Рішення № 21299772, 24.01.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" січня 2012 р. Справа № 16/170-11

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт», м. Рубіжне, Луганська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Будтехносервіс», м. Вишгород

про стягнення 43 333,18 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 4/2012 від 03.01.2012р. (представник);

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність № б/н від 19.04.2011р. (представник).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Будтехносервіс»(далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою від 21.12.2011р. (Вх. №суду 6796 від 27.12.2011р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Будтехносервіс»(далі відповідач) про стягнення заборгованості по Договору оренди № 1908/2010-А від 19.08.2010р. в сумі 39 200,00 грн. основного боргу, 2 783,20 грн. інфляційних, 1 349,98 грн. 3% річних, а всього 43 333,18 грн.

Відповідно до ухвали від 29.12.2011р. господарським судом Київської області порушено провадження у справі № 16/170-11 та призначено її розгляд на 10.01.2012р. о 12 год. 40 хв. за участю повноважних представників сторін.

Відповідач в судове засідання 10.01.2012 р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, хоча про час та місце судового засідання повідомлений у встановленому законодавством порядку ухвалою суду про порушення провадження у справі від 29.12.2011 р. Враховуючи неявку відповідача розгляд справи було відкладено відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та обєктивного вирішення спору на 24.01.2012 року за участю повноважних представників сторін.

Представник відповідача 24.01.2012р., через канцелярію суду надав власний розрахунок інфляційних втрат розмір яких становить 2156,00 грн.

Представник позивача в судових засіданнях 10.01.2012 р. та 24.01.2012р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому 24.01.2012р. засіданні не заперечував проти суми основного боргу у розмірі 39 200,00 грн. та 3% річних у розмірі 1 349,98 грн., а щодо інфляційних втрат, відповідач не погоджуючись з розрахунком позивача надав свій розрахунок, згідно якого розмір інфляційних втрат за період з листопада 2010р. по листопад 2011р. становить 2156,00 грн.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт»(«Орендодавець»надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Будтехносервіс» («Орендар»надалі - відповідач) 19.08.2010р. було укладено договір оренди № 1908/2010-А (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобовязується надати у тимчасове платне користування стикове зварювальне обладнання KL 315 ECO1 і комплект вкладишів 280 мм (надалі - майно), відповідач зобовязується прийняти та використовувати його за цільовим призначенням, а також вносити орендну плату і своєчасно повернути у справному стані.

Відповідач одержав в оренду на підставі договору № 1908/2010-А від 19.08.2010р. стиковий зварювальний апарат KL 315 ECO1 і комплект вкладишів 280 мм., що підтверджується актом прийому-передачі від 19.08.2010р. Про приймання обладнання відповідачем свідчить підпис на зазначеному акті приймання-передачі, засвідчений печаткою ТОВ Науково-виробниче підприємство «Будтехносервіс».

Згідно п. 3.1 Договору, розмір орендної плати за користування майном складає 39200,00 грн., в тому числі 6533,33 грн. ПДВ на строк з моменту передачі майна до 28.10.2010р. включно.

Розрахунки між сторонами за оренду майна здійснюються на підставі актів здачі - приймання робіт (послуг) по оренді, шляхом перерахування відповідачем грошових коштів у розмірі передбаченому в акті у трьох денний строк з моменту його підписання представниками сторін (п. 3.3 Договору).

Згідно з актом здачі приймання робіт (надання послуг) № ЦБ2911/006 від 29.11.2010р. позивачем в оренду відповідачу було надано обладнання на суму 39 200,00грн., як передбачено п. 3.1 Договору. Акт підписаний представниками з обох сторін (копія в матеріалах справи).

Відповідно до п. 3.4 Договору, кінцевий розрахунок у розмірі вказаному у п. 3.1 даного Договору повинен бути здійснений не пізніше 28.10.2010р.

Відповідач свої договірні зобовязання, щодо сплати орендної плати за користування обладнанням, в порушення умов договору не виконав, орендну плату не сплатив.

Таким чином, станом на час звернення позивача до суду з позовною заявою борг відповідача по орендні платі становить 39 200,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач направляв відповідачу претензію № 203/2011 від 08.11.2011р., з вимогою у строк до 18.11.2011р. сплатити заборгованість за оренду майна у розмірі 39 200,00 грн., вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення (претензія та докази її направлення в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В результаті невиконання відповідачем зобовязань по оплаті орендної плати за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить 39 200,00 грн.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обовязок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач відзиву або доказів оплати заборгованості по орендній платі суду не надав. В судовому засіданні 24.01.2012 р. представник відповідача проти заборгованості у розмірі 39 200,00 грн. не заперечував.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 39 200,00 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі на підставі договору № 1908/2010-А від 19.08.2010р. у розмірі 39 200,00 грн. підлягає задоволенню.

У звязку з простроченням відповідачем виконання грошового зобовязання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 2 783,20 грн. за період з листопада 2010р. по листопад 2011р. та 3% річних в розмірі 1 349,98 грн. за період з 29.10.2010р. по 21.12.2011р. на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Представник відповідача не погоджуючись з розміром нарахування позивачем інфляційних втрат у сумі 2783,20 грн. надав власний розрахунок згідно якого розмір інфляційних втрат становить 2156,00 грн. Проти нарахованих позивачем 3% річних у розмірі 1 349,98 грн. відповідач не заперечував.

Господарський суд перевіривши розрахунок позивача, щодо інфляційних втрат, вважає за необхідне зазначити наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться “ланцюговим” методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 “Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін”).

Відтак, до платежів з орендної плати, по яким прострочення оплати становило менше ніж календарний місяць індекс інфляції застосовуватись не може, так як дані для визначення індексу інфляції за певну кількість днів у місяці відсутні.

Отже, враховуючи, строки виникнення зобовязання з оплати, період нарахування інфляційних втрат, за який нараховується інфляція з урахуванням вимоги частини 2 статті 625 ЦК України, суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат за вказаний позивачем період з листопада 2010р. по листопад 2011р. і дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 156,00 грн. інфляційних втрат.

В іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 627,20грн. інфляційних втрат (2 783,20 грн. 2 156,00 грн.), суд відмовляє позивачу в стягненні.

Розрахунок позивача щодо 3% річних відповідає вимога законодавства та обставинам справи, отже підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню частково всього у розмірі: 39 200,00 грн. основної заборгованості, 2 156,00 грн. інфляційних та 3% річних у розмірі 1 349,98 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Будтехносервіс»(07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, 7, Ідентифікаційний код 20589354; р/р 26009165640001 в Київському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк»м. Київ, МФО 321842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт»(93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Трудова, 1, Ідентифікаційний код 33090871) 39 200 (тридцять девять тисяч двісті) грн. 00 коп. основної заборгованості, 2 156 (дві тисячі сто пятдесят шість) грн. 00 коп. інфляційних, 1349 (одна тисяча триста сорок девять) грн. 98 коп. 3% річних, а також 1391 (одна тисяча триста девяносто одна) грн. 07 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя О.О.Христенко