Рішення № 21283616, 16.01.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.12 Справа№ 5015/7058/11

За позовом: Першого заступника прокурора м. Львова в інтересах Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” в особі Львівської філії ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, м. Львів

до відповідача: Будинкоуправління №1 при Яворівській квартирно-експлуатаційній частині району, м. Яворів Львівської області

про стягнення 373154грн. 83коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від прокуратури: Цинайко Н.І.

від позивача: Ханас М.О.

від відповідача: Переходень О.О.

Представникам сторін, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору: Позов заявлено Першим заступником прокурора м. Львова в інтересах Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” в особі Львівської філії ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” до Будинкоуправління №1 при Яворівській квартирно-експлуатаційній частині району про стягнення 326924грн. 65коп. основного боргу, 25731грн. 31коп. пені, 13506грн. 91коп. інфляційних втрат та 6991грн. 96коп. 3% річних.

Ухвалою суду від 24.11.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 21.12.2011р. Ухвалою суду від 21.12.2011р. розгляд справи відкладено на 16.01.2012р.

В судовому засіданні 16.01.2011р. представник позивача та прокуратури позовні вимоги підтримали, просять позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов (зареєстрований канцелярією суду 16.01.2012р. за № 948/12) суму основного боргу визнав, просить відмовити в стягненні штрафних санкцій покликаючись на важкий фінансовий стан (кредиторську та дебіторську заборговансть).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

20.10.2010р. між Львівською філією ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” та Будинкоуправління №1 при Яворівській квартирно-експлуатаційній частині району було укладено договір №22/10-ТЕ-1061-Н про закупівлю природного газу за державні кошти, відповідно до п.1.1 якого позивач (постачальник за договором) зобов'язувався поставити імпортований природний газ, а відповідач (покупець) зобов”язувався прийняти та оплатити природний газ в обсязі, передбаченому у п.1.2 договору.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що постачальник передає покупцю в період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р. природній газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 475 000 куб.м

Відповідно до п.3.1 договору ціна за 1000,0 кубічних метрів газу становить 840,196 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ-1309,20грн.

п.4 1 договору встановлено поетапний розрахунок за спожитий природний газ, зокрема, остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов договору позивачем передано відповідачу у листопаді - грудні 2010 року 404006 куб.м. природного газу (що підтверджується долученими актами передачі-приймання природного газу) на загальну суму 528924грн. 24коп. Однак, відповідач свої зобов”язання належним чином в повному обсязі не виконав, за поставлений газ розрахувався частково у розмірі 202000грн. 00коп., станом на час звернення з позовом заборгованість відповідача становить 326924грн. 65коп.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України – зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Зобов”язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов”язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до вимог ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

Статтею 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов”язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За неналежне виконання відповідачем обов”язку щодо оплати спожитого газу, відповідно до п.7.3.1., п.9.3. договору та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” позивач просить стягнути з відповідача 25731грн. 31коп. пені за період з 20.11.2010р. по 20.01.2011р.

Розглянувши дану вимогу, враховуючи визнання відповідачем суми основного боргу, вважає за можливе відповідно до п.3 ст. 83 ГПК України зменшити її розмір до 8577грн. 10коп. (1/3 заявленого розміру).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно представленого суду розрахунку розмір інфляційних втрат за період з січня по вересень 2011р. становить 13506грн. 91коп., а 3 % річних за період з 20.01.2010р. по 19.09.2011р. –6991грн. 96коп., є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, враховуючи визнання відповідачем основного боргу, зменшення судом суми пені, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення 326924грн. 65коп. основного боргу, 8577грн. 10коп. пені, 13506грн. 91коп. інфляційних втрат та 6991грн. 96коп. 3% річних. В частині стягнення решти суми пені в розмірі 17154грн. 21коп. - відмовити.

Судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 625, 627,638 ЦК України, ст. ст.193, 229 - 231, ст. 233 та ст.ст., 33, 34, 44, 49, 78, 82-85,121 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Будинкоуправління № 1 Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району, м.Яворів, вул.І.Хрестителя, 53 (ідентифікаційний код 24298033) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі Львівської філії Дочірньої компанії “Газ України” НАК Нафтогаз України”, м.Львів, вул.Єрошенка,28 (ідентифікаційний код 25559381) 326924грн. 65коп. основного боргу, 8577грн. 10коп. пені, 13506грн. 91коп. інфляційних втрат та 6991грн. 96коп. 3% річних. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. Стягнути з Будинкоуправління № 1 Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району, м.Яворів, вул.І.Хрестителя, 53 (ідентифікаційний код 24298033) в доход державного бюджету 7120грн. 00коп. судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

4. В частині стягнення пені в розмірі 17154грн. 21коп. - відмовити.

Суддя Гоменюк З.П.