Постанова № 21300508, 25.01.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2012 року Справа № 16/5005/15133/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Мороз В.Ф., Науменко І.М.,

секретар судового засідання Єрьоміна К.В.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1., довіреність від 17 жовтня 2011 року б/н;

від відповідача Боткачик С.І., ліквідатор, постанова правління НБУ від 10 травня 2011 року № 149; ОСОБА_2, довіреність від 08 червня 2011 року № 67;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Діалогбанк”, м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2011 року у справі №16/5005/15133/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Тріумф Сервіс”, м.Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Діалогбанк”

про визнання припиненим зобовязань за кредитним договором від 29 березня 2010 року №1-ДОН, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2011 року у справі № 16/5005/15133/2011 (суддя Загинайко Т.В.) позов ТОВ “Тріумф Сервіс” задоволено; визнано припиненими зобовязання між ТОВ “Тріумф Сервіс” та ТОВ “Діалогбанк” за кредитним договором від 29 березня 2010 року №1-ДОН; визнано відсутнім право ТОВ “Діалогбанк” вимагати та отримувати грошові кошти за кредитним договором від 29 березня 2010 року №1-ДОН., укладеним з ТОВ “Тріумф Сервіс”; стягнуто з відповідача на користь позивача 85 грн. витрати по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення, з посиланням на ст.ст.512, 514, 601 ЦК України та ст.203 ГК України, мотивовано зарахуванням за заявою позивача зустрічних однорідних вимог сторін в сумі 63583595,89 грн., що є підставою припинення зобовязань.

Вказане рішення оскаржено в апеляційному порядку відповідачем ТОВ “Діалогбанк” з підстав його невідповідності нормам матеріального права.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що банк знаходиться у стадії ліквідації, ліквідаційна процедура проводиться у відповідності до вимог Закону України “Про банки і банківську діяльність”, положення якого не передбачають проведення зарахування зустрічних однорідних вимог між кредитором та боржником, оскільки це фактично є погашенням вимог кредитора в порушення порядку, встановленого статтями 93, 96 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, тобто поза межами встановленої ліквідаційної процедури.

Позивач ТОВ “Тріумф Сервіс” проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду без змін. У поданому відзиві зазначає, що зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами відбулося до дати введення процедури ліквідації відповідача. Вказує, що Закон України “Про банки і банківську діяльність” не містить заборони щодо можливості погашення кредиторських вимог шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог з банком, а враховуючи те, що відсутні обставини, за яких зарахування зустрічних однорідних вимог не допускається, вважає, що зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами відбулося правомірно та в силу ст.601 ЦК України, що є підставою для припинення зобовязань між сторонами. Крім того, зазначає, що правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог є чинним, в судовому порядку недійсним не визнавався.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається із матеріалів справи, 29 березня 2010 року між відповідачем ТОВ “Діалогбанк” (кредитор) та позивачем ТОВ “Тріумф Сервіс” (позичальник) укладено кредитний договір №1-ДОН /а.с.36-41 т.1/, відповідно до умов якого кредитор зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та розмірах, встановлених цим договором.

Сума кредиту за вказаним договором, відповідно до п.1.3 кредитного договору, в редакції договору від 21 липня 2010 року № 12 про внесення змін до договору /а.с.59 т.1/, становить 58750000 грн.

Згідно п.4.1 кредитного договору позичальник зобовязався сплачувати кредитору (банку) проценти за користування кредитними коштами у розмірі 16,5% річних від частини суми кредиту яка не повернута.

В п.4.2 кредитного договору встановлено, що при розрахунку процентів враховується день надання кредиту та не враховується день погашення кредиту; для нарахування процентів застосовується метод “факт/факт”, тобто проценти н6араховуються за фактичну кількість днів у місяці і фактичну кількість днів у році, протягом яких позичальник користувався кредитом; нарахування процентів здійснюється щомісячно 26 числа поточного місяця. Сплата нарахованих за червень місяць процентів здійснюється позичальником в строк до останнього робочого дня (включно) місяця, в якому проценти були нараховані.

Договором від 15 червня 2010 року №8 про внесення змін до кредитного договору №1-ДОН /а.с.54 т.1/ сторонами внесено зміни до п.4.1 кредитного договору та було встановлено, що сплата нарахованих за червень місяць процентів здійснюється позичальником в строк до 30 липня 2010 року.

На виконання умов кредитного договору №6-ДОН відповідачем перераховано на поточний рахунок позивача суму кредиту у розмірі 58750000 грн., що підтверджується випискою по рахунку за період з 01 березня 2010 року по 01 червня 2011 року на суму 58750000 грн.

У п.6.1 кредитного договору, в редакції договору від 09 липня 2010 року №10 про внесення змін до кредитного договору №1-ДОН /а.с.56 т.1/ сторони узгодили, що позичальник повинен повернути кредитору кредит 29 березня 2011 року відповідно до графіку погашення кредиту згідно додатку №1 до договору.

Як вірно зазначено господарським судом, строк виконання позивачем зобовязань за кредитним договором вважається таким, що настав.

Станом на 25 квітня 2011 року сума заборгованості позивача ТОВ “Тріумф Сервіс” за кредитним договором від 29 березня 2010 року №1-ДОН перед банком становила 63583595,89 грн., в тому числі основна заборгованість 58750000 грн., заборгованість з відсотків за користування кредитом 4833595,89 грн.).

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

25 квітня 2011 року між ТОВ “Спецстройпроект-2007” (первісний кредитор) та позивачем ТОВ “Тріумф Сервіс” (новий кредитор) укладено договір №3 про відступлення права вимоги /а.с.63-64 т.1/, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги і стає кредитором за зобовязаннями, які виникли між первісним кредитором та ТОВ “Діалогбанк” та полягають у наступному: згідно з рішеннями загальних зборів ТОВ “Діалогбанк”, оформленими відповідним протоколом від 06 квітня 2010 року, первісний кредитор був прийнятий до складу учасників ТОВ “Діалогбанк” із розміром внеску 177410600 грн. із внесенням відповідних змін до Статуту; на виконання вказаних рішень первісний кредитор платіжними дорученнями від 06 квітня 2010 року №1, від 06 квітня 2010 року №2, від 08 квітня 2010 року №3 перерахував на користь ТОВ “Діалогбанк” грошові кошти на загальну суму 177410600 грн.; рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2011 року у справі №5005/4610/2011 рішення загальних зборів ТОВ “Діалогбанк”, оформлені вищезгаданим протоколом від 06 квітня 2010 року, були визнані недійсними; у звязку із визнанням недійсними рішень загальних зборів ТОВ “Діалогбанк”, оформлених відповідним протоколом від 06 квітня 2010 року, у останнього виник обовязок повернути на користь первісного кредитора грошові кошти в сумі 177410600 грн. Відповідно до п.2 договору про відступлення права вимоги за цим договором новий кредитор набуває право вимоги від боржника (ТОВ “Діалогбанк”, код ЄДРПОУ 21734522) належного виконання зобовязання з повернення грошових коштів в частині сплати суми у розмірі 50252595,89 грн.

Крім цього, на підставі укладених 25 квітня 2011 року з 920 фізичними особами договорів про відступлення права вимоги, за якими фізичні особи вкладники ТОВ “Діалогбанк” відступили ТОВ “ТріумфсСервіс” право грошової вимоги до банку в частиниі суми процентів, нарахованих станом на 25 квітня 2011 року, позивач набув право вимоги грошових коштів до відповідача на суму 13331816,05 грн. /а.с.63 т.1 а.с.153 т.26/.

29 квітня 2011 року позивачем ТОВ “Тріумф Сервіс” на адресу відповідача направлено заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог /а.с.65-75 т.1/, в якій позивач зазначив, що взаємні зобовязання ТОВ “Тріумф Сервіс” та ТОВ “Діалогбанк”, які виникли на підставі кредитного договору від 29 березня 2010 року №1-ДОН, з одного боку, та за договором від 25 квітня 2011 року №3 про відступлення права вимоги, укладеного ТОВ “Тріумф Сервіс” з ТОВ “Спецстройпроект 2007”, і договорами від 25 квітня 2011 року про відступлення права вимоги, укладених ТОВ “Тріумф Сервіс” з 920-ма фізичними особами, з іншого боку, припиняються в обсязі 63583595,89 грн. на підставі ст.601 ЦК України.

Відповідач в претензії від 24 травня 2011 року №33 повідомив позивача про відкликання з 11 травня 2011 року банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації ТОВ “Діалогбанк”, а також про припинення повноважень тимчасового адміністратора, правління, ради, загальних зборів товариства, призначення ліквідатора ТОВ “Діалогбанк”, та просив з метою здійснення процедури ліквідації ТОВ “Діалогбанк” повернути на протязі одного місяця заборгованість по кредитному договору від 29 березня 2010 року №2-ДОН у сумі 58750000 грн. та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у сумі 4833595,89 грн. /а.с.77 т.1/.

Відповідно до ст.601 ЦК України зобовязання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Аналогічні положення викладені у ч.3 ст.203 ГК України господарське зобовязання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування; для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Заява однієї із сторін про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім право чином, який має наслідком припинення зобовязань.

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення правовідношення.

За вказаними обставинами судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про задоволення позовних вимог ТОВ “Тріумф Сервіс” та визнання припиненим зобовязань за кредитним договором від 29 березня 2010 року №1-ДОН з урахуванням того, що зобовязання між ТОВ “Тріумф Сервіс” та ТОВ “Діалогбанк” є зустрічними, однорідними та такими, строк виконання яких вже настав, а позивачем направлено відповідачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених господарським судом обставин справи та висновків суду першої інстанції, покладених в обґрунтування рішення, і судовою колегією відхиляються як безпідставні.

Твердження відповідача про неможливість зарахування зустрічних вимог з посиланням на здійснення ліквідаційної процедури ТОВ “Діалогбанк” судова колегія визнає необґрунтованими.

Зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами відбулося до дати введення процедури ліквідації ТОВ “Діалогбанк”, яку ініційовано відповідно до постанови правління Національного банку України від 10 травня 2011 року №143 з 11 травня 2011 року, тоді як заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог позивачем направлено 04 травня 2011 року /а.с.76 т.1/.

Статтею ст.602 ЦК України встановлені випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог. Зокрема, не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках встановлених договором або законом. При цьому, закон України “Про банки і банківську діяльність” також не містить заборони щодо можливості погашення кредиторських вимог шляхом проведення зарахування зустрічних вимог з банком. Отже, обставин, які б свідчили про недопустимість зарахування зустрічних однорідних вимог, не вбачається.

Правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог, здійснений на підставі заяви ТОВ “Тріумф Сервіс” від 29 квітня 2011 року, недійсним не визнавався і є чинним.

Судова колегія вважає, що господарським судом повно, всебічно та обєктивно розглянуті всі обставини справи та їм надана належна правова оцінка, рішення господарського суду відповідає вимогам закону і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2011 року у справі №16/5005/15133/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Діалогбанк” без задоволення.

Головуючий О.В.Голяшкін

Судді В.Ф.Мороз

І.М.Науменко