Постанова № 21287271, 17.01.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.12 Справа № 5015/4785/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - суддіЗварич О.В.

суддівЮрченко Я.О.

Хабіб М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Прокуратури Залізничного району м. Львова № 2694 вих-11 від 24.10.2011р. (вх. № 2430 від 10.11.2011р.) та Державної екологічної інспекції в Львівській області № 03-5320 від 24.10.2011р. (вх. № 2429 від 10.11.2011р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 17.10.2011р.

у справі №5015/4785/11

за позовом: Прокурора Залізничного району м. Львова, м. Львів, в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області, м. Львів

до відповідача: Колективного підприємства “Теребля” (надалі КП “Теребля”), м.Львів-Рудно Львівської обл.

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області, м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Рудненська селищна рада Залізничного району м. Львова, м.Львів-Рудно Львівської обл.

про стягнення збитків в сумі 1392383,08 грн.,

за участю:

від прокуратури: Ожог М.М. (посвідчення №197);

від позивача: ОСОБА_2 представник (довіреність №03-2102 від 19.05.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_3 представник (довіреність №33 від 29.08.2011р.); Малашняк Р.М. директор;

від третіх осіб: не зявились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.10.2011р. у справі №5015/4785/11 (суддя Гулик Г.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з КП «Теребля»в дохід місцевого бюджету м. Львів-Рудно 30033,18 грн. збитків, завданих порушенням вимог природоохоронного законодавства; стягнуто з КП «Теребля»в дохід місцевого бюджету Львівської області 12013,27 грн. збитків, завданих порушенням вимог природоохоронного законодавства; стягнуто з КП «Теребля»в дохід Державного бюджету України 18019,91 грн. збитків, завданих порушенням вимог природоохоронного законодавства. В задоволенні решти позовних вимог, в частині стягнення з відповідача 1332316,72 грн. збитків, завданих порушенням вимог природоохоронного законодавства відмовлено. В задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду не менше ніж на рік, встановивши частки та місячний інтервал виконання рішення суду, відмовлено. Стягнуто з КП «Теребля»в дохід Державного бюджету України 600,66 грн. державного мита та 10,18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при проведенні розрахунку розмірів збитків, завданих відповідачем у вересні-грудні 2009р., 2010р. та січні-лютому 2011р. невірно застосовано Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009р. № 389, оскільки до 17.06.2011р. була чинною Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затверджена наказом Державного комітету України по водному господарству 29.12.2001р. № 290. Разом з тим, частковому задоволенню підлягають позовні вимоги за період з 2007р., 2008р. та січень-серпень 2009р. в сумі 60066,36 грн. (з них: до місцевого бюджету м. Львів-Рудно 30033,18 грн. збитків; до місцевого бюджету Львівської області 12013,27 грн. збитків та до Державного бюджету України 18019,91 грн. збитків).

Не погоджуючись з даним рішенням, прокуратура та позивач (Державна екологічна інспекція в Львівській області) подали апеляційні скарги.

Позивач в апеляційній скарзі вважає рішення господарського суду Львівської області від 17.10.2011р. у справі №5015/4785/11 неправильним, оскільки при постановленні рішення судом порушено та неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення. Зокрема зазначає, що при проведенні спільно з прокуратурою Залізничного району м. Львова перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства КП «Теребля»за період 2007-2010рр. та 2 місяці 2011 року встановлено понадлімітне видобування підземних вод із свердловин, що є порушенням ст.ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України. Розрахунок збитків проведено згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству 29.12.2001р. № 290 та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009р. № 389 і становить 1392383,08 грн. Просить скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Львівській області задоволити повністю.

Прокуратура Залізничного району м. Львова в апеляційній скарзі на рішення господарського суду Львівської області від 17.10.2011р. у справі №5015/4785/11 вказує, що при постановленні даного рішенням місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального права. Погоджується з висновком позивача про неправомірну поведінку відповідача, що полягає у здійсненні понадлімітного видобування підземної прісної води та спричиняє обовязок відшкодувати заподіяну цими неправомірними діями шкоду. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області 17.10.2011р. у справі №5015/4785/11 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Львівській області до КП «Теребля»про відшкодування завданих державі збитків в сумі 1392383,08 грн. задоволити повністю.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що оскаржуване рішення суду першої інстанції по даній справі є законним і обґрунтованим, винесеним з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційних скарг- безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена Наказом міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009р. №389, не підлягає застосуванню до даних правовідносин, оскільки дана методика регулює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі виключно при умові настання негативного наслідку забруднення вод. Звертає увагу суду на те, що позивачем та прокурором не надано будь-яких доказів забруднення навколишнього природного середовища в результаті господарської діяльності КП «Теребля», не встановлено порушень природоохоронного законодавства в частині забруднення навколишнього природного середовища, тому застосування даної Методики до визначення розміру шкоди є абсолютно безпідставним. Просить залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 17.10.2011р. у справі №5015/4785/11, а апеляційні скарги без задоволення.

Ухвалою ЛАГС від 14.11.2011р. апеляційні скарги Прокуратури Залізничного району м. Львова та Державної екологічної інспекції в Львівській області прийнято та обєднано їх в одне апеляційне провадження.

17.01.2012р. позивач подав до суду клопотання (вх. №267 від 17.01.2012р.), в якому просить в порядку правонаступництва здійснити заміну Державної екологічної інспекції в Львівській області (код ЄДРПОУ 34943022, 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 98) на його правонаступника Державну екологічну інспекцію у Львівській області (код ЄДРПОУ 38057086, 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 98).

Розглянувши дане клопотання, колегія суддів ухвалила задоволити його відповідно до вимог ст. 25 ГПК України.

Треті особи не забезпечили явки в судове засідання уповноважених представників, про час, дату і місце розгляду апеляційних скарг належно повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень від 13.12.2011р.

Дослідивши матеріали справи, апеляційні скарги, відзив на апеляційні скарги та заслухавши пояснення учасників судового процесу, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 17.10.2011р. у справі №5015/4785/11 з огляду на наступне:

15 березня 2011 року Державною екологічною інспекцією в Львівській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства КП «Теребля».

За результатами перевірки складено Акт № 41 від 15.03.2011р. (а.с.9-10, т.1). Перевіркою встановлено, що КП «Теребля»експлуатує водозабір прісних підземних вод у складі двох свердловин, що знаходяться на території смт. Рудно. Забір води здійснюється на основі Дозволу на спецводокористування за № УКР-888-10/Льв, виданого 23.12.2010р. з терміном дії до 01.01.2014р. Дозволений ліміт забору води із свердловин становить 143,0 тис.м.куб./рік, 392,0 м.куб./добу.

Згідно з вищевказаним актом перевірки КП «Теребля»за 2010р. із свердловин забрано і використано 172,4 тис.м.куб. води, що перевищує ліміт, вказаний у дозволі на спецводокористування (ліміт становить 143,0 тис.м.куб./рік) та є порушенням ст.ст. 44, 48, 49, 110 Водного кодексу України. Відповідно до звітності за січень 2011 року було забрано 13,452 тис.м.куб., за лютий 11,601 тис.м.куб. води.

Як вбачається з розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок понадлімітного видобування підземної пісної води підприємства КП «Теребля», виконаного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Львівській області Бегійовською С. відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству 29.12.2001р. № 290 та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009р. № 389, сума завданих відповідачем збитків становить 1392383,08 грн. (а.с.11-12, т.1).

30.03.2011р. Державною екологічною інспекцією в Львівській області надіслано відповідачу претензію № 89 про відшкодування в добровільному порядку в місячний термін збитків у сумі 1392383,08 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства (а.с.23, т.1).

Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що слугувало підставою звернення прокурора Залізничного району м. Львова, в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області до місцевого господарського суду з даним позовом.

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:

Згідно ч. 2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення прав та обовязків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В ст. 16 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991, № 1264-XII зазначено, що державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим і уповноважені нею органи, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Державна екологічна інспекція у Львівській області, відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію у Львівській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №13-6 від 12.12.2011р. - є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Згідно п. «б»ч.1 ст.20 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать державний контроль за використанням і охороною підземних вод.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод (ч.2 ст.35 ЗУ “Про охорону навколишнього природного середовища”).

Відповідно до п. «з»ч. 1 ст. 20 ЗУ “Про охорону навколишнього природного середовища” до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно ч.2 ст.2 Водного кодексу України водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.

Водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства. Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води. Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними. ( ч.ч. 1-4 ст.42 Водного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.149 ГК України суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Частинами 1, 2 ст. 48 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно ст.151 ГК України суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування встановлено Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 13.03.2002, № 321 затверджено Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, в п.5 якого вказано, що у дозволі зазначаються, зокрема умови спеціального водокористування.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобовязані здійснювати облік забору та використання вод, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 25 Водного кодексу України державний облік та аналіз стану водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про водокористування до державних органів водного господарства за встановленою формою. Форма звітів про водокористування, порядок їх заповнення та періодичність подання затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань статистики за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань водного господарства та за погодженням з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів

Відповідно до п.1.1 “Інструкції щодо заповнення форми № 2-ТП (водгосп)”, затвердженої Наказом Держкомстату від 30.09.1997р. № 230 дана Інструкція розроблена у відповідності із ст. 25 Водного кодексу і Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року і є обов'язковою для використання підприємствами (організаціями) - водокористувачами незалежно від їх відомчого підпорядкування та форми власності. Звіт підписує керівник підприємства (організації), який несе відповідальність за правильність складання звіту, достовірність наведених в ньому даних і своєчасне подання його за встановленими адресами.

Частиною 1 ст.111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч. 1, п. «з»ч. 2, ч. 4 ст.68 ЗУ “Про охорону навколишнього природного середовища” порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ч. 1 ст.69 ЗУ “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок понадлімітного видобування підземної прісної води підприємства КП «Теребля», позивачем при проведенні даного розрахунку за вересень-грудень 2009р. нараховано заподіяні відповідачем збитки на суму 286727,89 грн., за 2010р. - 970513,83 грн. та за січень-лютий 2011р. - 75075,00 грн. При цьому позивач застосував Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009р. №389.

Колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про безпідставність застосування позивачем зазначеної Методики при визначені розміру заподіяних відповідачем збитків за вересень-грудень 2009р., 2010р. та січень-лютий 2011р. з огляду на наступне:

Відповідно до п.1.1 розділу 1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів ця методика спрямована на реалізацію Директиви 2006/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 15 лютого 2006 року про забруднення, спричинене деякими небезпечними речовинами, що скидаються до водного середовища Співтовариства, і розроблена відповідно до Водного кодексу України та Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Пункт 1.2 Методики встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до: забруднення водних обєктів, в тому числі повязаного із самовільним та аварійними скидами у водний обєкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів; та обумовлені: самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування; забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

З аналізу вказаного пункту Методики не вбачається звязку між нарахованими позивачем збитками за понадлімітне водокористування та порядком визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, визначеним Методикою, оскільки остання встановлює подібний порядок лише щодо забруднення вод.

Відповідно до п. 9.1 розділу 9 Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів, без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних підземних вод глибиною більше 20 м.), грн, здійснюється за формулою Зсам = 100 * W * Tap.

Вказану формулу використав позивач при обчисленні збитків у вересні-грудні 2009р., 2010р. та січні-лютому 2011р.

Проте, як вбачається з дозволу на спеціальне водокористування КП «Теребля»від 28.12.2007р. №Укр-888/Льв., глибина належних відповідачу свердловин №1 та №2 становить 32,0м та 32,2м, відповідно, тобто на 10м глибше, ніж передбачено п.9.1 Методики (а.с.43-45).

Крім того, до 17.06.2011р. діяла Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затверджена наказом Державного комітету України по водному господарству 29.12.2001р. №290, яка була скасована лише в 2011р. згідно з наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 17.06.2011р. №202.

Згідно з п.1.1 Методики від 29.12.2001р. №290 ця Методика розроблена відповідно до ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 111 Водного кодексу України та Положення про здійснення органами Держводгоспу України контролю за раціональним використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів, затвердженого наказом Держводгоспу України від 29 січня 2001року №20 і зареєстрованого в Мінюсті України 09 лютого 2001р. за №124/5315.

Відповідно до п.1.2 дана Методика встановлює єдиний порядок розрахунків відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог водного законодавства.

В пункті 4.1 вказано, що методикою визначаються розрахунки розміру збитків, заподіяних унаслідок, зокрема забору води, з порушенням планів водокористування.

Розділом 6 Методики встановлено, що розрахунок розмірів відшкодування збитків при самовільному водокористуванні, переуступці права водокористування, заборі води з порушенням планів водокористування, при безгосподарському використанні води, при порушенні правил ведення первинного обліку кількості води, що збирається з водних обєктів і скидається до них, збитки розраховуються за формулою Зс.в. = W * Tap * 5.

З наведеного, суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги розрахунок розмірів збитків, завданих відповідачем у вересні-грудні 2009р., 2010р. та січні-лютому 2011р., проведений на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерством охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009р. №389, та підставно відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Водночас, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків, завданих у 2007 р. на суму 15610,6 грн., 2008 р. 17059,5 грн. та січні-серпні 2009 р. 27396,26 грн., як таких, що проведені на підставі діючої на той час Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству 29.12.2001р. №290.

В силу положень п.35 ст.4 ЗУ „Про державний бюджет України на 2011 рік” від 23.12.2010р. №2857-VI 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності підлягають перерахуванню до Державного бюджету України.

Згідно п.7 ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України до місцевих бюджетів перераховуються 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної республіки Крим 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя 70 відсотків.

З огляду на вищевказане, апеляційний господарський суд вважає, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, наведених в оскаржуваному рішенні, судом вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам.

Рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, відповідно його слід залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.Рішення господарського суду Львівської області від 17.10.2011р. у справі №5015/4785/11 залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

3.Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддяЗварич О.В.

судді Юрченко Я.О.

Хабіб М.І.