Постанова № 21289411, 30.01.2012, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 0306/171/2012

Провадження № 2-а/0306/35/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 30.01.2012

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Логвинюк І. М,

при секретарі Щесюк Н.Й.,

з участю: позивача ОСОБА_1,

відповідача Зейка П.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі Волинської обл. справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора В ДАІ Ковельського МВ капітана міліції Зейка Петра Івановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 10.01.12 р. звернувся до суду із адміністративним позовом до інспектора В ДАІ Ковельського МВ капітана міліції Зейка П.І. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи тим, що 04.01.12 р. о 10 год. 08 хв. відповідачем щодо нього було складено протокол серії АС1 № 192628 про адмінправопорушення (далі протокол), у якому було зазначено, що він керував автомобілем марки «Ауді А6», д/н НОМЕР_1 у м. Ковелі по бульв. Лесі Українки та не виконав вимогу дорожнього знака 3.34 «Зупинка заборонена». На підставі цього протоколу відповідачем було винесено постанову серії АС1 № 103549 від 04.01.12 р., якою накладено адмінстягнення у виді штрафу в сумі 320 грн. за скоєне адмінправопорушення, передбачене ст. 122, ч. 1 КУпАП. Оскаржує постанову, зазначаючи, що заперечує факт скоєння адмінправопорушення; він підписав та у протоколі зазначив, що з протоколом не згідний, свої доводи буде доводити в суді, попередньо пояснивши відповідачеві всі обставини справи. Однак, його пояснення відповідачем проігноровані, оскільки, як він зрозумів, відповідач в будь - який спосіб намагався оформити правопорушення, якого він не скоював; ні усних, ні письмових пояснень з приводу адмінправопорушення відповідач у нього не відбирав, а заявлені ним заперечення проігнорував та при оформлені протоколу не були опитані свідки очевидці, що знаходились у його автомобілі. Зазначені у протоколі свідки ОСОБА_4, ОСОБА_3 не були очевидцями правопорушення, були зазначені відповідачем після того, як він проставив прочерк у відповідній графі; постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Просить позов задовольнити, оскаржувану постанову та скасувати, справу про притягнення його до адмінвідповідальності закрити за відсутністю у його діях адмінправопорушення.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, обґрунтувавши його вищенаведеними доводами, суду додатково пояснив, що він їхав по дружину до вокзалу. На передньому сидінні поряд з ним сидів його син, а на задньому сидінні свідок ОСОБА_2 в якості пасажира. Він зупинив автомобіль на привокзальній площі у місці, де зупиняються марштурні таксі, так як у автомобілі виникла технічна несправність акумулятора. Свідок ОСОБА_2, не виходячи з автомобіля, підняв заднє сидіння у автомобілі, зняв клему з акумулятора. Зупинка у невстановленому місці була вимушеною та після виявлення технічної несправності у автомобілі, він не вживав заходів до того, щоб прибрати автомобіль з місця зупинки, увімкнути аварійну сигналізацію, тощо, так як відразу підійшов працівник ДАІ. Після того, як мотор запрацював, він поїхав далі. Зазначає, що відповідач все ж відібрав у нього письмове пояснення, після чого запросив свідків, прізвища яких зазначені у протоколі. Просить позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позову не визнав, суду пояснив, що позивач зупинився напроти місця, де зупиняються маршрутні таксі, порушивши вимоги дорожнього знака 3.34 ПДР. Позивач дав письмове пояснення, після чого він підшукав двох свідків, прізвища яких зазначив у протоколі. Заперечує, що у автомобілі позивача була технічна поломка. Просить у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази у справі, зясувавши обставини справи, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так, в судовому засіданні встановлено, що дійсно, 04.01.12 р. відповідачем як інспектором В ДАІ Ковельського МВ, капітаном міліції о 10 год. 12 хв. по бульв. Лесі Українки в м. Ковелі Волинської обл. було складено щодо позивача протокол про адміністративне правопорушення серії АС1 № 192628, у якому зазначено, що 04.01.12 р. о 10 год. 08 хв. в м. Ковелі по бульв. Лесі Українки позивач керував автомобілем марки “Ауді А6”, д. н. НОМЕР_1, та не виконав вимогу дорожнього знака 3.34 «Зупинка заборонена», відповідальність за що передбачена ч. 1 ст.122 КУпАП. Зазначено свідків правопорушення. Позивачем у письмовому поясненні, дійсно, зазначено, що з викладеним у протоколі він не згідний. Однак, не зазначено, які мотиви незгоди. Дана обставина стверджується копією протоколу та відповідачем не оспорюється.

Відповідачем за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, 04.01.12 р. було також винесено оскаржувану постанову серії АС1 № 103549 у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 320 грн. з тих підстав, що 04.01.12 р. о 10 год. 08 хв. останній в м. Ковелі по бульв. Лесі Українки керуючи автомобілем марки “Ауді А6”, д. н. з. НОМЕР_1, не виконав вимогу дорожнього знака 3.34 «Зупинка заборонена». Свідків правопорушення та доказів винуватості позивача як правопорушника у оскаржуваній постанові відповідачем, дійсно, не зазначено. Дана обставина стверджується копією постанови про адмінправопорушення та відповідачем не оспорюється.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, розгляд справ про правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, дійсно, покладено на органи внутрішніх справ (міліцію).

Дорожній знак 3.34 дод. 1 до Правил дорожнього руху (далі ПДР), затверджених постановою КМ України від 10.10.01 р. № 1306, «Зупинку заборонено»як заборонний, забороняє зупинку та стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Позивач не заперечує того, що законних підстав здійснювати зупинку у тому місці, де він зупинився, він не мав.

Щодо нормативного акта, що передбачає відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил зупинки, то така відповідальність, дійсно, передбачена ч. 1 ст.122 КУпАП.

Однак, саме п.1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР), затверджених постановою КМ України від 10.10.01 р. № 1306, зобов»язує учасників дорожнього руху неухильно виконувати вимоги цих Правил, у т. ч. вимог дорожнього знака 3.34.

Як слідує із змісту ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об»єктивне з»ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобіганню правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, серед іншого, вирішує питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

За змістом ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов”язані діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

За змістом ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв»язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, що використовуються при нагляді за безпекою дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Та посадова особа оцінює ці докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.

Як встановлено в судовому засіданні, протокол у справі про адміністративне правопорушення складений, та оскаржувана постанова винесена уповноваженою на це особою, однак, з порушенням вимог закону.

Так, як зазначено у ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адмінправопорушення повинна містити, серед іншого, опис обставин, установлених при розгляді справи.

Однак, у протоколі про адмінправопорушення зазначено, що позивач порушив вимогу п. 3.34 «Зупинка заборонена», хоча це є дорожній знак, а не пункт Правил. Крім того, у протоколі про адмінправопорушення зазначено свідків правопорушення, однак, до протоколу не додано їх пояснення. Сам же позивач заперечував проти викладеного у протоколі письмово, що, відповідно до положень.

Із копії оскаржуваної постанови слідує, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови не звернув увагу на те, що протокол про адмінправопорушення складено з порушенням вимог закону; не послався на такий доказ, як протокол про адміністративне правопорушення, а також пояснення свідків, зазначених у ньому. Оскаржувана постанова не містить викладу пояснення позивача, хоча він свою винуватість у вчиненні правопорушення заперечував. Не містить вона також посилання на докази, які спростовують доводи позивача. Викладене дозволяє прийти до висновку, що оскаржувана постанова є необгрунтованою, а отже незаконною.

Разом з тим, в судовому засіданні не знайшло свого ствердження посилання позивача на ту обставину, що він не скоював вказаного у оскаржуваній постанові правопорушення; що пояснень відповідач у нього, всупереч вимогам ст. 268 КУпАП, не відбирав.

Так, як показав в судовому засіданні свідок ОСОБА_2, позивач, дійсно, 04.01.12 р. о 10 год. 08 хв. на бульв. Лесі Українки у м. Ковелі, керуючи автомобілем, зупинився у місці, де зупинка була забороненою, так як виникла аварійна ситуація, однак, передбачених ПДР України заходів при цьому не вживав. Свідок сам зняв клеми з акумулятора, знявши заднє сидіння автомобіля та продовжував сидіти разом із позивачем у автомобілі до того моменту, коли до автомобіля підійшов працівник ДАІ. При цьому зазначає, що моменту зупинки до моменту, коли до автомобіля позивача підійшов працівник ДАІ, пройшло біля 2 - х хвилин.

Свідок ОСОБА_3 суду показав, що він бачив, як 04.01.12 р. о 10 год. 08 хв. на бульв. Лесі Українки у м. Ковелі автомобіль під керуванням позивача зупинився у місці, де зупинка була забороненою. Зовні ознак того, що у автомобілі виникла аварійна ситуація, при цьому не спостерігав. Через хвилин 20 після зупинки автомобіля позивача до автомобіля підійшов працівник ДАІ. Відповідач відібрав у нього письмове пояснення.

При цьому суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_2 в тій частині, що з моменту зупинення автомобіля до моменту, коли до автомобіля позивача підійшов працівник ДАІ пройшло біля 2-х хвилин, оскільки, як він сам зазначав, сидячи на задньому сидінні, після зупинки автомобіля виконував роботи по виявленню причин несправності, а саме: не виходячи з автомобіля, піднімав заднє сидіння автомобіля, на якому сам і сидів, вручну знімав клеми з акумулятора автомобіля, встановлював заднє сидіння на попереднє місце та чекав, допоки акумулятор охолоне.

При розгляді даної справи суд перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови на момент її винесення.

Оскільки пояснення позивача, що містять заперечення порушення ним ПДР, у оскаржуваній постанові відповідачем жодним чином не спростовано, інших доказів винуватості позивача, як то: протокол про адмінправопорушення з визнавальними показаннями, показання свідків, до справи не приєднувались та у оскаржуваній постанові не відображені, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем було допущено порушення вимог закону, а саме: положень ст. ст. 7, 245, 251, 252, 256, 280, 283 КУпАП, а тому є підстав для визнання оскаржуваної постанови нечинною з моменту її винесення та такою, що підлягає до скасування.

Так, відповідно до п.15.14 ПДР, у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити діяти згідно з вимогами п.п.9.9 -9.11 ПДР. За змістом п.1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов”язані неухильно виконувати вимоги ПДР. А в судовому засіданні встановлено, що позивач після того, як автомобіль зупинився, не приступив до виконання вимог п.15.14 ПДР, а, як це вбачається з показань свідків, а, як це вбачається з показань свідка ОСОБА_3, близько двадцяти хвилин здійснював зупинку у забороненому для зупинки місці.

Разом з тим, оскільки розгляд справ про адмінправопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП віднесено до компетенції органів внутрішніх справи, суд не має підстав для закриття провадження у справі, з огляду на положення ст. 38 КУпАП з мотивів, зазначених позивачем у позовній заяві.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 8, 55, ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. ст. 159 163, 10, 11 КАС України, ст. ст. 7, 9, 38, 222, ч. 1 ст. 122, ст. ст. 245, 251, 252, 268, 272, 278, 280, 256 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати нечинною з моменту її винесення та скасувати постанову серії АС1 № 103549 від 04.01.12 р., винесену інспектором В ДАІ Ковельського МВ, капітаном міліції Зейком Петром Івановичем у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 320 грн..

В решті позову відмовити.

Постанова суду не оскаржується.

Головуючий:І. М. Логвинюк