Рішення № 21284304, 23.01.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" січня 2012 р.Справа № 4/17-4796-2011 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Матрікс-ВП-3»

До відповідача Служби автомобільних доріг в Одеській області

про визнання частково недійсним договору та стягнення 6207701 грн.;

Суддя Літвінов С.В.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_1 по довіреності; Косинський О.І. - директор

Від відповідача: ОСОБА_2 по довіреності

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Матрікс-ВП-3»звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання недійсними частину п. 10.1. Договору від 11.11.2010 р., а саме «виходячи з фактичного виділення Замовнику коштів з бюджету відповідного рівня», та частину п. 10.2. Договору від 11.11.2011 р. № 55У, а саме: «в межах виділених на фінансування експлуатаційного утримання автомобільної дороги коштів», та про стягнення з Служби автомобільних доріг в Одеській області на користь ТОВ «Матрікс-ВП-3»6207 701 грн. заборгованості.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 11.11.2010 р. між Службою автомобільних доріг в Одеській області та ТОВ „Матрікс-ВП-3” було укладено договір підряду № 55У, згідно умов якого позивач надав відповідачу послуги по влаштуванню дорожньої розмітки на автомобільних дорогах загального користування Одеської області, а відповідач в свою чергу не оплатив вартість наданих послуг, у звязку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем.

Крім того, позивач просить суд визнати недійсними частину п. 10.1. Договору від 11.11.2010 р., а саме «виходячи з фактичного виділення Замовнику коштів з бюджету відповідного рівня», та частину п. 10.2. Договору від 11.11.2011 р. № 55У, а саме: «в межах виділених на фінансування експлуатаційного утримання автомобільної дороги коштів», в обґрунтування чого зазначає, що сторони у п. 10.2. договору визначили строк виконання відповідачем зобовязання з оплати виконаних робіт «Після здійснення приймання виконаних робіт Замовник проводить оплату за фактично виконані Підрядником роботи, в межах виділених на фінансування експлуатаційного утримання автомобільної дороги коштів, протягом 50 календарних днів на умовах п. 10.1», проте така подія не може бути такою, що неминуче має настати, оскільки вона залежить від субєктивної поведінки третьої особи, що суперечить загальним положенням про правочин та зобовязання.

Відповідач проти позову заперечує у частині визнання недійсними частин п.п. 10.1, 10.2 договору № 55У від 11.11.2010 р., надав суду відзив на позов від 18.01.2011 р., в обґрунтування чого зазначає, що визнання вказаних частин договору недійсними призведе до порушення Закону України «Про здійснення державних закупівель». У частині стягнення 6207701 гривень відповідачем позов визнано.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

Як вбачається із наданого суду повідомлення про акцепт пропозиції конкурентних торгів від 15.10.2010 р. № 01/1858, ТОВ «Матрікс-ВП-3»стало переможцем у тендері на закупівлю Службою автомобільних доріг в Одеській області робіт з влаштування дорожньої розмітки на автомобільних дорогах загального користування Одеської області згідно з переліком.

Згідно оголошення про проведення відкритих торгів джерело фінансування закупівлі Державний бюджет.

11.11.2010 р. між Службою автомобільних доріг в Одеській області (замовник) та ТОВ «Матрікс-ВП-3»(підрядник) було укладено договір підряду № 55У, відповідно до умов якого замовник доручає підряднику і зобовязується прийняти і оплатити виконання робіт з влаштування дорожньої розмітки на автомобільних дорогах загального користування Одеської області згідно з переліком., в межах виділення фінансових ресурсів згідно з вимогами діючих нормативно-правових актів, зокрема, «Технічних правил ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування» (ВБН Г.1-218-182:2006), «Класифікації робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування»(ВБН Г.1-218-530:2006) а підрядник зобовязується на свій власний ризик надати послуги, доручені йому замовником (п.п. 1.1., 1.2. договору).

У п.2.1. договору підряду від 29.09.2009 р. сторони погодили, що підрядник розпочинає надання послуг (виконання робіт) з моменту підписання договору і забезпечує їх завершення до 31 грудня 2011 р. Завершення виконання робіт оформлюється актом про прийняття обєктів в експлуатацію (п.2.2. договору).

Договір на виконання робіт, доручених підряднику, з влаштування дорожньої розмітки на автомобільних дорогах загального користування Одеської області М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на Таганрог) на ділянці км 17+555 км 55+550, складає 1194800 гривень, М-05-1 Обхід м. Одеси, км 3+450 км 28+145 652057 гривень, Р-33 Рені-Орлівка-Ізмаїл, км 2+359 км 46+299 311387 гривень, М-15 Одеса-Рені (на Бухарест), км 11+700 км 148+700, км 148+700 км 241+700 3170783 гривень, М-15-01 Підїзд до м. Ізмаїл, км 0+000 км 38+400 668886 гривень. А всього складає 6415151 гривень, у тому числі ПДВ 1069192 гривень Порядок визначення вартості договірної ціни проводиться згідно положень ВБН Д.1.1-2001 (зі змінами та доповненнями №2), узгодженого Держбудом України (лист від 25.07.2003 р. №7/5-687), та окремими положеннями ДБН Д.1.1-1-2000 (з урахуванням доповнення №3, змін, затверджених наказом Держбуду України №174 від 27.08.2000 р.) і може змінюватись у випадках, передбачених п.п.3.3.3.2 і 3.3.3.3.вищевкзаного ДБН Д.1.1-1-2000. Вартість наданих послуг (виконання робіт) може бути зменшена з урахуванням фактично наданих послуг. Взаєморозрахунки за обсяги виконаних підрядних робіт, згідно п.3.3.1. ДБН Д.1.1-1-2000 (зі змінами та доповненнями), здійснюються з урахуванням договірної ціни (п.п.3.1., 3.2., 3.4., 3.5. договору підряду).

Згідно п. 14.4. договору від 11.11.2010 р. він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобовязань за цим договором.

10 та 28 грудня 2010 року комісія у складі: провідного інженера відділу технічного контролю та якості Служби автомобільних доріг в Одеський області; начальника відділу безпеки дорожнього руху Служби автомобільних доріг в Одеський області; директора ТОВ «Матрікс- ВП-3»обстежила автомобільні дороги державного та місцевого значення загального користування, згідно з додатками № 1, 2 до Договору, на яких виконував роботи позивач. Комісією було встановлено що на даних автомобільних дорогах були виконані роботи по влаштуванню горизонтальної дорожньої розмітки. На кожну обстежену дорогу було складено акт обстеження та виконання робіт по влаштуванню горизонтальної дорожньої розмітки.

У грудні 2010 року позивач та відповідач підписали акти виконаних робіт ф. КБ-2в на суму 173200 гривень та 20000 гривень та довідки про вартість виконаних будівельних робіт ф.КБ-3. Інші акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт Відповідачем не були підписані.

Відповідачем 16 грудня 2010 року були сплачені кошти у розмірі 20 000грн. та 30 грудня 2010р. кошти у розмірі 173 200грн. Всього Відповідачем сплачено 193 200грн.

17.02.2011 року листом № 01/301 Служба автомобільних доріг в Одеський області звернулась до Голови Державної служби автомобільних доріг України з проханням цілеспрямовано виділити додатково кошти для розрахунку з підрядником ТОВ «Матрікс-ВП-3»за виконанні у 2010 році обсяги робіт з розмітки автомобільних доріг державного і місцевого значення на суму 6221,951 тис.грн. Зокрема, в листі зазначається, що роботи виконанні своєчасно з високою якістю.

Відповідно до умов договору договірна ціна є динамічною і може уточнюватися у випадку: зміни складу та обсягів робіт; виникнення обставин непереборної сили; зміни законодавства, якщо це впливає на вартість послуг (робіт) надання додаткових послуг; підвищення рівня заробітної плати; зростання цін на ресурси, які використовує підрядник при наданні послуг (виконанні робіт); при зміні загальнодержавних або відомчих норм та нормативів ( п. 3.5.Договору).

30.03.2011 року листом № 01/567 Служба автомобільних доріг в Одеський області повідомила наше підприємство про зміну ВБН Д.2.2-218-045-2001 та введення в дію СОУ 45.2-00018112-35:2010 «Ресурсні елементні кошторисні норми. Ремонт автомобільних доріг та мостів». Даним листом також повідомлялося, що з 01.03.2011 року розрахунки кошторисної документації, договірних цін та проведення розрахунків за виконанні роботи (форми КБ-2в) будуть прийматися відповідно до СОУ 45.2-00018112-35:2010 «Ресурсні елементні кошторисні норми. Ремонт автомобільних доріг та мостів».

У квітні 2011 року позивач надав відповідачеві 10 актів виконаних підрядних робіт КБ-2в на загальну суму 6207701 гривень та 10 довідок про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2011р. на загальну суму 6207701 гривень згідно договору від 11.11.2010 року № 55У, але відповідачем дані документи не були підписані.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків:

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. (ст. 15 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Частиною 1 ст. 857 Цивільного кодексу України визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.2 ст.854 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, наявні в матеріалах справи письмові докази свідчать про наявність заборгованості відповідача за виконані позивачем підрядні роботи, що також не заперечується відповідачем, в сумі 6207701 гривня. Суд також приймає до уваги той факт, що представником відповідача в судовому засіданні було визнано факт достатнього фінансування зазначених робіт за рахунок коштів державного бюджету України.

За таких обставин, враховуючи законність та обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача суми в розмірі 6207701 гривні, відсутність порушення прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд у звязку із визнанням відповідачем позову у цій частині на підставі ч. 5 ст. 78 ГПК України доходить до висновку про наявність підстав для задоволення цієї вимоги.

Стосовно вимоги позивача про визнання недійсними частини п. 10.1. Договору від 11.11.2010 р., а саме «виходячи з фактичного виділення Замовнику коштів з бюджету відповідного рівня», та частини п. 10.2. Договору від 11.11.2011 р. № 55У, а саме: «в межах виділених на фінансування експлуатаційного утримання автомобільної дороги коштів», суд зауважує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб», пріоритетні державні потреби - це потреби України в товарах, роботах і послугах, необхідних для розв'язання найважливіших соціально-економічних проблем, підтримання обороноздатності країни та її безпеки, створення і підтримання на належному рівні державних матеріальних резервів, реалізації державних і міждержавних цільових програм, забезпечення функціонування органів державної влади, що утримуються за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГК України, поставки продукції для пріоритетних державних потреб забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування, що залучаються для цього, в порядку, визначеному законом. Придбання продукції для пріоритетних державних потреб за рахунок державних коштів здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Частиною 3 ст. 183 ГК України встановлено, що укладення сторонами договору за державним замовленням (державного контракту) здійснюється в порядку, передбаченому статтею 181 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, передбачених законодавством.

Згідно ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та відбудеться не раніше трьох місяців з дня його укладення;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі;

5) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про здійснення державних закупівель», істотною умовою договору про закупівлю є порядок здійснення оплати.

Таким чином, внесення змін до істотних умов договору про державну закупівлю є порушенням Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад здійснення судочинства є законність.

Згідно висновку Конституційного Суду України № 1-в/2004 від 6 березня 2004 року, принцип законності конституційного судочинства полягає у вирішенні справ судом на основі Конституції та законів України, норми яких мають неухильно додержуватися.

Таким чином, враховуючи наведене, суд доходить до висновку про відповідність умов п. 10.1., 10.2. спірного договору вимогам чинного законодавства, та, з іншого боку, неможливість їхньої зміни без порушення законодавства України в сфері державних закупівель, з огляду на що така вимога позивача задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Служби автомобільних доріг в Одеській області (65031, м. Одеса, вул. Михайла Грушевського, 49, код 25829550, р/р 35240001000015 в ГУ ДКУ в Одеській області, МФО 828011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Матрікс-ВП-3»(65031, м. Одеса, вул. Михайла Грушевського,49, офіс 310, код 34380477, р/р 26009311215801 в ПАТ АБ «Південний», МФО 328209) 6207701 грн. заборгованості та 56460грн. витрат з оплати судового збору.

3. В решті заявлених позивачем позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Повний текс рішення складено та підписано 30.01.2012р.

Суддя Літвінов С.В.