Постанова № 21287320, 30.01.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.12 Справа № 5027/997/2011

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Хабіб М.І.,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача –не з’явився

від відповідача (скаржник) –не з’явився

розглянувши апеляційну скаргу Чернівецького міського комунального шляхово-експлуатаційного підприємства, м.Чернівці, вих.№358 від 30.11.2011 року

на рішення господарського суду Чернівецької області від 21.11.2011 року, суддя Миронюк С.О.

по справі №5027/997/2011

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Шляхово-будівельне управління №60», м.Чернівці

до відповідача Чернівецького міського комунального шляхово-експлуатаційного підприємства, м.Чернівці

про стягнення 60022,59 грн.

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Чернівецької області від 21.11.2011 року по справі №5027/997/2011 позов Товариства з додатковою відповідальністю «Шляхово-будівельне управління №60»задоволено, стягнено з Чернівецького міського комунального шляхово-експлуатаційного підприємства на користь ТзОВ «Шляхово-будівельне управління №60»60022,59 грн. заборгованості.

Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за надання послуг по використанню під’їзної колії підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення враховуючи положення ст.ст.526, 530 ЦК України, ст.193 ГК України та умови договору №2 від 29.01.2008 року. Поряд з цим, суд посилаючись на положення ст.ст.257, 264 ЦК України, зазначає, що відповідачем вчинено дії, які свідчать про переривання позовної давності, зокрема, проведено часткову оплату заборгованості.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Чернівецьке міське комунальне шляхово-експлуатаційне підприємство подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 21.11.2011 року по справі №5027/997/2011, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, вказуючи на неповне з’ясування обставин справи та порушення норм процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що судом в якості доказу надання послуг взято до уваги книгу прибуття станції «Магала», однак вказана книга не може бути таким доказом, оскільки на станцію «Магала»прибували і інші вагони, а під’їзна колія позивача використовується лише у випадку отримання сипучих матеріалів (пісок, гравій, щебінь). На думку відповідача, належними доказами наданих послуг є акти виконаних робіт, довідка станції «Магала»із зазначенням дати використання під’їзної колії, кількості перевезеного вантажу.

Представник відповідача (скаржника) в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Поряд з цим, скаржником на виконання вимог ухвал Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2011 року та 16.01.2012 року по справі №5027/997/2011, не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір».

Представник позивача в судове засідання не з’явився. 16.01.2012 року від позивача надійшла до суду заява, в якій останній просить про розгляд справи за відсутності свого представника та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.

Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

29.01.2008 року між Чернівецьким міським комунальним шляхово-експлуатаційним підприємством (в тексті договору –замовник) та Товариством з додатковою відповідальністю «Шляхово-будівельне управління №60»(в тексті договору –виконавець) укладено договір № 2, предметом якого є надання послуг замовнику по використанню під’їздної колії виконавця для розвантаження вагонів замовника з сипучими матеріалами (пісок, щебінь, гравій, відсів та інше) відповідно до умов даного договору на строк до 31.12.2008 року.

Пунктами п. 4.1., 4.2. договору договірна вартість за використання з.д. колії –6,80 грн. з ПДВ за розвантаження 1 т. вантажу відповідно до калькуляції. Розрахунки за надані послуги здійснюються згідно виставленого рахунку виконавця на підставі з.д. накладної на отримані вантажі замовника.

На виконання умов зазначеного договору, Товариство з додатковою відповідальністю “Шляхово-будівельне управління № 60” надало Чернівецькому міському комунальному підрядному шляхово-експлуатаційному підприємству послуги по використанню під’їздної колії для розвантаження вагонів замовника на загальну суму 206 422,59 грн. (30339,90 тонн), що підтверджується рахунками-фактурами за період 14.05.2008 р. по 10.12.2008 р. (арк. справи 12 - 26) та книгою прибуття вантажів “станція Магала” від 04.01.2008 р. Львівської залізниці.

Не приймається судом до уваги посилання скаржника (відповідача) на те, що вказана книга не може бути таким доказом, оскільки на станцію «Магала»прибували і інші вагони, а під’їзна колія позивача використовується лише у випадку отримання сипучих матеріалів (пісок, гравій, щебінь), оскільки у книзі прибуття вантажів станції Магала (арк. справи 48 –80) зазначено, який саме вантаж прибував, зокрема, щебінь, відсів, пісок.

Стосовно посилання скаржника на те, що належними доказами наданих послуг є акти виконаних робіт та довідка станції «Магала», слід зазначити, що умовами договору №2 від 29.01.2008 року не передбачено підписання сторонами актів виконаних робіт та довідок.

Чернівецьке міське комунальне підрядне шляхово-експлуатаційне підприємство частково розрахувалось за надані послуги сплативши позивачу 40000,00 грн. в грудні 2008 р. та 106400,00 грн. в квітні 2009 р., що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи.

Станом на момент подання позову заборгованість Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства перед Товариством з додатковою відповідальністю “Шляхово-будівельне управління № 60” становить 60022,59 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

23.08.2011 року позивач направив на адресу відповідача претензію (арк. справи 33) з вимогою погасити заборгованість в сумі 60022,59 грн., яка отримана відповідачем 29.08.20011 року (повідомлення про вручення поштового відправлення арк. справи 33 зворот). Проте, вказана претензія залишена без задоволення, відтак, як відзначено судом першої інстанції, зобов’язання боржника перед кредитором щодо оплати боргу виникло 05.09.2011 року.

Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності, господарським судом із посиланням на положення ст.ст.257, 264 ЦК України, відзначено, що відповідачем вчинено дії, які свідчать про переривання позовної давності, зокрема вчинено часткову оплату заборгованості в розмірі 40000,00 грн. у грудні 2008 р. та 106400,00 грн. у квітні 2009 р.

Разом з тим, апеляційною інстанцією відзначено, що враховуючи проведені відповідачем оплати, борг про стягнення якого просить позивач, виник за рахунками-фактурами за жовтень –грудень 2008 року, а позов ТзОВ «Шляхово-будівельне управління №60»пред’явлено до господарського суду - 16.09.2011 року, отже, строк позовної давності позивачем не пропущено.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Поряд з цим, згідно ст.94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У ст.22 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік" зазначено - встановити на 2011 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 941 грн.

Згідно п.п.4) п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

П.п. 1) п.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»встановлено, що ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Слід зазначити, що у листі Вищого господарського суду України від 21.11.2011 року №01-06/1625/2011 відзначено, що вказана ставка судового збору підлягає застосуванню незалежно від того, коли –до набрання Законом чинності чи після цього –подано позов та прийнято рішення суду, яке оскаржується в апеляційному порядку.

Враховуючи наведене вище, Чернівецьке міське комунальне шляхово-експлуатаційне підприємство подаючи апеляційну скаргу на рішення суду по даній справі повинно було сплатити - 705,75 грн. судового збору, однак, ним сплачено лише 300,12 грн.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2011 року та 16.01.2012 року по справі №5027/997/2011 зобов’язано скаржника подати суду докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір».

Проте, Чернівецьким міським комунальним шляхово-експлуатаційним підприємством доказів доплати судового збору в розмірі 405,63 грн. (705,75 грн. –300,12 грн.) не подано, з огляду на що, з останнього слід стягнути 405,63 грн. –судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду по даній справі.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Чернівецької області від 21.11.2011 року по справі №5027/997/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Чернівецького міського комунального шляхово-експлуатаційного підприємства без задоволення.

Стягнути з Чернівецького міського комунального підрядного шляхового-експлуатаційного підприємства (м.Чернівці, вул.О.Кошового,41-А, код ЄДРПОУ 03357562) в дохід державного бюджету (отримувач коштів - УДК у Личаківському районі м.Львова, код отримувача (код за ЄДРПОУ) –22389406, банк отримувача –ГУДКУ у Львівській області, код банку 825014, рахунок №31210206700006, код класифікації доходів бюджету 22030001) –405,63 грн. судового збору.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Хабіб М.І.