Постанова № 21276460, 01.02.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

01 лютого 2012 року Справа № 5019/2823/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Філіпова Т.Л. , судді Бучинська Г.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача дочірнього підприємства «М»ясокомбінат «Зоря»на ухвалу господарського суду Рівненської області від 04.01.2012 року у справі № 5019\2823/11 про забезпечення позову

за позовом публічного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт»м. Миронівка, Київської області

до дочірнього підприємства: «М»ясокомбінат «Зоря»с. Зоря, Рівненський район ;

про стягнення 3212306 грн. 66 коп.

за участю учасників судового процесу:

від позивача ОСОБА_1 за довіреністю №22\1 від 21.12.2011 р.

від відповідача ОСОБА_2. за довіреністю №221 від 22.12.2011 р.

До початку розгляду справи розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 01.02.2011р. змінено склад суду у даній справі. Відповідно до затверджених нових складів колегій, замінено суддю Маціщук А.В.. Визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 04.01.2012 року по справі № 5019/2823/11 за позовом ПАТ «Миронівський хлібопродукт»в особі Черкаської філії до ДП «М»ясокомбінат «Зоря»про стягнення 3212306,66 грн. було накладено арешт на майно та грошові суми дочірнього підприємства «М»яокомбінат «Зоря», що знаходяться в банківських установах, у розмірі заявлених позовних вимог 3212306,66 грн. та 57871,50 грн. можливих судових витрат.

При винесенні вказаної ухвали, місцевий суд виходив з обгрунтованості доводів позивача, щодо вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми дочірнього підприємства «М»ясокомбінат «Зоря».

Обгрунтовуючи свої вимоги про вжиття заходів до забезпечення позову позивач посилався на те, що відповідно до Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна (№ 34319880 від 20.12.2011 року) та Витягу з Державного реєстру іпотек (№34320854 від 20.12.2011 року) встановлено, що на належне відповідачу нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., Рівненський район с. Зоря, вул. Адамківська, буд. №5, а саме: трансформаторна (загальна площа 46,4 кв.м.), склад (загальна площа 520,1 кв.м.), котельня (загальна площа 404,6 кв.м.), головний корпус (загальна площа 2784,9 кв.м.), будівля сточних вод (загальна площа 203,7 кв.м.), будівля енергетиків (загальна площа 102,1 кв.м.), будівля каналізаційно-насосної станції (загальна площа 26,4 кв.м.), адмінбудинок з автоваговою та фірмовим магазином (загальна площа 1164,5 кв.м.), а також земельна ділянка (загальна площа 3,1492 га., що знаходиться за адресою: Рівненська обл., Рівненський район, Зорянська сільська рада (за межами населеного пункту, кадастровий номер: 5624684900:17:022:0322) знаходяться в іпотеці у ПАТ комерційний банк «Праввекс-Банк»та слугують забезпеченням зобов»язань на суму 60000000,00 грн. згідно договорів іпотеки №777 та № 779 від 30.06.2011 року.

Крім цього, відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (№ 34320584 від 20.12.2011 року) відповідно до договорів застави №591-001/11-1 від 30.06.2011 року, № 591-001/11 від 19.08.2011 року та № 15553-003/11 від 26.09.2011 року у ПАТ комерційний банк «Правекс банк»в заставі знаходяться рухоме майно, а саме: обладнання вартістю 9273791,00 грн. та 35 транспортних засобів, переданих у заставу для забезпечення зобов»язань на загальну суму 65000000,00 грн. Відповідно до вищевикладеного, позивач зазначає, що у відповідача на дату подання позову наявні боргові зобов»язання на суму 125000000,00 грн., забезпечені заставою на нерухоме та рухоме майно.

Враховуючи вказане вище та положення ст. ст. 66,67 ГПК України, місцевий суд дійшов до висновку про задоволення вимоги щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми дочірнього підприємства «М»ясокомбінат «Зоря».

Не погоджуючись із винесеною ухвалою суду першої інстанції, дочірнє підприємство «М»ясокомбінат «Зоря» звернулось з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу господарського суду Рівненської області від 04.01.2012 р. про забезпечення позову у справі №5019/2823/11 скасувати, у вжитті заходів до забезпечення позову відмовити.

Апелянт вважає, що ухвала господарського суду є незаконною та такою, що винесена з порушенням норм процесуального права.

На підтвердження своїх доводів, скаржник враховує наступне.

Відповідно до ухвали господарського суду Рівненської області від 23.12.2011 року провадження по справі № 5019/2823/11 порушено за позовом публічного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт»в особі Черкаської філії ПАТ «Миронівський хлібопродукт»до дочірнього підприємства «М'ясокомбінат «Зоря».

Разом з тим, заява про забезпечення позову від 22.12.2011 року подана від імені Київської філії публічного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт», яке не є стороною по справі, що є порушенням норм процесуального права.

Крім цього, позивач стверджує, що у відповідача на дату подання позову наявні боргові зобов'язання на суму 125 000 000,00 грн., забезпечені заставою на нерухоме та рухоме майно.

По-перше, позивач, посилаючись на данні обставини, як підстави для вжиття заходів забезпечення позову, виходить виключно з хибних міркувань (припущень), чим вводить в оману суд.

Так, посилаючись на Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 34320584 від 20.12.2011р., Витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 34319880 від 20.12.2011р., Витяг з Державного реєстру іпотек № 34320854 від 20.12.2011р., позивач помилково розмір одного і того ж основного зобов'язання в розмірі 30 000 000,00 грн. порахував 4 рази, що призвело до неіснуючої суми боргових зобов'язань ДП «М'ясокомбінат «Зоря».

Також звертає увагу на те, що у відповідача не має жодних боргових зобов'язаннь перед іншими суб'єктами господарювання. А сам факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем є предметом спору, що потребує розгляду в судовому засіданні і доведенню.

Крім того, на день подання позову у відповідача наявні боргові зобов'язання перед ПАТ КБ «Правекс банк»у розмірі 5 000 000,00 грн. , що підтверджується довідкою з ПАТ КБ «Правекс банк»щодо наявності у ДП «М'ясокомбінат «Зоря»боргових зобов'язань та переданого в заставу (іпотеку) ПАТ КБ «Правекс банк»нерухомого та рухомого майна, а також копії договорів іпотеки № 591-001/11-2 від 30.06.2011р. та № 591-001/11-3 від 01.07.2011р., договору застави обладнання № 591-001/11-1 від 30.06.2011р. та договору застави транспортних засобів № 1553-003/11 від 28.09.2011р.

Зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, ціна позову дорівнює 3 333 011, 93 грн. Тобто, в будь-якому випадку, навіть якщо припустити, що у відповідача існує зазначена позивачем заборгованість у розмірі 125 000 000,00 грн., зазначена обставина не стосується предмету спору та не могла бути прийнята судом до уваги.

Таким чином на думку скаржника заява позивача про забезпечення позову (з урахуванням доповнень) не містить жодних доказів на обґрунтування того, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

В свою чергу, представник позивача у своїх запереченнях на апеляційну скаргу та у судовому засіданні просить суд у задоволенні апеляційної скарги ДП «М»ясокомбінат «Зоря»на ухвалу господарського суду Рівненської області від 04.01.2012 року відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно зі ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов, забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Відповідно до п. З Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.04р. № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення господарського суду.

Судом встановлено, що викладені у заяві про забезпечення позову обставини свідчать про те, що існує очевидна небезпека утруднення виконання рішення господарського суду, у випадку задоволення позову, оскільки у відповідача на дату подання позову наявні боргові зобов'язання на суму 125 000 000,00 грн., забезпечені заставою на нерухоме та рухоме майно.

Як убачається з акту звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2011 року за договором № ЧЛП від 14.12.2010 року відповідач підтвердив наявність заборгованості в сумі 3 940 063 грн. 02 коп.

Суд враховує, що існує зв'язок між визначеним предметом спору й заходами до забезпечення позову, а також заходи щодо забезпечення позову є адекватними позовним вимогам та спрямовані на попередження і порушень прав і охоронюваних законом інтересів позивача й забезпечення виконання рішення суду.

Відповідно до п.6.1 роз'яснення ВАСУ «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 23.08.2004 року №02-5/611, у позовному провадженні при накладанні арешту на грошові суми відповідача слід обмежувати піддані арешту кошти розміром суми позову та можливих судових витрат.

Враховуючи викладене суд вважає, що накладення арешту на грошові суми у розмірі 3 270178,16 грн. (3212306,66 грн. (ціна позову) + 57 871 грн. 50 коп. (судовий збір)), що належать відповідачу, є обґрунтованим та адекватним заходом забезпечення позову відповідно забезпечує збалансованість інтересів сторін спору. Накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачу, спроможне забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Щодо тверджень представника скаржника, що заява про забезпечення позову від 22.12.2011 року подана від імені Київської філії публічного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт», яке не є стороною по справі, що є порушенням норм процесуального права, то слід відмітити наступне. Заява про забезпечення позову була подана разом із позовною заявою по даній справі від імені публічного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт»в особі Черкаської філії ПАТ «Миронівський хлібопродукт», оскільки відповідно до ст. 95 ЦК Українита ст. 55 ГК України, філія не є юридичною особою. Позовна заява та заява про забезпечення позову підписані повноважним представником ПАТ «Миронівський хлібопродукт»(на підставі довіреності №22/1 від 21.12.2011 р.- наявна в матеріалах справи) та скріплена печаткою ПАТ «Миронівський хлібопродукт». Відповідно до доповнення до заяви про забезпечення позову від 03.01.2012 року граматична помилка у вигляді назви філії була виправлена. Тому і в ухвалі про забезпечення позову та інших процесуальних документах в якості позивача по справі зазначено публічне акціонерне товариство «Миронівський хлібопродукт»в особі Черкаської філії ПАТ «Мироонівський хлібопродукт»

З огляду на викладене вище та встановлені обставини справи, судова колегія дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції є цілком правомірною, оскільки прийнята з врахуванням вимог матеріального та процесуального права, не суперечить встановленим фактам по справі.

Підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні, а тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу дочірнього підприємства «М»ясокомбінат «Зоря»- без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 04.01.2012р. у справі № 5019/2823/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу дочірнього підприємства «М»ясокомбінат «Зоря»- без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

1636/12