Рішення № 21280013, 02.02.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

02.02.2012Справа №5002-15/5252.1-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-чеське підприємство з іноземними інвестиціями «Інекон-Сервіс» (02140, м. Київ, вул. Руденка, 6а, офіс 539-п; ідентифікаційний код 23737565)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16; ідентифікаційний код 20676633)

Про визнання недійсним акта приймання-передачі житла.

Суддя Іщенко І.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача не з'явився

Від відповідача ОСОБА_1, представник, довіреність №139-юр від 24.02.2010

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-чеське підприємство з іноземними інвестиціями «Інекон-Сервіс» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» про визнання недійсним з моменту укладення правочину б/н від 16.12.2002, який оформлено актом прийому-передачі квартир у м. Сімферополі між Товариством з обмеженою відповідальністю спільним українсько-чеським підприємством з іноземними інвестиціями «Інекон-Сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД».

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.01.2011 по справі №5002-2/5682-2010, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.05.2011, у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2011 по справі №5002-2/5682-2010 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-чеське підприємство з іноземними інвестиціями «Інекон-Сервіс» задоволено частково, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.01.2011 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.05.2011 по справі №5002-2/5682-2010 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Протоколом розподілу справ автоматизованою системою документообігу господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2011, справа розподілена на суддю господарського суду Автономної Республіки Крим Іщенко І.А. та привласнено справі номер 5002-15/5252.1-2011.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2011 справу №5002-15/5252.1-2011 прийнято до провадження судді Іщенко І.А.

01.02.2012 від позивача до суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі фізичних осіб, які є власниками квартир переданих по спірному правочину, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Позивач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про причини відсутності суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис уповноваженого представника на бланку перерви (а.с.81, т.2).

У судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

17.10.1998 між ТОВ «Консоль ЛТД» (Замовник) та підприємством «Інекон-Сервіс» (Пайовик) укладений договір на будівництво житла в порядку пайової участі №271-р-и (а.с.12-13, т.1).

Згідно пункту 1.2 договору №271-р-и, замовник зобовязується передати, а пайовик прийняти та оплатити квартири у м. Керч та м. Сімферополі, загальною площею 10152,56 кв.м., визначених адресним переліком квартир, що додається.

Відповідно до пункту 2.1 договору №271-р-и, за один квадратний метр житла пайовик сплачує 1070,00 грн. Загальна вартість пайової участі у будівництві складає 10 863239,00 грн.

Згідно розділу 3 договору №271-р-и, замовник зобов'язаний оформити та передати пайовику квартири загальною площею 10 152,56 кв.м. у строк до 31.08.1999, а пайовик має сплатити зазначену суму у строк до 31.03.1999.

Додатковою угодою від 20.02.2002 року в пункт 1.2 договору були внесені зміни та він був викладений у наступній редакції: Замовник зобов'язаний передати Пайовику або третім особам, на яких вкаже Пайовик квартири у м. Сімферополі та м. Керчі загальною площею 4038,02 кв.м. Пункт 2.1 договору був викладений в наступній редакції: Пайовик має виконати зобов'язання внести пай у будівництві житла грошовими коштами або цінними паперами на загальну 5047525 грн.

Даною додатковою угодою замовник був зобов'язаний оформити та передати Головному управлінню Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України за актами прийому-передачі квартири загальною площею 2 176,22 кв.м. у м. Сімферополі згідно адресного переліку №2а; передати Головному Квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України за актами прийому-передачі квартири загальною площею 1861,80 кв.м. у м. Керчі згідно адресного переліку №26.

За актом прийому-передачі від 16.12.2002 товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» передало спільному підприємству «Інекон-Сервіс» 38 квартир, розташованих у м. Сімферополі, загальною площею 2291,22 кв.м., на загальну вартість 2 451 605, 40 грн. (а.с.17).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.11.2006, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 та постановою Вищого господарського суду України від 31.05.2007 по справі №2-26/7858.2-2006 за позовом «Інекон-Сервіс» до ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» за участю третіх осіб Головного управління Внутрішніх справ України про спонукання виконати договірні зобовязання по договору №271-р-и від 17.10.1998, вирішено в задоволенні позову відмовити. Дане рішення мотивоване тим, що за актом прийому-передачі від 16.12.2002 ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» передало спільному підприємству «Інекон-Сервіс» квартири, розташовані в м. Сімферополі у кількості 38 квартир загальною площею 2291,22 кв.м. загальною вартістю 2451605,40 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.05.2008, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2008 та постановою Вищого господарського суду України від 04.02.2009 по справі №32/587 за позовом «Інекон-Сервіс» до Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, за участю третіх осіб ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» про спонукання до виконання дій, вирішено в задоволенні позову відмовити. Дане рішення мотивоване тим, що квартири передані за актом прийому-передачі від 16.12.2002 на момент їх передачі не належали ТОВ Фірма «Консоль ЛТД».

Позивач зазначає, що згідно акту прийому-передачі квартир у м. Сімферополі від 16.12.2002, жодних дій, спрямованих на виконання умов договору на будівництво житла в порядку пайової участі №271-р-и від 17.10.1998 не відбулося.

Позивач вважає даний акт окремим правочином, у звязку з чим, звернувся з даним позовом до суду про визнання недійсним з моменту укладення правочину б/н від 16.12.2002, який оформлено актом прийому-передачі квартир у м. Сімферополі між Товариством з обмеженою відповідальністю спільним українсько-чеським підприємством з іноземними інвестиціями «Інекон-Сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД».

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.01.2011 по справі №5002-2/5682-2010, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.05.2011, у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2011 по справі №5002-2/5682-2010 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-чеське підприємство з іноземними інвестиціями «Інекон-Сервіс» задоволено частково, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.01.2011 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.05.2011 по справі №5002-2/5682-2010 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Вищий господарський суд України у своїй постанові від 15.11.2011 по справі №5002-2/5682-2010 зазначив наступне:

«Відповідно до частин першої і другої статті 202 ЦК України: правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Закон не містить вичерпного переліку способів вчинення правочину, встановлюючи лише, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі (стаття 208 названого Кодексу).

Частиною першою статті 181 Господарського кодексу України також передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. При цьому наведена норма також не визначає, який саме вигляд повинен мати відповідний документ.

З наведеного випливає, що підписаний сторонами акт приймання-передачі майна також може вважатися правочином (господарським договором), якщо його підписання має на меті набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків».

Згідно статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що представлений позивачем правочин б/н від 16.12.2002, який оформлено актом прийому-передачі квартир у м. Сімферополі між Товариством з обмеженою відповідальністю спільним українсько-чеським підприємством з іноземними інвестиціями «Інекон-Сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» не підписаний уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-чеське підприємство з іноземними інвестиціями «Інекон-Сервіс».

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини 4 статті 203 Цивільного кодексу України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Згідно частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

Письмовою формою вважається таке оформлення правочину, яке забезпечує фіксацію змісту правочину в одному документі підписаного обома сторонами. Для письмового правочину недостатньо викласти його зміст у відповідному документі, сформульований текст обовязково повинен бути підписаний його сторонами.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що спірний не пройшов державну реєстрацію.

Відповідно до частин 1 статті 209, 210 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом.

Згідно статті 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації з моменту державної реєстрації (пункт 3 статті 640 Цивільного кодексу України).

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання недійсним з моменту укладення правочину б/н від 16.12.2002, який оформлено актом прийому-передачі квартир у м. Сімферополі між Товариством з обмеженою відповідальністю спільним українсько-чеським підприємством з іноземними інвестиціями «Інекон-Сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД», з огляду на відсутність необхідних ознак визначених нормами діючого законодавства стосовно укладання такого правочину.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Документально підтверджених відомостей, які б спростували висновок суду сторонами не представлено.

Враховуючи на вищевикладене, суд у задоволенні позову відмовляє.

Відносно клопотання позивача щодо залучення у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору фізичних осіб, які, на думку позивача, мають право власності на квартири, вказані у акті приймання-передачі від 16.12.2002, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Оскільки, суд дійшов висновку про відсутність необхідних ознак визначених нормами діючого законодавства стосовно укладання спірного правочину, за розглядом якого передбачається відмова у позові, що відповідно не може вплинути на права та обовязки осіб, вказаних у заяві позивача, у звязку з чим, суд залишає дане клопотання без задоволення.

Відносно доводів відповідача про предявлення позову поза межами позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач дізнався про те, що позовна давність має застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого субєктивного права. У випадках відсутності такого права або коли воно ніким не порушене, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в звязку з необґрунтованістю самої вимоги.

З витягу з ЄДРПОУ вбачається, що під ідентифікаційним кодом 23737565 значиться Товариство з обмеженою відповідальністю «Інекон-Сервіс».

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне замінити найменування позивача Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-чеське підприємство з іноземними інвестиціями «Інекон-Сервіс» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Інекон-Сервіс».

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.Замінити найменування позивача Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-чеське підприємство з іноземними інвестиціями «Інекон-Сервіс» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Інекон-Сервіс».

2.Клопотання позивача про залучення до участі у справі фізичних осіб, котрі є власниками квартир переданих згідно спірного правочину, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору залишити без задоволення.

3.У задоволенні позову відмовити.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 06.02.2012.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІщенко І.А.