Ухвала суду № 21283129, 26.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

26.01.12

№ 05-5- 39 / 449

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар ТМ"

до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 96/01-П від 17.11.2011 по справі № 119-01/10.11

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява (без номера та дати) і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (надалі - Закон), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з пунктом 1 статті 22 Закону України “Про Державний бюджет України на 2012 рік” від 22.12.2011 року №4282-VI станом на 01.01.2012 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1073,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, т.т. 1073,00 грн.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку (ч. 1 ст. 6 Закону).

Банківські реквізити для сплати судового збору до Господарського суду міста Києва наступні (лист Головного управління Державного казначейства України у м. Києві № 06-04/5656-29476 від 28.10.2011 р.):

Одержувач

ГУ ДКУ у м. Києві

ЄДРПОУ

24262621

Банк одержувача

ГУ ДКУ у м. Києві

МФО

820019

Рахунок

31210206700001

Код платежу

22030001

Символ звітності банку

206

Призначення платежу

Судовий збір за подання заяви про… (зазначити найменування документа, дії) в господарський суд м. Києва

Фактично до позовної заяви у якості доказу сплати судового збору додано квитанцію № 1153/з19 від 20.01.2012 р. на суму 1073,00 грн.

Проте, зі змісту вищенаведеної квитанції вбачається, що позивачем не вірно вказаний реквізит щодо банка отримувача для зарахування судового збору (ГУ ДКСУ у м. Києві).

Крім того, наведена квитанція не містить вказання в "Призначенні платежу" символу звітності банку (206).

Таким чином, квитанція № 1153/з19 від 20.01.2012 р. не приймається судом у якості належного доказу сплати судового збору у встановленому порядку.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як випливає з вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

Доданими до позовної заяви фіскальним чеком № 9357 від 23.01.2012 р. та описом вкладення у цінний лист № 0103016927345 позивач підтверджує надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу.

Натомість, згідно опису вкладення у цінний лист № 0103016927345 вбачається, що позивачем направлено відповідачу не всі додані до позовної заяви документи.

Так, до позовної заяви додані й інші документи ("додатки" № 1, 2, 3), які відсутні у відповідача, а доказів про їх направлення відповідачеві до даного позову не додано, що порушує вимоги ст. 57 ГПК України, якою передбачено надавати докази, що підтверджують відправлення відповідачеві як копії позовної заяви, так і всіх доданих до неї документів.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати фіскальний чек № 9357 від 23.01.2012 р. та опис вкладення у цінний лист № 0103016927345 в якості належних доказів на підтвердження виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. При цьому, в абз. 7 п.п. 3.5 п. 3 наведеної постанови Пленуму ВГСУ визначено, що у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК України.

За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду з позовною заявою, слід звернути увагу, що відповідно до абз. 6 п.п. 3.1 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб"єкта господарювання.

У позовній заяві у якості місцезнаходження відповідача вказано наступну адресу: 01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 50-б.

В той же час, зі змісту доданих до позовної заяви копій документів (супровідний лист № 26-01/3604 від 18.11.2011 р., вимога № 26-01/3440 від 07.11.2011 р.) вбачається належність відповідачу адреси з іншим поштовим індексом, а саме: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 50-б.

А тому, оскільки позивачем до позовної заяви не додані дані державної реєстрації відповідача як суб'єкта господарювання (відповідні довідки з ЄДРПОУ, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців тощо), то суду не доведено підставність зазначення позивачем у позовній заяві місцезнаходження відповідача за саме адресою: 01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 50-б, а рівно і направленні відповідачеві за цією адресою копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Керуючись п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя Гумега О.В.