Рішення № 21322520, 22.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.11 Справа № 5015/3448/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю представника позивача Арделян Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВВІКО”, м. Вишневе до Приватного акціонерного товариства “Західно-Український Консорціум”, м. Львів про стягнення 814849 грн. 15 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ВВІКО”, м. Вишневе звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Західно-Український Консорціум”, м. Львів про стягнення 814849 грн. 15 коп.

22.06.2011 р. суддею господарського суду Львівської області Данко Л.С. порушено провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи на 05.07.2011 р. Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 11.08.2011 р., 29.08.2011 р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.08.2011р. провадження у справі №5015/3448/11 було зупинено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.10.2011 р. ухвалу господарського суду Львівської області від 29.08.2011 р. у справі №5015/3448/11 скасовано.

Постановою Вищого господарського суду Львівської області від 14.11.2011 р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.10.2011 р. у справі №5015/3448/11 залишено без змін.

У зв’язку з обранням Данко Л.С. суддею Львівського апеляційного господарського суду, справу за №5015/3448/11 передано для розгляду судді Мазовіті А.Б. Ухвалою від 02.12.2011 р. розгляд справи призначено на 22.12.2011 р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договори поставки, на виконання умов яких відповідачу було передано у власність товар. Однак відповідач свої зобов’язання щодо оплати за отриманий товар не виконав, на дату звернення до суду заборгованість за товар становила 814849 грн. 15 коп. Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 814849 грн. 15 коп.

Позивач в судове засідання 22.12.2011 р. явку представника не забезпечив, через канцелярію суду подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з у участю уповноваженого представника в іншому судовому засіданні.

Представник позивача проти клопотання відповідача про відкладення заперечив, зазначив, що розгляд справи за клопотаннями відповідача неодноразово відкладався, заходів для добровільного врегулювання спору відповідачем не вживалося, документи, які знаходяться в матеріалах справи є в розпорядженні відповідача, в справі достатньо доказів, щоб розглядати за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що розгляд справи неодноразово відкладався, відповідач мав достатньо часу, щоб надати суду додаткові пояснення з приводу заявленого позову, зважаючи на заперечення представника позивача щодо відкладення, а також обмеження строків вирішення спорів згідно ст. 69 ГПК України, суд відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та у відповідності до ст. 75 ГПК України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 22.12.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 27.12.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

28 липня 2009 р. між ТзОВ “ВВІКО” (постачальник) та ЗАТ “Західно-Український Консорціум”, правонаступником якого є ПАТ “Західно-Український Консорціум” (покупець) було укладено договір №28/07-09 поставки.

За цим договором постачальник (позивач) зобов’язувався поставити покупцю (відповідачу) передбачену даним договором продукцію, а покупець зобов’язувався приймати і оплачувати таку продукцію на умовах та в порядку, передбачених даним договором.

Кількість і розгорнута номенклатура продукції, що є предметом договору, її ціна, строки та місце поставки визначаються в специфікаціях, які погоджуються сторонами і є невід’ємною частиною договору.

28 липня 2009 р. додатком до договору №28/07-09 поставки від 28.07.2009 р. було укладено специфікацію №1

На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу по накладній №В-00000410 від 30.07.2009 р. та довіреності на отримання ТМЦ №29/07-01 від 29.07.2009 р. (оригінали накладної та довіреності оглянуті в судовому засіданні, завірені копії долучені до матеріалів справи) товар на загальну суму 814849 грн. 15 коп.

Пунктом 4.3. договору №28/07-09 поставки від 28.07.2009 р. передбачено, що оплата партії продукції проводиться шляхом перерахування на банківський рахунок постачальника 100% вартості отриманої продукції протягом десяти банківських днів, починаючи від дня підписання видаткової накладної на кожну окрему партію продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника сторони, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару належним чином не виконав, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 814849 грн. 15 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 814849 грн. 15 коп. основного боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 551, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 233 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Західно-Український Консорціум”, м. Львів, вул. Джерельна, буд. 29, кв. 7 (ідентифікаційний код 30583551) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВВІКО”, м. Вишневе, вул. О.Вишні, 1, Київська область (ідентифікаційний код 13300531) 814849 грн. 15 коп. основного боргу, 8148 грн. 49 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути ТзОВ “ВВІКО” надмірно сплачене державне мито в розмірі 336 грн. 51 коп., про що видати довідку.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.