Рішення № 21321961, 30.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/43530.01.12 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа

Вієнна Іншуранс»

третя особа ОСОБА_1

про стягнення шкоди в порядку регресу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: не зявились;

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 05-2012 від 16.01.2012р.);

від третьої особи: не зявились;

В судовому засіданні 30.01.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»(надалі ПАТ «СК «АХА Страхування», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(надалі ПАТ «СК «АХА Страхування», відповідач) суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 10 478 грн..

При порушенні провадження, ухвалою суду від 16.11.2011р. до участі у справі третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «СК «АХА Страхування»на підставі договору страхування серії ИБ № 1120812/05АВ від 02.12.2009р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Mazda CX 7, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу автомобіля Iveco, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ЗАТ УСК «Княжа» позивачем було направлено останньому регресну вимогу на виплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 10478 грн. в судовому порядку.

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово у відзиві на позов та обґрунтовані ненаданням позивачем документів необхідних для вирішення питання про виплату страхового відшкодування.

В судове засідання призначене на 30.01.2012р. представники позивача не зявились, від позивача отримано клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом відхилене, оскільки зазначені причини неявки в судове засідання не є поважними, позивачем у справі є ПАТ СК «АХА страхування», а не конкретний представник, ГПК України передбачає ведення справи через представника, що надає можливість направити в судове засідання іншу уповноважену особу.

З урахуванням достатності часу для надання суду витребуваних документів, враховуючи обмеженість розгляду справи процесуальними строками, розгляд справи здійснюється по суті при наявних в матеріалах справи доказах.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором страхування серії ИБ № 1120812/05АВ від 02.12.2009р. у ЗАТ «СК «АХА Україна», правонаступником якого є позивач, застраховано автомобіль Mazda CX 7, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є ОСОБА_3, вигодонабувачем Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк».

Згідно довідки відділу ДАІ, 14.12.2009р. мала місце дорожньо-транспортна пригода зіткнення за участю автомобіля Iveco, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1 та автомобіля Mazda CX 7, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Нетішинського міського суду від 02.02.2010р., справа 3-103/10. При цьому, суд бере до уваги що вказаною постановою провадження по справі закрито, що не свідчить про відсутність вини у вчиненні правопорушення, яка в свою чергу встановлена судом під час розгляду справи.

За страховим випадком ДТП що сталась 14.12.2009р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 16666/09/05/11 від 27.04.2010р. по договору страхування серії ИБ № 1120812/05АВ від 02.12.2009р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 10 478 грн., виплата якого за договором страхування в сумі 6336, 76 грн. підтверджується платіжним дорученням № 9385 від 28.04.2010р..

Окрім того, виплату страхового відшкодування по сумі 4141, 24 грн. проведено шляхом зарахування належної до сплати страхувальнику суми в рахунок недоплаченої частини страхової премії шляхом взаємозаліку згідно наказу № 6002 від 24.04.2010р..

Вимоги позивача щодо понесення ним збитків у вказаній сумі по виплаті страхового відшкодування, яке здійснено шляхом зарахування належної до сплати страхувальнику суми в рахунок недоплаченої частини страхової премії шляхом взаємозаліку згідно наказу № 6002 від 24.04.2010р., суд визнає недоведеними, оскільки представлений наказ є внутрішнім документом компанії, такий може бути складений на будь-яку суму та в будь-який момент, а жодних належних доказів, що страхувальник був з ним ознайомлений, і що йому було відомо про відсутність обовязку здійснити сплату вказаної частини страхової премії внаслідок здійсненого позивачем зарахування, суду не надано.

При цьому суд жодним чином не заперечує можливість проведення зарахування зустрічних вимог по сплаті частини страхового платежу за рахунок визначеної суми страхового відшкодування, не заперечує права позивача заявити регресні вимоги щодо вказаної суми, а відзначає про відсутність у матеріалах справи належних доказів зазначеного.

Окрім того, на вимоги суду (ухвала від 16.11.2011р.) позивачем не представлено документів підтверджуючих розмір збитку завданого застрахованому автомобілю на повну суму виплаченого страхового відшкодування, а загальний розмір матеріальної шкоди, підтверджено лише по сумі 6336, 76 грн. шляхом проведення оплати виконаних робіт по виставленому ремонтною організацією рахунку-фактурі № 285368_РФ_00133625 від 16.03.2010р., розрахунок страхового відшкодування є додатком до страхового акту від 27.04.2010р..

В даному випадку, суд приймає до уваги здійснення виплати безпосередньо на рахунок ремонтної організації (ДП «Авто Інтернешнл») що підтверджує відшкодування завданого збитку, а розрахунок страхового відшкодування є свідченням оціненої шкоди, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого (автомобілю Mazda CX 7, державний номер НОМЕР_1).

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Під час розгляду справи встановлено, що транспортний засіб - автомобіль Iveco, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Mazda CX 7, державний номер НОМЕР_1, взято на страхування ЗАТ УСК «Княжа»про що укладено договір (поліс) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/2105922.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Обов'язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела. Володільцем джерела підвищеної небезпеки є особа, яка на відповідній правовій підставі володіє цим джерелом, на праві власності тощо. Володілець джерела підвищеної небезпеки не є суб'єктом відповідальності за шкоду, якщо доведе, що дане джерело вибуло з його володіння внаслідок неправомірних дій інших осіб.

Жодних доказів, що автомобіль Iveco, державний номер НОМЕР_2 цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участю вказаного транспортного засобу, вибув з володіння страхувальника (згідно договору укладеного з відповідачем (поліс ВС/2105922) суду не представлено, жодних доказів що ОСОБА_1 неправомірно заволодів застрахованим у відповідача транспортним засобом останнім не надано. Навпаки, матеріали справи свідчать про зворотнє:

- довідка відділу ДАІ складена компетентним органом за документами представленими учасниками ДТП;

- у постанові Нетішинського міського суду від 02.02.2010р. за розглядом матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 жодних обставин щодо неправомірного заволодіння транспортним засобом за участю якого здійснено ДТП (зіткнення з автомобілем Mazda CX 7, державний номер НОМЕР_1) не встановлено.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія який керував автомобілем Iveco, державний номер НОМЕР_2 підтверджується постановою Нетішинського міського суду від 02.02.2010р..

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В редакції закону, яка є чинною з 19.09.2011р. та відповідно застосовується до врегулювання страхових випадків, які стались після вказаної дати, у п. 36.4 закону, також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля Iveco, державний номер НОМЕР_2 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована у ЗАТ УСК «Княжа»на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВС/2105922).

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Mazda CX 7, державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/2105922), а до ПАТ «СК «АХА Страхування»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором серії ИБ № 1120812/05АВ від 02.12.2009р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ЗАТ УСК «Княжа»(ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс») як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийняття рішення у справі, є обовязкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Mazda CX 7, державний номер НОМЕР_1.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/2105922) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза 0 грн..

З урахуванням документів підтверджуючих розмір понесених позивачем витрат на відшкодування збитку завданого застрахованому позивачем автомобілю у ДТП що сталась 14.12.2009р., суд визнає обґрунтованими заявлений позов на суму 6336, 76 грн., що є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині виходячи із загальної суми понесених позивачем витрат на виплату страхового відшкодування потерпілому.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Заява про виплату страхового відшкодування за вих. № 713/18/ЦВ від 02.03.2011р. міститься в матеріалах справи, та її отримання відповідачем не заперечується, підтверджено відповіддю за вих. № 132739159-34 від 21.03.2011р..

Враховуючи відсутність здійснення виплати на користь позивача згідно вказаної регресної вимоги, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 104, 78 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 204, 46 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»(04050, м. Київ, вул. Глибочицька 44, ідент. код 24175269) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Іллінська 8, р/р 26503253730311 в АТ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005, ідент. код 20474912) 6336, 76 грн. (шість тисяч триста тридцять шість гривень 76 копійок) страхової виплати в порядку регресу, 204, 46 грн. (двісті чотири гривні 46 копійок судових витрат).

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 03.02.2012