Рішення № 212980, 25.09.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" вересня 2006 р.

Справа № 1/264-06-7711

за позовом ТОВ „Пропет”

до відповідача: ТОВ „Дарл”

про стягнення 138 172,96 грн.

Суддя Гарник Л.Л.

Представники:

від позивача: Черник В.М., на підставі довіреності;

від відповідача: Іщенко Н.В., на підставі довіреності.

СУТЬ СПОРУ: позивач - ТОВ „Пропет”, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача - ТОВ „Дарл”, про стягнення 138 172,96 грн. на підставі договору поставки від 14.03.2006р. № 40/06.

30.08.2006р. відповідною заявою позивач збільшив розмір заявлених позовних вимог та сформулював їх в наступній остаточній редакції: стягнути 132 238,24 грн. заборгованості, 6 901,46 грн. пені, 1 322,38 грн. нарахованих внаслідок інфляції за період прострочення, 1 194,14 грн. 3 % річних.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача заперечень на позов не надав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до умов укладеного сторонами договору поставки від 14.03.2006р. № 40/06, згідно наявних в матеріалах справи видаткової накладної, товарно-транспортної накладної та відповідної довіреності, ТОВ „Пропет” відвантажило, а ТОВ „Дарл” отримало продукцію загальною вартістю 152 238,24 грн.

З огляду на викладене й ту обставину, що ТОВ „Дарл” не виконало зобов’язання щодо здійснення розрахунку за отриману продукцію, ТОВ „Пропет” в судовому порядку вимагає стягнути залишок наявної заборгованості в розмірі 132 238,24 грн., а також пеню, кошти, нараховані на суму грошової заборгованості внаслідок інфляції за період прострочення, річні проценти.

Розглянувши викладені позивачем доводи, господарський суд дійшов висновку про те, що останні заслуговують на увагу та потребують об’єктивної оцінки з наступних підстав.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що в ході виконання умов договору поставки товару від 14.03.2006р. № 40/06 відповідач отримав продукцію, вартість якої оплатив частково, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 132 238,24 грн., яку не ліквідовано дотепер.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати ( поставити ) у зумовлені строки ( строк ) другій стороні –покупцеві товар ( товари ), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар ( товари ) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов укладеного сторонами договору покупець зобов’язався оплатити товар протягом 30-ти днів з моменту поставки. ( п.5.3).

Наявні матеріали справи свідчать про додержання позивачем наведених норм чинного законодавства та положень договору. Поряд із цим, відповідач не надав доказів належного виконання зобов’язань, позовні вимоги не оспорив.

З огляду на викладене, господарський суд вважає підставними позовні вимоги про стягнення заборгованості.

Розглянувши позовні вимоги про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох процентів річних та пені, нарахованих на суму заборгованості, господарський суд дійшов висновку про їх обґрунтованість з наступних підстав.

Згідно положень ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу України, ст. 7, ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача розмір заборгованості відповідача внаслідок інфляції збільшився на 1 322,38 грн., сума процентів річних, нарахованих у розмірі 3 %, складає 1 194,14 грн.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України пеня є господарською санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Пунктом 10.2 укладеного сторонами договору поставки у випадку несвоєчасного здійснення оплати передбачений обов’язок покупця оплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочення.

Відповідно до розрахунку позовних вимог розмір нарахованої на суму боргу пені складає 6 901,46 грн.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача про затвердження мирової угоди у справі задоволенню не підлягає у зв’язку з необґрунтованістю.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ТОВ „Дарл” /65026 м. Одеса, вул. Радужна, 37, р/р 26005314458 в АБ „Південний” м. Одеси, МФО 382209, р/р 26006675 в Одеському обласному філіалі АППБ „Аваль” МФО 328351, ід. код 14364332/ на користь ТОВ „Пропет” /81050 вул. Львівська, 71, смт Шкло, Яворівського р-ну Львівської області, р/р 260020162294 в залізничному відділенні ПЛФ ВАТ „Кредобанк”, МФО 325365, ід. код 252665/

132 238,24 грн. /сто тридцять дві тисячі двісті тридцять вісім грн. 24 коп./ заборгованості,

6 901,46 грн. /шість тисяч дев’ятсот одна грн. 46 коп./ пені,

1 322,38 грн. /одна тисяча триста двадцять дві грн. 38 коп./ нарахованих внаслідок інфляції за період прострочення,

1 194,14 грн. /одна тисяча сто дев’яносто чотири грн. 14 коп./ процентів річних,

1 416,56 грн. / одна тисяча чотириста шістнадцять грн. 56 коп./ витрат з оплати державного мита,

118,00 грн. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ витрат по сплаті послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Усього 143 190,78 грн. /сто сорок три тисячі сто дев’яносто грн. 78 коп. /.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписане 02.10.2006р.

Суддя Гарник Л.Л.