07.02.2012, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 2-1377/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2012 року Бериславський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого - судді Сіянка В. М.

за участю:

секретаря Тимофієнко І. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Стояни», Дудчанської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області, голови Дудчанської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, сум індексації та компенсації заробітної плати, середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

09.12.2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КП «Стояни», Дудчанської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області, голови Дудчанської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року включно в сумі 7687,69 грн., компенсації за невикористану відпустку в розмірі 719,52 грн., індексації заробітної плати за період з жовтня 2010 року по березень 2011 року включно в сумі 344,32 грн., компенсації за затримку із виплатою заробітної плати за період з жовтня 2010 року по березень 2011 року включно в сумі 231,46 грн., вихідної допомоги у розмірі тримісячного заробітку в сумі 3688,11 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з жовтня 2010 року по 09.12 2011 року в сумі 17202,49 грн. та моральну шкоду в сумі 2000 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача з 09.08.2010 року по 31.03.2011 року перебувала у трудових відносинах з КП «Стояни», працюючи на посаді виконуючого обовязки директора КП «Стояни» (з 09.08.2010 року по 15.02.2011 року) та виконуючи обовязки бухгалтера КП «Стояни» (з 15.02.2011 року по 31.03.2011 року). В порушення ст. 115 КЗпП України КП «Стояни» не виплачувало своєчасно їй заробітну плату, внаслідок чого заборгованість по заробітній платі за період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року включно склала 7687,69 грн. звільнилася вона з підприємства за власним бажанням саме через порушення КП «Стояни» законодавства про оплату праці, що у відповідності до ст. 44 КЗпП України є підставою для виплати підприємством вихідної допомоги в тримісячному розмірі, що складає 3688,11 грн., яку підприємство їй не виплатило. Також при звільненні їй не було нараховано та не виплачено компенсацію за невикористану відпустку за період її роботи, що складає 16 днів в розмірі 719,52 грн. З посиланням на Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 року за № 159, просила стягнути з КП «Стояни» на її користь суму компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати за період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року в розмірі 231,46 грн., відповідно до приведеного в позові розрахунку. У відповідності до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року за № 1078, підприємство зобовязане сплатити їй суму індексації внаслідок зростання споживчих цін за період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року в розмірі 344,32 грн. На підставі ст. ст. 116, 117 КЗпП України просила стягнути з КП «Стояни» на її користь 17211,18 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.10.2010 року по 09.12.2011 року. З посиланням на ст. 237-1 КЗпП України просила суд стягнути на її користь із КП «Стояни» 2000 гривень компенсації спричиненої їй моральної шкоди, яка полягає в тому, що в результаті неправомірної невиплати заробітної плати протягом тривалого часу спричинило психологічний стрес.

У судовому засіданні позивачка підтримала вимоги, викладені у позовній заяві, наполягала на їх задоволенні, з підстав, викладених у позові. Додатково пояснила, що до 09.08.2010 року вона надавала КП «Стояни» послуги по веденню бухгалтерського та податкового обліку як субєкт підприємницької діяльності. З 09.08.2010 року у відповідності до розпорядження сільського голови була призначена виконуючою обовязки директора КП «Стояни» і працювала до 15.02.2011 року, допоки не призначили нового директора, який попросив її залишитися працювати бухгалтером на підприємстві, допоки він не знайде їй заміну, на що вона погодилася та пропрацювала бухгалтером КП «Стояни» з 15.02.2011 року по 31.03.2011 року включно. При цьому директор КП «Стояни» ОСОБА_3 не видавав наказу про прийняття її на роботу на посаду бухгалтера та не укладав з нею трудового чи цивільно-правового договору, але вона фактично на прохання та з дозволу директора підприємства виконувала роботу бухгалтера. Звільнилася 31.03.2011 року за власним бажанням. В трудову книжку відповідачем їй не було внесено записи про її роботу в КП «Стояни». Під час її керування КП «Стояни» утворилася заборгованість по заробітній платі, в тому числі і її особисто, через те, що КП «Стояни» надає послуги по водопостачанню мешканцям села Дудчани за економічно необґрунтованими тарифами.

Представник відповідача (КП «Стояни») ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав через його необґрунтованість та безпідставність, оскільки заборгованість по заробітній платі утворилася у позивачки саме за період її керування підприємством, позивачка працювала не повний робочий день та не кожного дня, наказу про прийняття її на роботу він не видавав та не підписував актів приймання-передачі робіт за надані позивачкою послуги по бухгалтерському та податковому обліку за період з 15.02.2011 року по 31.03.2011 року включно. При цьому не заперечував факту виконання позивачкою послуг по бухгалтерському та податковому обліку за вказаний період та розміру належної їй винагороди за працю. Також просив зважити на тяжке фінансове становище підприємства, яке працює у збиток, заради забезпечення населення села питною водою, а тому стягнення з підприємства заявлених позивачкою сум призведе до припинення його діяльності та залишення селян без води.

Представник відповідача (Дудчанської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області) сільський голова ОСОБА_2 у судове засідання не зявилася, надала заяву про слухання справи у її відсутність, в якій висловила незгоду із позовом.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та їх представників, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до розпорядження сільського голови Дудчанської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області ОСОБА_4 від 09.08.2010 року № 26-к позивачку було призначено виконуючою обовязки директора КП «Стояни» на невизначений строк (а. с. 21).

Відповідно до п. 6.2. Статуту КП «Стояни» підприємство очолює директор, який призначається розпорядженням голови сільської ради відповідно до КЗпП України (а. с. 53).

Розпорядженням сільського голови Дудчанської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області ОСОБА_2 від 15.02.2011 року № 11 позивачку було звільнено з посади виконуючої обовязки директора КП «Стояни», в якому також зазначено про зобовязання бухгалтера КП «Стояни» зробити необхідні розрахунки та виплати (а. с. 58).

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що позивачка в період з 09.08.2010 року по 15.02.2011 року працювала виконуючою обовязки директора КП «Стояни», що також не заперечувалося жодним учасником судового розгляду.

Розпорядженням сільського голови Дудчанської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області ОСОБА_2 від 15.02.2011 року № 12 директором КП «Стояни» було призначено ОСОБА_3 (а. с. 59).

Відповідно до табелів робочого часу за лютий-березень 2011 року та відомостей про нарахування заробітної плати за цей же період позивачка зазначена як бухгалтер КП «Стояни» (а. с. 40-41, 48-49).

У судовому засіданні директор КП «Стояни» ОСОБА_3 не заперечував того факту, що позивачка з 15.02.2011 року по 31.03.2011 року виконувала роботу бухгалтера підприємства, допоки він не знайшов на посаду бухгалтера іншу людину, але заперечував можливість нарахування позивачці заробітної плати за вказаний період, оскільки не було наказу про прийняття позивачки на роботу на посаду бухгалтера.

Згідно ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

Таким чином, у судовому засіданні було встановлено, що позивачка в період з 15.02.2011 року по 31.03.2011 року працювала на посаді бухгалтера КП «Стояни», оскільки була допущена директором КП «Стояни» ОСОБА_3 до виконання обовязків бухгалтера підприємства, а також заявою позивачки на імя директора ОСОБА_3 про звільнення її з роботи за згодою сторін, із візою директора про її звільнення з 31.03.2011 року (а. с. 57).

У день звільнення КП «Стояни» заборгувало позивачці заробітну плату за період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року включно в сумі 7687,69 грн., без вирахування необхідних податків та зборів, що підтверджується розрахунками позивачки, яка вела бухгалтерський облік на підприємстві, а також наданими до суду КП «Стояни» відомостями про нарахування заробітної плати (а. с. 34-41), а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

За ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, КП «Стояни» у звязку із невиконанням вимог ст. 116 КЗпП України, повинно виплатити позивачці її середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що в даному випадку, з урахуванням заявлених позовних вимог, складає 9949,32 грн. за період з 01.04.2011 року по 09.12.2011 року, виходячи із наступного розрахунку: 57,16 грн. (середньоденна заробітна плата позивачка, вирахувана нею ж відповідно до постанови КМУ від 08.02.1995 року № 100) * 174 робочих дні.

У відповідності до ч. 1 ст. 24 закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, у звязку з чим позовні вимоги про стягнення із КП «Стояни» компенсації за невикористану відпустку в розмірі 719,52 грн. підлягають задоволенню, відповідно до розрахунку, приведеного позивачкою в позові.

Натомість, позовні вимоги про стягнення із КП «Стояни» суми індексації заробітної плати за період з жовтня 2010 року по березень 2011 року включно в сумі 344,32 грн., компенсації за затримку із виплатою заробітної плати за період з жовтня 2010 року по березень 2011 року включно в сумі 231,46 грн. задоволенню не підлягають, оскільки порушення трудового законодавства (несвоєчасна виплата заробітної плати) було допущено за даний період самою позивачкою, яка працювала з 09.08.2010 року по 15.02.2011 року виконуючою обовязки директора КП «Стояни».

Згідно ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Оскільки позивачка звільнилася за власним бажанням і в заяві про звільнення не зазначила причини прийняття нею такого рішення, а саме внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору, то підстав для застосування норм ст. 44 КЗпП України у суду не має, а позовні вимоги в частині виплати позивачці вихідної допомоги в тримісячному розмірі, що складає 3688,11 грн., задоволенню не підлягають.

Вимога позивачки про відшкодування спричиненої їй моральної шкоди в сумі 2000 гривень також не підлягає задоволенню, оскільки позивачкою не доведено самого факту спричинення їй моральної шкоди, не обґрунтовано її розмір та наявність причинно-наслідкового звязку із винними діями відповідача по несвоєчасному розрахунку при звільненні та спричиненню цим моральної шкоди позивачці.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 24, 44, 94-102-1, 117, 233 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про відпустки», ст.ст. 10, 11, 57-66, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до комунального підприємства «Стояни», Дудчанської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області, голови Дудчанської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, сум індексації та компенсації заробітної плати, середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути із комунального підприємства «Стояни» (74233 вул. Леніна, 1 с. Дудчани Нововоронцовського району Херсонської області, ідентифікаційний код 34137318) на користь ОСОБА_1 (74300 АДРЕСА_1) 7687,69 грн. заборгованості по заробітній платі, 719,52 грн. компенсації за невикористану відпустку, 9949,32 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а всього 18356 (вісімнадцять тисяч триста пятдесят шість) гривень 53 копійки.

Стягнути із комунального підприємства «Стояни» (74233 вул. Леніна, 1 с. Дудчани Нововоронцовського району Херсонської області, ідентифікаційний код 34137318) в дохід держави 115,64 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяВ. М. Сіянко