Рішення № 21321472, 31.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.01.12 р. Справа № 33/205

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді СичЮ.В., судді Овсяннікової О.В., судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Приазовська екскавація», м.Маріуполь (код ЄДРПОУ 01241361)

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь (код ЄДРПОУ 00191158)

про стягнення 88532грн.40коп.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 01.11.2011р.,

відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю №09-18/2353 від 27.12.2011р.

В судовому засіданні 24.11.2011р.

оголошено перерву до 06.12.2011р.,

06.12.2011р. оголошено

перерву до 20.12.2011р.

на підставі ст. 77 Господарського

процесуального кодексу України.

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Приазовська екскавація», м.Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь про стягнення 88532грн.40коп.

Ухвалою від 04.11.2011р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №33/205, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою від 20.12.2011р. господарський суд за клопотанням представника позивача продовжив строк розгляду спору на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України на пятнадцять днів до 18.01.2012р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 10.01.2012р. справу №33/205 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Сич Ю.В., судді Овсяннікової О.В., судді Лейби М.О.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставне набуття майна у вигляді виконаних позивачем підрядних робіт відповідно до локального кошторису №АТ-80240 «Розширення ОНРС И ТОО з реконструкцією існуючих МНЛЗ №3 та №5» на загальну суму 88532грн.40коп. без договору або іншої достатньої правової підстави.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії локального кошторису №АТ-80240 «Розширення ОНРС И ТОО з реконструкцією існуючих МНЛЗ №3 та №5», відомості ресурсів до локального кошторису, листа №524 від 21.10.2008р., довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за жовтень 2008р., акту приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р., рахунка-фактури №00000052 від 30.10.2008р., вимоги б/н і дати та докази її отримання.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 16, 530, 854, 1213 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

18.11.2011р. представником відповідача наданий відзив на позовну заяву, за яким останній просить відмовити у задоволення позову та зазначає, що позивачем не доведено факт виконання робіт, також просить застосувати при розгляді цього спору строки позовної давності.

05.12.2011р. надійшла заява позивача до початку розгляду справи по суті в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про зміну підстав позову, за якою останній зазначає, що відповідач без законних підстав ухиляється від підписання договору №88/0312 від 09.10.2008р. та актів виконаних робіт, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 88532грн.40коп.

В нормативне обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на ст.ст. 16, 530, 854, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, господарський суд в подальшому здійснює розгляд справи з урахуванням вищевказаної заяви про зміну підстав позову.

06.12.2012р. представником позивача надано клопотання про призначення будівельно-технічної та судово-бухгалтерської експертизи для встановлення факту виконання позивачем робіт у жовтні 2008р. за договором підряду №88/0312 від 09.10.2008р. та за локальним кошторисом №АТ-80240 «розширення ОНРС И ТОО з реконструкцією існуючої МНЛЗ №3 і №5», а також для встановлення обсягів виконаних позивачем робіт на вказаному обєкті в жовтні 2008р.

Так, відповідно до приписів ст. ст. 41, 42 ГПК України призначення експертизи на вимогу учасників процесу не є обов'язком суду, а є його правом; висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за загальними правилами, встановленими статтею 43 ГПК України.

Зокрема, суд звертає увагу на те, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/2651 від 27.11.2006 р. "Про деякі питання призначення судових експертиз").

Предметом спору у даній справі є наявність або відсутність правових підстав щодо стягнення грошових коштів у розмірі 88532грн.40коп., а не встановлення обсягів, вартості та технічних характеристик виконаних робіт.

Представник відповідача усно заперечив проти проведення вказаної експертизи.

З огляду на зазначене, заявлене позивачем клопотання відхилено.

20.12.2011р. представник відповідача надав відзив на заяву про зміну підстав позову, за яким просив відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що позивачем не доведені факт наявності договірних відносин, факт виконання спірних робіт, виконання робіт на підставі договору будівельного підряду, факт безпідставної відмови відповідача від підписання акту виконаних робіт. Зазначив, що між відповідачем та позивачем не укладався договір підряду №88/0312 від 09.10.2008р., та відсутні підстави для підписання актів приймання виконаних робіт. Також просив застосувати до цього спору строки позовної давності.

10.01.2012р. представник позивача надав клопотання про визнання поважними причини пропуску строків позовної давності.

12.01.2012р. представником позивача надане клопотання про витребування доказів, за яким останній просить витребувати у відповідача письмові докази, які знаходяться у служби безпеки відповідача: журнал (книгу) реєстрації пропусків за серпень жовтень 2008р., журнал (книгу) реєстрації актів готовності робіт за жовтень 2008р.; які знаходяться в УКС відповідача: журнал (книгу) реєстрації вхідної кореспонденції (відносно реєстрації листів позивача №503 від 09.10.2008р., №560 від 24.11.2008р., №253 від 28.07.2009р., №53 від 15.03.2010р.), журнал (книгу) реєстрації кошторисів (кошторисної документації) за період вересень жовтень 2008р., журнал (книгу) реєстрації накладних за період серпень жовтень 2008р.

В обґрунтування вищевказаного клопотання позивач посилається на те, що у відповідача є документи (докази), які підтверджують факт наявності договірних відносин з позивачем та факт виконання позивачем робіт згідно локального кошторису №920-VI-1-1641-1, АТ-80240 в сумі 88532грн.40коп.

Однак, позивачем не надано обґрунтувань щодо того, які обставини може підтвердити даний доказ щодо предмету спору у справі.

У звязку із чим, вищевказане клопотання про витребування доказів в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відхилено.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладавсь на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

Так, позивач посилається на той факт, що на підставі замовлення відповідача позивачем був розроблений проект договору №88/0312 від 09.10.2008р. на виконання позивачем підрядних робіт згідно локального кошторису №АТ-80240 «Розширення ОНРС И ТОО з реконструкцією існуючих МНЛЗ №3 та №5». Вказаний кошторис був розроблений ТОВ «Азовгіпромез» та переданий позивачу для виконання. У відповідності з проектом договору №88/0312 від 09.10.2008р., який був розроблений позивачем та знаходився на узгодженні в підрозділах відповідача, позивач брав на себе зобовязання виконати роботи, передбачені кошторисом, а відповідач прийняти роботи та оплатити їх.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що вказаний договір відповідачем підписаний не був. Надані позивачем акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт підписані лише з боку позивача.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. За частиною 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною другою статті 638 Цивільного кодексу встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною першою статті 641 Цивільного кодексу встановлено, що пропозиція укласти договір (оферта) має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Відповідно до частини першої статті 640 Цивільного кодексу договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з п. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно з п. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Наявні у матеріалах справи акти про виконання робіт не підтверджують факт виконання робіт, оскільки з боку відповідача жодний акт не підписаний.

Таким чином, факт наявності між позивачем та відповідачем договірних відносин не доведений, акти, які не підписані, не свідчать про виконання робіт.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Беручи до уваги, що позивачем не доведений належними та допустимими доказами факт наявності у відповідача боргових зобовязань перед ним, правових підстав для задоволення позову немає.

Щодо клопотання відповідача про застосування до даного спору строку позовної давності, господарський суд зазначає, що строк позовної давності застосовується лише до порушеного права, оскільки судом встановлено, що наявності порушеного права немає, строк позовної давності не застосовується.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на позивача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 202, 205, 207, 509, 626, 638, 640, 641 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Приазовська екскавація», м.Маріуполь до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь про стягнення 88532грн.40коп.

У судовому засіданні 31.01.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 06.02.2012р.

Головуючий суддя Сич Ю.В.

Суддя Овсяннікова О.В.

Суддя Лейба М.О.