Рішення № 21300439, 01.02.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2012 р. Справа № 5024/5/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора м. Херсона в інтересах держави в особі Херсонської міської ради м.Херсон

до Херсонської централізованої бібліотечної системи м. Херсон

про визнання недійсним договору

за участю старшого помічника прокурора м.Херсона Декалюка Д.Є., помічника прокурора м.Херсона Єкімова М.С.

та представників сторін:

від позивача уповноважена особа ОСОБА_1

від відповідача уповноважена особа ОСОБА_2

Прокурор м. Херсона звернувся з позовом в інтересах держави в особі Херсонської міської ради (позивач) та просить визнати недійсним договір про безоплатне надання послуг від 04.01.2011року, укладений між відділом державних закупівель Херсонської міської ради та Херсонською централізованою бібліотечною системою.

Підставою позовних вимог прокурор зазначає ч. 1, 2, 3 ст.203, ч.1 ст. 215 ЦК України, посилаючись на те, що договір не відповідає вимогам закону та підписаний особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності на його підписання при відсутності вільного волевиявлення учасника правочину.

Позивач позовні вимоги прокурора не підтримує, посилаючись на те, що прокурор заявив позов в інтересах неналежного позивача і не обґрунтував, чим саме порушуються інтереси держави та що саме на позивача державою покладено обовязок щодо здійснення відповідних функцій в спірних правовідносинах.

Крім того, позивач зазначає, що відділ державних закупівель Херсонської міської ради та відповідач, який є комунальним закладом, діяли на підставі та на виконання рішення міської ради №24 від 28.12.2010року, яким затверджено положення про відділ державних закупівель Херсонської міської ради та покладено на нього відповідні функції і обовязки, а також на виконання розпорядження Херсонського міського голови №122р від 19.03.2010року, яким на керівників дошкільних закладів покладалися обовязки укладення з відділом державних закупівель договорів про безоплатне надання послуг з організації проведення процедур державних закупівель. Зазначене розпорядження міського голови було прийнято виключно з метою ефективного використання коштів міського бюджету і ніяким чином не порушує інтересів держави.

На думку позивача, начальник відділу відповідно до функціональних обовязків наділений правом підписання угод. За його посиланням визнати недійсним спірний договір та застосувати правові наслідки недійсності правочину передбачені ст. 216 ЦК України неможливо, оскільки обовязки сторін за цим договором виконані, а строк дії договору скінчився, тому визнати його недійсним навіть на майбутнє, процесуально неможливо.

Відповідач позовні вимоги не визнає, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що відповідно до п. 2.6 та абзацу 4 пункту 2.8 розділу ІІ типового положення про комітет з конкурсних торгів Херсонської централізованої бібліотечної системи по веденню закупівель товарів, робіт і послуг за кошти міського бюджету, комітет з конкурсних торгів відповідача має право залучати без права голосу у разі потреби до роботи в комітеті з конкурсних торгів інших працівників відповідача та на договірних засадах незалежних кваліфікованих (технічних) експертів і консультантів, у тому числі з громадських організацій (за їх згодою). Він зазначає, що в даному випадку деякі з організаційних обов'язків комітету з конкурсних торгів централізованої бібліотечної системи при проведенні закупівель делеговано відділу державних закупівель, який залучено в особі ОСОБА_2 як консультанта на договірній основі. На думку відповідача, будь-яких порушень вимог закону при укладені договору не було. До того ж, відповідач посилається на те, що спірний договір припинив свою дію з 31.12.2011року.

Справа розглядалася з перервами, які відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалися в засіданнях суду 19.01.2012року та 30.01.2012року.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши прокурора та представників сторін, суд

встановив:

04 січня 2011року між відділом державних закупівель Херсонської міської ради та Херсонською централізованою бібліотечною системою (відповідач по справі) було укладено договір про безоплатне надання послуг.

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору відділ державних закупівель (виконавець) зобовязується за завданням відповідача (замовника) надати послуги по організації проведення процедур державних закупівель, передбачених Законом України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010року №2289-У1 в порядку та на умовах визначених договором.

Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Учасниками цивільних відносин частина 1 статті 2 ЦК України визначає фізичних осіб та юридичних осіб.

Юридична особа відповідно до ч.1 ст. 91 ЦК України здатна мати такі ж цивільні права та обовязки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи згідно з частиною 4 зазначеної норми виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У юридичної особи дієздатність виникає одночасно із правоздатністю. Відповідно до ч.1 ст. 92 ЦК України формують та виражають волю юридичної особи її органи, і саме їх дії розглядаються як дії юридичної особи. Склад органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Як встановлено матеріалами справи стороною спірного договору від 04.01.2011року є відділ державних закупівель Херсонської міської ради, який не є юридичною особою і не має цивільної правоздатності, відповідно відділ не може бути учасником цивільних правовідносин за спірним договором, оскільки не може набувати прав та обовязків, в тому числі і права на підписання спірного договору.

Посилання позивача та відповідача на те, що відповідно до Положення про відділ державних закупівель Херсонської міської ради та функціональних обовязків начальник відділу державних закупівель ОСОБА_2 має право підписувати угоди судом відхиляється, оскільки право підпису ОСОБА_2 на договорі не може розцінюватися як цивільна правоздатність учасника цивільних правовідносин. Надана позивачем до матеріалів справи посадова інструкція начальника відділу державних закупівель затверджена міським головою 01.02.2011 року, а договір підписано 04.01.2011року, тому зазначена посадова інструкція не може розповсюджуватися на спірні правовідносини станом на день укладення договору. До того ж, відповідно до розділу 3 зазначеної посадової інструкції начальник відділу має право погоджувати проекти документів та підписувати угоди у межах наданих повноважень, що стосується функціонування системи державних закупівель згідно з Положенням про відділ, а згідно з Положенням про відділ державних закупівель відділ, який утворений Херсонською міською радою, не є юридичною особою і не наділений повноваженнями щодо підписання угод.

Посилання позивача на те, що відділ державних закупівель був створений Херсонською міською радою як виконавчий орган, не свідчать про те, що зазначений відділ відповідно до ч.2 ст. 2 ЦК України може бути учасником цивільних відносин, оскільки згідно з вимогами зазначеної норми таким учасником виступають територіальні громади, як суб'єкти публічного права.

Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Із змісту зазначеної статті випливає, що правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, до яких, зокрема, треба віднести: законність змісту правочину, наявність у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності; вільне волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі; відповідність форми вчинення правочину вимогам законодавства, його спрямованість. Правочин є чинним, якщо він не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам громадського суспільства.

Частиною першою статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін, або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України правочин є дійсним, якщо його зміст не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та загальним умовам дійсності правочину

Законом України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010року №2289-У1 встановлено економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти. Метою зазначеного Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, забезпечення раціонального та ефективного використання державних коштів.

Згідно з ч.2 ст. 2 зазначеного Закону умови, порядок та процедура закупівель товарів, робіт та послуг за рахунок державних коштів можуть встановлюватися або змінюватися виключно цим Законом, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" документація конкурсних торгів - це документація, що розробляється та затверджується замовником, оприлюднюється для вільного доступу та безоплатно подається замовником під час проведення торгів (конкурсних торгів) фізичним/юридичним особам.

Так, відповідно до п.10 ч.1 ст. 1, ч.1 ст.11 Закону України "Про здійснення державних закупівель" замовники розпорядники державних коштів, які здійснюють закупівлю в порядку, визначеному цим Законом. Для організації та проведення процедур закупівлі замовником (генеральним замовником) утворюється комітет з конкурсних торгів.

Пунктом 14 ч.1 ст. 1 зазначеного Закону надано поняття комітету з конкурсних торгів це службові (посадові) особи замовника (генерального замовника), призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно з цим Законом.

Згідно з частиною 4 ст. 11 даного Закону визначення предметів закупівель та розробка річного плану закупівель є виключними повноваженнями комітету з конкурсних торгів замовників, який діє на засадах колегіальності.

Відповідно до ч.2 ст. 5, ч.1 ст. 10 Закону України "Про здійснення державних закупівель" саме замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, здійснюють оприлюднення інформації про закупівлю, оголошення про проведення процедури закупівлі у встановлені цим Законом строки та оприлюднення документації конкурсних торгів.

Таким чином Законом України "Про здійснення державних закупівель" держава закріпила основні принципи та засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти для усіх субєктів розпорядників державних коштів, які здійснюють такі закупівлі.

Організація проведення державних закупівель передбачає не тільки безпосереднє прийняття рішень в процедурі проведення державних закупівель, а також і технічне забезпечення самої процедури проведення державних закупівель (оформлення документації, прийняття заявок, пропозицій, публікація відповідної інформації та оголошень в засобах масової інформації, тощо). Зазначеними повноваженнями Закон наділяє замовників і комітети з проведення конкурсних торгів.

Однак, чинним законодавством, в тому числі і Законом України "Про здійснення державних закупівель" (в редакції чинній станом на день підписання договору) не передбачено здійснення визначених цим Законом повноважень замовників і комітетів з конкурсних торгів щодо організації та проведення процедури державних закупівель будь-якими іншими юридичними або фізичними особами.

Прийнявши 28.12.2010року на третій сесії шостого скликання рішення №24, яким Херсонська міська рада затвердила Положення про виконавчі органи, в тому числі і Положення про відділ державних закупівель, Херсонська міська рада наділила зазначений відділ обовязками і завданнями щодо надання послуг по організації проведення процедури державних закупівель, які Законом України "Про здійснення державних закупівель" покладаються на замовників і комітети з конкурсних торгів.

У вступній частині спірного договору про безоплатне надання послуг зазначено, що відділ державних закупівель діє на підставі Закону України "Про здійснення державних закупівель" та Положення про відділ. Розділом 2 спірного договору передбачено надання відділом послуг, здійснення яких відповідно до вимог Закону "Про здійснення державних закупівель" віднесено до обовязків замовника та утворюваного ним комітету з конкурсних торгів.

Зазначене вище свідчить про те, що спірний договір від 04.01.2011року укладено з порушенням Закону України "Про здійснення державних закупівель" та підписано особою, яка не має необхідного обсягу цивільної дієздатності, тобто при укладенні договору сторонами порушено ч.1, ч.2 ст. 203 ЦК України, що відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України є підставою недійсності правочину.

При цьому суд дійшов до таких висновків керуючись статтею 43 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Щодо посилання прокурора на відсутність вільного волевиявлення відповідача при укладенні спірного договору, то зазначені факти не були підтверджені в засіданнях суду належними та допустимими доказами відповідно до ст. ст. 32, 34 ГПК України, а відповідач та присутній в засіданні суду начальник відділу державних закупівель ОСОБА_2 наполягали на тому, що їх внутрішня воля дістала свій вираз в укладені договору і жодного тиску з боку міської ради, як і з боку відділу державних закупівель при цьому не було.

Посилання позивача на те, що прокурор заявив позов в інтересах неналежного позивача та не обґрунтував чим саме порушуються інтереси держави та що саме на позивача державою покладено обовязок щодо здійснення відповідних функцій в спірних правовідносинах, судом відхиляються з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як зазначено в пункті 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року №З-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 Господарського процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави у конкретних спірних відносинах, які підлягають розгляду та вирішенню в судовому порядку. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному капіталі. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але і у діяльності приватних підприємств, товариств.

Звертаючись з позовом, прокурор обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави та зазначив в уточненні до позову від 27.01.2012року, з посиланням на ч.1 ст. 10, ч.1, 2 ст. 11, ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування», що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, які перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Саме Херсонською міською радою, яка є органом місцевого самоврядування, було утворено відділ державних закупівель, затверджено Положення про відділ та функціональні положення начальника відділу. Кошти на утримання відділу державних закупівель, а також на утримання комунальних закладів виділяються із міського бюджету.

Порушення прав і інтересів держави в особі Херсонської міської ради полягає в порушенні встановлених державою та зазначених в Закону України «Про здійснення державних закупівель», принципів і засад, які регулюють правовідносини у цій сфері, а Херсонська міська рада та створені нею виконавчі органи ( в тому числі відділ державних закупівель) та відповідач по справі є учасниками вказаних правовідносин.

Позов прокурора в цілому направлений на захист інтересів держави, в особі Херсонської міської ради, які полягають у забезпечені додержання порядку проведення та принципу здійснення державних закупівель, передбачених ст.3 Закону України "Про здійснення державних закупівель" відповідно до якої державною закупівлею визнається придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти. В той же час відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" державні кошти - це кошти як державного бюджету, так і місцевих бюджетів, а також кошти установ чи організацій, утворених у встановленому порядку органами місцевого самоврядування. Розпорядником державних коштів відповідно до зазначеного Закону (п.27 ч.1 ст.1) є органи державної влади, органи влади Автономної республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також установи та організації, утворені у встановленому порядку органами державної влади, чи органами місцевого самоврядування.

Відхиляються судом і посилання позивача на те, що затвердивши Положення про відділ державних закупівель, рада діяла відповідно до ст. 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та з метою забезпечення реалізації вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель", оскільки відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України. При прийняті 28.12.2010року рішення №24 про затвердження Положення про виконавчі органи, зокрема Положення про відділ державних закупівель, Херсонська міська рада наділила зазначений відділ обовязками і завданнями щодо надання послуг по організації проведення процедури державних закупівель, які Законом України "Про здійснення державних закупівель" покладаються на замовників і комітети з конкурсних торгів, тому з урахуванням вимог ч.2 ст. 19 Конституції неможливо погодитися з тим, що позивач при цьому діяв в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та іншими законами.

Посилання сторін на фактичне виконання та закінчення строку спірного договору не позбавляє прокурора права на звернення з позовом про визнання недійсним договору, оскільки відповідність договору вимогам закону оцінюється судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину, а закінчення строку договору та його виконання має значення лише для визначення наслідків його недійсності, про застосування яких прокурор не просить, тому вони судом не застосовуються.

З урахуванням вищезазначеного позовні вимоги підлягають задоволенню. Спірний договір судом визнається недійсним у звязку з недодержанням в момент його вчинення вимог ч.1, 2 ст. 203 ЦК України.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним договір про безоплатне надання послуг від 04.01.2011року, укладений між відділом державних закупівель Херсонської міської ради та Херсонською централізованою бібліотечною системою м. Херсон.

3.Стягнути з Херсонської централізованої бібліотечної системи м. Херсон вул. Карла Маркса, 97, р/р 35417007001613 в ГУДК у Херсонській області МФО 852010 ідентифікаційний код 05460203 інші реквізити суду невідомі в доход спеціального фонду державного бюджету на р/р № 31210206700002 в Головному управлінні ДКСУ у Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 37959779 одержувач УДКСУ у місті Херсоні, призначення платежу - судовий збір код 03500045 - 941грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя З.І. Ємленінова

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 03.02.2012