Рішення № 21286417, 25.01.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.01.12

Справа № 5021/2954/2011.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс», м.Дніпропетровськ

до відповідачів: 1. Державного підприємства спиртової та лікеро - горілчаної промисловості «Укрспирт», м.Київ

2. Державного підприємства «Новосуханівський спиртовий завод», с.Новосуханівка Сумського району Сумської області

про зобов’язання вчинити певні дії та стягнення 1 426 грн. 04 коп.

Суддя Соп`ЯНЕНКО О.Ю.

при секретарі судового засідання Молодецькій В.О.

За участі представників сторін:

Від позивача: Ушкалова Н.М.

Від відповідачів: 1) не з’явився

2) не з’явився

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просить суд зобов’язати першого відповідача виконати умови договору і поставити у власність ТОВ «Імпульс» спирт етиловий - 20 декалітрів; стягнути з ДП «Новосуханівський спиртовий завод» на користь позивача 581 грн. 24 коп. – пені, 495 грн. 10 коп. інфляційних збитків, 349 грн. 70 коп. – 3% річних, 1411 грн. 50 коп. – витрат по сплаті судового збору.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник першого відповідача в засідання суду не з’явився, проте направив відзив на позовну заяву № 04-2/19 від 19.01.2012 року, в якому просить суд позов залишити без задоволення, оскільки умовами договору поставки спирту № 183дп від 11.11.2010 року передбачено, що всі витрати за можливі штрафні санкції та претензії зі сторони покупця щодо якості, кількості, порушення строків та умов поставки спирту несе вантажовідправник (ДП «Новосуханівський спиртовий завод»).

Другий відповідач відзив на позовну заяву не подав, повноваженого представника в судове засідання не направив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомив. За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив:

11 листопада 2010 року між Державним підприємством спиртової та лікеро – горілчаної промисловості «Укрспирт» (постачальник), Державним підприємством «Новосуханівський спиртовий завод» (вантажовідправник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпульс» (покупець) був укладений договір поставки спирту на внутрішній ринок № 183дп, відповідно до умов якого постачальник зобов’язався передати у власність покупцю, вантажовідправник – відвантажити, а покупець прийняти та оплатити спирт етиловий ректифікований в порядку та на умовах, визначених цим договором. Загальна кількість спирту, що постачається в 2010 році становить 20 декалітрів. (п.2.1. договору).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити за нього певну суму.

Згідно п.3.1. договору, загальна вартість спирту за цим договором складає 11 656 грн. 80 коп., із розрахунку вартості одного декалітра спирту: вища очистка – 582 грн. 84 коп.

Оплата спирту покупцем здійснюється шляхом 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника відповідно до рахунка – фактури.

На виконання умов договору позивач 09.12.2010 року, на підставі рахунка № Сфа-000577 від 12.11.2010 року, виставленого Державним підприємством спиртової та лікеро – горілчаної промисловості «Укрспирт», перерахував грошові кошти в сумі 11 656 грн. 80 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2452 від 09.12.2010р.

Відповідно до п.5.3. договору вказана у рахунку – фактурі партія спирту відвантажується вантажовідправником протягом 5-ти днів з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Датою відвантаження вважається дата виписки товарно – транспортної накладної (п.5.4).

Як досліджено судом, постачальник – Державне підприємство спиртової та лікеро – горілчаної промисловості «Укрспирт» в порушення умов договору не поставив позивачу спирт етиловий (20 декалітрів).

Перший відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову, оскільки на думку відповідача 1, він є неналежним відповідачем у даній справі, так як умовами договору передбачено, що всі витрати за можливі штрафні санкції та претензії зі сторони покупця щодо якості, кількості, порушення строків та умов поставки спирту несе вантажовідправник (ДП «Новосуханівський спиртовий завод»).

Дане твердження відповідача 1 не відповідає дійсним обставинам справи і не приймається судом до уваги.

Рішенням господарського суду Сумської області № 5021/1358/2011 від 18.08.2011 року, яке міститься в матеріалах справи, в задоволенні позову ТОВ «Імпульс» до відповідача - ДП «Новосуханівський спиртовий завод», про зобов’язання відповідача виконати умови договору № 183дп від 11.11.2010 року, а саме: передати позивачеві 20 декалітрів спирту, було відмовлено, з підстав, що передати товар у власність покупця повинен постачальник – Державне підприємство спиртової та лікеро – горілчаної промисловості «Укрспирт», а не відповідач у даній справі.

Згідно ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

Договір № 183дп від 11.11.2010 року, який за своєю правовою природою є договором поставки, підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639, 837 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлений договором строк.

Відповідно до умов договору, відповідач 1 зобов’язаний був поставити позивачу товар, а відповідач 2 відвантажити його, проте позивачу товар поставлено не було, а оплатив товар позивач 09.12.2010 року, що підтверджується платіжним дорученням № 2452 від 09.12.2010р.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що вимога позивача про зобов’язання Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» виконати умови договору і поставити у власність ТОВ «Імпульс» спирт етиловий – 20 декалітрів є правомірною обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з ДП «Новосуханівський спиртовий завод» 581 грн. 24 коп. – пені, 495 грн. 10 коп. – інфляційних збитків, 349 грн. 70 коп. – 3% річних за невиконання умов договору.

Майнова відповідальність за несвоєчасне виконання зобов’язань по вказаному договору передбачена п.7.2 та п.7.3, а саме: за терміни поставки спирту, кількість та якість поставленого спирту відповідальність несе вантажовідправник, за порушення строків поставки спирту вантажовідправник сплачує на користь покупця пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого спирту за кожен день прострочення, що становить 581 грн. 24 коп.

Відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно наданого позивачем розрахунку інфляційні збитки становлять 495 грн. 10 коп. та 349 грн. 70 коп. – 3% річних.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, з відповідача 2 на користь позивача підлягають стягненню інфляційні збитки в сумі 495 грн. 10 коп., 3 % річних в розмірі 349 грн. 70 коп. та 581 грн. 24 коп. – пені.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторони повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, позивач надав суду достатньо доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, суд вважає їх правомірними, обґрунтованими і задовольняє в повному обсязі. Заперечення відповідача 1 спростовуються наведеним вище. Відповідач 2 обґрунтованих заперечень на позов не подав, не подав і доказів сплати боргу.

Позивач при зверненні до суду з позовною заяву, в якій об’єднано вимоги майнового і немайнового характеру було сплачено судовий збір лише за вимогу майнового характеру, а відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір за ставкою: 1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається. У 2011 році судовий збір розраховувався виходячи із мінімальної заробітної плати – 941 грн. 00 коп.

Таким чином, з позивача підлягає стягненню в доход державного бюджету м.Суми судовий збір у розмірі 941 грн. 00 коп.

Згідно Закону України «Про судовий збір», ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача 2 – ДП «Новосуханівський спиртовий завод» відшкодовуються витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 411 грн. 50 коп.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2. Зобов’язати Державне підприємство спиртової та лікеро – горілчаної промисловості «Укрспирт» (01001, м.Київ, вул. Б.Грінченка, 1; код 37199618) виконати умови договору поставки № 183дп від 11.11.2010 року, поставити Товариству з обмеженою відповідальністю «Імпульс» (49050, м.Дніпропетровськ, вул. Станична, 69; код 30012738) спирт етиловий – 20 декалітрів.

3. Стягнути з Державного підприємства «Новосуханівський спиртовий завод» (42341, Сумська область, Сумський район, с. Новосуханівка, вул. Заводська, 1; код 00375214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс» (49050, м.Дніпропетровськ, вул. Станична, 69; код 30012738) 581 грн. 24 коп. – пені, 495 грн. 10 коп. – інфляційних збитків, 349 грн. 70 коп. – 3 % річних, 1411 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс» (49050, м.Дніпропетровськ, вул. Станична, 69; код 30012738) в доход державного бюджету м.Суми (р/р 31213206700002, код бюджетної класифікації 22030001, одержувач – Державний бюджет м. Суми, код 23636315, банк одержувача – ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013) 941 грн. 00 коп. судового збору.

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю. СОП`ЯНЕНКО

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 30.01.2012 року.