Постанова № 213222, 24.10.2006, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2006 р. Справа № 18/33

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Гудак А.В. за участю секретаря судового засідання помічника судді Церковної Н.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Дочірнє підприємство "Селекція" ВАТ "Дубноцукор"

до відповідача Дубенська об'єднана державна податкова інспекція

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

від позивача –Журов Р.В. ( дов. в справі);

від відповідача– Маслюк О.М. - ГДПІ юридичного управління ( дов. в справі)

Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз’яснені.

В судовому засіданні оголошувалась перерва.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся з позовом про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від 07.06.04 за № 000024/17-42/0 та № 00004022340/0. В процесі судового розгляду справи представником позивача подано уточнення предмету позову. Просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0000062340/3 від 04.01.05, № 000034/17-42/2 та № 000024/17-42/2 від 25.10.04. Свої вимоги обгрунтовує тим, що у пункті 1 висновку акту перевірки зазначено, що підприємством порушено Закон України “Про податок на додаток вартість” ст.3 п.3.1 п.п. 3.1.1, ст.4 п.4.1 та ст. 11 п.11.29, в результаті чого донараховано 531676 грн. податку на додану вартість на 2003 рік. Відповідно до розрахунку нарахування штрафних санкцій, за недоплату даного податку нарахована штрафна санкція в розмірі 50% на суму 265838,00 грн. Як зазначено на стор. 14 акту перевірки, таке донарахування та застосування штрафних санкцій Дубенською ОДПІ проведено тому, що на думку працівників ДПІ, Дочірнє підприємство “Селекція” ( надалі -ДП "Селекція") невірно визначило обсяги продажу власної сільськогосподарської продукції за 2002 рік і не мало право на спеціальний режим оподаткування, передбачений ст.11 п.11.29 Закону України “Про податок на додану вартість”. Позивач вважає, що працівниками Дубенської ОДПІ невірно проведено розрахунок відсотка виручки від реалізації власної сільськогосподарської продукції. Для проведення такого розрахунку працівниками ДПІ використано не фактичні дані про реалізацію товарів, робіт, послуг, а дані декларації з ПДВ, поданих підприємством до ДПІ. Однак дані декларацій з ПДВ не дають можливості встановити достовірно відсоток виручки від реалізації власної сільськогосподарської продукції.

Так, як Дубенською ОДПІ врахована не вся виручка від реалізації власної сільськогосподарської продукції, то відповідно зроблено і невірний висновок щодо правомірності застосування ДП “Селекція” спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, неправомірно донараховано податок на додану вартість на суму 531676 грн. та штраф в розмірі 265838 грн.

У п.2 висновків по акту перевірки зазначено, що підприємством у 2002 році не перераховано на спеціальні рахунки кошти в сумі 9812 грн. та 904712 грн. (всього 914524 грн.), чим порушено Закон України “Про податок на додану вартість” ст.11 п.11.29 Постанови КМУ № 271 від 26.02.99 п.4, Постанову КМУ № 488 від 11.04.02 (який конкретно пункт не вказано). У вищезазначеному розрахунку нарахування штрафних санкцій, за таке неперерахування у 2002 році коштів на спецрахунок Дубенською ДПІ нарахований штраф у розмірі 914524 грн.

Однак згідно п.11.29 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.97 зі змінами та доповненнями передбачено, що “зазначені кошти залишаються у розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення”. І тільки “у разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку”. При перевірці ДП “Селекція” працівниками Дубенської ОДПІ нецільового використання коштів не виявлено.

Окрім того, по акту позапланової перевірки Дубенської ОДПІ Рівненської області від 28.05.04 до ДП “Селекція” ВАТ “Дубноцукор” донараховано прибутковий податок з громадян у сумі 1753916,40 грн., за рахунок того, що при оплаті за надані послуги по вирощуванню цукрового буряка із посівів закуплених у фізичних осіб не нараховувався прибутковий податок у розмірі 20% від вартості отриманого цукру та жому за зданий фізичними особами цукровий буряк.

ДП “Селекція” ВАТ “Дубноцукор” укладались угоди з фізичними особами на купівлю у них посіві цукрового буряка. Фізичні особи зобов’язуються виконати агротехнічні с/г роботи по обробітку та збиранню цукрового буряка. Оплата фізичним особам проводиться цукром та жомом із розрахунку за кожну тону зданого цукрового буряка при цукристості 16% - 70 кг цукру та 400 кг свіжого жому.

Оскільки вартість посівів буряка та вартість послуг по вирощуванню буряка договорами з фізичними особами не визначена, то оплата за посіви та послуги по вирощуванню цукрового буряка фізичним особам договором не передбачалась, а договором передбачалась оплата за кількість зданого цукрового буряка при встановленому відсотку цукристості буряка, який вирощений на власних ділянках.

Відповідно до ч.1 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок»до сукупного оподаткованого доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування «не включаються доходи громадян від продажу вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибній дачній і садовій ділянці продукції рослинництва».

Оскільки нарахування прибуткового податку проведено тільки на бухгалтерську проводку та договора, то сума донарахованого прибуткового податку з громадян 1753916,40 грн. за період з 01.01.01 по 31.12.03 необгрунтована документально та нормативно не підтверджується.

Просить позов задоволити.

Відповідач надав відзив проти позову, який обгрунтовує тим, що перевіркою встановлено, що ДП “Селекція” ВАТ “Дубноцукор” укладались угоди з фізичними особами на купівлю в останніх посівів цукрового буряку і про те, що продавці посівів (фізичні особи) зобов’язуються виконати для покупця сезанні агротехнічні с/г роботи по обробітку та збиранню цукрового буряка з проданих посіві. Пунктом 2.1 договорів передбачено порядок розрахунків, де вказано, що за виконані роботи ДП “Селекція” ВАТ “Дубноцукор” розраховується з фізичною особою наступним чином: з розрахунку за кожну тонну зданого цукрового буряку при базовій цукристості буряка 16% - 400 кг свіжого жому та 70 кг цукру. Про те, що дані угоди відбулися свідчать акти приймання-передачі посіві цукрового буряка, скріплені підписами як покупця так і продавця.

Розрахунок із здавачами цукрового буряка проводився посадовими особами Шумського, катеринівського, Галущинського та Максимівського бурякопунктів ЗАТ «Кременьцукор»на підставі доручення від ДП “Селекція” ВАТ “Дубноцукор”. За 2002 рік в розрахунок за зданий цукровий буряк фізичним особам було відпущено цукру і жому на суму 5619580 грн. В 2003 році ДП “Селекція” ВАТ “Дубноцукор” за зданий цукровий буряк видано в порядку розрахунку фізичним особам цукру на суму 3150000 грн.

Виходячи за умов укладених угод з фізичними особами, оскільки предметом договору є продаж посівів цукрового буряку та виконання сезонних агротехнічних с/г робіт по обробітку та збиранню буряку, вартість розрахунків за надані роботи є об’єктом оподаткування згідно вимог ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” із змінами і доповненнями.

В порушення вимог ст.12 даного Декрету при виплаті вказаних доходів ДП “Селекція” ВАТ “Дубноцукор»не було зроблено нарахування, утримання і перерахування в бюджет прибуткового податку з громадян за ставкою 20% (п.3 ст.7 Декрету) по кожному випадку виплати доходу на виконання угод.

Статтею 20 згаданого Декрету визначено, що не утримані і не перераховані до бюджету суми податку, що підлягають стягненню, стягуються у безспірному порядку податковим органом з підприємств, що виплачували такі доходи.

З урахуванням п.22.6 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»із змінами і доповненнями про необхідність оподаткування доходів, нарахованих на користь платників податку до 1 січня 2004 року за правилами, діючими на момент такого нарахування, до ДП “Селекція” ВАТ “Дубноцукор»відповідальність за порушення вимог ст.12 Декрету «Про прибутковий податок з громадян застосовується на підставі п.20.3.2 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази наявні в матеріалах справи, суд –

в с т а н о в и в:

28.05.04 Дубенською об’єднаною державною податковою інспекцією проведено документальну перевірку ДП “Селекція” ВАТ “Дубноцукор", про що складено акт № 37/23/30044560 від 28.05.04. Під час проведення перевірки податковим органом було встановлено, що підприємством занижено у відповідних звітних періодах 2002-2003 років податок на додану вартість та не утримано і не перераховано до бюджету прибутковий податок з доходів громадян, чим допущено порушення вимог п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.11.29 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.97 зі змінами та доповненнями; абз. 2 п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.99 № 271 “Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками –платникам податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини” (із змінами і доповненнями); п.22.6 ст.22, п.п. 20.3.2 ст.20 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.04 за № 889-ІУ (із змінами і доповненнями), Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” за № 13-92 від 26.12.04 (із змінами і доповненнями).

За наслідками адміністративного оскарження податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000062340/3 від 04.01.05, яким визначено податкове зобов’язання по ПДВ в сумі 1712038,00 грн. т.ч. основний платіж 1446200 грн., штрафні (фінансові) санкції 265838,00 грн.; № 000034/17-42/2 від 25.10.04, яким визначено податкове зобов’язання по прибутковому податку з доходів громадян, отриманих не за місцем основної роботи і прирівняних до них доходів в сумі 45000 грн., в т.ч. основного платежу в сумі 1500 грн. штрафних (фінансових) санкцій в сумі 30000 грн.; № 000024/17-42/2 від 25.10.04, яким визначено податкове зобов’язання по прибутковому податку з доходів громадян в сумі 5216748 грн., в т.ч. основного платежу 1738916 грн., штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3477832 грн., які є предметом судового розгляду.

Перевіркою встановлено, що основний платіж в сумі 1446200 грн. визначений в зв’язку із порушенням підприємством п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3; п.4.1 ст.4; п.11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" (із змінами і доповненнями). Спеціальний режим обкладання податком на додану вартість та фіксованим с/г податком поширюється на с/г товаровиробників, в якиї сума, одержана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів їх переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50% від загальної суми валового доходу підприємства. В зв’язку з тим, що сума, одержана від ДП “Селекція” ВАТ “Дубноцукор»від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за 2002 рік становить менше 50% (48,9%) загальної суми валового доходу. Підприємство не мало спеціальних підстав для використання режиму обкладання податком на додану вартість в 2003 році. Таким чином, ДП “Селекція” ВАТ “Дубноцукор»порушено п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3; п.4.1 ст.4; п.11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено нарахування ПДВ в сумі 531676 грн. Штрафна (фінансова) санкція в розмірі 50% (від суми основного платежу) нарахована на підставі п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними фондами” від 21.12.00 № 2181-Ш із змінами і доповненнями і становить 265838 грн.

В 2002 році ДП “Селекція” ВАТ “Дубноцукор»як сільськогосподарський товаровиробник користувався спеціальним режимом оподаткування, який регламентується п.11.21 ст.11 та п.11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" (із змінами і доповненнями). Згідно з п.3 і 4 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 271 та абз. 2 п.15 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 12.05.99 № 805 (із змінами і доповненнями) підприємство зобов’язане вести три окремих податкових та бухгалтерських обліки по видам реалізованої продукції. На порушення вищевказаних пунктів підприємство не вело окремо три бухгалтерські та податкові обліки. Власна і покупна готова продукція обліковувалась разом на одному рахунку 208 “Готова продукція”. Згідно із п.11.29 ст.11 Закону України “Про ПДВ” с/г товаровиробники не сплачують до бюджету суми ПДВ за результатами здійснення операцій з продажу товарів (робі, послуг) власного виробництва, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м’яса в живій вазі. Згідно із абз. 2 п.4 Постанови КМ України від 26.02.99 № 271 із змінами і доповненнями вказані суми ПДВ перераховуються сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок. Згідно із абз. 1 п.5 цієї ж Постанови КМУ кошти, перераховані сільськогосподарськими товаровиробниками на окремий рахунок, використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі неперерахування на окремий рахунок зазначених коштів або у разі їх нецільового використання, такі кошти підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку. Перевіркою встановлено, що суми ПДВ за 2002 рік по Декларації № 1 (суми ПДВ по реалізованій продукції тваринного походження) в сумі 9812 грн. та по Декларації № 2 (суми ПДВ по реалізованій продукції рослинного походження) в сумі 904712 грн. не перераховані ДП “Селекція” ВАТ “Дубноцукор»на окремий рахунок, чим порушено п.11.21 та п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»із змінами і доповненнями, абз. 2 п.4 Постанови КМУ від 26.02.99 № 271, а тому вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Законом України від 13.07.00 № 1874-Ш “Про внесення зміни до Закону України “Про податок на додану вартість” з 27.07.00 статтю 11 Закону п.11.29, яким для сільгосптоваровиробників незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, у яких сума, одержана від продажу сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, а для новостворених підприємств –поточний звітний період, становить не менш як 50% від загальної суми валового доходу підприємства, встановлено спецрежим оподаткування. Згідно з ним щодо операцій з продажу товарів ( робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільгоспсировини, за винятком операцій з продажу переробним підприємствам молока та м’яса у живій вазі, суми ПДВ, належні до сплати чи відшкодування, на розрахунки з бюджетом не відносяться. Зазначені кошти залишаються у розпорядженні сільгосптоваровиробників і використовуються ними на придбання МТР виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до держбюджету України в безспірному порядку.

При встановленні належності позивача до сільгосптоваровиробників відповідачем не дотримано вимог та порушено методику п.11.29 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість” № 167/97-ВР від 03.04.97 (із змінами та доповненнями), зокрема відповідачем: - визначалась реалізація покупної продукції, а не встановлювалась сума, яка одержана відповідачем від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) 2002 рік (як зазначено на сторінці 13 акта перевірки по причині неможливості визначити реалізацію зернових); - порівняння здійснено з обсягами реалізації продукції згідно поданих позивачем в Дубенську ОДПІ декларації по ПДВ, а не із загальною сумою валового доходу позивача (причин в акті не зазначено).

Податковий орган допустив помилку при встановленні суми реалізації цукру та жому фізичним особам, вказавши суму 4682984,00 грн без ПДВ (5619580,80 грн. з ПДВ) замість суми 4519166,67 грн. без ПДВ (5423000,00 грн. з ПДВ), адже заборгованість перед фізичними особами була саме в сумі 5423000,00 грн.. яка встановлена та зазначена відповідачем в абз.4 на сторінці 12 акту перевірки від 28.05.04 № 37/23/30044560. І на цю суму була проведена зустрічна поставка цукру та жому фізичним особам.

Враховуючи наведене, податковим органо завищено обсяги реалізації цукру та жому фізичним особам на суму 163817,33 грн (4682984,00 –4519166.67), як наслідок на цю суму завищена загальна реалізація всієї покупної продукції, яка має становити за 2002 рік 4638598,67 грн., або 49,3% від обсягу реалізації продукції згідно поданих відповідачем в Дубенську ОДПІ декларації по ПДВ.

Отже, сума реалізованої в 2002 році власної продукції становить 4767,9 тис.грн. (9406,5 –4638,6) або 50,7% від обсягу реалізації продукції згідно поданих відповідачем в Дубенську ОДПІ декларації по ПДВ, що є достатньою підставою для перебування не на загальній системі оподаткування в 2003 році, а застосування ДП “Селекція” спеціального режиму по ПДВ, встановленого пунктом 11.29 ст.11“Про податок на додану вартість” № 167/97-ВР від 03.04.97 (із змінами та доповненнями).

Порядок акумуляції та використання сум ПДВ, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками, затверджено постановою КМУ від 23.04.02 № 374 “Про внесення змін та доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року № 271”, яку постановою КМУ від 11.04.02 № 488 доповнено п.4, яким передбачено, що у разі неперерахування коштів (сум ПДВ) на окремий рахунок у встановлені терміни, ці кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню у безспірному порядку.

Однак, постанову Кабінету Міністрів України від 26.02.99 № 271 та затверджений нею порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками –платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництв, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини прийнято, як зазначено в преамбулі, у відповідності до пункту 11.29 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість” № 167/97-ВР від 03.04.97 (із змінами та доповненнями), а тому вони не можуть суперечити зазначеним в ньому вимогам.

В пункту 11.29 ст.11 вказаного Закону зазначено лише один випадок, при якому проводиться безспірне стягнення до Державного бюджету України акумульованих коштів. Зокрема, у разі їх нецільового використання.

Постановою від 11.04.02 № 488 Кабінет Міністрів України встановив додаткові випадки та умови, не передбачені пунктом 11.29 статті 11 Закону про ПДВ, стягнення до Державного бюджету у безспірному порядку, а саме в доповненому реченні абз. 2 п.4 Порядку № 271 установлено, що не перераховані на окремий рахунок кошти також вважаються використаними не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету в безспірному порядку.

Крім того, в висновку судово-економічної (бухгалтерської) експертизи № 1527 від 18.07.06 по господарській справі № 18/33 визначено, що відповідно до Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97 № 166 у рядках декларації 1-5 вказується загальні обсяги продажу, за якими у платника податку у даному звітному періоді виникло податкове зобов’язання: оподаткування за ставкою 20%, 0%, звільнені від оподаткування відповідно до ст. 5 Закону України "Про ПДВ” та ст. 11 цього ж Закону, чи інших нормативно-правових актів та обсяги продажу, що не є об’єктом оподаткування.

При визначенні обсягів продажу за звітний період платник зобов’язаний врахувати значення терміну “продаж товарів (робіт, послуг)” згідно до вимог п.1.4 ст.1 даного Закону, тобто визначення загального обсягу власної продукції на підставі аналізу спеціальних декларацій по ПДВ не відображає повної вартості власної продукції.

Загальний об’єм власної продукції підприємства визначається за даними головної книги по бухгалтерському рахунку “Готова продукція”, що підтверджується звітами про випуск готової продукції із виробництва та її реалізації.

Отже, визначення загального об’єму власної продукції на підставі аналізу спеціальних декларацій по ПДВ не відображає повної вартості реалізованої власної продукції. В деклараціях відображено лише реалізація продукції, яка підлягає оподаткуванню, в деклараціях не відображено використання власної продукції на потреби виробництва та інші господарські цілі, з яким суд погоджується.

Таким чином, суд вважає безпідставним та необгрунтованим донарахування ПДВ в сумі 1712038,00 грн., в т.ч. основного платежу 1446200 грн. штрафних (фінансових) санкцій в сумі 265838,00 грн.

Щодо донарахування прибуткового податку з громадян та застосування штрафних (фінансових) санкцій, то суд дійшов висновку, що вони застосовані безпідставно. Суд погоджується в цій частині з висновком судово-економічної (бухгалтерської) експертизи № 1527 від 18.07.06 по господарській справі № 18/33 експертизи, виходячи з наступного.

Виробництво сільськогосподарської продукції має свої особливості, які впливають на ведення бухгалтерського обліку. Сезонність робіт і тривалість виробничого процесу у землеробстві зумовлюють сповільнення обороту коштів підприємства і нерівномірне використання їх протягом року.

Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах ведеться із застосуванням обраної форми обліку.

Закупівля від фізичних осіб сільськогосподарських продуктів, продуктів їх переробки та сировини можуть бути оформлені “Приймальною квитанцією на закупівлю сільськогосподарських продуктів”, продуктів їх переробки та сировини” –форма № ПК-4УКС “Відомостю на закупівлю сільськогосподарських продуктів, продуктів їх переробки та сировини у населення” –форма № 5УКС або форма № ПК-24. У відомості записують дату при ймання продукції. Її назву, кількість прийнятої продукції, прізвище, ім’я та по-батькові здавальника, а також його місце проживання. В матеріалах справи такі приймальні квитанції, відомості –відсутні.

Сільськогосподарські підприємства повинні вести облік за Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291 з використанням Методичних рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку, затверджених наказом Мінагрополітики України від 07.03.01 № 49 для підприємств, що підпорядковані Міністерству аграрної політики або наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2000 року № 356 для підприємств, що не підпорядковані Міністерству аграрної політики.

Підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку та застосовує форми первинних документів відповідно до обраної форми обліку та затвердженої наказом по підприємству.

Усі прямі витрати по рослинництву відображають на субрахунку 231 “Рослинництво” у розрізі аналітичних рахунків. За дебетом субрахунку 231 відображають прямі витрати по рослинництву.

ДП “Селекція” ВАТ “Дубноцукор»купівлю посівів цукрового буряка відповідно до договору по бухгалтерському обліку відображало бухгалтерською проводкою Д-т 231 «Рослинництво»К-т 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». При розрахунках з фізичними особами відображено Д-т 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»К-т 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення», погашення заборгованості перед іншими кредиторами проводилось шляхом відпуску жому та цукру в залежності від кількості зданого цукрового буряка та його цукристості.

Дане не суперечить Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291 та Методичними рекомендаціями з організації та ведення бухгалтерського обліку.

Отже, господарські операції із фізичними особами оформляються наступними первинними документами: “Приймальною квитанцією на закупівлю сільськогосподарських продуктів, продуктів їх переробки та сировини –форма № ПК-4УКС, “Відомостю на закупівлю сільськогосподарських продуктів, продуктів їх переробки та сировини у населення” –форма № 5УКС або форма № ПК-24. У відомості записують дату приймання продукції, її назву, кількість принятої продукції, прізвище, ім’я та по-батькові здавальника, а також місце його проживання.

Відображення у бехгалтерському обліку господарських операцій із фізичними особами підприємство проводить відповідно до самостійно обраної форми обліку.

Відображення посівів цукрового буряка ДП “Селекція” ВАТ “Дубноцукор»бухгалтерською проводкою Д-т 231 «Рослинництво" К-т 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»та розрахунку з фізичними особами Д-т 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»К-т 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення», не суперечить Плану рахунків.

По акту позапланової перевірки Дубенської ОДПІ Рівненської області від 28.05.04 ДП “Селекція” ВАТ “Дубноцукор»донараховано прибутковий податок з громадян у сумі 1753916,40 грн. за рахунок того, що при оплаті за надані послуги по вирощуванню цукрового буряка із посівів, закуплених у фізичних осіб, не нараховувався прибутковий податок у розмірі 20% від вартості отриманого цукру та жому за зданий фізичними особами цукровий буряк.

ДП “Селекція” ВАТ “Дубноцукор»укладались угоди з фізичними особами на купівлю у них посіві цукрового буряка. Фізичні особи зобов’язуються виконати агротехнічні с/г роботи по обробітку та збиранню цукрового буряка. Оплата фізичним особам проводиться цукром та жомом із розрахунку за кожну тону зданого цукрового буряка при цукристості 16% - 70 кг цукру та 400 кг свіжого жому.

Оскільки вартість посіві буряка та вартість послуг по вирощуванню буряка договорами з фізичними особами не визначена, то оплата за посіви та послуги по вирощуванню цукрового буряка фізичним особам договором не передбачалась, а договором передбачалась оплата за кількість зданого цукрового буряка при встановленому відсотку цукристості буряка, який вирощений на власних ділянках.

Відповідно до ч.1 ст.5 Декрету КМУ “Про прибутковий податок” до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування “не включаються доходи громадян від продажу вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибній дачній і садовій ділянці продукції рослинництва.

Оскільки нарахування прибуткового податку проведено тільки на бухгалтерську проводку та договора, то сума донарахованого прибуткового податку з громадян 1753916,40 грн. за період з 01.01.01 по 31.12.03 необгрунтована.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з присудження з Державного бюджету України на користь позивача сплаченого державного мита в сумі 85 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задоволити. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0000062340/3 від 04.01.05 за платежем: податок на додану вартість, № 000034/17-42/2 від 25.10.04 та № 000024/17-42/2 від 25.10.04 за платежем: прибутковий податок з доходів громадян, отриманих не за місцем основної роботи і прирівняних до них доходів.

2.Присудити з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Селекція" ВАТ "Дубноцукор" ( код ЄДПРОУ 30044560, м.Дубно, пров.Центральний,1, Рівненської обл. р/р 260093011282 в РФ КБ "Західінкомбанк" МФО 333614) судовий збір ( державне мито) в сумі 85, 00 грн.

Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили в порядку, передбаченому ч.1 ст.258 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Гудак А.В.

Постанова підписана "03" листопада 2006 року