Рішення № 21322503, 30.01.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.12 Справа№ 5015/7011/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Державної податкової інспекції (надалі – ДПІ) у Франківському районі м. Львова, м. Львів,

до відповідача: Приватного підприємства (надалі –ПП) «Т.Н.Д», м. Львів,

про визнання кредитором із сумою вимог в розмірі 53915,98 грн.

За участю представників:

від позивача - Чабан О.С. –головний державний податковий інспектор юр. відділу,

від відповідача – не з»явився.

Суть спору: ДПІ у Франківському районі м. Львова, м. Львів, звернулась до господарського суду Львівської області з позовом про визнання її кредитором ПП «Т.Н.Д»із сумою вимог в розмірі 53915,98 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, зокрема, що ліквідатором відповідача вимоги позивача про визнання його кредитором на підставі поданої платником податків декларації по податку на додану вартість, безпідставно відхилено. Крім цього, позивач посилається на норми Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість»від 25.01.11 р. № 41, Податкового кодексу України, ст. 112 ЦК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у своїх пояснення від 07 грудня 2011 р. повідомив суд, що він 02.12.2011 р. задекларував зменшення суми податкового боргу за рахунок залишку від»ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму в розмірі 53996 грн. Відтак, у клопотанні від 07.12.2011 р. ПП «Т.Н.Д»просило суд припинити провадження у справі в зв»язку з відсутністю предмету спору.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених у наявних у матеріалах справи ухвалах суду. У судовому засіданні, призначеному на 04.01.2012 р., оголошувалась перерва до 12.01.2012 р. Ухвалою суду від 12.01.2012 р. продовжено строк розгляду справи, встановлений ст. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.

У зв'язку із відкриттям ліквідаційної процедури щодо ПП «Т.Н.Д.»та згідно із вимогами ст.105 Цивільного кодексу України позивач надіслав на адресу ліквідаційної комісії відповідача заяву від 26.09.11 № 22444/9/10-010 про визнання кредитором. Вимоги позивача про визнання кредитором мотивовані, зокрема необхідністю сплати відповідачем заборгованості по ПДВ в розмірі 61920 грн., яка самостійно задекларована ним у податковій декларації по ПДВ за липень 2011 року та пені в розмірі 2,94 грн.

Голова ліквідаційної комісії ПП «Т.Н.Д.»листом від 11.10.11 вимоги позивача про визнання кредитором відхилив у повному обсязі. Зокрема, ліквідатором зазначено, що вимоги позивача, які виникли на підставі поданої відповідачем декларації, скориговано шляхом виправлення самостійно виявлених помилок і подання уточнюючого розрахунку від 25.08.11 р. за № 82937. Відтак, від'ємне значення по податку на додану вартість в розмірі 53 996 грн., яке виникло внаслідок подання уточнюючого розрахунку, зменшило податкове зобов'язання в розмірі 61 920 грн., задеклароване у вищезгаданій податковій декларації. Різниця в розмірі 7 924 грн. сплачена підприємством до бюджету. Вимоги ДПІ щодо сплати пені в розмірі 2,94 грн. відхилено без мотивації.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню. Роблячи такий висновок, господарський суд виходив наступного.

Згідно з вимогами ст. 112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Приватним підприємством «Т.Н.Д.»22.08.11 подано до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова податкову декларацію по податку на додану вартість за № 82744, якою задекларовано до сплати за липень 2011 року податкове зобов'язання в розмірі 61 920 грн. Відповідно до п. 54.1 ст. 54, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків, крім випадків, передбачених податковим законодавством, самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку. передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У визначений строк самостійно задекларована сума податку підприємством сплачена не була. Приватним підприємством «Т.Н.Д.» 25.08.11 подано до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додадну вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за № 82937 за період діяльності в травні 2011 року. Порядок виправлення помилок у податковій звітності регламентується ст. 50 Податкового кодексу України та наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість»від 25.01.11 № 41. Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Подавши уточнюючий розрахунок №82937 платник податків зменшив суму податкового зобов'язання за травень 2011 року на 54 013 грн. (сума податкового зобов'язання зменшена платником податків з 54 430 грн., що становить суму податкового зобов'язання, яка задекларована у податковій декларації з ПДВ за травень 2011 року, до 417 грн. Відтак, із врахуванням даних уточнюючого розрахунку та сумою податкового кредиту, яка була задекларована платником податків в декларації за травень 2011 року - 54 413 грн., у платника податків за результатами звітного податкового періоду (травень 2011 року) утворилося від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 53 996 грн.

Проте, згідно із пунктами 4.6.2 та 4.6.3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.11 № 41, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то платником заповнюється рядок 19 декларації. Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного Податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду). Подавши уточнюючий розрахунок та заповнивши у ньому рядок 19, відповідач задекларував наявність від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 53 996 грн. та визначив, що ця сума зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, що підтверджується заповненням відповідачем рядка 20.2.

У наступному звітному періоді, у декларації за вересень 2011 року (із врахуванням того, що помилки у податковій звітності усувалися платником податків в серпні 2011 року), сума від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 53 996 грн. була відображена в рядках 21.1 (як залишок від'ємного значення попереднього періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду) та 24 (як залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду). Таким чином, платником податків визначено напрямок використання від'ємного значення в розмірі 53 996 грн., а саме ця сума згідно декларації платника податків надалі повинна враховуватися до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Платник податків не вказав, що вказана сума підлягає зарахуванню у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість, який на той момент уже існував у відповідача. За таких підстав, позивач не мав встановлених законом підстав для самостійної зміни, всупереч волі платника податків, напрямку використання від»ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в рахунок погашення податкового боргу відповідача. Cума від'ємного значення могла б взяти участь у погашенні податкової заборгованості в розмірі 61 920 грн., якщо б такий напрямок її використання був визначений платником податків у податковій декларації за вересень 2011 року шляхом заповнення рядка 20.1 (зарахування від'ємного значення у зменшення суми податкового боргу) як це передбачено вимогами п. 4.6.3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.11 № 41. Такі дії підприємством вчинені не були, що виключає можливість зарахування суми від'ємного значення у рахунок погашення податкової заборгованості.

Як вбачається з картки особового рахунку платника податків по ПДВ, 8 000 грн., перерахованих відповідачем до бюджету 30.08.11 р., використані на погашення поточних податкових зобов'язань в розмірі 61 920 грн. Відтак, сума податкового боргу ПП «Т.Н.Д.»станом на 30.08.11 р. складала 54 845,74 грн., яка згодом частково була погашена і розмір боргу на момент звернення із заявою про визнання кредитором вже складав 53 913,04 грн., крім цього, 2,94 грн. як зазначено вище, становила пеня.

За таких обставин, відповідачем необґрунтовано відмовлено позивачу у визнанні його кредитором на суму 53915,98 грн.

Що стосується клопотання відповідача про припинення провадження у справі, то воно задоволенню не підлягає з таких підстав.

У ході камеральної перевірки даних, задекларованих відповідачем у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 р., позивачем виявлено порушення ПП «Т.Н.Д.»пункту 200.3 статті 200 розділу V Податкового Кодексу України, підпункту 4.6.3 пункту 4.6 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011р. за №197/18935. Вказане порушення вплинуло на розрахунки з бюджетом. Камеральною перевіркою, зокрема встановлено, що ПП «Т.Н.Д.»згідно податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року задекларовано зарахування від'ємного значення різниці минулого звітного (податкового) періоду (жовтень) у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 53996 грн. (р.20.1 Декларації). Згідно п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2756-VІ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2756- VI при від'ємному значенні суми, розрахункової згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а вразі відсутності податкового боргу —зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Згідно підпункту 4.6.3 та підпункту 4.6.6 пункту 4.6 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011р. за №197/18935, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду ( відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду). Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного(податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного(податкового) періоду). Таким чином, в порушення п.200.3, п.200.4. ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2756-VI, підпункту 4.6.3, 4.6.6 пункту 4.6 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41, підприємством завищено суму ПДВ, що підлягає зарахуванню у зменшення податкового боргу з цього податку на 53996,00 грн. та занижено значення рядка 24 декларації попереднього звітного періоду на 53996,00 грн. Про вищезазначене позивачем складено Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за № 26/15-2/32894288 від 10.01.2012 р. Вказані помилки, допущені відповідачем при складанні звітної податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 р., унеможливлюють зарахування позивачем від»ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 53 996 грн. в рахунок зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

Визнати Державну податкову інспекцію у Франківському районі м. Львова (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) кредитором Приватного підприємства «Т.Н.Д.»(м. Львів, вул. Рудницького, 58/9, код ЄДРПОУ 32894288) із сумою вимог в розмірі 53915,98 грн.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Т.Н.Д.»(м. Львів, вул. Рудницького, 58/9, код ЄДРПОУ 32894288) в доход Державного бюджету України 941 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Суддя Бортник О.Ю.