Рішення № 21322647, 31.01.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.12 Справа№ 5015/7472/11

за позовом: ТзОВ «ГалІО», м. Львів

до відповідача: ТзОВ «Будівельна компанія «КОМФОРТБУД-1», м. Львів

про стягнення 9 622, 37 грн.

Суддя Н.Мороз

при секретарі Ю.Шиманській

Представники:

Від позивача: Чернецький О.С.

Від відповідача: н/з

Суть спору:

Позов подано товариством з обмеженою відповідальністю «ГалІО», м. Львів до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «КОМФОРТБУД-1», м. Львів про стягнення 9 622, 37 грн.

Ухвалою суду від 22.12.2011р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 17.01.2012 р.

17.01.2012р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав. Позов просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, вимог ухвали суду не виконав, причин неявки суду не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Однією з підстав виникнення зобов”язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов”язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов”язується прийняти та оплатити виконану роботу.

03.03.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ГалІО»та товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» було укладено договір підряду №010311.

Згідно п.1.2 договору, вартість і обсяги визначаються згідно протоколу погодження договірної ціни та з локальним кошторисом, який затверджений сторонами та є невід»ємною частиною данного договору. Загальна сума договору становить 63716,90 грн. (п.2.1 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору, позивач зобов»язується виконати монтаж систем опалення в готельному комплексі ТзОВ «Зірка Буковель»в с. Поляниця, Івано-Франківської області протягом 25 календарних днів з моменту отримання матеріалів від відповідача, який оформляється актом прийому-передачі матеріалів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем умови вищевказаного договору було виконано своєчасно та в повному обсязі. В підтвердження належного виконання договірного зобов’язання позивачем долучено до матеріалів справи акт приймання виконаних робіт №1 за березень 2011р., довідку про вартість виконаних робіт від 31.03.2011р. на загальну суму 41801,84 грн. Жодних претензій стосовно якості виконаних підрядних робіт, або прострочення строку здачі виконаних робіт ні на момент прийняття робіт, ні на момент подання позивачем позову до суду, відповідачем заявлено не було.

Порядок і умови оплати за роботи передбачено розділом 2 договору №010311 від 03.03.2011 р.

Зокрема, у п.п. 2.2 та 2.4 передбачено, що замовник зобов»язується сплатити аванс у розмірі 50% договірної ціни протягом трьох робочих днів з моменту підписання договору. Кінцеву оплату суми визначеної в акті виконаних робіт, замовник зобов»язаний здійснити протягом 5 банківських днів з моменту підписання такого акту сторонами..

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач свої зобов’язання по договору виконав неналежним чином, розрахунок за виконані роботи у повному обсязі не здійснив, внаслідок чого викникла заборгованість в сумі 6801,84 грн.

Стаття 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України вказує, що зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до п.6.2 укладеного договору, позивачем, за несвоєчасне виконання розрахунків правомірно нараховано пеню в сумі 1124,88 грн., згідно поданого розрахунку.

Крім того, позивачем відповідно до п.6.3 договору за одностороннюю необгрунтовану відмову від виконання своїх обов»зків, відповідач сплачує штраф в розмірі 10 %, що становить 680,19 грн..

Проте, дана вимога позивача задоволенню не підлягає, оскільки, згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача додатково штрафу у розмірі 680,19 грн. не підлягають задоволенню, оскільки і пеня і штраф, в даному випадку, нараховані позивачем за порушення відповідачем строку платежу; правові підстави для одночасного стягнення пені та штрафу за порушення грошового зобов'язання відсутні.

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 734,88 грн. та 3% річних на загальну суму 280,53 грн., відповідно до поданого розрахунку.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і

заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку позов задоволити частково.

Судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.11, 258, 267, 509, 526, 625, 837 ЦК України, ст.193, 216 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1», м. Львів, вул. Стрийська, 121 (ЄДРПОУ 33169993) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГалІО», м. Львів, вул. Морозна, 31/35 (ЄДРПОУ 35620697) - 6801,84 грн. основного боргу, 734,88 грн. інфляційних нарахувань, 280,53 грн.- 3% річних, 1124,88 грн. пені, 1311,70 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України

Суддя Мороз Н.В.

Рішення складено 03.02.2012р.