Ухвала суду № 2129512, 05.06.2007, Одеський апеляційний адміністративний суд

Справа №22а-232/2007 р.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року червня місяця 05 дня                                 Судова колегія Одеського апеляційного

адміністративного суду

у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів                                         - Золотнікова О.С.

- Милосердного М. М.  при секретарі - Усенко С. М.

з участю: представників Державної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаївської області - Болграрчук Світлани Миколаївни, Мехеда Ольги Олександрівни; представників закритого акціонерного товариства "Баштанський сирзавод" - Володькової Ольги Олександрівни, Чамара Людмили В'ячеславівни, Савчук Валентини Григорівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаївської області на постанову господарського суду Миколаївської області від 07 березня 2007 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства "Баштанський сирзавод" до Державної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаївської області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2006 року закрите акціонерне товариство (далі ЗАТ) "Баштанський сирзавод" звернулося з позовною заявою до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Баштанському районі Миколаївської області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування, вказуючи, що податковим повідомленням-рішенням №0000752301/0 від 20 листопада 2006 року йому зменшено суму бюджетного відшкодування за серпень 2006 року на 494 777 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до п. 11.21  ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" він є переробним підприємством, тому сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за реалізоване молоко і молочну продукцію, спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продане ними переробним підприємствам молоко. Вказана норма Закону встановлює спеціальний режим обкладання податком на додану вартість, а не визначає характер операцій, за якими проводиться розподіл сум податку.

Порядком нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 року №805, передбачено здійснення розподілу податкових зобов'язань в залежності від обсягів   реалізованої готової продукції, виготовленої із сировини, яка закуплена у

2

сільгоспвиробників або інших підприємств, що відображається в окремих(дотаційних) податкових деклараціях. Вказані нормативні акти не містять будь яких вимог щодо відображення в окремій декларації операцій з придбання обладнання в режимі експорт та у резидентів.

Тому, позивач правомірно відобразив операції з придбання обладнання в режимі експорт та у резидентів у загальній декларації, суму податку на додану вартість у відповідності з п.3.2.1.  ст.3, п.7.3.6.  ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" відніс до податкового кредиту, що вплинуло на розрахунки з бюджетом, а саме на визначення суми бюджетного відшкодування.

Відповідач позовні вимоги не визнав, вказуючи, що позивачем порушено п. 11.21.  ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", п.10,п.П Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 року №805: не ведеться бухгалтерський облік на окремому аналітичному рахунку 6415/1 "З податку на додану вартість із заготівлі та реалізації молока і молочних продуктів", що потягло за собою викривлення і податкового обліку і безпідставне віднесення сум податку на додану вартість з придбання обладнання та виконання робіт до податкового кредиту бюджетної декларації.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 07 березня 2007 адміністративний позов задоволений.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення №0000752301/0 від 20 листопада 2006 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за серпень 2006 року на 494 777 грн.

В апеляційній скарзі ДПІ у Баштанському районі Миколаївської області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Баштанському районі Миколаївської області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Баштанському районі Миколаївської області не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, у листопаді 2006 року співробітниками ДПІ у Баштанському районі Миколаївської області була здійснена виїзна позапланова документальна перевірка ЗАТ "Баштанський сирзавод" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за серпень 2006 року, про що був складений акт від 16 листопада 2006 року №228/23-00446500.

За результатами перевірки ДПІ у Баштанському районі Миколаївської області направила ЗАТ "Баштанський сирзавод" податкове повідомлення-рішення №0000752301/0 від 20 листопада 2006 року, в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за серпень 2006 року на 494 945 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неправомірно зменшив залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, суму податкового кредиту податкового періоду, суму податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачену постачальникам товарів з господарських операцій по придбанню основних засобів по бюджетній декларації за серпень 2006 року, що призвело до безпідставного зменшення суми бюджетного відшкодування за серпень 2006 року на 494 777 грн.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам  ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, пп. 7.7.1, 7.7.2  ст. 7, п.11.21  ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість", Постанові Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 року №805 "Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі".

3

В апеляційній скарзі ДПІ у Баштанському районі Миколаївської області вказує, що судом першої інстанції не було надано належну правову оцінку обставинам по справі та зроблено необґрунтовані висновки.

Зокрема, на думку апелянта, основними засобами вважаються матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва, а згідно Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" матеріальний актив - це основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді.

Також судом не було з'ясовано наслідків неправомірності віднесення сум ПДВ до податкового кредиту податкової декларації, по якій здійснюються розрахунки з бюджетом (бюджетна), з точки зору податкового законодавства, а саме позивачем порушено порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продане ними позивачу молоко, встановленого постановою КМУ від 12 травня 1999 року №805. Тому за результатами перевірки, проведеної податковою інспекцією зменшено податковий кредит бюджетної декларації на суму 494 945 грн. та віднесено цю суму до податкового кредиту окремої податкової декларації, по якій розрахунки з бюджетом не проводяться (дотаційна).

ДПІ у Баштанському районі Миколаївської області встановлено порушення правильності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту в результаті неправильного визначення суми податкового кредиту "бюджетної" декларації з ПДВ, до якого позивачем включено суми ПДВ по придбаному обладнанню як від резидентів, так і від нерезидентів. Оскільки позивач є переробним товариством та керується спеціальним режимом оподаткування, який базується на розрахунку відсотків, що вираховуються від загальної кількості закупленого молока у посередників та у с/г товаровиробників, податковий кредит "бюджетної" декларації повинен бути сформований пропорційно вказаних відсотків.

Перевіркою встановлено порушення п.6 Порядку №805 в частині ведення окремого податкового та бухгалтерського обліку молочної продукції, виготовленої із сировини сільгоспвиробників, який Позивач не веде.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, з таких підстав.

Підпунктами 7.7.1, 7.7.2  ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені Законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)  бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплачені отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б)  залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності з вищезазначеною нормою Закону України "Про податок на додану вартість" позивач визначив свої податкові зобов'язання, податковий кредит і суму бюджетного відшкодування, що підлягає перерахуванню на його рахунок у банку.

4

Відповідно до п. 11.21  ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" сума ПДВ, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Порядок застосування спеціального режиму в оподаткуванні ПДВ в галузі сільськогосподарського виробництва затверджено Постановою Кабінету міністрів України від 12 травня 1999 року № 805 "Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі".

Отже, п. 11.21  ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлює спеціальний режим обкладання ПДВ, а не визначає характер операцій за якими проводиться розподіл сум податку згідно п. 7.4.З. п. 7.4.  ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Розподіл податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та продажем молока і м'яса, передбачений зазначеним Порядком, затвердженим Постановою КМУ від 12 травня 1999 року №805, здійснюється в залежності від обсягів реалізованої готової продукції, виготовленої із сировини, яка закуплена у сільськогосподарських товаровиробників або інших підприємств.

Платники податку, які за нормами п. 11.21  ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" та вказаного Порядку затвердженого Постановою КМУ №805 мають право на використання спеціального режиму оподаткування (переробні підприємства), повинні відображати в окремих податкових деклараціях суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та продажем молока, м'яса, молочної продукції

Пунктами 10 та 11 зазначеного Порядку визначено порядок бухгалтерського обліку розрахунків з ПДВ за операціями, пов'язаними із реалізацією переробними підприємствами молока та молочної продукції, виготовленої з молока, придбаного у сільськогосподарських товаровиробників за нульовою ставкою ПДВ. ЗАТ «Баштанський сирзавод» не здійснювало окремий облік як податкових зобов'язань, так і податкового кредиту по зазначеним операціям.  Вищевказані пункти не розподіляють податковий кредит за напрямками діяльності та за кожною декларацією окремо, а говорять лише про порядок бухгалтерського обліку таких сум за субрахунками бухгалтерського обліку. Нормами п.6 Порядку встановлено вимогу щодо окремого обліку продукції, виготовленої з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока, та іншої продукції, а не сум ПДВ.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про необґрунтованість доводів ДПІ у Баштанському районі Миколаївської області про порушення ЗАТ "Баштанський сирзавод" п.п.6,10,11 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 року № 805.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись  ст. ст. 195, 196; п.1 ч.1  ст. 198;  ст. 200; п.1 ч.1  ст. 205;  ст. 206; ч.5  ст. 254 КАС України, судова колегія, -

5

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Миколаївської області від 07 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.