Рішення № 21306683, 20.12.2011, Приморський районний суд м. Одеси

№2/1522/10059/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2011 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Свяченій Ю.Б.

при секретарі Росолик О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк”, до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеного кредитного договору №OD30АЕ00000153 від 18.09.2008р. відповідачка отримала від банку кредит в сумі 47328,79 доларів США строком на 5 років, з оплатою 17,04% річних за користування кредитом. Вказаний кредитний договір був забезпечений договором застави від 18.09.2008р., предметом якого є автомобіль TOYOTA, модель: RAV 4 рік випуску 2007р.. тип ТЗ, легковий автомобіль, № кузова\шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_1, належний відповідачці. Позичальник свої зобов”язання по кредитному договору не виконує, що і спонукало позивача звернутись до суду з даним позовом, для погашення заборгованості по кредиту в розмірі 32770,84 доларів США, що за курсом 7,97 відповідно до службового розпорядження НБУ №0246500-11 від 07.07.2011р. складає 261183,60 грн.

Предстаник позивача надав до суду заяву згідно якої просив суд винести заочне рішення, без його участі у судовому засіданні, позовні вимоги підтримує.

Відповідачка у судове засідання не зявивилась, про причини неявки суд не повідомляла, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Тобто через неявку відповідачки за даною цивільною справою, враховуючи письмову заяву представника позивача з цього приводу, суд вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, повно і всебічно зясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»підлягають частковому задоволенні з наступних підстав.

Згідно кредитного договору №OD30АЕ00000153 від 18.09.2008р. ОСОБА_1 отримала від Банку кредитні кошти в сумі 47328,79 доларів США строком на 5 років, з оплатою 17,04% річних за користування кредитом

зобов'язавшись повернути їх, зі сплатою відсотків за користування ними, відповідно до встановленого графіку; /ар.сп. 12 - 17 /

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника по вказаному кредитному договору, між Банком та відповідачкою 18.09.2008р. було укладено договір застави транспортного засобу, згідно якого заставодержатель, у випадку невиконання позичальником своїх зобовязань по кредитному договору, має право достроково звернути стягнення на заставлене майно, тобто належний позичальнику автомобіль марки TOYOTA, модель:RAV 4 рік випуску 2007р.. тип ТЗ, легковий автомобіль, № кузова\шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_1.

Із розрахунків заборгованості по кредиту вбачається, що позичальник припинив сплачувати кредит та відсотки, в зв»язку з чим на 14.06.2011р. утворилась загальна заборгованість в сумі 32770,84 доларів США, що за курсом 7,97 НБУ складає 261183,60 грн., у тому числі:

-заборгованості за кредитом 26035,73 доларів США;

-заборгованість по процентам за користування кредитом 2986,23

доларів США;

-заборгованість по комісії за користування кредитом - 62,42 доларів

США;

-пеня за несвоєчасність виконання зобов»язань за договором -1536,07

доларів США;

-штраф фіксована частина 31.37 доларів США;

- штраф процентна складова -1559,02 доларів США.

Ст.526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначеного Кодексу, інших актів цивільного законодавства;

Згідно ст.527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто;

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

Ч.1 ст.572.ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна;

Згідно ч.2 ст.1050 та ч.2 ст.1054 ЦК України, що коли договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому;

Ч.1 ст.590 ЦК України. визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду;

Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу Предмету застави від імені Заставодавця.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені останнім судові витрати.

Загальна заборгованість за кредитом в сумі 32770,84 доларів США, що за курсом 7,97 НБУ складає 261183,60 грн.

Доводи позивача про стягнення на рухоме майно, що є предметом застави, а саме автомобіля автомобіль марки TOYOTA, модель:RAV 4 рік випуску 2007р.. тип ТЗ, легковий автомобіль, № кузова\шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_1. не знайшли свого підтвердження та не доведені в судовому засіданні.

Так, звернення стягнення на рухоме майно, що є предметом застави, регулюється нормами Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до ст. 24 зазначеного Закону звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобовязаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Окрім того, відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобовязаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Додержання позивачем визначеного Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»порядку звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження судом не перевірялось, докази реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу»звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріуса в установленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Вимоги позивача передачу ПАТ КБ «ПриватБанк»зазначений автомобіль, вилучивши його у ОСОБА_1, фактично призведе до видання доручення Банку від імені позичальника на реалізацію майна, що не входить до повноваження суду.

При цьому, звертаючись з позовними вимогами про звернення стягнення на заставлене майно, банком не зазначено співмірності визначеної ПАТ КБ «ПриватБанк»суми заборгованості за кредитом із вартістю заставленого автомобіля, не зазначено початкову ціну предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження, що має важливе юридичне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, зважаючи на те, що ОСОБА_1 допустила заборгованість перед ПАТ КБ «ПриватБанк» у сумі 32770,84 доларів США, що за курсом 7,97 НБУ складає 261183,60 грн., суд вважає за необхідне стягнути зазначену суму на користь банку, відмовивши останньому в задоволенні звернення стягнення на заставлене майно.

На підставі ст.ст.526, 527, 530, 572, 589, 590, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 215, 224-227 ЦПК України, Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Закону України «Про заставу», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк”, до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, задовольнити частково.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з ОСОБА_1, суму заборгованості за кредитним договором №OD0АЕ00000153 від 18.09.2008р. в розмірі 32770,84 доларів США, що за курсом 7,97 відповідно до службового розпорядження НБУ №0246500-11 від 07.07.2011р. складає 261183,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, суму судових витрат у розмірі: 1820грн.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ю.Б.Свячена