Рішення № 21293344, 07.12.2011, Крюківський районний суд м. Кременчука

Справа № 2-2067/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.12.2011 Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі

головуючого судді Маханькова О.В.

при секретарі Герасименко Л.М.

за участі позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Крюківського районного суду м.Кременчука з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

На обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 23 вересня 2011року відносно ОСОБА_2 , звинуваченого за ч. 1 ст. 190, ч.2 ст.190 КК України, було застосовано п. «в»ст. 1 Закону України «Про амністію»від 08.08.2011 року, він був звільнений від кримінальної відповідальності та відносно нього припинено провадження по справі.

Відповідач ОСОБА_2 притягувався до кримінальної відповідальності в зв’язку з тим, що він, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_1, під видом поставки комп*ютера та підключення її домоволодіння до мережі "Інтернет", шляхом укладання договору, права на укладання якого у ОСОБА_2 не було, скориставшись довірливими відносинами, заволодів грошима останньої в сумі 8000грн.

При розгляді кримінальної справи відповідач ОСОБА_2 визнав себе повністю винним та заявив клопотання про застосування до нього амністії.

Вказані ОСОБА_1 обставини підтверджуються копіями постанови Кременчуцького районного суду Полтавської області від 23 вересня 2011 року (а.с. 3) та копією договору про надання послуг з доступу до мережі Інтернет від 27 січня 2010року.

Таким чином, матеріальна шкода, завдана позивачу злочином в сумі 8000грн. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 Добровільно відшкодовувати їй матеріальну шкоду відповідач не бажає.

Також, злочинними діями відповідача ОСОБА_2 позивачу також спричинена моральна шкода. Відповідач обманним шляхом заволодів майном позивача, в зв’язку з чим вона була вимушена нервувати, у неї з моменту вчинення відповідачем злочину погіршився стан здоров’я,постійно підвищується тиск,. Моральну шкоду позивач ОСОБА_1 оцінює в 5000грн.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову в частині матеріальної шкоди не заперечує, заявлені вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 5000грн вважає завищеними, прохав суд задовольнити позов частково

Вислухавши позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 притягувався до кримінальної відповідальності в зв’язку з тим, що він шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_1, під видом поставки комп*ютера та підключення її домоволодіння до мережі "Інтернет", шляхом укладання договору, права на укладання якого у ОСОБА_2 не було, скориставшись довірливими відносинами, заволодів грошима останньої в сумі 8000грн., що підтверджується постановою від 23 вересня 2011 року (а.с.3).

До теперішнього часу відповідач гроші позивачу не повернув, що підтверджене свідченням позивача.

Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином, матеріальну шкоду завдану відповідачем на день розгляду справи не повернуто.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини і якщо шкоди завдано ушкодженням здоров’я фізичної особи, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Доводи позивача, щодо спричинення йому моральної шкоди знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до роз’яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо). Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо, при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості і справедливості. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Необхідно з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позначених моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі, чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду, та з чого він при цьому виходить.

Приймаючи до уваги положення наведеної вище норми та співвідношуючи її з встановленими в судовому засіданні фактами, суд вважає, що сума моральної шкоди обґрунтована та відповідає дійсності.

Оскільки в судовому засіданні вина відповідача у завданні моральної шкоди доведена та встановлено, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_2, а саме заволодіння майном позивача шляхом шахрайства, що спричинило суттєве погіршення стану здоров’я, постійне підвищення тиску. Отже, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково, виходячи з принципу розумності та справедливості..

Судом роз’яснювались представнику позивачу, положення ст.ст. 10,11,18,57-60 ЦПК України та наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, а також те, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.

При зазначених обставинах даної цивільної справи, на підставі наданих доказів, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 23, 625,1046-1048, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 57-60, 88, 209, 212-215, 224, 225 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди –задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 8000/вісім тисяч/гривень, в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000/дві тисячі/ гривень.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовій збір в сумі 188/сто вісім десять вісім /грн.20коп. на р/р 31213206700008 Державний бюджет УДК у м.Кременчук код ЄДРПОУ 34698778, банк одержувач ГУДКУ у Полтавської області МФО 831019 код бюджетної класифікації доходів 22030001, код суду 02886025.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня складання рішення в повному обсязі. Особи , які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий: суддя О.В.Маханьков