Рішення № 21283887, 22.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.11 Справа№ 5015/5315/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бориславський мясокомбінат»

до відповідача товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Літа»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк»в особі Філії «Відділення ПАТ Промінвестбанку в м.Львів»

про стягнення боргу

ціна позову: 313050грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Полюхович Х.М.

Представники:

від позивача - Липський С.І., ліквідатор, арбітражний керуючий;

від відповідача не зявився;

від третьої особи не зявився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бориславський мясокомбінат»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Літа», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк»в особі Філії «Відділення ПАТ Промінвестбанку в м.Львів», про стягнення боргу; ціна позову 313050грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 19.09.2011р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено у судовому засіданні на 11год. 15хв. 04.10.2011р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі від 04.10.2011р. та від 01.11.2011р. Строк вирішення спору продовжено відповідно до ухвали господарського суду Львівської області по даній справі від 01.11.2011р.

Представнику Позивача по явці оголошено права і обовязки, визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані Учасникам процесу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області та наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень) зазначено, що права та обовязки сторін визначені ст.ст.20, 22, 27, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано суду супровідний лист з долученням оригіналу витягу про включення Відповідача в ЄДРПОУ.

Відповідач явку повноважного представника в жодне з судових засідань не забезпечив, явка визнавалась обовязковою, про причини неявок суду не повідомив; вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо подання відзиву на позовну заяву, не виконав; про причини невиконання суду не повідомив.

Ухвали господарського суду Львівської області, в тому числі ухвала про порушення провадження у справі, надіслані Відповідачу за адресою: 79015, м.Львів, вул.Героїв УПА, 73, повертались із зазначенням на поштових довідках причин повернення, - «за зазначеною адресою не зареєстровано», «не розшукано».

У звязку з чим, судом зобовязано Позивача надати витяг про включення відповідача в ЄДРПОУ станом на час розгляду справи.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ серії АЄ №477792-477793, станом на 02.11.2011р. та з 11.06.1993р. місцезнаходженням Відповідача є 79015, м.Львів, Тургенєва (нова назва Героїв УПА), 73.

Будь-яких даних щодо поштової адреси Відповідача суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; у разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи вищенаведене, ухвала про порушення провадження у справі, як і інші ухвали суду по даній справі, вручені Відповідачу належним чином.

Представник Третьої особи в судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив.

Проте, 04.10.2011р. представником Третьої особи подано суду копію довіреності на право здійснення представництва та відзив на позовну заяву з додатками, відповідно до якого, Третя особа підтвердтила позовні вимоги та просила позов задоволити.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобовязувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суд зазначає, що відповідно до вимог ч.ч.1, 3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України, в суда відсутня правова підстава для подальшого відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ серії АЄ №265652 станом на 09.09.2011р., Позивач знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності.

Постановою господарського суду Львівської області від 25.11.2008р. у справі №33/235 товариство з обмеженою відповідальністю „Бориславський мясокомбінат” визнане банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.06.2011р. у справі №33/235 призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю “Бориславський мясокомбінат»арбітражного керуючого Липського Сергія Івановича.

З врахуванням наведенного суд зазначає, що Липський С.І. є належним представником Позивача у даній справі.

14.06.2004р. між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (правонаступником якого згідно даних ЄДРПОУ, витягу з протоколу спільного засідання спостережної ради та правління №140/2 від 25.01.2007р., додатку №1 до нього, змін до положення про філію, витягу з протоколу №11/675 від 14.09.2009р., є Третя особа по справі) (далі Іпотекодержатель) та Позивачем (Іпотекодавець) укладено іпотечний договір (далі Договір), відповідно до п.1.1 якого, Договором забезпечено виконання Позичальником (Відповідачем) зобовязань перед Іпотекодержателем по кредитному договору про відкриття кредитної лінії в сумі 1500000грн.; термін погашення зобоязання згідно кредитного договору - 28.03.2006 р.

Згідно п.1.2 Договору, цей Договір забезпечує будь-які витрати Іпотекодержателя, в тому числі повязані з реалізацією заставного майна, в тому числі на підготовку та проведення прилюдних торгів.

Відповідно до п.1.3, п.п.2.1, 2.1.3 Договору, для забезпечення виконання Позичальником взятих на себе згідно кредитного договору зобовязань, Іпотекодавець передає Іпотекодержателю в іпотеку наступне майно (предмет іпотеки): вагова, приміщення їдальні і контори, холодильник з компресорною і лабораторією, забійні відділення, віділення обробки шкіри, побутові приміщення, склад, ковбасний цех, що знаходяться за адресою: Львівська обл., м.Борислав, вул.Братів Лисиків, 4.

Згідно п.2.2 Договору, загальна вартість предмета іпотеки визначена сторонами і становить 300000грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.06.2006р. у справі №1/471-14/104 за позовом акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) (правонаступником якого є Третя особа по справі) до відповідачів ТзОВ фірма «Літа»та ТзОВ «Бориславський мясокомбінат»про звернення стягнення на заставлене майно на загальну суму 1517597,26грн. вирішено позов задоволити, та звернено стягнення на заставлене майно (предмет іпотеки за Договором).

Зазначеним рішенням господарського суду Львівської області від 06.06.2006р. у справі №1/471-14/104 також встановлено, що ТзОВ «Бориславський мясокомбінат»за Договором перед Банком (Третя особа у спорі, що вирішується) як майновий поручитель. Даний факт, відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, доведення не потребує.

Відповідно до абзацу 2 ч.2 ст.26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Згідно даних реєстрів за №№514-519, 17.09.2009р. приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу ОСОБА_1 у звязку з припиненням Договору знято заборону відчуження нерухового майна (предмету іпотеки).

На підставі протоколів №О0531, О0511 від 27.05.2011р., №Н1060 від 29.10.2010р., №Н074, №Н076 від 20.04.2010р., №Н0920 від 01.09.2010р. проведення відкритих прилюдних торгів (аукціону) (організатор товарна біржа «Наша»), ліквідатором Позивача (Продавець) укаледно з ОСОБА_2 (Покупець) договори купівлі-продажу частини майна (що було в Договорі зазначено як предмет іпотеки) на загальну суму 455500грн.

Відповідно до платіжних доручень з відмітками банку про сплату №24 від 19.05.2010р. та №52 від 29.08.2011р., Позивачем перераховано з призначенням платежу кошти від реалізації заставленного майна за кредитним договором та Договором (інотечним договором) в розмірі 400000грн., що визнано, в тому числі, Третьою особою у відзиві.

Крім того, відповідно до наведених вище протоколів проведення відкритих прилюдних торгів (аукціону), Позивачем понесено витрати, повязані з проведенням прилюдних торгів (послуги організатора аукціону та повіреного), на загальну суму 45550грн.

Проте, рішенням господарського суду Львівської області від 05.10.2010р. у справі №30/117, як набрало законної сили, за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Бориславський мясокомбінат” до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Літа”, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: АКПБ в особі філії “Львівське центральне відділення” ПАТ “Промінвестбанк” про стягнення 200000 грн. вирішено позов задоволити частково та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Літа” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Бориславський мясокомбінат” 132500 грн. боргу, 1325 грн. державного мита та 156,35 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням від 05.10.2010р. у справі №30/117 також встановлено наступне: «На виконання рішення суду, 17.02.2010 р., 20.04.2009 р., 05.05.2010 р. і 17.05.2010 р. Товарною біржею “Наша”було проведено торги по реалізації заставленого нерухомого майна, на яке судом було звернуто стягнення. Згідно з умовами біржової угоди № Н-0740 від 20.04.2010р. нежитлову будівлю складу та побутових приміщень (літера З-1) площею 990,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Борислав, вул. Братів Лисиків. 4, продано за 80000 грн., згідно з умовами біржової угоди № Н-0760 від 20.04.2010 р. нежитлову будівлю, що становить 29/100 ідеальних частин (побутові приміщення забійного відділення (літера Д-2) площею 454,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Борислав, вул. Братів Лисиків, 4, продано за 52500 грн. Всього, із заставленого за вказаним договором іпотеки майна було продано на суму 132500 грн. Доказів реалізації іншого заставленого за вказаним договором іпотеки майна, суду не надано.».

Дані факти, відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, доведення не потребують.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України “Про заставу”, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Згідно із ч. 6 цієї статті, звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави. Відповідно до частини першої статті 33 Закону України “Про іпотеку”у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього закону.

Згідно ч.1 ст.553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч.2 ст.556 Цивільного кодексу України, до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

З врахуванням наведенного, в тому числі того, що Позивачем реалізовано заставного майна на загальну суму 455500грн., понесено витрат за Договором перед Відповідачем на загальну суму 400000грн. та витрат, повязаних з реалізацією предмета іпотеки на загальну суму 45550грн. (всього 445550грн.), з яких рішенням господарського суду Львівської області від 05.10.2010р. у справі №30/117 стягнуто 132500грн., та те, що Відповідачу було відомо про вимогу Третьої особи до Позивача (згідно наведенного вище рішення господарського суду Львівської області від 06.06.2006р. у справі №1/471-14/104), та те, що згідно кредитного договору термін погашення зобовязань Відповідача перед Третьої особою настав, суд приходить до висновку що до позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 313050грн. (445550-132500) підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

22.11.2011року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 28.11.2011року.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Літа” (79015, м.Львів, вул.Тургенєва, 73, ідентифікаційний код 19335163) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Бориславський мясокомбінат” (82300, Львівська обл., м.Борислав, вул.Братів Лисиків, 4, ідентифікаційний код 32863878) 313050грн. боргу, 3130,50грн. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.