Рішення № 21325105, 02.02.2012, Миронівський районний суд Київської області

02.02.2012 Справа № 2/1017/49/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/1017/49/12

2 люте 2012 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.

при секретарі Хоменко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов»язаних з виплатою страхового відшкодування,

У С Т А Н О В И В :

представник позивача звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 11 жовтня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. За даним договором було застраховано автомобіль марки «GEELY», номерний знак НОМЕР_1, належний ОСОБА_2

27 жовтня 2008 року відповідач, керуючи автомобілем марки «Форд Мондео», державний номер НОМЕР_2, здійснила зіткнення із застрахованим автомобілем, в результаті чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушень відповідачем п.п. 2.1, 2.9, 16.13, 16.12 Правил дорожнього руху України, а тому на місці пригоди на ім»я відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Зазначена дорожньо-транспортна пригода відповідно до норм чинного законодавства була визнана страховою, а тому 27 лютого 2009 року було винесено наказ № 584 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 та проведено розрахунок суми страхового відшкодування.

27 лютого 2009 року позивач сплатив страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 25500 грн. Просив в порядку регресу стягнути з відповідача вказану суму коштів, 716 гривень витрат на проведення експертизи та понесені судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з»явився, в надісланій до суду заяві просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю, про що надала суду відповідну заяву. Додатково пояснила, що 30 липня 2010 року уклала шлюб з ОСОБА_3, у зв»язку з чим змінила прізвище «ОСОБА_1»на «ОСОБА_1».

Згідно з ч .4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

З»ясувавши позиції сторін та дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню без з»ясування обставин справи.

За ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника та страхового акта.

Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи встановлено, що 11 жовтня 2008 року моторне (транспортне) страхове бюро України уклало з ОСОБА_2 договір обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс №ВВ/9213363. Забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки ««GEELY», 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, належний ОСОБА_2 В переліку страхових випадків за договором вказано, в тому числі, ДТП. (а.с. 54).

27 жовтня 2008 року близько 7 години 30 хвилин відповідач, рухаючись автомобілем марки «Форд Мондео», державний номер НОМЕР_2, в селі Пії Миронівського району Київської області здійснила зіткнення зі застрахованим автомобілем, яким керував ОСОБА_2 Автомобіль зазнав механічних пошкоджень.

27 січня 2009 року страхувальник звернувся до позивача з заявою про факт настання випадку, в якій просив виплатити страхове відшкодування. Дорожньо-транспортна пригода була визнана страховим випадком, про що позивачем 27 лютого 2009 року було видано наказ № 584 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 та проведено розрахунок страхового відшкодування. Згідно довідки №1 від 25.02.2009 року розмір збитку та розмір страхового відшкодування склав 25 500 грн. (а.с., а.с. 23,24).

27 лютого 2009 року страхувальнику ОСОБА_2 сума страхового відшкодування в розмірі 25500 грн. була перерахована, що підтверджується платіжним дорученням № 958. Крім цього, позивачем понесено витрати на встановлення розміру збитків в розмірі 716 гривень. (а.с., а.с. 26,27).

Позивач сплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, укладеним з ОСОБА_2, і в силу вказаного закону до нього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільний, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою судді Миронівського районного суду Київської області від 3 грудня 2008 року відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 68 гривень. Постанова судді Миронівського районного суду про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності набрала чинності та є обов»язковою для суду з питань чи мали місце дії, наслідком яких було настання страхового випадку та сплата страхового відшкодування, та чи вчинені вони саме відповідачем. Факти, встановлені постановою судді з вказаних питань, не можуть бути оспорені при розгляді даної справи.

З урахуванням наведених обставин суд вважає, що відповідач є відповідальною за збитки, завдані дорожньо-транспортною пригодою, яка мала місце 27 жовтня 2008 року, автомобілю, застрахованому позивачем. Страховик попередньо провів виконання за страховим зобов»язанням, виплативши страхове відшкодування, і в зв»язку з цими обставинами у нього виникло право регресу до заподіювача страхувальнику шкоди.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, а тому приймається судом.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 79 ЦПК України до витрат, пов”язаних з розглядом цивільної справи, належать витрати на правову допомогу.

Згідно з положенням статті 84 ЦПК України витрати, пов”язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Вказані витрати є витратами, пов”язаними з розглядом справи.

На підставі частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею судові витрати.

Витрати на правову допомогу в розмірі 2000 гривень підлягають відшкодуванню на користь позивача.

При подачі до суду заяви позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 262 гривні 16 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 22364 від 21 грудня 2011 року. Вказані витрати також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, ст.ст. 979, 985, 988, 990, 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», керуючись ст. ст. 10, 15, 60, 61, 174 ч.4, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь моторного (транспортного) страхового бюро України ( п/р 2600202284871 в Укрексімбанку м. Київ, МФО 322313, ЄДРПОУ 21647131) в порядку регресу сплачену за страховим зобов»язанням суму в розмірі 25500 грн., 716 гривень витрат, пов»язаних з проведенням експертизи, судовий збір в розмірі 262 грн. 16 коп. та 2000 гривень витрат на правову допомогу, всього 28478 грн. 16 коп.( двадцять вісім тисяч чотириста сімдесят вісім гривень шістнадцять копійок).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд шляхом подання апеліційної скарги протягом десяти днів з часу проголошення, особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення у десятиденний строк з дня отримання копії рішення.

Суддя підпис Л.О. Капшук