Рішення № 21286904, 26.01.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2012 рокуСправа № 18/5026/2875/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. представник за довіреністю,

від відповідача представник не зявився,

від третьої особи ОСОБА_2. представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”, м. Харків

до публічного акціонерного товариства “Полімер”, м. Черкаси

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

товариства з обмеженою відповідальністю “Фортекс”, м. Черкаси

про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк” до публічного акціонерного товариства “Полімер” про дострокове стягнення з відповідача боргу товариства з обмеженою відповідальністю “Фортекс” в розмірі 1 200 000 грн. 00 коп. шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме: нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: вул. Ільїна, 55, м. Черкаси та позначені на плані земельної ділянки як: адмінбудівля літ. А-2, А-3, А-4, загальною площею 3 346, 9 кв. м.; майстерня літ. Б-1, Б-2, загальною площею 1 671,5 кв.м.; столярний цех літ. П, загальною площею 45,4 кв.м.; прохідна літ. Н, загальною площею 10,7 кв.м. шляхом продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів через органи Державної виконавчої служби, з визначенням початкової ціни продажу за суму 8059979 грн. 00 коп., вказаної в п. 1.1. договору іпотеки (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12 січня 2012 року за №53 та клопотання від 26 січня 2012 року).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27 грудня 2011 року порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю “Фортекс” та призначено розгляд справи на 12 січня 2012 року.

Справа розглядається після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю. Надав суду клопотання від 26 січня 2012 року про виправлення описки в позовній заяві, щодо зазначення предмету іпотеки на яке звертається стягнення.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалами господарського суду Черкаської області від 27 грудня 2011 року та від 12 січня 2012 року було зобовязано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обовязковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Представник третьої особи надав суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення питання про затвердження або відмови у затвердженні мирової угоди по справі №01/5026/2237/2011 про визнання товариства з обмеженою відповідальністю “Фортекс” банкрутом, оскільки позивач є конкурсним кредитором у справі про банкрутство з вимогами 1200000 грн. 00 коп., які виникли на підставі кредитного договору №1105290500 від 06 жовтня 2006 року, за яким товариство з обмеженою відповідальністю “Фортекс” є позичальником.

Так представник третьої особи у своєму клопотанні зазначав, що умови мирової угоди, зокрема, передбачають списання (прощення) заборгованості перед конкурсними кредиторами (в тому числі і вимоги публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”). Вимоги банку до публічного акціонерного товариства “Полімер”, щодо стягнення заборгованості по кредитному договору шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (забезпечувальне зобовязання) безпосередньо повязано із встановленням обсягу вимог банку до товариства з обмеженою відповідальністю “Фортекс” за кредитним договором від 06 жовтня 2006 року (основне зобовязання), оскільки припинення основного зобовязання спричиняє припинення забезпечувального зобовязання. А оскільки публічне акціонерне товариство “Полімер” та товариство з обмеженою відповідальністю “Фортекс” є солідарними боржниками, то зменшення обсягу відповідальності товариства з обмеженою відповідальністю “Фортекс” за основним зобовязанням або його припинення автоматично призводить до відповідного зменшення або припинення солідарного обовязку публічного акціонерного товариства “Полімер” за забезпечувальним зобовязанням.

Представник позивача в судовому засіданні проти зупинення провадження у справі заперечував.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, ухвалив клопотання товариства з обмеженою відповідальністю “Фортекс” залишити без задоволення виходячи з наступного:

Статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Відповідно до ст. 37 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обовязковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Метою укладання мирової угоди у справі про банкрутство є відновлення платоспроможності боржника та припинення провадження у справі.

Відповідно до ст.593 ЦК України право застави припиняється, зокрема, у разі припинення зобовязання, забезпеченого заставою.

Мирова угода як процесуальний документ, навіть якщо він укладений та підписаний сторонами, не має юридичної сили до тих пір, поки його не розгляне та не затвердить господарський суд.

Вимоги конкурсних кредиторів по яких зроблено розрахунки згідно з умовами мирової угоди, вважаються погашеними (ч.3 ст.39 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”).

У разі часткового виконання боржником зобовязання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі, як це передбачено ч.4 ст.590 ЦК України.

Оскільки право застави на даний час не припинено, суд не позбавлений можливостей самостійно встановити обставини та розглянути дану справу по суті. За таких обставин суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні, яке відбулося 26 січня 2012 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/2875/2011.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, а також дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з відповідним позовом про звернення стягнення на заставлене майно позивач зазначав, що у звязку з неналежним виконаням товариством з обмеженою відповідальністю “Фортекс” (позичальником) умов кредитного договору №11052905000 від 06 жовтня 2006 року, позивач має право задовольнити достроково свої вимоги по погашенню заборгованості в разі погіршення фінансового стану позичальника чи порушення справи про банкрутство позичальника або іпотекодавця (п. 5.3., п. 5.5. кредитного договору та розділ 4 договору іпотеки).

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 06 жовтня 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком “УкрСиббанк” в особі відділення №745 (найменування банку на публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк” змінено рішенням загальних зборів акціонерів від 27 жовтня 2009 року, у звязку з приведенням банком своєї діяльності у відповідність до норм Закону України “Про акціонерні товариства”) (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю “Фортекс” (позичальник) було укладено кредитний договір №11052905000.

Згідно кредитного договору поновлюваною кредитною лінією за цим договором є форма надання кредиту, яка передбачає надання кредиту позичальнику в майбутньому одним траншем або декількома траншами, але в будь якому випадку в межах встановленого ліміту кредитної лінії, та в межах встановленого строку (термінів кредитування), як це встановлено цим договором. При цьому, по мірі повернення раніше наданих коштів (траншів) ліміт кредитної лінії поновлюється.

Так, на підставі умов вищевказаного договору, позичальнику було надано черговий транш в розмірі 1 650 000 грн. 00 коп., в тому числі: 08 липня 2010 року на суму 1350000 грн. 00 коп. та 07 вересня 2011 року 300000 грн. 00 коп. на строк кредитування до 05 жовтня 2017 року, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 17,5% річних за користування кредитними коштами в межах графіку кредитування та 19,5% річних, що нараховуються на прострочену суму кредиту у випадку порушення графіку кредитування.

Факт надання позичальнику кредитних коштів підтверджується заявою про видачу траншу від 06 вересня 2011 року на суму 300000 грн. 00 коп. та платіжними дорученнями №49050 від 08 липня 2010 року та №67302 від 07 вересня 2011 року (а.с. 31 -33).

Згідно умов п.1.2.2. кредитного договору позичальник у будь якому випадку зобовязаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток №1 до договору), якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 7.4. договору.

Позичальник зобовязується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору.

Згідно виписки про рух коштів по позичковому рахунку товариства з обмеженою відповідальністю “Фортекс” за період з 08 липня 2010 року по 07 листопада 2011 року, а також довідки №1534 від 09 листопада 2011 року про заборгованість та довідки розрахунку заборгованості №1667 від 12 грудня 2011 року станом на 11 грудня 2011 року залишок боргу позичальника за кредитним договором становить 1200000 грн. 00 коп.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до п. 5.3. договору кредиту у випадку погіршення фінансового стану позичальника, зокрема, у разі порушення проти останнього справи про банкрутство, банк може змінити термін повернення кредиту та сплати за кредит в сторону зменшення в порядку, визначеному в розділі 11 цього договору.

Згідно п. 5.5. кредитного договору у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу) та/або термінів сплати плати за кредит строком більш ніж на 5 календарних днів, та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобовязань позичальника за цим договором, банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим договором в порядку, визначеному розділом 11 договору.

Згідно п. 11.1. кредитного договору відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст. ст. 525, 611 ЦК України сторони погодили, що у випадку застосування будь якого з п.п. 2.2., 2.4., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 7.4. цього договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п. 1.2.2. цього договору. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит обовязковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобовязується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений банком заново термін в повному обсязі.

В будь якому випадку, новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги банку не може перевищувати 14 календарних днів з дати відправлення банком вказаної вимоги позичальнику.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 11 жовтня 2011 року було порушено провадження зі справи №01/5026/2237/2011 про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю “Фортекс”.

На виконання вимог п. 11.1. кредитного договору 04 листопада 2011 року позивачем було надіслано рекомендованою кореспонденцією на адресу третьої особи претензію вимогу за №1527 про дострокове стягнення кредиту та процентів і звернення стягнення на предмет іпотеки

Вищевказану вимогу товариством з обмеженою відповідальністю “Фортекс” було отримано 07 листопада 2011 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 35 зворот).

Таким чином, з урахуванням умов п. 11.1. кредитного договору строк дострокового повернення позичальником кредиту настав 18 листопада 2011 року.

Слід також зазначити, що ухвалою попереднього засідання господарського суду Черкаської області від 22 грудня 2011 року зі справи №01/5026/2237/2011 визнано вимоги публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” на суму 1986 736 грн. 85 коп.

З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобовязань, згідно умов кредитного договору №11052905000 від 06 жовтня 2006 року між банком (іпотекодержатель) та відкритим акціонерним товариством “Полімер” (найменування товариства було змінено на публічне акціонерне товариство “Полімер”) (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки від 06 жовтня 2006 року.

Предметом іпотеки за цим договором являються нежитлові будівлі (які є власністю іпотекодавця), а саме: адмінбудівля літ. А-2, А-3, А-4, загальною площею 3 346, 9 кв. м.; майстерня літ. Б-1, Б-2, загальною площею 1 671,5 кв.м.; столярний цех літ. П, загальною площею 45,4 кв.м.; прохідна літ. Н, загальною площею 10,7 кв.м., які розташовані за адресою: вул. Ільїна, 55, м. Черкаси.

За домовленістю сторін, вартість предмету іпотеки складає 8059 979 грн. 00 коп. (п. 1.1. договору іпотеки).

Згідно п. 5.1. договору іпотеки іпотекодержатель має право задоволення своїх вимог за цим договором та за кредитним договором, що зазначений в п. 1.3. цього договору, яке виникає в іпотекодержателя у випадку невиконання (або часткового невиконання) позичальником своїх зобовязань перед іпотекодержателем за кредитним договором та в інших випадках, передбачених цим договором, в тому числі, при простроченні належного платежу та згідно з розділом 4 цього договору.

Пунктом 5.4 зазначеного вище договору визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за рішенням суду, чи на підставі виконавчого напису нотаріуса після невиконання іпотекодавцем у 30 денний строк вимоги, згідно до повідомлення надісланого в порядку ст. 35 Закону України “Про іпотеку”.

04 листопада 2011 року позивач рекомендованою кореспонденцією надіслав на адресу відповідача претензію - вимогу від 04 листопада 2011 року за №1527 в якій повідомив відповідача, що у разі невиконання товариством з обмеженою відповідальністю “Фортекс” вимог по погашенню боргу в добровільному порядку, банк відповідно до ст. 35 Закону України “Про іпотеку” повідомив відповідача про початок процедури звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 35 Закону України “Про іпотеку” у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Згідно частини 3 статті 33 Закону України “Про іпотеку” звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Право позивача на предявлення вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки ґрунтується на умовах договору іпотеки, кредитному договорі, а також підтверджене матеріалами справи.

Суд вважає також обґрунтованою вимогу позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах через органи Державної виконавчої служби.

Дана вимога відповідає праву кредитора іпотекодержателя, встановленому Законом України “Про іпотеку”.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене та у звязку з невиконанням відповідачем зобовязання, забезпеченого заставою, позов про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідача підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України “Про іпотеку” у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з публічного акціонерного товариства “Полімер”, вул. Ільїна, 55, м. Черкаси, ідентифікаційний код 02972670, р/р №2600830011328 в ЧОФ АКБ “УкрСоцбанк” на користь публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”, пр-т Московський, 60, м. Харків, ідентифікаційний код 09807850 - 1200000 грн. 00 коп. боргу по кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: адмінбудівля літ. А-2, А-3, А-4, загальною площею 3 346, 9 кв. м.; майстерня літ. Б-1, Б-2, загальною площею 1 671,5 кв.м.; столярний цех літ. П, загальною площею 45,4 кв.м.; прохідна літ. Н, загальною площею 10,7 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Ільїна, 55, м. Черкаси.

3.Стягнути з публічного акціонерного товариства “Полімер”, вул. Ільїна, 55, м. Черкаси, ідентифікаційний код 02972670, р/р №2600830011328 в ЧОФ АКБ “УкрСоцбанк” на користь публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”, пр-т Московський, 60, м. Харків, ідентифікаційний код 09807850 - 24 000 грн. 00 коп. судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

4.Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах через органи Державної виконавчої служби, визначивши початкову ціну вартості предмету іпотеки в розмірі 8059 979 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 31 січня 2012 року.