Ухвала суду № 21283881, 19.01.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

19.01.12 Справа№ 5015/2141/11

За позовом Приватного підприємства «Флора-С», м. Львів

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Західноукраїнська аграрна компанія», м. Червоноград

Про стягнення заборгованості

Головуючий суддя Кітаєва С.Б.

суддя Гутьєва В.В.

суддя Артимович В.М.

секретар Іваночко ВВ.

Представники :

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 10.01.2012 р)

від відповідача: не зявився

Суть спору : Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.04.2011р. порушено провадження у справі №5015/2141/11 за позовом Приватного підприємства «Флора-С», м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західноукраїнська аграрна компанія», м. Червоноград про стягнення 1641531,93 грн. боргу.

14 липня 2011 року господарським судом Львівської області за вхідним №15790/11 зареєстровано заяву позивача про забезпечення позову у спосіб накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах позовних вимог та можливих судових витрат на загальну суму 1658183,23 грн. (1641531,93 (сума боргу) + 16415,30 (державне мито) + 236,0 (витрати на ІТЗ)).

Свою заяву позивач обґрунтовував тривалим та продовжуваним ухиленням відповідача від виконання грошових зобовязань за договорами поставки №П-0023 від 02.01.2008 року та №Ж-066 від 02.01.2009 року, розмір яких є значним. Також, зазначав, що вчинення відповідачем дій, спрямованих на заміну боржника в зобовязаннях, свідчить про намагання відповідача ухилитися від виконання грошових зобовязань, у спосіб покладення їх виконання на особу, неспроможну забезпечити виконання цих зобовязань. Вищенаведене на переконання позивача та в контексті відсутності між сторонами будь-яких видів забезпечення виконання відповідачем зобовязань, свідчило про існування достатньо обґрунтованого припущення, що відповідач має можливість до набрання можливим рішенням по справі законної сили та відкриття виконавчого провадження вільно розпорядитись належними коштами, які можуть зникнути або зменшитись у своїй кількості.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.08.2011р. у справі №5015/2141/11 в задоволенні заяви позивача від 14.07.2011р. про забезпечення позову відмовлено. Відмова суду в задоволенні відповідної заяви, зокрема, ґрунтувалася на існуванні між сторонами спору щодо особи, зобовязаної сплатити заборгованість за стягненням якої звернувся позивач. При цьому, суд виходив з тих підстав, що як вбачається із наявних у справі матеріалів між відповідачем по даній справі та ТОВ «Західноукраїнська агропромислова корпорація», за погодженням представника позивача, укладено договір від 16.04.2010р. про переведення боргу, стягнення якого є предметом розгляду даної справи, а рішення господарського суду Львівської області від 05.08.2011р. у справі №5015/3888/11 про визнання недійсним договору від 16.04.2010р. про переведення боргу, станом на момент розгляду судом заяви від 14.07.2011р. про забезпечення позову не набрало законної сили.

12 січня 2012 року канцелярією господарського суду Львівської області за вхідним №622/12 зареєстровано повторну заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову у спосіб накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Західноукраїнська аграрна компанія»(код ЄДРПОУ 32018144) в межах позовних вимог та можливих судових витрат на загальну суму 1658183, 23 грн. (1641531,93 (сума боргу) + 16415,30 (державне мито) + 236,0 (витрати на ІТЗ)), які знаходяться на поточних рахунках №№ 26001053825322, 26004053810077, 26005053825339, 26006053825327, 26042053800395, 26049057001784, 26056053820350 у Західному ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк»(МФО банку 325321), №26158000930664 у Червоноградській філії ПАТ КБ «Приватбанк»(МФО банку 325882), №№ 260060126547, 260060126547, 260060126547, 2606901026547, 26000051303451 у Центральній філії ПАТ «КРЕДОБАНК»(МФО банку 325365), №№ 26000228024500, 26000228024500, 26000228024500, 26000228024500 у ПАТ «УкрСиббанк»(МФО банку 351005), №№ 26006310016803, 26007310016802, 26007310016813, 26008310016801 у ЛФ АБ «Південний»(МФО банку 385532) та рахунках в інших кредитно-фінансових установах, відкритих ТОВ«Західноукраїнська аграрна компанія».

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Повторно звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову позивач покликається на зміну обставин, існування яких було підставою для відмови господарським судом у задоволенні його попередньої заяви від 14.07.2011р. про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки спір відносно особи, зобовязаної сплатити заборгованість перестав мати місце у звязку із визнанням в судовому порядку недійсним договору про переведення боргу №1/04 від 16.04.2010 року, укладеного між ТОВ «Західноукраїнська аграрна компанія»та ТОВ «Західноукраїнська агропромислова корпорація»та набранням цим рішенням законної сили.

В обґрунтування вищезазначеного позивачем надано суду копію постанови Вищого господарського суду України від 28.12.2011 року у справі №5015/3888/11. Відповідною постановою Вищий господарський суд задоволив касаційну скаргу позивача на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2011р. у справі №5015/3888/11; постанову суду апеляційну інстанції скасував та залишив без змін рішення господарського суду Львівської області від 05.08.2011 року, яким визнано недійсними з моменту вчинення односторонній правочин, вчинений ПП «Флора-С», в особі директора Шевчука І.М., у формі згоди від 10.04.2010 року на переведення боргу у розмірі 1941531,93 грн. новому боржнику ТОВ «Західноукраїнська агропромислова корпорація»та договір про переведення боргу №1/04 від 16.04.2010 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Західноукраїнська аграрна компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Західноукраїнська агропромислова корпорація».

Суд відзначає зміну обставин, що були підставою для відмови у задоволенні попередньої заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову та вбачає за можливе розглянути повторну заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, в тому числі шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів юридичної особи і застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими повязано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в такому випадку входить ймовірність припущення, що активи, які є у відповідача на момент предявлення позову до нього, можуть зникнути на момент виконання рішення. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини такого звернення, та довести адекватність засобу забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову має значення оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Інших підстав для застосування названих заходів закон не передбачає.

Господарський суд у кожному конкретному випадку як за заявою сторони, так і за власною ініціативою оцінює доводи заявника, обставини справи та приймає відповідне судове рішення, викладаючи в ухвалі вказані вище обставини.

Стаття 67 Господарського процесуального кодексу України містить перелік заходів, які можуть бути вжиті господарським судом для забезпечення позову, зокрема, накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборону відповідачеві вчиняти певні дії; заборону іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся за стягненням з відповідача заборгованості в загальній сумі 1641 531,93 грн., що є значною та накопичувалася починаючи з березня 2008 року та станом на травень 2010 року складала 1941531,93 грн.

Також, наявними у справі матеріалами підтверджується обставина вчинення відповідачем дій, спрямованих на заміну боржника в зобовязанні, що свідчить про намагання відповідача покласти виконання взятих за договорами поставки грошових зобовязань на третю особу.

При цьому, як вбачається із рішення господарського суду Львівської області від 05.08.2011р. у справі №5015/3888/11 залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України у цій справі від 28.12.2011р., встановлюючи фактичні обставини справи та збираючи докази, що мають значення для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, судом, на підставі отриманих від Головного управління статистики у Львівській області даних, з'ясовано, що станом на момент вчинення договору про переведення боргу № 1/04 від 16.04.2010 року фінансово-економічні показника первісного боржника - ТОВ «Західноукраїнська аграрна компанія»дозволяли останньому виконати грошові зобов'язання перед позивачем, що були об'єктом за спірним договором про переведення боргу. Натомість, з огляду на отримані від Головного управління статистики у Львівській області дані, судом з'ясовано, що фінансово-економічні показники нового боржника - ТОВ «Західноукраїнська агропромислова корпорація», як станом на момент укладення спірного договору про переведення боргу так і станом на момент прийняття судом рішення, унеможливлювали (унеможливлюють) виконання новим боржником взятих на себе за спірним договором грошових зобовязань у розмірі 1 941 531,93 грн.

Рішення господарського суду у справі №5015/3888/11 оцінене судом в сукупності з іншими належними та допустими доказами, наявними у даній справі ( в порядку ст.43 ГПК України) при прийнятті рішення у справі та розгляді заяви позивача за вхідним №622/12 про вжиття заходів забезпечення позову у спосіб накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Західноукраїнська аграрна компанія».

За вищезазначеного суд констатує намагання відповідача ухилитися від виконання взятих за договорами поставки грошових зобовязань, у спосіб покладення їх виконання на особу, неспроможну забезпечити належне виконання відповідних зобовязань.

Суд відзначає, що сторонами не надано даних про застосування між позивачем та відповідачем будь-яких видів забезпечення виконання зобов'язання за договорами поставки №П-0023 від 02.01.2008 року та №Ж-066 від 02.01.2009 року, відтак відповідач має можливість до набрання рішенням законної сили та відкриття виконавчого провадження вільно розпорядитись належними йому грошовими коштами, які можуть зникнути або зменшитись у своїй кількості.

Крім цього, значний розмір позовних вимог, тривале та продовжуване ухилення відповідача від оплати за договорами поставки №П-0023 від 02.01.2008 року та №Ж-066 від 02.01.2009 року, дозволяє зробити достатньо обґрунтоване припущення, що кошти, які належать відповідачу, можуть зникнути або їх кількість може зменшитись на момент виконання рішення, що в свою чергу, може утруднити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Відповідно до пп.7.1. п.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен, зокрема, виходити з того, що у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Суд відзначає, що спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти про що клопоче позивач, співвідноситься з предметом і ціною позову, а отже існує прямий зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжиття судом заходу до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, спроможне забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 65, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного підприємства «Флора-С», м. Львів за вих.№12/1-2 від 12 січня 2012 року( вх.№622/12 від 12.01.12 р) про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити заходів забезпечення позову Приватного підприємства «Флора-С»(79005, місто Львів, вул.Романчука, будинок 6 , квартира 1, код ЄДРПОУ 32327249) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західноукраїнська аграрна компанія»(80100, м. Червоноград Львівської області, вул.Львівська,19, код ЄДРПОУ 32018144) та накласти арешт на грошові кошти в межах задоволених позовних вимог та присуджених до стягнення судових витрат на загальну суму 1658183, 23 грн. (1641531,93 (сума боргу) + 16415,30 (державне мито) + 236,0 (витрати на ІТЗ)), які знаходяться на поточних рахунках №№ 26001053825322, 26004053810077, 26005053825339, 26006053825327, 26042053800395, 26049057001784, 26056053820350 у Західному ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк»(МФО банку 325321), №26158000930664 у Червоноградській філії ПАТ КБ «Приватбанк»(МФО банку 325882), №№ 260060126547, 260060126547, 260060126547, 2606901026547, 26000051303451 у Центральній філії ПАТ «КРЕДОБАНК»(МФО банку 325365), №№ 26000228024500, 26000228024500, 26000228024500, 26000228024500 у ПАТ «УкрСиббанк»(МФО банку 351005), №№ 26006310016803, 26007310016802, 26007310016813, 26008310016801 у ЛФ АБ «Південний»(МФО банку 385532) та рахунках в інших кредитно-фінансових установах, відкритих ТОВ «Західноукраїнська аграрна компанія».

Ця ухвала відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” є виконавчим документом, який може бути предявлений до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження»протягом 1 (одного) року з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.

Ухвала набирає законної сили у день її винесення 19.01.2012 року.

Заходи забезпечення позову діють до вирішення господарським судом Львівської області питання про скасування забезпечення позову, або до скасування ухвали про забезпечення позову у встановленому законом порядку вищими судовими інстанціями.

Головуючий суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Гутьєва В.В

Суддя Артимович В.В.