Постанова № 21287350, 30.01.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.12 Справа № 5015/5467/11

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Хабіб М.І.,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від прокуратури –Покора К.В.

від позивача –Куцак В.Л.

від відповідача (скаржник) –Сагатий О.О.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України «Готель Власта», вих.№160 від 20.12.2011 року

на рішення господарського суду Львівської області від 05.12.2011 року, суддя Козак І.Б.

у справі №5015/5467/11

за позовом Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова, м.Львів

до відповідача Державного підприємства Міністерства оборони України «Готель Власта», м.Львів

про стягнення 508052,68 грн.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.12.2011 року по справі №5015/5467/11 позов Військового прокурора Львівського гарнізону заявлений в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова задоволено частково, стягнено з Державного підприємства Міністерства оборони України “Готель “Власта” на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова 426 938,08 грн. - основного боргу. В частині стягнення основної заборгованості в розмірі 81114,60 грн. провадження припинено.

Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію в гарячій воді підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення, враховуючи положення ст.ст.173, 174, 175, 216, 218 ГК України та умови договору №41 від 01.08.2006 року. В частині позову щодо стягнення заборгованості в сумі 81114, 60 грн. провадження у справі припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст.81 ГПК України, оскільки після порушення провадження у справі відповідачем сплачено заборгованість у вказаному розмірі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДП МОУ «Готель Власта»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 05.12.2011 року по справі №5015/5467/11, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, вказуючи на порушення норм матеріального права. Зокрема, скаржник звертає увагу суду на те, що договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №41 від 01.08.2006 року, який пролонгований, укладено без зазначення орієнтовної вартості теплової енергії, що постачається споживачу, що є порушенням вимог ст.ст.207, 208 ЦК України. Поряд з цим, апелянт звертає увагу суду на те, що КЕВ м.Львова є єдиним постачальником теплової енергії ДП МОУ «Готель Власта», ціну теплової енергії не погоджує, якість теплової енергії не контролює, ремонт теплотраси не проводить. Одночасно, скаржник посилається на відсутність актів взаємозвірок.

Крім того, скаржник у апеляційній скарзі зазначає про подання додаткових доказів, які не були подані до суду першої інстанції, проте такі не подав.

До матеріалів апеляційної скарги долучено лише: копію оскаржуваного рішення, докази направлення апеляційної скарги КЕВ м.Львова та платіжне доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

На виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 28.12.2011 року по даній справі, скаржником (відповідачем) - 16.01.2012 року подано суду докази направлення апеляційної скарги Військовому прокурору Львівського гарнізону.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечили. Представник позивача вказувала на те, що відповідачу виставлялись рахунки на сплату теплової енергії в гарячій воді за наданими ним позивачу показниками, згідно тарифів, затверджених рішенням Виконкому Львівської міської ради на гаряче водопостачання та теплову енергію на опалення для споживачів, що фінансуються з бюджету будь-якого рівня.

Суд, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 01.08.2006 року між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Львова (в тексті договору - теплопостачальна організація) та Державним підприємством Міністерства оборони України “Готель “Власта” (в тексті договору - споживач) укладено договір № 41 про постачання теплової енергії в гарячій воді, який підписано повноважними представниками сторін та скріплено відтисками печаток позивача та відповідача.

Умовами вказаного договору, а саме п.1 передбачено, що енергопостачальна організація зобов’язувалася постачати відповідачу (споживачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Умови і порядок постачання теплової енергії передбачено розділом 2 договору.

Відповідно до пункту 3.2. договору споживач зобов’язувався, зокрема, своєчасно оплачувати отриману теплову енергію в терміни, визначені договором.

Порядок обліку теплової енергії визначений у розділі 4 договору, а розділом 5 договору передбачено оплату та порядок розрахунків.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що вартість спожитої теплоенергії оплачується споживачем відповідно до показів приладів обліку (за їх наявності) згідно тарифів, вказаних в Додатку до договору. Пунктами 5.3, 5.4 договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, споживач до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

У відповідності до пункту 6.1. договору за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань за договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки, а також сплачує неустойку (штраф та пеня). Відшкодування збитків та сплата неустойки не звільняє від виконання зобов'язань, крім випадку письмової відмови сторін.

У пункті 12.1 договору передбачено, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.01.2009 року. Пунктом 16.2 договору визначено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Обсягом постачання теплової енергії, який є додатком № 1 до договору від 01.08.2006 року № 41 встановлено максимальне теплове навантаження в розмірі 0,48768 Гкал./год.

Позивач свої зобов’язання за даним договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії.

Відповідач не заперечує того, що йому виставлялись рахунки на сплату теплової енергії в гарячій воді за наданими ним показниками.

Як встановлено судом, нарахування вартості спожитої теплової енергії здійснювалось позивачем згідно тарифів, затверджених рішенням Виконкому Львівської міської ради на гаряче водопостачання та теплову енергію на опалення для споживачів, що фінансуються з бюджету будь-якого рівня.

Відповідач (апелянт) з позовом до КЕВ м.Львова щодо врегулювання розміру тарифу за послуги надані КЕВ не звертався.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується відповідачем, останнім зобов’язання з оплати поставленої теплової енергії належним чином не виконувались, станом на момент подання позовної заяви до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила - 508 052 грн. 68 коп.

В ході розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем проведено часткову оплату за отриману теплову енергію на суму - 81 114 грн. 60 коп., що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями від 18.10.2011 року № 533, від 07.10.2011 року № 507, від 07.11.2011 року № 581, від 29.11.2011 року № 623 (арк. справи 87, 88, 90, 91), в зв’язку з чим, позивачем заявлено клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основної заборгованості в розмірі 81 114,60 грн.

З огляду на наведене, станом на момент прийняття рішення сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становила 426938,08 грн. за період з березня 2010 року по липень 2011 року.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи наведене, судом першої інстанції правомірно стягнено з відповідача на користь позивача 426938,08 грн. –заборгованості та припинено провадження у справі в частині стягнення 81114,60 грн. з посиланням на п.1-1 ст.80 ГПК України.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 05.12.2011 року по справі №5015/5467/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України «Готель Власта»без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Хабіб М.І.