Рішення № 21322472, 31.01.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.12 Справа № 5015/7568/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.

при секретарі Іваночко В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів,

До відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів,

про: стягнення 11 068 грн. 04 коп. та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2 представник (довіреність в матеріалах справи),

Від відповідача: не з'явився.

Представнику позивача розяснено права та обовязки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго»до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 11 068 грн. 04 коп. та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.12.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 17.01.2012 року, про що сторони були належним чином повідомлені в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах, затвердженою Наказом ВГСУ від 25.10.2004 року № 64 ( докази в матеріалах справи).

Судове засідання 17.01.2012 року відкладено на 31.01.2012 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду по справі.

Представник позивача в судове засідання 31.01.2012 року зявився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які витребовувалися господарським судом (копії у справі), надав усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах, затвердженою Наказом ВГСУ від 25.10.2004 року № 64.

Враховуючи повторну неявку повноважного представника відповідача та неподання ним відзиву на позовну заяву справа розглядається у порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході судового розгляду встановлено:

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 00131587, знаходиться за адресою: 79026, Львівська область, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 3, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 777369 (докази в матеріалах справи).

19.04.2011 року Відкрите акціонерне товариство «Львівобленерго» змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго», що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 777369 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є субєктом підприємницької діяльності без створення юридичної особи, їй присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: 79052, АДРЕСА_1, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ серії НОМЕР_2 та Спеціальним Витягом з ЄДРПОУ від 18.01.2012 року № 12770771 (докази в матеріалах справи).

18.03.2011 року представниками енергонагляду міських електромереж ВАТ «Львівобленерго»на підставі пункту 6.40 та пункту 6.41 Правил користування електричною енергією (надалі - ПКЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року №28 із подальшими змінами та доповненнями, складено Акт № 024768 про порушення ПКЕЕ, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів та електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю споживача.

Відповідач підписав вказаний акт без зауважень.

Відповідно до вищевказаного акту електроустановки відповідача було відключено від електропостачання в день перевірки, а відповідачу рекомендовано звернутись до позивача для укладення договору.

Рішенням комісії ВАТ «Львівобленерго», оформленим протоколом №146 засідання комісії ЛМЕМ по розгляду акту про порушення ПКЕЕ від 20.05.2011 року на підставі акту № 024768 від 18.03.2011 року у відповідності до «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562 із змінами та доповненнями, відповідачу за самовільне підключення електроустановок до електричної мережі, яка не є власністю споживача проведено нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії з дати складання попереднього акту про порушення ПКЕЕ по 18.03.2011 року в обсягах 4160 кВт*год. на суму 3 747 грн. 94 коп. та встановлено термін для добровільної сплати заборгованості протягом 30 календарних днів з моменту отримання рахунка (розрахунок в матеріалах справи).

Відповідач на засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ 20.05.2011 року не з'явився, рішення комісії у встановленому чинним законодавством України порядку не оскаржив.

23.05.2011 року представниками енергонагляду міських електромереж ВАТ «Львівобленерго»на підставі пункту 6.40 та пункту 6.41 ПКЕЕ складено Акт № 025047 про порушення ПКЕЕ, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів та електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю споживача.

Відповідач підписав вказаний акт без зауважень.

Відповідно до вищевказаного акту електроустановки відповідача було відключено від електропостачання в день перевірки, а відповідачу рекомендовано звернутись до позивача для укладення договору.

Рішенням комісії ВАТ «Львівобленерго», оформленим протоколом №163 засідання комісії ЛМЕМ по розгляду акту про порушення ПКЕЕ від 03.06.2011 року на підставі акту № 025047 від 23.05.2011 року у відповідності до «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією»відповідачу за самовільне підключення електроустановок до електричної мережі, яка не є власністю споживача проведено нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії з дати складання попереднього акту про порушення ПКЕЕ по 23.05.2011 року в обсягах 4224 кВт*год. на суму 4 064 грн. 53 коп. та встановлено термін для добровільної сплати заборгованості протягом 30 календарних днів з моменту отримання рахунка (розрахунок в матеріалах справи).

Відповідач на засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ 03.06.2011 року не з'явився, рішення комісії у встановленому чинним законодавством України порядку не оскаржив.

13.07.2011 року представниками енергонагляду міських електромереж ВАТ «Львівобленерго»на підставі пункту 6.40 та пункту 6.41 ПКЕЕ складено Акт № 025065 про порушення ПКЕЕ, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів та електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю споживача.

Відповідач від підписання вказаного акту відмовився.

Відповідно до вищевказаного акту електроустановки відповідача було відключено від електропостачання в день перевірки, а відповідачу рекомендовано звернутись до позивача для укладення договору.

Рішенням комісії ВАТ «Львівобленерго», оформленим протоколом №196 засідання комісії ЛМЕМ по розгляду акту про порушення ПКЕЕ від 29.07.2011 року на підставі акту № 025065 від 13.07.2011 року у відповідності до «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією»відповідачу за самовільне підключення електроустановок до електричної мережі, яка не є власністю споживача проведено нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії з дати складання попереднього акту про порушення ПКЕЕ по 13.07.2011 року в обсягах 3264 кВт*год. на суму 3 265 грн. 57 коп. та встановлено термін для добровільної сплати заборгованості протягом 30 календарних днів з моменту отримання рахунка (розрахунок в матеріалах справи).

Відповідач на засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ 29.07.2011 року не з'явився, рішення комісії у встановленому чинним законодавством України порядку не оскаржив.

Таким чином, сума заборгованості відповідача за недораховану електричну енергію перед позивачем становить 11068 грн. 04 коп., станом на момент розгляду справи в судовому засіданні сторонами доказів погашення вказаної заборгованості суду не подано та не заявлено.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно статті 26 Закону України від 16.10.1997 року № 575/97-ВР «Про електроенергетику»споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно приписів пункту 6.41. ПКЕЕ (у редакції постанови ПКЕЕ від 17.10.2005 року № 910), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Згідно пункту 6.42. ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.

Відповідно до пункту 6.43. ПКЕЕ кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Згідно пункту 7.6 ПКЕЕ, у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

Пунктом 7.7. ПКЕЕ встановлено, що відключення електроустановок споживача здійснюється персоналом власника електричних мереж, до яких приєднані ці електроустановки. У разі виявлення порушень, зазначених у пунктах 7.5 та 7.6 цих Правил, та/або на виконання вимоги постачальника електричної енергії чи на виконання припису відповідного центрального органу виконавчої влади, на який покладено відповідні обов'язки згідно із законодавством України. Відключення здійснюється в зазначений у вимозі або приписі термін із дотриманням процедури, передбаченої цими Правилами.

Факт самовільного приєднання відповідачем електроустановок, струмоприймачів, електропроводок до електричної мережі, яка не є власністю споживача підтверджується актами складеними представниками позивача Актами від 18.03.2011 року № 024768, від 23.05.2011 року № 025047 та від 13.07.2011 року № 025065 (належним чином завірені копії актів долучено до матеріалів справи).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна субєкта або субєктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Статтею 175 ГК України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів та умов договору і якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Частиною 3 цієї ж статті, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі.

Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши подані докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 20, 22, 32 34, 43, 44 49, 75, 77, 82 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з боржника: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (79052, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь стягувача: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго»(79026, Львівська область, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 3; код ЄДРПОУ 00131587) 11 068 грн. 04 коп. суми заборгованості за недовраховану електричну енергію та 1411 грн. 50 коп. судового збору.

3.Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.

31.01.2012 року підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Мотивувальна частина рішення оформлена та підписана відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.