Рішення № 21289370, 20.01.2012, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 0306/1571/2011

Провадження № 2/0306/48/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 20.01.2012

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

в складі : головуючого-суддіБондара В.М.

з участю: секретаряРижко О.М.

позивачаОСОБА_1

представника позивачівОСОБА_2

представника відповідачаФедорука А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, яка також діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Мощенської сільської ради Ковельського району та виконавчого комітету Мощенської сільської ради Ковельського району Волинської області, про визнання права спільної часткової власності на будинок, набутого в порядку приватизації, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, ОСОБА_4, яка також діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до суду з позовною заявою до Мощенської сільської ради Ковельського району та виконавчого комітету Мощенської сільської ради Ковельського району Волинської області, про визнання права спільної часткової власності на будинок, набутого в порядку приватизації. На обгрунтування своїх вимог вказують, що 22.10.1997 року виконавчим комітетом Мощенської сільської ради Ковельського району Волинської області видано ордер на право зайняття ОСОБА_1 та ОСОБА_4 жилого приміщення по АДРЕСА_1. На даний час в цьому приміщенні проживають разом з ОСОБА_1, ОСОБА_4, малолітні діти ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. У вересні 2004 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Мощенської сільської ради з заявою про приватизацію будинку АДРЕСА_1, але рішенням Мощенської сільської ради від 17.12.2004 року № 18/7 їй відмовлено в наданні дозволу на приватизацію житла. Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 31.05.2005 року вказане рішення сільської ради визнано незаконним.. Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 15.08.2005 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2005 року рішення Ковельського міськрайонного суду залишене без змін і набрало законної сили.

У 2006 році ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулися до Ковельського міськрайонного суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Мощенської сільської ради, сільського голови про надання дозволу на приватизацію та передачу житла в приватну власність. Постановою Ковельського міськрайонного суду від 20.03.2006 року позов задоволено зобовязано виконавчий комітет Мощенської сільської ради Ковельського району та сільського голову Мощенської сільської ради Федорук В.М. виконати всі дії щодо приватизації будинку АДРЕСА_1 шляхом постановлення відповідного рішення про надання дозволу на приватизацію та передачу ОСОБА_1, ОСОБА_4 та неповнолітнім ОСОБА_5, ОСОБА_6 будинку АДРЕСА_1 в приватну власність. Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 08.06.2006 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.12.2007 року постанова Ковельського міськрайонного суду залишена без змін і набрала законної сили. Ухвалою Ковельського міськрайонного суду від 12.02.2008 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2008 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.03.2010 року, відмовлено в перегляді за ново виявленими обставинами постанови Ковельського міськрайонного суду від 20.03.2006 року.

27.01.2011 року Мощенською сільською радою прийнято рішення № 4-6, яким вирішено передати в приватну власність будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частинах. Зобовязано сільського голову Федорука А.Б. підписати ОСОБА_1 заяву про передачу у приватну власність будинку АДРЕСА_1 та довідку про склад сімї на займане приміщення. Розпорядженням сільського голови № 05 від 31.01.2001 року рішення Мощенської сільської ради від 27.01.2011 року № 4-6 зупинено. Рішенням Мощенської сільської ради від 14.02.2011 року № 5/6 вирішено провести повторне голосування по питанню передачі позивачам житла у власність.

25.03.2011 року Мощенською сільською радою прийнято рішення № 6/9, яким вирішено: 1) відхилити зауваження сільського голови на рішення сесії сільської ради від 27.01.2011 року № 4/6; 2) передати в приватну власність будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частинах. Останнє рішення ніким не оскаржувалось, не змінювалось та не скасовувалось, а тому набрало чинності.

24.06.2011 року позивачі звернулися до виконавчого комітету Мощенської сільської ради про видачу свідоцтва про право власності на будинок АДРЕСА_1, однак до цього часу заява не розглянута і свідоцтво про право власності позивачам не видано.

Просять визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 право спільної часткової власності по 1/4 частину за кожним на будинок АДРЕСА_1. Стягнути з відповідачів в користь позивачів судові витрати в сумі 1820.00 гривень та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 10000.00 гривень.

У судовому засіданні позивачі та представник позивачів заявлені позовні вимоги підтримали повністю та просять їх задовольнити з викладених підстав.

Представник відповідача Федорук А.Б. у судовому засіданні позов не визнав повністю, просить відмовити в його задоволенні. Пояснив суду, що він турбується, щоб громада села мала свій дитячий садочок, тому він вважає, що на виконання вимог Кабінету Міністрів України слід повернути ліквідовані дитячі садочки громаді, а тому він не хоче підписувати документи на приватизацію бувшого приміщення дитячого садочка ОСОБА_1 та членам її сімї. Він розуміє, що за кошти сільської ради не є можливим відновити роботу дитячого садочка. На даний час розглядається питання про розміщення дитячого садочка в приміщенні контори бувшого радгоспу. Він не заперечує, що приміщення садочка в будинку під АДРЕСА_2 на даний час ніким не використовується і пустує, але його відновлення не вирішить потребу громади у кількості місць для дітей.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі та дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов обгрунтований та підлягає до задоволення.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 10, частин 1, 4 ст. 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Статтею 47 Конституції України визначено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Положеннями ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно положень ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку). Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Судом встановлено, що 11.08.1997 року Мощенська сільська рада Ковельського району звернулася в бюро технічної інвентаризації про оформлення права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за Мощенською сільською радою. Згідно свідоцтва про право власності серії АА № 01330 від 21.01.1999 року слідує, що житловий будинок АДРЕСА_1 дійсно належить Мощенській сільській раді на праві власності.

Суд оцінює, що будівля під АДРЕСА_1 Волинської області є житловим будинком, а будівля за № АДРЕСА_2 за тією ж адресою є дитячим садочком.

Суд не приймає до уваги твердження сторони відповідача, про те, що житловий будинок АДРЕСА_1 використовувався під дитячий садочок, оскільки це нічим не доведено.

Судовим рішеннями від 31.03.2005 року визнано незаконним рішення Мощенської сільської ради № 18/7 від 17.12.2004 року, яким надавалось право ОСОБА_1 на приватизацію будинку АДРЕСА_1, якщо вона сплатить двадцять тисяч гривень.

Судовим рішенням від 20.03.2006 року зобовязано виконавчий комітет Мощенської сільської ради Ковельського району та сільського голову Мощенської сільської ради Федорук В.М. виконати всі дії щодо приватизації будинку АДРЕСА_1 відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 30, 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 16 Житлового Кодексу України шляхом постановлення відповідного рішення про надання дозволу на приватизацію та передачу ОСОБА_1, ОСОБА_4 та неповнолітнім ОСОБА_5, ОСОБА_6 будинку АДРЕСА_1 в приватну власність.

Вказані судові рішення оскаржувалися до апеляційного та Вищого спеціалізованого суду, але ухвалами вищих судів були залишені без змін і на даний час є чинними.

Суд оцінює, що позивачі набули в установленому законом порядку права користування спірним приміщенням, вселилась до нього на підставі ордера, який відповідно до ст. 58 ЖК України є єдиною підставою для вселення в житлове приміщення. Вони разом тривалий час мешкають у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, сплачують за нього комунальні послуги і відповідач весь цей час визнавав за ними право користування цим будинком, що свідчить про фактичне існування між ними договору найму житлового приміщення.

27.01.2011 року Мощенською сільською радою прийнято рішення № 4-6, яким вирішено передати в приватну власність будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частинах. Зобовязано сільського голову Федорука А.Б. підписати ОСОБА_1 заяву про передачу у приватну власність будинку АДРЕСА_1 та довідку про склад сімї на займане приміщення. Розпорядженням сільського голови № 05 від 31.01.2001 року рішення Мощенської сільської ради від 27.01.2011 року № 4-6 зупинено. Рішенням Мощенської сільської ради від 14.02.2011 року № 5/6 вирішено провести повторне голосування по питанню передачі позивачам житла у власність.

25.03.2011 року Мощенською сільською радою прийнято рішення № 6/9, яким вирішено: 1) відхилити зауваження сільського голови на рішення сесії сільської ради від 27.01.2011 року № 4/6; 2) передати в приватну власність будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частинах.

Суд оцінює, що вказані рішення Мощенської сільської ради прийняті у рамках повноважень ради та на законних підставах, на даний час ніким не змінювалися і не скасовувалися. Депутатами сільської ради фактично визнано право власності за позивачами, але отримати відповідний документ на право власності позивачі не можуть через не підписання документів сільським головою.

Судом встановлено, що позивачі не реалізували своє право на приватизацію житла, оскільки посадовими особами Мощенської сільської ради з надуманих підстав створюються перешкоди у використанні позивачами свого конституційного права.

Суд, приймаючи рішення про визнання права власності за позивачами виходить з того, що фактично проводиться виконання судових рішень, які набрали чинності. На підставі судових рішень Мощенська сільська рада прийняла рішення про приватизацію житла позивачами за адресою АДРЕСА_1 Ковельського району. Однак, завершити приватизацію житла позивачі не мають можливості, через те, що сільський голова Федорук А.Б. не підписує рішення депутатів сільської ради та інших документів, які необхідні для реєстрації права власності.

Як встановлено під час розгляду справи, що сільський голова Федорук А.Б. фактично ігнорує рішення депутатів сільської ради, постійно висуває надумані підстави для невиконання рішення сільської ради та законних вимог позивачів.

Суд вважає, що визнання права власності за позивачами не порушує права та інтереси інших осіб та громади сільської ради, оскільки приватизується тільки житловий будинок, а приміщення дитячого садочка не приватизується.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд також враховує негативне ставлення сторони відповідача до позивачів по справі, та вважає, що тільки судовим рішенням можливо захистити права позивачів використати своє право на приватизацію та остаточно завершити спір щодо набуття права власності позивачами в порядку приватизації. На думку суду, громадяни України не повинні страждати від надуманих, неправомірних дій посадових осіб держави, а тому саме у судовому порядку повинні бути захищенні права та інтереси цих осіб.

Судові витрати понесені позивачами, слід стягнути з сторони відповідача в користь позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_4 Також підлягають стягненню в повному розмірі витрати на правову допомогу, оскільки адвокат представляв інтереси чотирьох позивачів по справі.

На підставі ст.ст. 19, 47, 64 Конституції України, ст. 328 ЦК України, ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, С У Д, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_4, яка також діє в інтересах своїх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Мощенської сільської ради Ковельського району та виконавчого комітету Мощенської сільської ради Ковельського району Волинської області, про визнання права спільної часткової власності на будинок, набутого в порядку приватизації, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 право спільної часткової власності по 1/4 частин за кожним на будинок АДРЕСА_1.

Стягнути з відповідачів в рівних частинах в користь позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 судові витрати в сумі 1820.00 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 10000.00 (десять тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі скарги про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий:В. М. Бондар