Рішення № 21284414, 30.01.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" січня 2012 р.Справа № 17-10/17-3995-2011 Господарський суд Одеської області у складі:

судді Я.В.Брагіної

при секретарі Т.В. Стачук

За участю представників

від позивача:ОСОБА_1, довір. №12/12 від 10.01.12.

від відповідача: не з'явився

Розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхової компанії "ОСТРА" (м.Одеса)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімавтотранс"" (м.Одеса)

про стягнення 2882,09грн

03.10.11. Приватне акціонерне товариство Страхова компанія „ОСТРА” звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Прімавтотранс” про стягнення 2882,09грн. страхового відшкодування в порядку регрессу, обґрунтовуючи позовні вимоги, зокрема: довідкою ОМУ УМВС України в Одеській області від 26.12.09., висновком автотоварознавчої експертизи №2680 від 15.02.10., платіжними дорученнями №2152 від 01.11.10. та №1438 від 28.07.10; страховим актом №1289цв від 31.03.10., постановою Суворівського районного суду м. Одеса від 17.02.10., полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № ВС/5357451, укладеним між сторонами, повідомленням про настання страхової події від 04.01.10., Законом України „Про страхування” і Законом України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.10.11. порушено провадження у справі №10/17-3995-2011

Згідно автоматизованого розподілу справ господарського суду Одеської області справу №10/17-3995-2011. 07.12.11. передано на розгляд судді Брагіній Я.В., яка ухвалою суду від 08.12.11. прийняла дану справу до свого провадження та присвоїла справі №17-10/17-3995-2011.

Представник позивача в засіданні суду підтримав позов у повному обсязі із підстав, зазначених в позові.

Представник відповідача не зявився в засідання суду, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином за адресою, зазначеною в реєстраційних документах, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвал суду.

Отже, відповідач вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Така правова позиція Вищого господарського суду України, викладена у п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10.12.09.

Таким чином, справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

26.12.2009р. о 16:30 годині в м. Одесі по вулиці Хуторській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_3, що керував транспортним засобом "Дачія" д/н НОМЕР_1 та ОСОБА_2, який керував транспортним засобм „ВАЗ- 2107” д/н НОМЕР_2, що підтверджується довідкою ОМУ УМВС України в Одеській області від 26.12.09. та постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 17.02.10.

Так, постановою Суворовського районного суду м. Одеса від 17.02.10 р. у справі № 3-526/10 визнано ОСОБА_3 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців (а.с.10).

29.03.10. ОСОБА_4 подав до Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ОСТРА” заяву про виплату страхового відшкодування (а.с.19).

З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого застрахованому транспортному засобу внаслідок ДТП, позивачем було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження вищевказаного застрахованого позивачем дорожнього транспортного засобу в Є.К.О. ГРУПП.

15.02.10. Є.К.О. ГРУПП був складений звіт № 2680/10 про визначення вартості відновлювального ремонту із врахуванням коефіцієнта зносу автомобіля ВАЗ 2107 власника зазначеного транспортного засобу ОСОБА_4, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (а.с.17-63), згідно якого вартість відновлювального ремонту ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження в ДТП, становить 3042,09грн.

Страховим актом позивача №1289цв від 31.03.2010 р. зазначений випадок з ДТП позивач визнав страховим, у звязку з чим було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 2882,09грн. за мінусом франшизи(а.с.17).

Позивач виплатив ОСОБА_4 страхове відшкодування в сумі 2882,09грн., що підтверджується платіжними дорученням №.2152 від 01.11.10. та №1438 від 28.07.10.(а.с.23-24).

Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5357451 від 26.06.09., укладеного між позивачем та відповідачем, відповідальність останнього була застрахована.

Згідно ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката) (ч. 1 ст. 990 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до частини першої статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

В ст. 1194 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, як випливає із приписів вищенаведених правових норм, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, яка відповідальна за завдані збитки.

Як суд зазначав вище, ОСОБА_3 є винним у скоєнні ДТП, являється водієм відповідача і за ним рахується автомобіль Дачія" р/н НОМЕР_1, наслідком якого стало пошкодження майна застрахованої особи позивачем, і відповідно є особою, винною у завданні збитків позивачу. За таких обставин, відповідно до приписів вищенаведених правових норм, позивач після виплати застрахованій ним особі завданої шкоди, може звернутися з регресною вимогою до відповідача.

Правила щодо відшкодування шкоди, заподіяної третій особі встановлені, зокрема, ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно п. 22.1 якої, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Таким чином, відшкодування шкоди, що заподіяна третій особі здійснюється у порядку, що встановлений зазначеним Законом.

Порядок виплати страхового відшкодування визначений ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Оскільки позивач відшкодував понесені ОСОБА_4 збитки внаслідок ДТП, то до позивача перейшло право зворотньої вимоги (регресу) до відповідача.

Позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю „Прімавтотранс"” з регресною вимогою з проханням відшкодувати завдані збитки, яку відповідач залишив без відповіді.

Згідно з п. 37.1 статті 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст. 35 цього Закону документів або в строки та в обсяг, визначених рішенням суду.

Проте, відповідач вимоги позивача не виконав, страхове відшкодування не сплатив.

До того ж, відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах. Регресна вимога може бути пред'явлена протягом трьох років, з дня виконання зобов'язання про відшкодування шкоди (відшкодування в натурі, виплати суми періодичних платежів тощо).

Враховуючи вищевикладене та здійснення позивачем виплати страхового відшкодування потерпілій особі, суд вважає, що відповідно до приписів ст. 27 Закону України "Про страхування" і ст. 993 ЦК України до позивача перейшло право вимоги до відповідача щодо стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 2882,09грн., у звязку з чим вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Правила щодо регресного позову страховика встановлені ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно пп. 38.1.1 п. 38.1 якої страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії; в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником); г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху; ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону; д) якщо страховий випадок настав з використанням забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений договором внутрішнього страхування (при укладенні договору страхування з умовою використання транспортного засобу в період, передбачений договором страхування).

Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

За умовами п. 33.1.2 ст. 33 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані, зокрема, вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, якщо страхувальник або водій, який спричинив ДТП, не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 вищезгаданого Закону, то до страховика, що виплатив страхове відшкодування потерпілій та застрахованій ним особі, переходить право регресного позову до страховика, який застрахував відповідальність особи, що спричинила дорожньо-транспортну пригоду. Така правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 07.11.11. у справі №48/562.

Як свідчать матерали справи відповідач не повідомив позивача про ДТП вчасно, бо повідомив останнього тільки 04.01.10.

За таких обставин, відповідно до приписів п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач набув право регресного позову саме до відповідача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не спростував, доказів, що підтверджували би сплату відповідачем позивачу шкоди не надав до суду.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ОСТРА” є обґрунтованими, відповідають вимогам чинного законодавства і матеріалам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору при подачі позову покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст.32,33,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Прімавтотранс"” (65012, м. Одеса, провулок Мукачівський, 6, кв.59 та 65031, м. Одеса, Ленінградське шоссе, буд.1/3; код ЄДРПОУ 34598844)

- на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Остра” (65026, м.Одеса, вул. Пушкінська, 13, код ЄДРПОУ 15288111):

-2882,09грн. страхового відшкодування в порядку регресу;

-102,00грн. - витрат по сплаті державного мита.

- 236,00грн. - витрат, пов'язаних із сплатою за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Брагіна Я.В.

Дата підписання повного тексту рішення: 03 лютого 2012року.

Копію рішення надіслати:

1.позивачу ПАТ Страхова компанія „Остра” ( 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 13);

2.3.4. відповідачу ТОВ „Прімавтотранс” (65031, м. Одеса, вул. Ленінградське шосе, буд. 1/3; 65012, м. Одеса, пров. Мукачівський, 6, кв. 59; 65098, м. Одеса, вул. Партизанська, 16 ).