Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" січня 2012 р. Справа № 5023/10271/11
вх. № 10271/11
Суддя господарського суду Погорелова О.В.
при секретарі судовогозасідання Болтенко А.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - - ОСОБА_1, за дорученням
відповідача - ОСОБА_2., за дорученням
3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >
розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Стома", м. Харків 3-я особа <Текст >
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження МЖК", м. Харків 3-я особа <Текст >
про стягнення 8100,53 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 8100,53 грн. з яких: 6658,08 грн. попередня оплата за договором № 5/05 від 05.05.2011 року, 1442,45 грн. штрафні санкції, обґрунтовуючи свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за спірним договором. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.
До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.
26.01.2012 року до господарського суду від відповідача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду докази.
Суд, дослідивши надані докази, долучає їх до матеріалів справи.
26.01.2012 року до господарського суду від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить суд призначити по справі судову будівельно-технічну експертизу.
Представник позивача проти задоволення клопотання заперечує, надав суду письмові пояснення в яких вказує на те, що спірний договір розірвано з 18.09.2011 року та станом на час розгляду справи в суді ремонт у приміщенні виконаний іншою організацією.
Суд, вислухавши представників сторін, ретельно дослідивши матеріали справи не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання, оскільки питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань (відповідно до ст. 41 ГПК України) у суду не має.
В судовому засіданні представник позивача підтримує позов у повному обсязі та просить суд його задовольнити.
Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.
05 травня 2011 року між сторонами був укладений договір на виконання робіт № 5/05 (далі Договір).
На підставі договору Відповідач - ТОВ “Відродження МЖК”- було зобов'язано власними силами та засобами або з залученням третіх осіб, на власний ризик виконати роботу за завданням Замовника (Позивача), у відповідності з Кошторисом № 1, що є невід'ємною частиною договору, а Позивач, АТ “Стома”, був зобов'язаний прийняти та своєчасно оплатити роботи.
Загальна сума договору складає 40068,00 грн. (п. 2.1 Договору).
Відповідно до п. 4.1 Договору, оплата здійснюється Замовником на розрахунковий рахунок Підрядника наступним чином:
- попередня оплата за роботи становить 40% від ціни 1 етапу - 6658,08 грн.; залишок суми - 9987,12 грн. після закінчення робіт та підписання акту виконання робіт;
- 40% від ціни 2 етапу - 4885,44 грн.; залишок суми 7328,16 грн. після закінчення робіт та підписання акту виконання робіт;
- 40% від ціни 3 етапу - 4883,68 грн.; залишок суми - 6725,52 грн. після закінчення робіт та підписання акту виконання робіт.
На виконання своїх обов'язків 04 липня 2011 року АТ "Стома" здійснило попередню оплату за 1 етап робіт у розмірі 6 658 грн. 08 коп.
Згідно п. 5.1. вказаного договору, відповідач виконує роботи своїми силами, за допомогою власних технічних засобів, із свого матеріалу. Строк виконання робіт - сорок календарних днів.
Таким чином, термін виконання робіт - до 13 серпня 2011 року.
Згідно п. 3.2. Договору: "Передання робіт Підрядником і прийняття їх Замовником здійснюється по факту завершення робіт і оформлюється Актом виконаних робіт, підписаним обома Сторонами", а п.3.3. Договору говорить: "Після завершення робіт Підрядник надає Замовнику Акт виконаних робіт, який складається в двох екземплярах, по одному для кожної із Сторін".
Проте, відповідачем зазначені роботи у встановлений термін виконані не були, акти приймання-передачі підписані між сторонами також не були.
Відповідно до п. 6.5 Договору, у випадку порушення Підрядником зобов'язань по даному Договору, Замовник має право достроково розірвати Договір шляхом односторонньої відмови. Одностороння відмова від Договору не звільняє Підрядника від майнової відповідальності за порушення зобов'язань по Договору.
Пунктом 9.4. Договору передбачено обов'язкове повідомлення за 10 днів у разі розірвання договору за ініціативою однієї з сторін.
Відповідача було повідомлено про розірвання Договору з 18.09.2011 р. за ініціативою Позивача листом-вимогою № 1802 від 08.09.2011 р.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.
Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахування вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Свобода договору означає можливість сторін вільно визначати зміст договору, який вони укладають і формувати його конкретні умови.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 2 ст. 317 ГК України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (стаття 837 ЦК України).
Відповідно до статті 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Згідно до ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Таким чином, договір вважається розірваним шляхом односторонньої відмови Замовника від договору у повному обсязі з 18 вересня 2011 р.
Підпунктом 6.2 договору передбачено, що у разі несвоєчасного виконання робіт по даному договору, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення.
Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань". Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
За статтями 1 та 3 вказаного Закону, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Вказані норми є імперативними, стягнення неустойки (пені) у разі прострочення грошового зобовязання може проводитись судом в межах розміру, визначеному законом.
Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З наявного в матеріалах справи розрахунку пені вбачається, що позивачем розрахунок пені здійснено без урахуванням положень зазначених норм законодавства, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового стягнення пені у розмірі 595,53 грн.
Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .
Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 7253,61 грн. обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати по справі покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України, 173, 174, 232, 317, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
<Текст >
ВИРІШИВ:
В задоволенні клопотання відповідача про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи - відмовити.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження МЖК" (61055, м. Харків, вул. Другої П'ятирічки, 40, кв. 10, р/с 260037101201 в Орджонікідзевському відділенні ХФ ПАТ "Кредитпромбанк", МФО 350727, код ЄДРПОУ 35476987) на користь Публічного акціонерного товариства "Стома" (61105, м. Харків, вул. Ньютона, 3, п/р 26009001325743 в АТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 00481318) - 6658,08 грн. попередньої оплати, 595,53 грн. пені, 1263,92 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову - відмовити.
Суддя (підпис< Текст >Погорелова О.В.
Повний текст рішення складений та підписаний 27 січня 2012 року
Судове рішення № 21300381, Господарський суд Харківської області було прийнято 26.01.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5023/10271/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: