Рішення № 21324619, 29.11.2011, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 2-1246/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2011 рокуШевченківський районний суд м. Чернівці

в складі:

головуючої судді Чебан В.М.

при секретарі Костащук І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Чернівецького обласного управління ВАТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про дострокове стягнення? боргу за кредитним договором? та зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Чер?нівецького обласного управл?іння ВАТ "Ощадбанк" про ро?зірвання кредитного договор?у та договору поруки ,

встановив:

Позивач ВАТ «Державний ощадний банк України»звернувся із позовом до ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 про дострокове стягнення боргу за кредитним договором в сумі 470686,96грн. посилаючись, на те, що відповідно до кредитного договору №887 від 08 листопада 2007р. ОСОБА_1 отримав у філії - Чернівецького обласного управління ВАТ "Ощадбанк" 500000 (пятсот тисяч) грн. на 84 місяці з остаточним терміном погашення не пізніше 28.10.2014 року, із відсотковою ставкою за користування кредитом в розмірі 14,0% річних на придбання автомобіля «Range Rover 9640». ВАТ «Ощадбанк»просить задоволити позов та стягнути достроково на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії - Чернівецького обласного управління рахунок 373949020 в ОПЕРВ облуправління Ощадбанку м.Чернівці, МФО 356334, код 09356307 з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 борг в сумі 470686,96грн., в тому числі прострочений кредит 409113,75грн., відсотки 40248,42грн. та пеня 21324,79грн.

На підтвердження своїх позовних вимог посилається на наступне. Згідно п. 3.3.1. кредитного договору (зі змінами та доповненнями) позичальник зобов'язаний належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання за кредитним договором. Відповідно до п. 3.3.4. кредитного договору (зі змінами та доповненнями) позичальник зобов'язаний здійснювати погашення кредиту та сплату відсотків за користування ним щомісячно ануїтетними платежами в сумі 9300,00 грн. (дев'ять тисяч триста грн..) шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань не пізніше 28 числа кожного місяця. Відповідно до п. 3.3.5. кредитного договору позичальник ОСОБА_1 зобов'язувався точно в строки, обумовлені кредитним договором, погашати кредит та своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом, комісійні винагороди, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по кредитному договору на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції. Згідно п. 1.5. кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати відповідну плату (проценти) в порядку, розмірах та строки, визначених в кредитному договорі.

З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_1 зобов'язань по кредитному договору ВАТ „Ощадбанк" було укладено договір поруки №1599 від 08 листопада 2007р. з ОСОБА_2. Згідно п.3.1. договору поруки поручитель відповідає по зобов'язаннях за кредитним договором за тим же обсягом, що і боржник. У разі порушення боржником виконання зобов'язання банк має право вимагати від поручителя виконання зобов'язання боржника перед кредитором згідно з умовами кредитного договору (п.2.1. Договору поруки). Відповідно до розділу 1. Договору поруки поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за кредитним договором.

В звязку із порушенням позичальником взятих на себе зобовязань банк 29.11.2010 p. направив відповідачам на адресу АДРЕСА_1 вимогу про відкликання кредиту. Однак боржник так і не виконав взятих на себе зобов'язань. Як вбачається з розрахунку заборгованості станом на 09.03.2011 р., останній платіж був здійснений 26.10.2009 p., таким чином з цього часу відповідачі не сплачували передбачені кредитним договором ануїтетні платежі. Незважаючи на неодноразові повідомлення про необхідність сплати боргу позичальнику ОСОБА_1 та поручителю ОСОБА_2, боржник та його поручителі з ВАТ „Ощадбанк" не розрахувалися. Станом на 09.03.2011 р. вся заборгованість за кредитним договором являється простроченою і становить 470686, 96 грн., в тому числі прострочений кредит - 409 113,75 грн., відсотки - 40 248,42 грн. та пеня - 21 324,79 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, однак у разі порушення зобов'язань згідно ст. 611 ЦК України настають правові наслідки встановлені договором. Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. П.2.3. кредитного договору передбачає, що банк має право вимагати дострокового повернення суми кредиту в цілому у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником будь-яких зобов'язань за кредитним договором або договором застави, в тому числі у випадку: - затримання сплати частини кредиту та процентів за користування кредитом понад 2(двох) місяців. Згідно п. 3.2.1. кредитного договору банк має право вимагати від Позичальника належного виконання останнім взятих на себе зобов'язань по кредитному договору. Відповідно до п. 3.2.2. кредитного договору Банк має право у разі порушення позичальником умов кредитного договору або договору застави стягнути кредит та суму нарахованих процентів, комісійних винагород та інших платежів, що достроково підлягають сплаті. Згідно п. 3.3.7. кредитного договору позичальник зобов'язаний відповідати всіма власними коштами та майном по своїх зобов'язаннях, що випливають з кредитного договору. Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти.

До початку розгляду справи по суті ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали зустрічну позовну заяву до Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Чернівецького обласного управління ВАТ "Ощадбанк" про розірвання кредитного договору та договору поруки. На підтвердження своїх зустрічних позовних вимог посилалися на наступне.

08.11.2007р. між ОСОБА_1 та відповідачем був укладений кредитний договір №887 в сумі 500000грн. на придбання автомобіля. Термін повернення кредиту, згідно п.1.2. за згодою сторін визначений, не пізніше 28.10.2014 року (копія договору є в матеріалах цивільної справи). Відповідно до п.1.1. договору за користування кредитними коштами процентна ставка була визначена на рівні 14,0% річних. За згодою сторін, п.3.3.4. кредитного договору, погашення тіла кредиту повинно було відбуватися щомісяця рівними частинами в сумі 5952,38грн., а відсотки нараховувались окремо. Відповідно до умов додаткової угоди №1 до кредитного договору, яка була укладена 06 травня 2008 року між мною ОСОБА_1 та банком, було збільшено щомісячний розмір погашення тіла кредиту до суми 6029,22грн., а згідно умов додаткової угоди №2 від 02.06.2008року була змінена схема погашення кредиту та сплата відсотків на ануїтетний платіж в сумі 9300грн. щомісяця.

Предявляючи первісний позов та заявляючи вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором банк в односторонньому порядку відмовився від договору, оскільки термін користування кредитом визначений договором до 2014р. Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Підписуючи договір банк з свого боку погодився із тією його умовою, що кредит буде повертатися мною частинами - щомісячно. Отже у банку виникло зобовязання щодо одержання тіла кредиту певними частинами, щомісяця до 2014року, включно, що стверджується договором та додатковими угодами до нього, які є невідємною частиною кредитного договору від 08.11.2007р. При укладенні договору ОСОБА_1 не розраховував на те, що банк може відмовитись від договору в повному обсязі. З свого боку він не відмовлявся від договору, а допустив лише невелику заборгованість, внаслідок скрутного матеріального становища.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. (ч.2). У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч.3). Згідно ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в тій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Так, п.7.1 та 7.2. кредитного договору передбачено, що договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою сторін. Всі зміни та доповнення до договору викладаються в письмові формі та набувають чинності з моменту їх підписання. Оскільки згідно ст.ст. 1048-1052, 1054 істотними умовами кредитного договору є: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, порядок плати за кредит, порядок зміни та припинення дії договору, то відповідно, зміна строку і порядку погашення кредиту повинно буди здійснено за моєї згоди шляхом внесення змін у договір у формі додаткової угоди за підписом обох сторін, чого зроблено не було. Право банку щодо дострокового повернення кредиту (а не відкликання кредиту, що є відмовою від договору в односторонньому порядку) передбачено п.2.3 договору яким передбачений порядок дострокового повернення кредиту на вимогу банку. Однак ці вимоги банком не додержані. Зокрема, п.2.4. договору передбачає, що вимога банку щодо дострокового повернення кредиту повинна бути виконана протягом місяця - 30 днів, з дати одержання такої вимоги від Банку. Такої вимоги від банку вони не одержували, а отже і права на дострокове повернення кредиту у банку відсутнє, оскільки ним не додержано порядок визначений кредитним договором. У матеріалах справи відсутні докази про відправку банком цієї вимоги та одержання її позичальником та поручителем.

Вимог ні про зміну умов договору, ні про розірвання договору банк не заявив, як і вимог про дострокове повернення одержаного мною кредиту, а заборгованість може бути стягнута тільки станом на ту дату на яку вона виникла. Право банку щодо вимоги про повернення заборгованості може мати місце тільки наприкінці 2014 року і оскільки, станом саме на 28.11.2014 р. договором визначений остаточний термін повернення одержаного мною кредиту, і змін щодо договору в цій частині, так як і до додатків до нього, сторонами внесено не було.

ОСОБА_2 заявила вимогу про розірвання договору поруки від 08.11.2007р. №1599 укладеного між нею та відповідачем ВАТ «Ощадбанк»виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Вважає, що банком допущено істотне порушення договору поруки, внаслідок чого вона була позбавлена того, на що розраховувала при його укладенні. Так, укладаючи договір поруки вона розраховувала на дотримання сторонами умов кредитного договору, однак цього не сталося, оскільки, вже після одержання первісної позовної заяви дізналася, про те, що між позичальником і банком, без її відома та згоди, були внесені зміни до умов кредитного договору, шляхом укладення додаткових договорів №№1 та 2, згідно яких було значно збільшено розмір щомісячних платежів по кредиту та %, внаслідок чого було збільшено обсяг її відповідальності, на що вона згоди не давала.

Із позовної заяви вона також дізналася, про те, що позичальник допустив великий термін прострочки щодо повергнення тіла кредиту, оскільки із розрахунку наданого банком видно , що борг виник з листопада 2009 року, а її про це банк вирішив «повідомити»тільки у 2011 році, шляхом предявлення позовної заяви, що є прямим порушенням умов договору поруки. Так, пунктом 2.4. договору поруки, зокрема, передбачено, що якщо при настанні строку платежу відповідно до Кредитного договору Боржником не буде сплачено платіж Кредиту, Боржник та/або Кредитор зобовязуються повідомляти Поручителя про прострочення платежу. А оскільки кредитним договором передбачено обовязок боржника погашати платіж щомісяця, то відповідно і при кожній прострочці платежу з боку боржника, банк повинен був її повідомляти (за адресою реєстрації її місця проживання) про це в обовязковому порядку щомісяця з листопада 2009 року і по даний час , однак цього не робив, чим також значно збільшив обсяг її відповідальності та істотно порушив умови договору поруки. Відповідно до договору поруки, вона поручалася за позичальника, виходячи із умов кредитного договору, в якому відсоткова ставка була визначена на рівні 14,0%, щомісячний платіж по поверненню кредиту в сумі 5952,38грн., а термін виконання основного зобовязання визначений 28.11.2014р. Отже згідно умов кредитного договору повернення кредиту повинно відбуватися щомісячно в сумі 5952,38грн. до 28.11.2014року, включно. Виходячи саме із таких умов кредитного договору вона, як поручитель, укладала договір поруки, розраховуючи, що боржник самостійно виконає умови основного зобовязання, а в разі невиконання зобовязувалась забезпечити вимоги банку виходячи із конкретно визначених умов кредитного договору, зокрема, як виходячи із визначеної відсоткової ставки на рівні 14% за користування кредитом, так і із розміру щомісячних платежів в сумі 5952,38грн. до 2014 року, включно.

Згоди на зміну розміру щомісячного платежу до 6029,22грн. починаючи з 06.05.2008р. (дод.угода №1) та форми платежу на ануїтет 9300,00грн. починаючи з 902.06.2008р. (дод.угода №2) вона не давала, та змін до договору не підписувала, що є підставою говорити про припинення дії договору поруки, відповідно до пункту 1 ст.559 ЦК України. Окрім того, Відповідач «Ощадбанк»вимагаючи достроково повернути усю суму одержаного позичальником ОСОБА_1 кредиту в односторонньому порядку збільшив обсяг її відповідальності.

Зазначає, що не одержувала від банку ніяких повідомлень про те, що позичальник не здійснює щомісячні платежі про кредиту, в звязку із чим її би просили здійснити якісь проплати, як поручителя. Не одержувала і вимог щодо дострокового повернення усієї суми кредиту. Зауважує, що при першій же несплаті позичальником зобовязання по щомісячному погашенню кредиту та сплати відсотків, банк зобовязаний був надіслати їй, як поручителю повідомлення та поставити до відома про порушення зобовязання позичальником (оскільки при підписанні договору поруки вона погоджувалася на умови щодо щомісячного погашення позичальником кредиту), однак цього не зробив. Натомість дочекавшись багатомісячної затримки по сплаті позичальником кредиту, предявивши безпосередньо до суду позов про дострокове повернення усієї суми кредиту і притягнувши її як співвідповідача, банк тим самим в односторонньому порядку істотно порушив умови договору та збільшив обсяг її відповідальності. Згоди на зміну умов кредитного договору в бік збільшення щомісячних платежів додаткові угоди №№1 та 2, вона не давала та про них нічого не знала і це є істотним порушення умов договору поруки з боку як банку, так і позичальника, що є підставою для розірвання договору поруки.

За таких обставини, позивачі за зустрічним позовом просять розірвати кредитний договір та договір поруки.

Під час розгляду справи по суті ВАТ «Ощадбанк»подало заяву про збільшення позовних вимог за первісним позовом та зміну назви банку на Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», яка судом була прийнята. Виходячи із збільшених позовних вимог банк просив стягнути достроково на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії - Чернівецького обласного управління на рахунок 373949020 в ОПЕРВ облуправління Ощадбанку м.Чернівці, МФО 356334, код 09356307 з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку борг за кредитним договором № 887 від 08.11.2011р. в сумі 495 768,29грн., в тому числі прострочений кредит 409113,75грн., відсотки 58137,34грн. та пеня 28517,20грн. та судові витрати в розмірі 1700грн. по сплаті судового збору та 120грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Представник позивача за первісним позовом ПАТ «Ощадбанк»в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги в зміненій редакції в повному об'ємі та дала пояснення аналогічні викладеним в позові. Зустрічний позов не визнала просила відмовити у його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_1, він же позивач за зустрічним позовом в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи. Представник ОСОБА_1 зустрічний позов визнав частково, зокрема в частині стягнення суми боргу по тілу кредиту станом на квітень 2011 року (час предявлення позову) в сумі 95595,80дол.США, відсотки в розмірі 38836,14грн. та просив застосувати строк позовної давності щодо стягнення пені, подавши відповідну заяву про це, яка судом була прийнята. Відповідач ОСОБА_2 первісний позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні. Зустрічний позов підтримала та просила задоволити в повному обємі.

Суд, вислухавши думку позивача за первісним та представника позивача за зустрічним позовом, взявши до уваги пояснення представників відповідачів, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають до задоволення частково, в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Судом встановлено, що між ВАТ «Державний ощадний банк України»та ОСОБА_1 08 листопада 2007р. було укладено кредитний договір №887. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 отримав у філії - Чернівецького обласного управління ВАТ "Ощадбанк" 500000 (пятсот тисяч) грн. строком на 84 місяці з остаточним терміном погашення не пізніше 28.10.2014 року, із відсотковою ставкою за користування кредитом в розмірі 14,0% річних на придбання автомобіля Rover 9640». Згідно п.3.3.4. кредитного договору передбачено щомісячне повернення кредиту рівними частинами в сумі 5952,38грн.

06 травня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Ощадбанком»було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору про збільшення щомісячного розміру погашення тіла кредиту до суми 6029,22грн. 02.06.2008року між ОСОБА_1 та ВАТ «Ощадбанком»була укладена додаткова угода №2 якою було змінено схему погашення кредиту та сплату відсотків на ануїтетний платіж із щомісячним внесенням платежу в сумі 9300грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, однак у разі порушення зобов'язань згідно ст. 611 ЦК України настають правові наслідки встановлені договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пункт 2.3. кредитного договору передбачає, що банк має право вимагати дострокового повернення суми кредиту в цілому у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником будь-яких зобов'язань за кредитним договором або договором застави, в тому числі у випадку:затримання сплати частини кредиту та процентів за користування кредитом понад 2(двох) місяців. Згідно п. 3.2.1. кредитного договору банк має право вимагати від Позичальника належного виконання останнім взятих на себе зобов'язань по кредитному договору. Відповідно до п. 3.2.2. кредитного договору Банк має право у разі порушення позичальником умов кредитного договору або договору застави стягнути кредит та суму нарахованих процентів, комісійних винагород та інших платежів, що достроково підлягають сплаті.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

ВАТ «Ощадбанк»з свого боку виконав умови договору і надав відповідачу ОСОБА_1 500000 (пятсот тисяч) грн. на покупку автомобіля. ОСОБА_1 кошти отримав в повному обсязі, однак порушив умови договору, оскільки не вчасно та не в повному обсязі погашав кредит та платив відсотки.

Як видно із розрахунку наданого банком, останній платіж був здійснений ОСОБА_1 26.10.2009 p., після чого взагалі перестав погашати тіло кредиту. Остання сплата відсотків була здійснена ОСОБА_1 в лютому 2011р., однак відсотки погашалися ним не в повному обсязі.

Позичальнику ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 банком направлялись вимоги про погашення заборгованості, та вимога про відкликання кредиту, яка була отримана ним 02.12.2010 p., що вбачається з повідомлення про вручення. Однак боржник так і не виконав взятих на себе зобов'язань. Таким чином станом на 09.03.2011 р. заборгованість за кредитним договором являється простроченою і становить 470 686, 96 грн., в тому числі прострочений кредит - 409 113,75 грн., відсотки - 40 248,42 грн. та пеня - 21 324,79 грн.

Суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_1 порушував умови кредитного договору та не вчасно і не в повному обсязі погашав кредит та сплачував відсотки, та з урахуванням збільшених позовних вимог, з ОСОБА_1 слід достроково стягнути кредит в розмірі 409 113,75 грн. та відсотки в сумі 58 137,34грн. Вимоги щодо стягнення пені підлягають до задоволення частково, оскільки ОСОБА_1 було подано заяву про застосування строку позовної давності до стягнення пені, яка є обґрунтованою. Із розрахунку банку вбачається, що пеня на тіло кредиту нарахована банком починаючи з березня 2009 року, а ОСОБА_1 здійснив останню оплату на погашення тіла кредиту 26 жовтня 2009р. Оскільки первинний позов поданий банком в квітні 2011року, і до цього часу вимог про стягнення пені не висували, суд вважає необхідним стягнути пеню нараховану на тіло кредиту в межах строку позовної давності, тобто за один рік в сумі 14 160,48грн. та пеню нараховану на несплачені відсотки в повному обсязі 8009,99, а всього сума пені, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 становить 22 030,09грн.

Щодо стягнення з поручителя ОСОБА_2 боргу в солідарному порядку, то суд приходить до висновку про задоволення первісного позову в цій частині та відмові у задоволенні зустрічного позову, виходячи з наступного.

З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_1 зобов'язань по кредитному договору між ВАТ „Ощадбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №1599 від 08 листопада 2007р.

Відповідно до п.1.1. договору поруки №1599 від 08.11.2007р. поручитель зобовязувався відповідати перед Кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником зобовязання за Кредитним договором №887 від 08.11.2007р., а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Пунктом 2.1. договору поруки передбачено, що у разі порушення Боржником виконання зобовязання Кредитор має право вимагати від Поручителя виконання зобовязання Боржника перед Кредитором згідно з умовами Кредитного договору в порядку, передбаченому цим договором.

Договір поруки є дійсним і підлягає виконанню.

Згідно ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частинами 1 та 2 ст.554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оскільки боржник допустив порушення умов кредитного договору в звязку із чим виникла заборгованість, яка є непогашеною, позовні вимоги банку щодо стягнення солідарно з боржника та поручителя заборгованості підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 526, 525, 553, 554, 611, 625, 1048, 1054, 1050 ЦК України; ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії - Чернівецького обласного управління до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про дострокове стягнення боргу задовольнити частково.

Достроково стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії - Чернівецького обласного управління на рахунок 373949020 в ОПЕРВ облуправління Ощадбанку м.Чернівці, МФО 356334, код 09356307, солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 борг за кредитним договором № 887 від 08.11.2007р. в сумі 489 281,18 грн., в тому числі прострочений кредит 409113,75грн., відсотки 58 137,34грн. та пеня 22 030,09грн. та судові витрати в розмірі 1700грн. по сплаті судового збору і 120грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

2. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії - Чернівецького обласного управління про розірвання кредитного договору та договору поруки відмовити за безпідставністю.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ:

Справа №2-1276