Рішення № 21282396, 30.01.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.01.12р.Справа № 1/5005/15488/2011

За позовом Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 2 161 грн. 66 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: ОСОБА_1, представник, дов. №80 від 01.01.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Ровенькиантрацит" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" вартість майнової шкоди в сумі 2 161 грн. 66 коп., заподіяну нестачею вантажу.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов зазначив, що вина залізниці у нестачі вантажу відсутня, оскільки вантажовідправник пошкодження вантажу бачити міг, про що свідчить акт № 60 від 15.06.2011р. про технічний стан вказаного вагону, але від навантаження не відмовився, у звязку із чим відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок несправності рухомого складу, в даному випадку, покладається на відправника. Просив в позові відмовити.

Представник позивача в судове засідання 18.01.12р. не зявився.

Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, долучені до матеріалів справи.

В порядку ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача а оцінивши надані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01.05.2011р. позивачем за залізничною накладною № 52512423 у напіввагоні № 66594318 відвантажено 69000 кг вугілля Антрацит марки АМ та передано для перевезення ДП «Донецька залізниця»до станції Бердянськ експорт Придніпровської залізниці.

Під час транспортування вагону на станції Ясинувата Донецької залізниці здійснено перевірку маси вантажу, під час якої встановлена вагова недостача продукції в кількості 4,4 тонн.

З урахуванням норми недостачі 2 % відповідальна вагова недостача склала 3,020 тонн продукції на суму 2161 грн. 66 коп.

Недостача продукції документально підтверджена комерційним актом БН № 697810/101/470 від 15.06.2011р., в якому зафіксовані ознаки незбереженого перевезення у вигляді виїмок над люками та недостача в кількості 4,4тон порівняно з вагою, що вказана в накладній, вагон № 66594318 в технічному відношенні справний.

Завантаження вантажу відбулося засобами позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Частинами1,2,3 статті909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобовязується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно зі статтею920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти, сталося не з його вини.

Згідно зі статтею2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 Статут залізниць України (далі Статут) визначає обовязки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угодою на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Відповідно до ст.105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених Статутом та окремими договорами.

Відповідно до ст.111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Згідно зі ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

З комерційного акту № БН № 697810/101/470 від 15.06.11р. вбачається, що при контрольному переважуванні на основі акту загальної форми ст.. Ясинувата Донецької залізниці № 2777 від 15.06.11р. вагон, який прибув по відправці, вказаній на звороті, фактично виявилося брутто 86800 кг, тара 22200 кг, нетто 64600 кг, що менше вантажного документу на 4400 кг; навантаження в вагоні нижче бортів 100 мм, рівномірне, ущільнене, марковане вапном продольними бороздами; праворуч над 4, 5 люками воронка 1800х1500х800мм, нещільне прилягання люків до поперечної балки, щілина 20мм, закладена дрантям; протікання вантажу відсутнє.

Відповідачем до справи доданий акт № 60 від 15.06.2011р. про технічний стан вагону № 66594318, в якому зафіксовано, що „Вагон в технічному відношенні справний. Виявлена несправність праворуч нещільне прилягання 4, 5 люків до поперечної балки, щілина 20мм. Вантажовідправник до навантаження несправність бачити міг.”

За положеннями статті 31 Статуту залізниця зобовязана подавати під завантаження справні, придатні до перевезення відповідного вантажу вагони.

Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, і у разі невідповідності вагону для перевезення вантажу він мав право відмовитися від вагону.

При визначенні справності вагонів встановлюється справність як в технічному, так і в комерційному відношенні. Технічно справні вагони повинні задовольняти вимоги правил технічної експлуатації. Комерційна справність це такий стан вагонів, який забезпечує збереження вантажів, які перевозяться. Придатність рухомого складу для перевезення даного вантажу в комерційному відношенні означає таку його справність, від якої залежить забезпечення збереження конкретного вантажу.

Враховуючи викладене відповідальність за недостачу вантажу слід покласти на відповідача у розмірі 50% від завданої шкоди, оскільки сторони порушили вимоги статті 31 Статуту, а саме, перевізник не забезпечив схоронне перевезення вантажу, а вантажовідправник навантажив вантаж у вагон, не перевіривши його у комерційному відношенні.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України. Відповідно до зазначеної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яку її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню в сумі 1 080 грн. 83 коп. В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. т. 4, 32-34, 43, 44, 49, 82-86, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Придніпровська залізниця” (49600, м.Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Державного підприємства "Ровенькиантрацит" (94700, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6, код ЄДРПОУ 32320704) 1 080 грн. 83 коп. (одну тисячу вісімдесят грн. 83 коп.) шкоди, 51 грн.00 коп. (пятдесят одну грн. 00 коп.) витрат по сплаті державного мита, 118 грн.00 коп. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.А. Рудь Рішення підписано 23.01.12р.