Рішення № 21322077, 02.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/55602.02.12 За позовомВійськової прокуратури Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України і державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд»

До відповідача Дочірнього підприємства «Домобудівний комбінат «КРЕДО»

Про розірвання договорів та стягнення 9818759,18 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від прокуратури ОСОБА_1 (за дов.)

від позивача ОСОБА_2 (за дов.)

від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

До господарського суду міста Києва звернулася з позовом військова прокуратура Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України і державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд»до дочірнього підприємства «Домобудівний комбінат «КРЕДО»про стягнення 9818759,18 грн. та розірвання договорів № 39 від 31.01.2003 року, № 54-2/2004 від 08.06.2004 року і № 289/2004 від 15.12.2004 р..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повної та своєчасної оплати поставленої продукції та невиконанням обовязків, покладених на нього умовами договорів про спільну діяльність, що є підставою для розірвання укладених договорів та стягнення коштів.

Ухвалою від 02.12.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд останньої призначено на 16.01.2012 р..

Представник прокуратури та відповідача у судове засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали від 02.12.11 р. про порушення провадження у справі не виконали.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність відкласти розгляд справи на 02.02.2012 р. у звязку з неявкою представників прокуратури та відповідача у судове засідання.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

31.01.2003 р. між державним підприємством Міністерства оборони України «Укрвійськбуд»(постачальником) та дочірнім підприємством «Домобудівельний комбінат «Кредо»(замовником), було укладено договір поставки № 39 (далі - Договір поставки).

Згідно з п. 1.1 цього договору постачальник зобов'язувався передавати у власність замовника будівельні матеріали (далі товар), а замовник зобов'язувався прийняти та оплатити товар.

Пунктом 1.2 Договору поставки було визначено, що ціна, кількість, асортимент товару, що підлягає поставці за цим договором, визначається у накладній.

Відповідно до п. 5.1 Договору поставки загальна вартість товарів встановлена у розмірі 5000000 грн..

В силу пункту 6.1 Договору поставки замовник зобовязався на підставі накладної на отриманий товар проводити оплату кожної партії товару в розмірі 100 % від вартості товару протягом 10 робочих днів.

Згідно з п. 11.1 Договору поставки він діє до повного виконання сторонами зобов'язань.

Протягом 2003-2005 років постачальником було поставлено, а замовником прийнято по накладним товар на загальну суму 4810109,18 грн. Оплата поставлених товарів замовником здійснена не була.

Між державним підприємством Міністерства оборони України «Укрвійськбуд»(генінвестором) та дочірнім підприємством «Домобудівельний комбінат «Кредо»(замовником) було укладено довгострокові договори про спільну діяльність у будівництві № 54-2/2004 від 08.06.2004 р. та № 289/2004 від 15.12.2004 р. (далі - Договори про спільну діяльність).

Предметом даних договорів є спільне проектування, будівництво сторонами житлових багатоповерхових будинків на земельних ділянках по вул. Градинського 2. 4. та по вул. Маршала Жукова, 4, у м. Києві.

Відповідно до пунктів 2.1.2 Договорів про спільну діяльність замовник зобовязаний передати генінвестору зібрані технічні умови та готову документацію (2 екземпляри проектно-кошторисної документації).

Згідно з п. 2.2.2 Договорів про спільну діяльність генінвестор прийняв на себе зобов'язання забезпечити фінансування проектування та будівництва об'єктів в обсягах, необхідних для введення в експлуатацію, в тому числі і придбання інженерного обладнання з урахуванням можливості залучення до пайової участі у будівництві третіх осіб в терміни згідно проекту організації будівництва та графіків фінансування та виконання будівельно-монтажних робіт.

Відповідно до з п. 3.4 Договорів про спільну діяльність розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування інвестиційних коштів, передачею матеріальних активів, виконаних робіт, шляхом передачі загальної площі житла по узгодженій ціні за 1 кв.м. за другою адресою та іншими шляхами, не забороненими чинним законодавством.

Згідно з п. 7.4 Договорів про спільну діяльність їх термін дії з моменту його підписання до оформлення передачі обєкта на баланс експлуатуючій організації та виконання усіх обовязки за даним договором.

На виконання умов Договорів про спільну діяльність генінвестором протягом 2004-2005 років було здійснено перерахування грошові коштів (інвестиції на будівництво та за виконання робіт) на банківські рахунки замовника на загальну суму 5008650,00 грн. (по договору № 54-2/2004 від 08.06.2004 р. - 3535650,00 грн.; по договору № 289/2004 від 15.12.2004 р. - 1473000,00 грн.), що підтверджується доказами, наданими в матеріали справи.

Замовник своїх зобовязань за Договорами про спільну діяльність не виконав, технічні умови та проектну документацію на будівництво генінвестору не надав.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором поставки в сумі 4810109,18 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В силу ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Правові підстави для зміни або розірвання договору визначені ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору, допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В силу ст. 33 ГПК України, обовязок доказування порушення права покладено на позивача.

Позивачем доведено, що відповідач порушив свої зобовязання за Договорами про спільну діяльність, внаслідок чого будівництво житлових будинків багатоповерхових будинків на земельні ділянках по вул. Градинського 2, 4 та по вул. Маршала Жукова, 4, у м. Києві не відбулося. Також відповідачем порушено умови Договору поставки в частині оплати товару.

Оскільки порушення відповідачем умов договорів є істотним, вимога прокурора про розірвання спірних договорів є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, внаслідок розірвання Договору поставки та Договорів про спільну діяльність у замовника відсутні підстави для зберігання коштів, що були сплаченими за ним, тому вимоги про стягнення з відповідача 9818759,18 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приймаючи рішення, суд зобовязаний керуватись наданими сторонами доказами.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір поставки № 39 від 31.01.2003 р., укладений між державним підприємством Міністерства оборони України «Укрвійськбуд»(04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 54-А, код 24308300) та дочірнім підприємством «Домобудівельний комбінат «Кредо»(01021, м. Київ, вул. Грушевського, 36, код 32160591).

Розірвати довгостроковий договір про спільну діяльність у будівництві № 54-2/2004 від 08.06.2004 р., укладений між державним підприємством Міністерства оборони України «Укрвійськбуд»(04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 54-А, код 24308300) та дочірнім підприємством «Домобудівельний комбінат «Кредо»(01021, м. Київ, вул. Грушевського, 36, код 32160591).

Розірвати довгостроковий договір про спільну діяльність у будівництві № 289/2004 від 15.12.2004 р., укладений між державним підприємством Міністерства оборони України «Укрвійськбуд»(04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 54-А, код 24308300) та дочірнім підприємством «Домобудівельний комбінат «Кредо»(01021, м. Київ, вул. Грушевського, 36, код 32160591).

Стягнути з дочірнього підприємства «Домобудівельний комбінат «Кредо»(01021, м. Київ, вул. Грушевського, 36, код 32160591) на користь державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд»(04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 54-А, код 24308300) 9818759,18 грн. заборгованості,

Стягнути дочірнього підприємства «Домобудівельний комбінат «Кредо»(01021, м. Київ, вул. Грушевського, 36, код 32160591) до Спеціального фонду Державного бюджету України 56460,00 грн. судового збору.

Суддя С. А. Ковтун

Рішення підписано 03.02.2012 р.