Рішення № 21283153, 13.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/46813.01.12 Господарський суд м. Києва у складі судді Шкурдової Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомпублічне акціонерне товариство «Київенерго», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «ДНК», м. Київ

про стягнення 4257,03 грн.

при секретарі судового засідання Білову М.В.

представники:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № Д07/2011/04/22-17 від 22.04.2011 р.);

від відповідача не зявився;

СУТЬ СПОРУ:

публічне акціонерне товариство «Київенерго»(далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ДНК»(далі-відповідач) про стягнення 4257,03 грн., 3410,76 грн. заборгованості за спожиту активну енергію, 391,82 грн. заборгованості за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами, 351,84 грн. інфляційних втрат, 102,61 грн. 3% річних.

Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобовязання за договором № 23291 від 12.07.2001 р. у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 3410,76 грн. за спожиту активну енергію, заборгованість у розмірі 391,82 грн. за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано відповідачу 351,84 грн. інфляційних втрат, 102,61 грн. 3% річних. Всього ціна позову становить 4257,03 грн.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позов.

Представник відповідача в судові засідання не зявився, про час і місце судових засіданнь відповідач повідомлений належним чином, відповідач про причини неявки представника в судове засідання суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

12.07.2001 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір № 23291 на постачання електричної енергії, відповідно до умов якого Позивач зобовязується постачати електричну енергія відповідно до умов цього Договору, а Відповідач зобовязується своєчасно здійснювати оплату електричної енергії за тарифами, що регулюються згідно з умовами, визначеними у ліцензії на постачання електричної енергії та в разі зміни публікуються у пресі, виконує інші умови, визначені Договором та Додатками до нього, які є його невідємною частиною.

Згідно з Додатком № 2 до Договору № 23291 розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 19 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. Споживач здійснює повну поточну оплату вартості електричної енергії заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати. Попередня оплата здійснюється до 22 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю у розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з Додатком до договору. Споживач протягом перших трьох днів поточного розрахункового періоду здійснює платіж за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні в наступному розрахунковому періоді за тарифами, які діють на день здійснення платежу. Остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами цього Договору здійснюється на підставі виставлених Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

На виконання умов договору № 23291 у вересні та жовтні 2010 року позивачем поставлено відповідачу активної електричної енергії на суму 6585,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями звітів про використану активну електричну енергію за вересень та жовтень 2010 року, копіями рахунків-фактур, рахунками-розшифровками за спірний період, актами приймання-передачі товарної продукції.

Вартість використаної у вересні та жовтні 2010 року активної електроенергії оплачена відповідачем частково, заборгованість у сумі 3410,76 грн. залишилась відповідачем несплаченою.

Відповідно до Додатку 2 до Договору № 23291 споживач протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунку постачальника здійснює повну оплату вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричної енергії.

Згідно ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживач у разі споживання електричної енергії понад встановлену договірну величину за розрахунковий період сплачує енергопостачальній організації двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електричної енергії.

У березні та вересні 2008 року, березні-травні 2009 року зафіксовано перевищення договірних величин споживання електроенергії на 3418 кВ/г, двократна вартість якого становить 1959,05 грн. (без ПДВ).

Державна податкова адміністрація України лист від 18.05.2009 р. № 1091/7/16-1517 «Про особливості окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість»вказує на те, що ст. 26 Закону України від 16.10.97 р. N 575/97-ВР "Про електроенергетику" (з урахуванням змін і доповнень) встановлено, що споживачі (крім населення) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують електропостачальникам п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. У випадках перевищення договірної величини потужності - п'ятикратну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності, вказано, що кошти, які отримує електропостачальна організація як плату за перевищення договірної величини споживання електричної енергії або потужності за розрахунковий період, включаються до бази оподаткування ПДВ за ставкою у розмірі 20 %.

П'ятикратна вартість різниці фактично спожитої і договірної величин сплачувалася споживачами до внесення змін до зазначеної статті. З урахуванням змін, внесених до ст. 26 Закону України від 16.10.97 р. N 575/97-ВР "Про електроенергетику" Законом України від 23.06.2005 р. N 2706-ІУ, починаючи з 22.07.2005 р. (опублікування в газеті "Голос України") - споживачами сплачується двократна різниця фактично спожитої і договірної величин.

Оскільки п'ятикратна вартість різниці фактично спожитої електроенергії і її договірної величини (а з урахуванням змін - двократна різниця) фактично являє собою підвищену плату за використану з порушенням режимів споживання електроенергію, така оплата є додатковою компенсацією вартості товарів і підлягає оподаткуванню у загальновстановленому порядку.

Наказом Позивача від 28.12.2009 № 458, виданим на підставі роз'яснень ДПА України зобовязано відповідний підрозділ донарахувати ПДВ на суми двократної вартості різниці фактично спожитої електричної енергії та договірної величини споживання за період з лютого 2008 року до жовтня 2009 року з розбивкою за місяцями.

За перевищення договірних величин споживання у березні та вересні 2008 року, березні-травні 2009 року на суму 1959,05 грн. позивачем донараховано Відповідачу 391,82 грн. ПДВ.

Отже, за перевищення договірних величин споживання електроенергії відповідачу загалом нараховано 2350,87 грн.

Проте, станом на час подання позову до суду відповідачем сплачено позивачу 1959,05 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на час прийняття рішення становить 3802,58 грн. (3410,76 грн. заборгованість за спожиту активну електричну енергію+391,82 грн. заборгованість за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами).

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 3410,76 грн. за спожиту активну електричну енергію та у сумі 391,82 грн. за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами, на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 3410,76 грн. за спожиту активну електричну енергію та у сумі 391,82 грн. за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 351,84 грн., які нараховані за період з жовтня 2010 р. по вересень 2011 р. включно, та 3% річних у сумі 102,61 грн., які нараховані за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2011 року.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що розрахунок 3% річних, наданий позивачем, є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 102,61 грн., які нараховані за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2011 року, підлягає задоволенню.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком, здійсненим з додержанням Рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 р. на підставі розрахунку, наданого позивачем, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у суму 181,36 грн., нараховані в межах заявлених позовних вимог за період з жовтня 2010 р. по вересень 2011 р. включно.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДНК»(01033, м. Київ, бул. Л. Українки, 15, кв. 24, код 25594035) на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305, № 26000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669) 3410,76 грн. (три тисячі чотириста десять грн. 76 коп.) боргу за спожиту активну енергію, 391,82 грн. (триста девяносто одна грн.. 82 коп.) боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДНК»(01033,м. Київ, бул. Л. Українки, 15, кв. 24, код 25594035) на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, рахунок № 26008013002300 у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627, код 26187763) 181,36 грн. (сто вісімдесят одна грн. 36коп.) інфляційних втрат, 102,61 грн. (сто дві грн. 61коп.) 3% річних, 97,92 грн. (девяносто сім грн. 92 коп.) витрат по сплаті державного мита та 226,55 грн. (двісті двадцять шість грн. 55коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Шкурдова

Рішення підписано 18.01.2012 р.