Рішення № 21321791, 30.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 13/93-22/49530.01.12 За позовом Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова

компанія»

до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»

про стягнення заборгованості

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 (довіреність № 13 від 03.01.2012р.);

від відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 1 від 04.01.2012р.);

30.01.2012р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Справа судом першої інстанції розглядається вдруге.

Приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія»(надалі ПАТ «Українська транспортна страхова компанія», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(надалі ВАТ «СК «Нова», відповідач) заборгованості по сплаті частки страхового відшкодування за договорами облігаторного пропорційного перестрахування засобів наземного транспорту № 251/ю від 30.12.2003р. та № 295/ю від 29.12.2007р. в розмірі 304505 грн..

В ході розгляду справи, згідно з заявою (вих. 358-ю від 12.04.2010р.) позовні вимоги уточнені, при проведенні звірки та виявленні неточностей у розрахунку, до стягнення з відповідача заявлено суму боргу в розмірі 302731, 56 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по виплаті частки перестрахового відшкодування за договорами облігаторного пропорційного перестрахування засобів наземного транспорту № 251/ю від 30.12.2003р. та № 295/ю від 29.12.2007р., яка підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку через невизнання страховою компанією проведеного відповідачем заліку зустрічних вимог.

Після скасування прийнятих у справі рішень, згідно з Постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2011р., позивачем заявлений позов підтримано, до справи подано заяву щодо застосування строку позовної давності стосовно заяв відповідача про проведення заліку взаємних однорідних вимог від 21.01.2009р., 13.07.2009р. та 12.10.2009р..

Відповідачем надано відзив на позов, у якому зазначено, що через проведення заліку зустрічних вимог по несплачених позивачем страховим преміях за договором перестрахування № 251/ю, сума заборгованості відповідача складає 84863, 97 грн., і у вказаній сумі визнається. В іншій частині заявлених вимог (213745, 28 грн.) відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, здійснивши необхідні дії на виконання вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України у справі, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2003р. а також 29 грудня 2007р. між АТ «Українська транспортна страхова компанія», як перестрахувальником та ВАТ «Страхова компанія «Нова», як перестраховиком укладено договори облігаторного пропорційного перестрахування засобів наземного транспорту на засаді ексцеденту сум № 251/ю, № 295/ю.

Укладення між сторонами зазначених договорів зумовлює виникнення цивільно-правових відносин, порядок здійснення яких визначається Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про страхування»та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють такий вид відносин.

За договором № 251/ю від 30.12.2003р. відповідач взяв на себе зобов'язання на визначених умовах приймати від позивача у перестрахування частину відповідальності за укладеними позивачем договорами добровільного страхування наземних транспортних засобів (п. 3.4.1. договору № 251/ю).

Пунктом 3.4.3 договору № 251/ю передбачено обов'язок відповідача сплачувати позивачу свою частку страхового відшкодування протягом 10 робочих днів з моменту підписання рахунку-бордеро (реєстру) збитків та отримання визначеного договором переліку документів, що підтверджують факт, обставини та наслідки страхового випадку, а також обгрунтування розміру страхового відшкодування до виплати на користь страхувальників.

На виконання умов договору № 251/ю, його сторонами щомісячно підписувались рахунки-бордеро премій - документ, що підтверджує факт передачі відповідачу у перестрахування певних ризиків, та рахунки-бордеро збитків - документ, який визначає частку відповідальності відповідача по страхових випадках, які відбулися протягом поточного місяця.

Відповідачем з вересня 2006р. частково здійснено оплату підписаних ним рахунків-бордеро збитків, що підтверджується рахунками - бордеро збитків: № 1 за січень 2007р. - 52,70 грн. (п. 16); п. 20 - 449,41 грн.; № 12 за грудень 2007р. -3 428,25 грн. (п.22); № 9 за вересень 2008р. - 3 953,35 грн. (пп. 2-8; 10-14); № 10 за жовтень 2008р. - 29 564,28 грн. (пп. 1-5, 7-22); № 11 за листопад 2008р. - 31 074,35 грн. (пп. 1-27); № 12 за грудень 2008р. - 2 907,31 грн. (пп. 1-8); № 1 за січень 2009 р. - 4 707,42 грн.; № 2 за лютий 2009р. - 23 119,80 грн. (пп.1-7); № 4 за квітень 2009р. - 23 663,29 грн. (пп. 1-2); № 5 (Додаток №1) за травень 2009р. - п.1 - 4 978,19 грн.; № 07 за липень 2009р. - 871,69 грн. (п.1); № 09 за вересень 2009р. - 6 861,06 грн. (пп. 1 - 6); № 10 за жовтень 2009р.-51,93 грн. (п. 1).

Висновком судово-економічної експертизи від 30.05.2011р. № 5558/10-19, що проведена за ухвалою суду від 06.07.2010р. заборгованість відповідача по сплаті перестрахового відшкодування перед позивачем за договором № 251/ю підтверджена у розмірі 131 560,72 грн..

За договором № 295/ю від 29.12.2007р. відповідач взяв на себе зобов'язання на визначених умовах приймати від позивача у перестрахування частину відповідальності за укладеними позивачем договорами добровільного страхування наземних транспортних засобів (п. 4.4.1. договору).

Підпунктами 4.4.3., 4.4.4. цього договору передбачено обов'язок відповідача сплачувати позивачу свою частку страхового відшкодування протягом 15 робочих днів з моменту підписання рахунку-бордеро (реєстру) збитків та отримання визначеного договором переліку документів, що підтверджують факт, обставини та наслідки страхового випадку, а також обґрунтування розміру страхового відшкодування до виплати на користь страхувальників.

На виконання умов договору № 295/ю, сторонами, щомісячно підписувались рахунки-бордеро премій та рахунки-бордеро збитків.

Відповідачем з вересня 2008р. припинено оплату підписаних ним рахунків-бордеро збитків, що підтверджується рахунками - бордеро збитків № 9 за вересень 2008р. - 3 305, 45 грн. (пп. 1-6); № 10 за жовтень 2008р. - 7 284, 04 грн. (пп. 1-14); № 11 за листопад 2008р. - 14 118, 08 грн. (пп. 1-19); № 12 за грудень 2008р. - 10 698,49 грн. (пп. 1-14); № 3 за березень 2009р. - 2 365, 42 грн. (п. 11); № 4 за квітень 2009р. - 19 334, 21 грн. (пп. 1-22); № 5 за травень 2009р. - 20 949, 14 грн. (пп. 1-19); № 06 за червень 2009р. - 4 171, 09 грн. (пп. 1-13); № 07 за липень 2009р. - 14 690, 37 грн. (пп. 1-17); № 08 за серпень 2009р. - 5 215, 69 грн. (пп. 1-13); № 09 за вересень 2009р. - 21 296, 28 грн. (пп. 1-14); № 10 за жовтень 2009р. - 5 395,11 грн. (пп. 1-16).

Висновком судово-економічної експертизи від 30.05.2011р. № 5558/10-19 заборгованість відповідача по сплаті перестрахового відшкодування перед позивачем за договором № 295/ю підтверджена в розмірі 167 048, 53 грн..

Згідно з ч. 1 ст. 987 ЦК України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про страхування»№ 85/96-ВР від 07.03.1996 р. перестрахування це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Договір перестрахування за своєю суттю є договором страхування, що укладається між спеціальними суб'єктами і об'єктом якого є ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика, а тому до такого договору мають застосовуватись загальні положення про договір страхування.

Згідно із заявами від 21.01.2009р. та від 13.07.2009р. відповідачем проведено залік зустрічних однорідних вимог та погашено за рахунок заборгованості по сплаті страхових премій борг у розмірі 102905, 37 грн. (за заявою від 21.01.2009р.) та 107223, 27 грн. (за заявою від 13.07.2009р.).

Згідно зі ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом ст. 203 ГК України, ст. 601 ЦК України зарахування можливе за наявності умов зустрічності та однорідності вимог, настання строків виконання зобов'язання, а також відсутності спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Отже, заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань. Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов'язання (наприклад, за відсутністю зобов'язання другої сторони або в разі недопустимості зарахування зустрічних вимог згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 203 ГК України, статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов'язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом (п. 31 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008р. № 01-8/211).

В даному випадку факт звернення позивача з позовною заявою про стягнення заборгованості підтверджує незгоду позивача із зарахуванням зустрічних вимог, обґрунтовується недоведеністю факту заборгованості по сплаті страхових премій перед відповідачем, що є підставою для надання оцінки представленій заяві з точки зору вчинення одностороннього правочину.

Згідно із заявами про проведення заліку взаємних однорідних вимог за договором № 251/ю від 21.01.2009р. та договором № 295/ю та 13.07.2009р., заборгованість позивача перед відповідачем становить, відповідно 124 113, 34 грн. та 16 890, 07 грн..

За вказаними заявами від 21.01.2009р. та 13.07.2009р. відповідачем проведено залік взаємних однорідних вимог за січень 2004р.- вересень 2006р..

В силу положень ст. 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а тому відповідачем пропущено позовну давність, адже відповідно до п 5. ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування), тобто в даному випадку на вимоги позивача до відповідача, а не навпаки.

Згідно з вказівками вміщеними у постанові Вищого господарського суду України по даній справі, які є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи в силу положень ч.1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, зазначений висновок є правильним, але судом не було взято до уваги, що частина вимог відповідача (за січень-вересень 2006р.) заявлена в межах позовної давності, а тому відповідно до вимог ст. 43 ГПК України суд мав зясувати припинення зобовязання відповідача зарахуванням в частині цих вимог і в залежності від їх обгрунтованості чи безпідставності визначити остаточну суму боргу перед позивачем. Зясуванню вказані обставини підлягають незалежно від наявності чи відсутності зустрічних позовних вимог у справі, адже в силу ст. 601 ЦК України заява про зарахування зустрічних вимог є підставою для припинення зобовязання.

Зарахування зустрічних вимог за заявами поданими відповідачем є підставою для припинення зобовязань останнього на суму 95106, 83 грн. (заборгованість по преміях за січень вересень 2006р.: за рахунками бордеро премій - за січень 2006р. на суму 5941, 61 грн., - за березень 2006р. на суму 2393, 46 грн., - за квітень 2006р. на суму 213, 77 грн., - за травень 2006р. на суму 12908, 71 грн., - за червень 2006р. на суму 4552, 80 грн., - за липень 2006р. на суму 4601, 02 грн., - за серпень 2006р. на суму 8616, 25 грн., - за вересень 2006р. на суму 5101, 44 грн., за жовтень 2006р. на суму 10880, 21 грн., за листопад 2006р. на суму 3717, 68 грн., за грудень 2006р. на суму 22240, 64 грн., згідно додатку № 1 до рахунку за грудень 2006р. на суму 1751, 95 грн., згідно додатку № 2 за рахунком за грудень 2006р. на суму 2375, 96 грн., - за вересень 2006р. на суму 5305, 11 грн., за рахунком № 9.1 за вересень 2006р. 4506, 22 грн.).

Належних доказів сплати вказаних сум матеріали справи не містять, позивачем представлені платіжні доручення, що підтверджують сплату перестрахових премій за період з 2008р. (том 4), що відповідно не дає підстав вважати неправомірним вчинення відповідачем одностороннього правочину в цій частині.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача з приводу проведення ним заліку зустрічних вимог в межах строків позовної давності по сумі 151040, 61 грн., оскільки за умовами договору № 251/ю від 30.12.2003р. (п. 2.14) у разі, якщо страхова премія платиться кількома частинами перестрахувальна премія перестраховику може бути сплачена також частинами, пропорційно сплаті часток страхових премій; перестрахувальник включає кожну з часток перестрахувальних премій до рахунку-бордеро премій того звітного місяця, в якому повинна була надійти чергова частина страхової премії від страхувальника.

Рахунками бордеро передбачені терміни сплати окремих частин платежів в розстрочку (27, 43 грн. по першій позиції, 89, 89 грн. по третій позиції і т.д), тоді як сума перестрахувальної премії до перерахування перестраховику за відповідним бордеро визначена без врахування сум розстрочених платежів, оскільки такі до сплати визначаються як чергові платежі у відповідному бордеро звітного місяця в якому повинна надійти чергова частина премії (п. 2.1.4 договору, що передбачено наданими до справи рахунками-бордеро де в окрему таблицю включені чергові платежі частини перестрахувальної премії, що були визначені раніше по інших рахунках бордеро із розстроченням сплати). Згідно умов договору, строк оплати за рахунком-бордеро премій за травень 2005р. в загальній сумі визначеній «до перерахування страховику»- 57706, 39 грн. настає протягом пяти робочих днів з дати отримання від перестраховика підписаного примірника рахунку-бордеро (п. 2.14.3, п. 3.2.3 договору).

Належних доказів, що заборгованість у зазначених в заяві відповідача від 21.01.2009р. сумах (за травень 2005р. 1911, 82 грн., червень 2005р. 493, 62 грн., липень 2005р. 2078, 09 грн., серпень 2005р. 7400, 93 грн., вересень 2005р. 4625, 66 грн.) виникла внаслідок несплати частин перестрахувальної премії по строку що настав саме на січень 2006р., матеріали справи не містять, у звязку з чим судом не може бути підтверджено правомірність проведення заліку зустрічних вимог у січні 2009р. згідно рахунків-бордеро премій за травень 2005р. вересень 2005р.). Окрім того, зарахування боргу по рахункам-бордеро премій за жовтень 2005р., листопад 2005р…. проведено вже згідно заяви від 13.07.2009р., тобто на дату вчинення одностороннього правочину згідно вказаної заяви можливим було зарахування вимог по зобовязаннях, що виникли до 13.07.2006р..

З огляду на вищевикладене та припинення зобовязання відповідача по сплаті суми боргу в розмірі 95106, 83 грн. по сплаті рахунків бордеро-збитків, внаслідок вчиненого відповідачем одностороннього правочину заліку зустрічних вимог, вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню в розмірі 203502, 42 грн. (131560, 77 грн. підтверджена заборгованість по договору № 251/ю + 167048, 53 грн. підтверджена заборгованість по договору № 295/ю 95106, 83 грн.).

Згідно зі ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом…

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 3045, 05 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. та витрати на проведення судової експертизи в розмірі 15038, 80 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог в сумі 2040, 18 грн. витрат по сплаті державного мита, 158, 12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 10075, 99 грн. витрат по сплаті вартості судової експертизи.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(02260, м. Київ, вул. М. Раскової 11, ідент. код 31241449) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського 77, ідент. код 22945712) 203502, 42 грн. (двісті три тисячі пятсот дві гривні 42 копійки) заборгованості по сплаті частки перестрахового відшкодування, 2040, 18 грн. (дві тисячі сорок гривень 18 копійок) витрат по сплаті державного мита, 158, 12 грн. (сто пятдесят вісім гривень 12 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 10075, 99 грн. (десять тисяч сімдесят пять гривень 99 копійок) витрат по сплаті вартості судової експертизи.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 03.02.2012