Рішення № 21283778, 16.01.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.12 Справа№ 5015/5970/11

За позовом: Приватного підприємства “ПРОСТО-страхування”, м. Київ

до відповідача 1: Відкритого акціонерного товариства “Територіальне будівельне обєднання “Львівбуд”, м. Львів

до відповідача 2: Публічного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Гарант-авто”, м. Київ

про стягнення 2361грн. 96коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Зікеєва У.В.

від відповідача 1: Грабовський Р.Є.

від відповідача 2: не зявився

Представникам сторін, які з”явилися в судове засідання, розяснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обовязки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору: Позов заявлено Приватним підприємством “ПРОСТО-страхування” до Відкритого акціонерного товариства “Територіальне будівельне обєднання “Львівбуд” про стягнення 2361грн. 96коп. страхового відшкодування.

Ухвалою суду від 14.10.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.11.2011р. В судовому засіданні 02.11.2011р. судом оголошено перерву до 16.11.2011р. з метою надання відповідачу можливості ознайомитися з матеріалами справи. Ухвалою суду від 16.11.2011р. за клопотанням відповідача до участі у справі залучено відповідача 2 - Публічне акціонерне товариство “Українська страхова компанія “Гарант-авто” та відкладено розгляд справи на 07.12.2011р.

В судовому засіданні 07.12.2011р. представником позивача подано заяву (зареєстрована канцелярією суду 07.12.2011р. за вхідн. №29064/11) про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути:

- з відповідача 1 затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 510 грн. 00коп.;

- з відповідача 2 затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 1851грн. 96коп.

Ухвалою суду від 07.12.2011р. за клопотанням позивача судом продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 21.12.2011р. В судовому засіданні 21.12.2012р. судом оголошено перерву до 16.01.2012р.

В судовому засіданні 16.01.2012р. представник позивача підтримала позовні вимоги, просить позов задоволити з врахуванням заяви про зміну позовних вимог від 07.12.2011р. за № 29064/11).

Представник відповідача-1 проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов від 14.11.2011р. № 10/11-27 (зареєстроване канцелярією суду 15.11.2011р. за №26506/11).

Представник відповідача 2 в судове засідання 16.01.2012р. не зявився, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час, та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 26.12.2011р. (вручено 29.12.2011р.).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, які з”явилися в судове засідання, суд встановив наступне:

25.04.2008р. між Закритим акціонерним товариством “ПРОСТО-страхування” (перейменоване у Приватне акціонерне товариство “ПРОСТО-страхування” ) та ОСОБА_1 укладено договір страхування № АТК 152186 майнових інтересів власника автомобіля “Ford Fusion”, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до п.1.9 договору страхування № АТК 152186 від 25.04.2008р. страховими випадками визнаються пошкодження та незаконне заволодіння.

06.10.2008р. в м. Києві по вул. Шмідта трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля “ГАЗ 3110”, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ВАТ “ТБО Львівбуд”, яким керував ОСОБА_2 перебуваючи з ВАТ “ТБО Львівбуд” у трудових відносинах та автомобіля марки “Ford Fusion”, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3.

Відповідно до Постанови Франківського районного суду м.Львова від 30.01.2009р. у справі №3-3-334/09р., дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_2.

Вказана подія була визнана страховою, про що 19.11.2008р. було складено страховий акт.

19.11.2008р. позивачем було складено розрахунок страхового відшкодування № 21983, що належить до виплати страхувальнику, за яким страхове відшкодування складає 2361грн. 96коп. розрахований за договором № АТК 152186 страхування транспортних засобів від 25.04.2008р.

За платіжним дорученням № 26104 від 21.11.2008р. АТ “ПРОСТО-страхування” виплачено страхувальнику страхове відшкодування за ремонт автомобіля “Ford Fusion”, реєстраційний номер НОМЕР_1 в розмірі 2361грн. 96коп.

Відповідно п.22. 1 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом, порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи .

Станом на час вчинення ДТП, цивільно-правова відповідальність ВАТ “Територіальне будівельне об”єднання “Львівбуд”, як власника автомобіля “ГАЗ 3110”, реєстраційний номер 007-44 ТТ, була застрахована у ВАТ “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” (ПАТ “Українська страхова компанія “Гарант-авто”) за полісом № ВВ/3170938 обов”язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до п.2 якого, ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілого становить 25500грн. 00коп. на одного потерпілого, безумовна франшиза становить 510грн.

Судом встановлено, що забезпеченим відповідачем 2 транспортним засобом, реєстраційний номер 007-44 ТТ, на законних підставах, перебуваючи у трудових відносинах з власником цього автомобіля ВАТ “Територіальне будівельне об”єднання “Львівбуд” керував ОСОБА_2. При цьому, своїми діями ОСОБА_2 вчинив ДТП, завдавши технічних ушкоджень забезпеченому в ПАТ “ПРОСТО- страхування” (згідно з договором № АТК 152186 добровільного страхування транспортних засобів) автомобілю “Ford Fusion”, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3.

Постановою Франківського районного суду м.Львова від 30.01.2009р. у справі №3-3-334/09р., встановлено що дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 1172, ч. 2 ст. 1187 ЦК України, у ВАТ “Територіальне будівельне об”єднання “Львівбуд” виникло зобов'язання відшкодувати ОСОБА_1 шкоду, завдану належним ВАТ “Територіальне будівельне об”єднання “Львівбуд” джерелом підвищеної небезпеки автомобілем, яким на законних підставах керував ОСОБА_2 (перебуваючи в трудових відносинах з ВАТ “Територіальне будівельне об”єднання “Львівбуд”).

При цьому, цивільно-правова відповідальність ВАТ “Територіальне будівельне об”єднання “Львівбуд” щодо відшкодування шкоди ОСОБА_1 була застрахована у ВАТ “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” (ПАТ “Українська страхова компанія “Гарант-авто”). Однак, ні ПАТ “Українська страхова компанія “Гарант-авто” витрат по виплаті страхового відшкодування, ні ВАТ “Територіальне будівельне об”єднання “Львівбуд” (в розмірі франшизи), не здійснили відшкодування шкоди ОСОБА_1

Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження під час ДТП 25.04.2008р. транспортного засобу “Ford Fusion”, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 отримала 21.11.2008р. в розмірі 2361грн. 96коп. від ЗАТ “ПРОСТО-страхування” за Договором добровільного страхування транспортного засобу АТК 152186, умовами якого було передбачено страховий випадок “пошкодження ТЗ”.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ст.192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 3 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п.1 ст.22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Як вбачається з п. 1 ст. 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності встановлюється розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, який не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. При цьому, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Таким чином, ПАТ “ПРОСТО-страхування”, провівши на вказаних вище умовах страхове відшкодування шкоди ОСОБА_1, відповідно ст.ст. 993, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування” отримало право зворотної вимоги (регресу) до:

- ВАТ “Територіальне будівельне об”єднання “Львівбуд” у розмірі франшизи 510грн. 00коп., яка не покривається ПАТ “Українська страхова компанія “Гарант-авто” за полісом №ВВ/3170938 обов”язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

- ПАТ “Українська страхова компанія “Гарант-авто” в розмірі витрат понесених позивачем у зв'язку з виплатою за платіжним дорученням № 26104 від 21.11.2008р. ОСОБА_1 2361грн. 96коп. за виключенням з цієї суми франшизи в розмірі 510грн. 00коп., тобто в розмірі 1851грн. 96коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню з врахуванням заяви про зміну позовних вимог.

Судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 16, 192, 979, 993, 1166, 1172, 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст.ст. 3, 12, 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” ст.ст.33,34,43,44, 49,82,84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2. Стягнути з ВАТ “Територіальне будівельне об”єднання “Львівбуд”, м.Львів, вул.С.Стрільців, 3 (ідентифікаційний код 01272060) на користь Приватного акціонерного товариства “ПРОСТО-страхування”, м.Київ, вул.Герцена,10 (ідентифікаційний код 24745673) 510грн. 00коп. франшизи, 5грн. 10коп. витрат по сплаті державного мита та 2грн. 36коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Гарант-авто”, м.Київ, Новопечерський провулок, 19/3 (ідентифікаційний код 16487237) на користь Приватного акціонерного товариства “ПРОСТО-страхування”, м.Київ, вул.Герцена,10 (ідентифікаційний код 24745673) 1851грн. 96коп. витрат по виплаті страхового відшкодування, 96грн. 90коп. витрат по сплаті державного мита та 233грн. 64коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.