Постанова № 21287331, 30.01.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

30.01.12 Справа № 11/Б-5022/1293/2011

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Г.М. Гнатюк

- Н.М. Кравчук

Розглянувши апеляційну скаргу УПФ України в Бережанському районі

на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 22.11.2011 року.

у справі № 11/Б-5022/1293/2011

кредитор: УПФ України в Бережанському районі

боржник: ВАТ «Бережанський склозавод»

про: банкрутство

З участю представників :

від кредитора ОСОБА_1 представник (довіреність №101/01-04 від 13.01.2012р.)

від боржника Окряк А.В. ліквідатор.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 22.11.2011р., суддя Сидорук А.М., було визнано грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі відносно боржника ВАТ "Бережанський склозавод" в сумі 1 755 687 грн. 42 коп. та включено їх в реєстр вимог кредиторів. Черговість задоволення грошових вимог кредитора четверта. В частині визнання поточних кредиторських вимог УПФ України в Бережанському районі відносно боржника ВАТ "Бережанський склозавод" в сумі 437 746 грн. 50 коп. було відмовлено.В частині визнання конкурсних грошових вимог УПФ України в Бережанському районі відносно боржника ВАТ "Бережанський склозавод" в сумі 912 грн. 06 коп. було відмовлено.

З даною ухвалою не погодився кредитор - УПФ України в Бережанському районі і оскаржило її в апеляційному порядку в частині відмови в задоволенні поточних кредиторських вимог на суму 437746,50 грн. та в частині відмови у визнанні конкурсних грошових вимог в сумі 912,06 грн., оскільки вважає, що судом в цій частині не в повній мірі зясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права.

Ліквідатор боржника подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2012р. було зобовязано ініціюючого кредитора - УПФ України в Бережанському районі здійснити розрахунок заборгованості витрат на виплату та доставку пенсій ВАТ «Бережанський склозавод»станом на 23.09.2011р. (дату винесення постанови про визнання ВАТ «Бережанський склозавод»банкрутом).

На виконання вимог ухвали апеляційного суду від 16.01.2012р. УПФ України в Бережанському районі подало відповідний розрахунок. Згідно даного розрахунку розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а»ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»по ВАТ «Бережанський склозавод»до 23.09.2011р. склав 132447,41 грн.

Згідно даного розрахунку розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»по ВАТ «Бережанський склозавод»до 23.09.2011р. склав 32774,23 грн.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалу господарського суду Тернопільської області від 22.11.2011р. у справі №11/Б-5022/1293/2011- скасувати в частині, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.. 104 ГПК України, підставами для скасування рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 10.01.2011р. було порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Бережанський склозавод" в порядку ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В офіційному друкованому органі України - газеті "Урядовий кур'єр", №30 від 17.02.2011 року було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ "Бережанський склозавод", вул. Братів Лепких, 33, м. Бережани, Тернопільської області, ідентифікаційний код 00293479.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 20.05.2011р. було затверджено реєстр вимог кредиторів боржника та визнані конкурсні вимоги кредитора, зокрема, Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі в сумі 3 886 799 грн. 10 коп.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори - кредитори по вимогам до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість в сумі 912 грн. 06 коп. по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування виникла за грудень 2010 року, тобто до порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Бережанський склозавод" 10.01.2011р.

У відповідності до ст.11 п.15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” /в редакції Закону на дату проведення підготовчого засідання та на дату затвердження реєстру вимог кредиторів/ після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Згідно ст. 14 Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Однак, кредитор УПФ України в Бережанському районі у встановлений статтею 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” строк не звернувся до господарського суду із заявою про визнання грошових вимог в сумі 912,06 грн.

Натомість даний кредитор звернувся до суду з заявою про визнання його поточним кредитором на вказану суму.

Таким чином колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в визнанні вимог кредитора на суму 912,06 грн. слід відмовити, оскільки дані вимоги виникли до порушення справи про банкрутство, отже є конкурсними та такими, що заявлені після закінчення тридцятиденного строку від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” поточні кредитори кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується, згідно з абз. 10 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю, тому після звільнення працівників підприємства - банкрута фонд оплати праці не формується і не сплачуються витрати на виплату і доставку пенсій.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить умов, які б передбачали виникнення у банкрута нових грошових зобов'язань, після відкриття ліквідаційної процедури, окрім випадків, прямо передбачених цим Законом.

Згідно з ч.ч. 8 , 9 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника, з якого здійснюються виплати кредиторам, у порядку, передбаченому ст. 31 Закону, з основного рахунку проводяться такі виплати: поточні комунальні та експлуатаційні платежі, інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів ( обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 23.09.2011 року по справі № 11/Б-5022/1293/2011 визнано банкрутом ВАТ "Бережанський склозавод".

Суд першої інстанції правомірно визнав УПФ України в Бережанському районі поточним кредитором боржника в розмірі 1755687 грн. 42 коп. та включив їх до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Як вбачається з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за вересень-жовтень 2011р., платежі в сумі 437 746 грн. 50 коп. по фактичним витратам на виплату та доставку пенсій частково були нараховані після 23.09.2011р., тобто після винесення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

Виходячи з аналізу наведених норм матеріального права, апеляційний суд приходить до висновку, що визнанню підлягають вимоги (в якості поточних) пенсійного фонду, які виникли виключно до моменту відкриття ліквідаційної процедури, тобто до 23.09.2011р.

Згідно розрахунку кредитора, проведеного на вимогу апеляційного суду, розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а»-«з»ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»по ВАТ «Бережанський склозавод»до 23.09.2011р. склав 165221,64 грн.

Таким чином УПФ України в Бережанському районі слід визнати поточним кредитором боржника в розмірі 165221,64 грн. В решті заявлених кредиторських вимог слід відмовити за безпідставністю.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Тернопільської області від 22.11.2011р. по справі №11/Б-5022/1293/2011 в частині відмови у визнанні поточних кредиторських вимог УПФ України в Бережанському районі відносно боржника ВАТ "Бережанський склозавод" в сумі 437 746 грн. 50 коп. винесена без належного дослідження обставин справи, з порушенням вказаних норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню в цій частині.

Визнати УПФ України в Бережанському районі поточним кредитором боржника в розмірі 165221,64 грн. Черговість задоволення даних грошових вимог кредитора четверта.

Керуючись ст.ст. 101,103,105,106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Апеляційну скаргу УПФ України в Бережанському районі задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 22.11.2011р. по справі №11/Б-5022/1293/2011 скасувати в частині відмови у визнанні поточних кредиторських вимог УПФ України в Бережанському районі відносно боржника ВАТ "Бережанський склозавод" в сумі 437 746 грн. 50 коп. пункт 2 ухвали.

Визнати УПФ України в Бережанському районі поточним кредитором ВАТ "Бережанський склозавод" на суму 165221,64 грн. Черговість задоволення даних грошових вимог кредитора четверта.

Відмовити УПФ України в Бережанському районі у визнанні кредиторських вимог на суму 272524,86 грн.

В іншій частині ухвалу господарського суду Тернопільської області від 22.11.2011 року у справі №11/Б-5022/1293/2011 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати в господарський суд Тернопільської області.

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді: Г.М. Гнатюк

Н.М. Кравчук

«Повний текст постанови виготовлено 01.02.2012р.»