Рішення № 21282837, 31.01.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.01.2012 Справа № 5008/1845/2011

За позовом публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго”, с. Оноківці Ужгородського району

ДО державного підприємства „Сокирницький цеолітовий завод”, с. Бороняво Хустського району

ПРО стягнення суми 19314,35грн., в тому числі 16941,97грн. заборгованості по оплаті за спожиту активну електроенергію, 1750,65грн. боргу за реактивну електричну енергію, 854,50грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 35,70грн. інфляційних втрат та 188,73грн. трьох відсотків річних

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1. представник за довіреністю №198 від 09.08.2011р.

від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 28.12.2011р. порушено провадження у справі №5008/1845/2011 та призначено справу до розгляду на 12.01.2012р.

У звязку з неявкою представника відповідача розгляд справи було вкладено судом на 31.01.2012р.

Представник позивача в засідання суду зявився та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. На виконання вимог суду подав опис вкладення до поштового відправлення від 26.12.2011р. згідно фіскального чеку №5122.

Відповідач у судове засідання, яке відбулося 12.01.2012р., повноважних представників не направив не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду позовної заяви належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали господарського суду про порушення провадження у справі від 28.12.2011 року, що відповідає вимогам Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.

Ухвалою суду від 12.01.2012р. розгляд справи було відкладено на 31.01.2012р., однак, відповідач повторно в судове засідання не зявився, вимог ухвали суду від 28.12.2011р. та 12.01.2012р. не виконав, витребуваних судом матеріалів не подав, своїх уповноважених представників в засідання суду не направив.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 31.01.2012 року по справі № 5008/1845/2011

Враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення сторони про час та місце проведення судового засідання по розгляду позовної заяви (поштове повідомлення про вручення судової повістки №00011767), неявка представників відповідача не тягне перенесення розгляду справи на інші строки, в звязку з чим суд вважає можливим відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними матеріалами та без участі представників відповідача.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго»в особі Хустського РЕМ (правонаступником якого є позивач) та Державним підприємством «Сокирницький цеолітовий завод»(далі ДП «Сокирницький цеолітовий завод») укладено Договір про постачання електричної енергії № Р06/15-1362 від 05.05.2009 року, відповідно до якого Позивач зобовязався продати електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Відповідачу, а останній оплатити вартість використаної електричної енергії згідно з умовами договору.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про електроенергетику»електрична енергія є різновидом енергії, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

За своєю правовою природою зазначений договір є договором енергопостачання. Стаття 275 Господарського кодексу України встановлює, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно пункту 2.2.2 договору Позивач відпускає електроенергію дозволеної до використання потужності за умовами та величинами споживання електроенергії та потужності, визначеними договором, за яку Відповідач згідно пункту 2.3.3 договору зобовязаний своєчасно та у повному обсязі здійснювати розрахунки відповідно до встановлених договором умов та термінів оплати.

Згідно додатку 7 «Порядок розрахунків»до договору та Додатку 8 "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії" Відповідач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії за розрахунковий період за фактичним показанням засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком на протязі п'яти днів після вручення йому рахунку.

Згідно п. 2.3.4 Договору споживач повинен здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника електричної енергії та електроустановками Споживача згідно з умовами додатку № 6 „Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії ".

Частинами шостою та сьомою статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 31.01.2012 року по справі № 5008/1845/2011

Як вбачається з позовної заяви, за період з липня 2011 року та листопад 2011 року (включно) відповідач заборгував ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго" 16941,97грн. за спожиту активну електричну енергію та 1750,65 грн. - за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, вимоги про стягнення яких підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина друга статті 193 Господарського кодексу України визначає, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2.1 договору №Р06/15-0362 від 05.05.2009 року Відповідач у випадку несплати до кінця розрахункового періоду спожитої активної та реактивної електроенергії з першого числа наступного за розрахунковим сплачує пеню у розмірі 0,05 % за кожен день прострочення платежу, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивач заявив позовну вимогу про стягнення пені із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України (відповідно до вимог статті 343 Господарського кодексу України) за прострочення оплати електричної енергії у сумі 854,50грн.

Судом встановлено, що Відповідач у встановлений Договором строк свого обовязку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобовязання (в тому числі у період, який вказано Позивачем), тому дії Відповідача є порушенням договірних зобовязань, і він вважається таким, що прострочив, відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 31.01.2012 року по справі № 5008/1845/2011

стягнення суми 35,70грн. інфляційних втрат та 188,73грн. трьох процентів річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 19314,35грн., в тому числі 16941,97грн. заборгованості по оплаті за спожиту активну електроенергію, 1750,65грн. за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, 854,50грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 188,73грн. трьох відсотків річних та 35,70грн. інфляційних втрат.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства „Сокирницький цеолітовий завод”, (90442, с. Бороняво, вул. Гагаріна, 45 Хустського району; будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго” (89412, с. Оноківці, вул. Головна, 57, код ЄДРПОУ 00131529) суму 19314,35грн., в тому числі 16941,97грн. заборгованості по оплаті за спожиту активну електроенергію, 1750,65грн. боргу за реактивну електричну енергію, 854,50грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 35,70грн. інфляційних втрат та 188,73грн. трьох відсотків річних, а також суму 1411,50грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.Ф. Ремецькі