Ухвала суду № 21287218, 25.01.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

25.01.12 Справа № 5008/1260/2011

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: головуючий суддя

Гриців В.М., суддів Мурська Х.В., Кордюк Г.Т.,

при секретарі судового засідання Бохонок В.З.

за участю представників: скаржника ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Закарпатської області від 29 вересня 2011 року по справі 5008/1260/2011 порушеній за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Спортекс»про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Закарпатської області (суддя Швед С.Б.) рішенням від 29 вересня 2011 року по справі №5008/1260/2011 за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Спортекс», позов задовольнив повністю, визнав недійсним з моменту його прийняття рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Спортекс», оформлене протоколом від 3 серпня 2010 року №3/2010.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Закарпатської області від 29 вересня 2011 року у справі №5008/1260/2011, просить його скасувати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що оскаржене рішення порушує його майнові права, оскільки на основі протоколу від 3 серпня 2010 року №3/2010 було відчужене приміщення товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Спортекс», яке він (ОСОБА_1) набув за договором купівлі-продажу від 07 вересня 2010 року. За твердженням скаржника, протокол від 3 серпня 2010 року №3/2010 підписаний ОСОБА_5, який володів 83,33% статутного капіталу товариства. Позивачка ОСОБА_4 володіла 16,67% статутного капіталу товариства. Висновок про частки у статутному капіталі товариства скаржник зробив на підставі нової редакції статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Спортекс», затвердженої рішенням загальних зборів учасників товариства від 04 червня 2010 року (протокол №2-2010), які на час ухвалення загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Спортекс»рішення від 3 серпня 2010 року, були чинними й враховувались при ухвалені рішень загальними зборами учасників товариства 3 серпня 2010 року. Також скаржник вважає невірним висновок суду першої інстанції щодо оцінки змісту довіреності, наданою ОСОБА_4 своєму чоловікові ОСОБА_5, якою останній уповноважувався на вчинення юридичних дій від імені довірителя, зокрема, й щодо реалізації корпоративних прав (довірителя), як учасника товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Спортекс».

Львівський апеляційний господарський суд ухвалою від 09 грудня 2011 року прийняв до провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Закарпатської області від 29 вересня 2011 року у справі №5008/1260/2011.

Про дату, місце і час розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що є докази у справі.

В судовому засіданні представник скаржника апеляційну скаргу підтримав повністю і навів доводи, аналогічні тим, що викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача апеляційну скаргу заперечив. Вважає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 29 вересня 2011 року у справі №5008/1260/2011 постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним. Пояснив, що станом на дату прийняття загальними зборами учасників товариства рішень, оформлених протоколом за №3/2010 від 30 серпня 2010 року, склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Спортекс»був інший, ніж про це вказано в названому протоколі. А саме, окрім ОСОБА_4 і ОСОБА_5, учасниками товариства було ще троє фізичних осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 з відповідними частками учасників у статутному капіталі товариства. Надалі рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Спортекс»від 04 червня 2010 року визнані недійсними господарським судом Закарпатської області (рішення від 29 вересня 2011 року).

Крім того, представник позивача наголосив на тому, що станом на 30 серпня 2010 року (дату прийняття оскаржених рішень, оформлених протоколом за №3/2010) учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Спортекс»було пятеро: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, а не двоє, як про це зазначено в протоколі №3/2010 від 30 серпня 2010 року. Адже нова редакція статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Спортекс»дійсно була затверджена рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Спортекс»04 червня 2010 року, проте державна реєстрація змін до установчих документів товариства відбулася лише 01 вересня 2010 року.

Вважає, що рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Спортекс»від 30 серпня 2010 року не порушують прав та інтересів скаржника, який не є учасником товариства.

Розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1, матеріали справи, заслухав пояснення представників, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Закарпатської області від 01 червня 2011 року у справі №18/31/5022-681/2011 порушене помилково з огляду на наступне.

За приписами статті 91 ГПК України апеляційну скаргу на рішення господарського суду мають право подати не лише сторони у справі та прокурор, а й треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Тобто, рішення господарського суду, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи. Ухвалюючи рішення суд мав би розглянути й вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або ж у рішенні суду міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Такими випадками є наявність у мотивувальній частині судового рішення висновків суду про права та обов'язки особи, яка не брала участі у справі, або ж коли суд у резолютивній частині рішення прямо вказав про права та обов'язки особи, яка не брала участі у справі. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права особи, не залученої до участі у справі, а й її процесуальні права. Пунктом 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно із матеріалами справи предметом спору між сторонами є рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Спортекс»від 30 серпня 2010 року, оформлене протоколом №3/2010.

Господарський суд Закарпатської області рішенням від 29 вересня 2011 року задовольнив позов ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Спортекс», визнав недійсними з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Спортекс», оформлене протоколом від 30 серпня 2010 року №3/2010.

Із змісту названого протоколу №3/2010 слідує, що 30 серпня 2010 року відбулись загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Спортекс» за участю одного учасника товариства ОСОБА_5, який діяв як від свого імені, так і представляв інтереси учасника товариства ОСОБА_4 за її дорученням. Збори одностайним голосуванням прийняли два рішення «1. Назначити директором Т.В.Ф. «Спортекс»Агосту ОСОБА_5. 2. Відчужити 9/100 ч. нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Хуст, вул. Б. Хмельницького №1 Закарпатської області (приміщення №13)».

Договір купівлі-продажу 9/100 частин нежилого приміщення, розташованого за адресою: м. Хуст, вул. Б. Хмельницького №1, укладений 07 вересня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Спортекс»(продавець) та ОСОБА_1 (покупець) не був й не міг бути предметом розгляду й оцінки судом першої інстанції при розгляді корпоративного спору між сторонами у справі №5008/1260/2011.

ОСОБА_1 не був і не є учасником товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Спортекс», відповідно, й не є учасником спірних корпоративних правовідносин. А будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору, як то укладення договору купівлі-продажу, суд не вправі приймати до уваги в силу приписів ст. 91 ГПК України. Рішення господарського суду Закарпатської області від 29 вересня 2011 року у справі №5008/1260/2011 не стосується безпосередньо прав та обов'язків ОСОБА_1 за вищеозначеним договором купівлі-продажу, в рішенні суду відсутні згадка та судження про права і обов'язки ОСОБА_1 у спірних правовідносинах.

Таким чином, оскільки рішенням господарського суду Закарпатської області від 29 вересня 2011 року у справі №5008/1260/2011 не вирішено питання про права і обовязки ОСОБА_1, то провадження за його апеляційною скаргою підлягає припиненню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, про те, що кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, Львівський апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу до розгляду й забезпечив скаржнику можливість надати суду докази оплати ним судового збору у розмірі та в порядку, встановленому законом України «Про судовий збір». Проте відповідач (скаржник) таких доказів не подав, що унеможливлює розгляд апеляційної скарги фізичної особи підприємця ОСОБА_9 по суті. Закон не передбачає права суду розглядати господарський спір, апеляційну скаргу без доказів сплати судового збору в установлених законом порядку і розмірі.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до вимог статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України»зокрема вказано, що у разі помилкового порушення апеляційного провадження суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Як визначено частиною третьою статті 80 ГПК України, про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету.

За приписами ст. 7 закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається повністю у разі, зокрема, закриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення господарського суду Закарпатської області від 29 вересня 2011 року у справі №5008/1260/2011 слід припинити на підставі пункту 1 статті 80 ГПК України, повернути скаржнику сплачений ним 30 листопада 2011 року судовий збір в сумі 493,00 грн. за подання апеляційної скарги.

Керуючись п. 1 ч.ч. 1, 3 ст. 80, ст.ст. 86, 91, 99, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Закарпатської від 29 вересня 2011 року по справі №5008/1260/2011 припинити.

Повернути з бюджету ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 493,00 грн. судового збору, сплаченого 30 листопада 2011 року, що підтверджено повідомленням Н 19 філії Закарпатського облуправління ощадбанку 0000/ 0114-5 2186.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Кордюк Г.Т.

суддя Мурська Х.В.