Рішення № 21280544, 27.01.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2012 р.

Справа № 5004/1015/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні Інвестиції”(в минулому позивач Публічне акціонерне товариство “Кредобанк”)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Українська казеїнова компанія"

про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 8685165,22грн.

Суддя Черняк Л.О.

При секретарі Хомич О.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_1. представник (дов. від 16.01.2012 року №2),

від відповідача : н/з.

Оскільки представник позивача не заявив клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

Ухвалою суду від 17.01.20112 року Публічне акціонерне товариство “Кредобанк” замінено правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні Інвестиції”.

Суть спору: позивач ТзОВ “Фінансова компанія “Приватні Інвестиції”(в минулому позивач Публічне акціонерне товариство “Кредобанк”) просить суд стягнути з відповідача ТзОВ “Підприємство з іноземними інвестиціями "Українська казеїнова компанія" заборгованість за кредитним договором № 214-05 від 10.08.2005 року в сумі 9321535,42грн. в т.ч.: 575456,27 євро (що еквівалентне 6441197,12 грн. по курсу НБУ станом на 24.05.2011 року) - сума заборгованості по кредиту; 200449,21євро (що еквівалентне 2243668,10 грн. по курсу НБУ станом на 24.05.2011 року) - прострочені відсотки; 300 грн. - комісія; 487691,57 грн. - пеня за простроченою сумою кредиту за період з 23.11.2010 року по 23.05.2011 року; 148678,63грн. - пеня за простроченими відсотками за період з 23.11.2010 року по 23.05.2011 року; а також просить стягнути судові витрати по справі

Представник позивача у судовому засіданні подав заяву від 17.01.2012 року про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 636370,20грн. В заяві від 25.01.2012 року позивач просить стягнути з відповідача наступне: заборгованість за кредитним договором № 214-05 від 10.08.2005 року в сумі 8685165,22грн., з них 6441197,12 грн. сума заборгованості по кредиту, 2243668,10 грн. прострочені відсотки, 300 грн. комісія, а також просить судові витрати по справі покласти на відповідача.

Згідно абзацу 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Отже, судом ухвалено прийняти заяву представника позивача про зменшення позовних вимог та спір розглядається в межах зменшеної суми позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не зявився, повноважного представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду спору.

Оскільки явка представника відповідача у судове засідання не визнавалась обовязковою, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Ухвалою суду від 26.05.2011 року порушено провадження по даній справі та розгляд призначено на 08.06.2011 року. Ухвалами суду розгляд справи, за клопотанням сторін, відкладався та провадження у справі зупинялося до вирішення судової справи № 5015/4304/11 за позовом ТзОВ "Підприємство з іноземними інвестиціями "Українська казеїнова компанія" до ПАТ "Кредобанк" про визнання кредитного договору №214-05 від 10.08.2005 року, недійсним. Ухвалою суду від 26.12.2011 року провадження у справі поновлено та призначено до розгляду на 17.01.2012 року. Ухвалою суду від 17.01.2012 року розгляд справи відкладено до 25.01.2012 року та замінено позивача його правонаступником.

Згідно положень п. 6 Конвенції від 04.11.1950 р. № ETS №005 "Про захист прав людини і основоположних свобод" суд розглядає спір у продовж розумного строку.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

10.08.2005 року між АТ «Кредит банк(Україна)»(повним правонаступником якого за статутом є публічне акціонерне товариство «Кредобанк», а правонаступником ПАТ «Кредобанк» є товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні Інвестиції”, далі - Банк) та ТзОВ "Підприємство з іноземними інвестиціями "Українська казеїнова компанія" укладено кредитний договір №214-05 (надалі кредитний договір), згідно з яким (п.2.1.1. кредитного договору) Банк надав позичальнику інвестиційний кредит в сумі 1885000 Євро на строк до 09.08.2009 року (п.2.2.1 кредитного договору) зі сплатою за користування кредитними коштами 13,0% річних. (п.3.1 кредитного договору). (а.с11-13, т. 1).

Підпунктом 2.2.1 кредитного договору передбачено, що погашення заборгованості по кредиту здійснюється щомісячно по 52360,00Євро починаючи з 13-го місяця кредитування (35 траншів), та 52400,00 Євро протягом 48-го місяця кредитування.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Договір підписаний сторонами, що свідчить про їх волевиявлення на укладення та на момент розгляду спору є чинним.

На виконання своїх зобовязань за кредитним договором №214-05 від 10.08.2005р. Банк, надавав позичальнику кредит, що підтверджується меморіальними ордерами за період з серпня 2005 року по лютий 2006року (копії котрих знаходяться в матеріалах справи, а.с.3-31, т. 3).

30 травня 2008 року між сторонами укладено договір №1 про внесення змін до кредитного договору №214-05 від 10.08.2005 року, за умовами якого з 01.06.2008 року змінено процентну ставку за користування кредитними коштами на 13,5%(а.с.14, т.1 ).

Згідно повідомлення Банку від 07.11.2008 року відповідно до п. 4.1.3 кредитного договору позивач збільшив процентну ставку до 15%. (а.с. 15, т. 1).

Відповідно до п.п. 2.2.13 кредитного договору позичальник зобов'язується сплатити Банку 300грн. за адміністрування кредитом.

Однак товариство починаючи з листопада 2008 року припинило повертати кредит та сплачувати відсотки за кредитом, строк сплати яких настав.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Банк направив відповідачу претензію вих. № 04-465/09 від 15 квітня 2009р. про погашення заборгованості за кредитним договором №214-05 від 10.08.2005р. (а.с.16, т.1 ), факт отримання претензії боржником підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 27.04.2009 року, однак лист залишений без відповіді та задоволення.

Приписами ч.1 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (стаття 610 ЦК України). Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 ГК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

Згідно розрахунку позивача заборгованість товариства по кредиту -6441197,12 грн. (що еквівалентно, згідно офіційного курсу НБУ станом на 24.05.2011року, становить 575456,27 євро), по прострочених відсотках - 2243668,10 грн. (що еквівалентно, згідно офіційного курсу НБУ станом на 24.05.2011року, становить 200449,21 євро); по комісії - 300,00 грн., підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення з відповідача.

Між ПАТ “Кредобанк”та та ТзОВ “ФК “Приватні Інвестиції” укладено договір факторингу від 29.11.2011 року шляхом уступки права грошової вимоги.

Відповідно до п. 3.2 договору на умовах даного договору Банк відступає новому кредитору права вимоги відповідно, новий кредитор на умовах цього договору, цим приймає від Банку зазначені права вимоги, визначені в додатку №1. Сторони зобовязані підписати на дату надходження ціни відступлення на рахунок Банку акт прийому передачі портфеля заборгованостей згідно додатку №2 до договору на підтвердження зазначеного приймання передачі. Даний акт є фактичним підтвердженням переходу прав вимоги за портфелем заборгованості відповідно до умов цього договору. Договір набуває чинності з моменту підписання даного акту.

Згідно витягу з акту приймання-передачі Портфеля заборгованості згідно п.3.2 договору факторингу від 29.11.2011 року, передана заборгованість складає суму кредиту 1885000Євро.

Згідно з частиною першою статті 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог. Однак з відповідача підлягає до стягнення сума 8685165,22грн, отже державне мито складає максимальний розмір 25500грн., яке і підлягає до повернення відповідачем.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, ст.ст. 230, 232 ГК України, ст.ст. 1054, 1056-1 ЦК України, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Українська казеїнова компанія" (м. Луцьк, вул. Єршова, 3, код ЄДРПОУ 33381553) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні Інвестиції” (м. Київ, вул. Артема, 52А, код 37356981)

8685165,22грн. із них: 6441197,13 сума основного боргу по кредиту, 2243668,10грн. заборгованості по відсотках, 300грн. комісія; стягнути 25500 грн. витрат на оплату державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л. О. Черняк

Повний текст рішення

складено та підписано

27.01.12