Постанова № 21314818, 08.02.2012, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/1033/2012

Провадження №2а/0106/140/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.02.2012 Євпаторійський міський суд АР Крим

у складі:

головуючого судді Куликовської О.М.

при секретарі Любіш О.Ф.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Євпаторії адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 4519 про стягнення грошової компенсації за не отримане продовольче забезпечення та речове майно ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до військової частини А4519 про стягнення грошової компенсації за не отримане продовольче забезпечення та речове майно. Позовні вимоги мотивує тим, що вона проходила дійсну військову службу у військовій частині А 2708 та наказом командира № 108 від 03.08. 2011р. її було виключено зі списків особового складу частини та звільнено з військової служби в запас за п.»б» ч.6 ст. 26 Закону України « Про військовий обовязок та військову службу «Оскільки військова частина А 2708 не має власної продовольчої служби, тому вона перебувала на продовольчому та речовому забезпеченні у військовій частині А 4519 . При її звільнені вказана військова частина не виплатила їй грошову компенсацію замість обідів військовослужбовцям військової служби за контрактом у розмірі 539 , 24 гр та не компенсацію за не отримане речове майно у розмірі 4042,66 гр . Відповідач відмовляється від сплати зазначених коштів у добровільному порядку. У звязку з чим , вона просить стягнути з військової частини А 4519 компенсацію за не отримане продовольче забезпечення у розмірі 539 гр. 24 коп та не отримане речове майно у розмірі 4042,66 гр .

В судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги та просила стягнути з військової частини А 4519 компенсацію за не отримане продовольче забезпечення у розмірі 458 гр36 коп та не отримане речове майно у розмірі 4042,66 гр . Просила уточнені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі .

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні . Але визнав факт не видачі та не виплати позивачу компенсації за не отримані обіди та речове майно. Пояснив , що в них відсутнє фінансування на дані види забезпечення військовослужбовців .

Вислухавши доводи сторін по справі , дослідивши надані докази оцінив їх у сукупності, прийшов до висновку , що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається , що позивач ОСОБА_1 проходила дійсну військову службу у військовій частині А 2708 за контрактом та наказом командира № 108 від 03.08. 2011р. її було виключено зі списків особового складу частини та звільнено з військової служби в запас за п.»б» ч.6 ст. 26 Закону України « Про військовий обовязок та військову службу « В даному наказі було вказано , що відповідно до наказу Міністра оборони України від 31.01. 2006 р. №45, видати молодшому сержанту військової служби за контрактом ОСОБА_1 грошову компенсацію замість не отриманого речового майна. Згідно довідки №358 , виданої ТВП начальника речової служби військової частини А 4519 сума грошової компенсації за не отримане речове майно , що підлягає видачі ОСОБА_1 складає 4042 гр 66 коп . На час розгляду справи в суді дана компенсація виплачена позивачу не була. ( а.с. 5 ) Оскільки військова частина А 2708 не має власної продовольчої та речової служби, тому позивач перебувала на продовольчому та речовому забезпеченні у військовій частині А 4519 та звернулась до командира даної частини з вимогою виплатити їй грошову компенсацію замість норм харчування у 2011р. Але письмом за № 734/2 від 10.11. 2011р. їй було відмовлено у виплаті . Відповідно до довідки № 23/2 від 01.02. 2011 р. заборгованість по виплаті грошової компенсації замість обідів військової частини № А 4519 перед ОСОБА_1 складає 458,36 гр . ( а.с 4 ) . В судовому засіданні представник військової частини №А 4519 визнав факт нарахування та не виплати вказаних грошових компенсацій перед ОСОБА_1 , але пояснив, що фінансування на виплату цих компенсаційних виплат у військової частини відсутнє.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

Згідно зі ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Ст. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців»регламентовано, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців у правах і свободах, визначеннях законодавством України.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»в редакції, що діяла до 1 січня 2007 року, держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

В силу ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних засобів»від 17 лютого 2000 року № 1459-III дія ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна була призупинена. Однак частина перша ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів, тому призупинення дії ч. 2 зазначеної статті не скасовує гарантії по забезпеченню військовослужбовців, встановлених цим Законом.

Окрім цього, на підставі ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України», яка набрала чинності з 2001 року, військовослужбовцям гарантується одержання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного (у тому числі санаторно-курортного) та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України і враховують характер та умови службової діяльності, стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Залежно від характеру і умов службової діяльності військовослужбовцям Збройних Сил України можуть встановлюватися затверджені Кабінетом Міністрів України надбавки до видів забезпечення, передбачених цією статтею.

. Згідно з п. 27 Положення «Про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час «, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України от 28 жовтня 2004 року №1444, військовослужбовці у разі звільнення з військової служби у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення . зазначеним особам , звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 , від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців без відповідної матеріальної компенсації є порушенням права на їх соціальний захист та членів їх сімей. Утверджуючи і забезпечуючи права та свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому за ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообовязковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобовязань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

На підставі викладеного , суд дійшов висновку, що право позивача, гарантоване державою , порушено та підлягає захисту, оскільки законодавством передбачено право вибору військовослужбовцем, який звільнюється зі Збройних Сил України отримати речове майно в натурі або грошову компенсацію за нього і обовязок відповідача щодо видачі речового майна або виплати компенсації.

Таким чином , з Військової частини А 4519 м. Євпаторії на користь позивачки підлягає стягненню компенсація замість речового майна у розмірі 4042 гривні 66 копійок та компенсація замість не отриманого продовольчого забезпечення ( обідів у розмірі 458 гр 36 коп .

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача Військової частини А 4519 м. Євпаторії на користь позивачки належить стягнути судовий збір у розмірі 32 гр. 19 коп., та у дохід держави недоплачений позивачем при подачі позову судовий збір у розмирі 75 гривень 11 копійки.

Керуючись ст. ст. 2, 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України», ст. ст. 10, 11, 71, 72, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини А 4519 про стягнення грошової компенсації за не отримане продовольче та речове забезпечення - задовольнити.

Стягнути з Військової частини А 4519 м. Євпаторії на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті компенсації замість речового майна у розмірі 4042 гр. 66 коп , компенсацію за не отримане продовольче забезпечення у розмірі 458 гр . 36 коп . та судовий збір у розмірі 32 гривні 19 копійок , усього 4533 гривні 21 копійку.

Стягнути з Військової частини А 4519 м. Євпаторії у дохід держави судовий збір передбачений п. 3.1 ч.2 ст. 4 ЗУ «про судовий збір», який набрав чинності 01.11.2011 року та сплачений позивачем не у повному обсязі, у розмирі 75 гривень 11 копійок на р/р 31214206700015, отримувач коштів - державний бюджет м. Євпаторії 22030001, код тримувача (код за ЄДРПОУ) 37940108, банк отримувача - ГУ ДКСУ у АРК , код банку отримувача (МФО) 824026, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 028978098, відповідно до п. 3.1 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір». (зазначені реквізити обовязково повинні бути у повному обсязі відображені у квитанції про сплату судового збору відповідно до ЗУ «Про судовий збір »).

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим через Євпаторійський міський суд АР Крим протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.М. Куликовська