Єдиний державний реєстр судових рішень
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" січня 2012 р. Справа № 8/5025/371/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Грязнов В.В. , суддя Василишин А.Р. при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка - Еліт" на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.04.2011 р. у справі № 8/5025/371/11
за позовом Шепетівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка - Еліт"
про стягнення 38403 грн. 51 коп. шкоди
За участю представників:
прокурора - Кривецька-Люліч Т.А.,
позивача - не зявився,
відповідача - Савчук Ю.М.,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.12.2011 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Мельник О.В., суддя Грязнов В.В., суддя Савченко Г.І.) справу № 8/5025/371/11 прийнято для здійснення апеляційного провадження.
Розпорядженням голови суду від 30.01.2012 року, у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності судді Савченка Г.І., внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді. У справі № 8/5025/371/11 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Мельник О.В., суддя Грязнов В.В., суддя Василишин А.Р.
Шепетівський міжрайонний прокурор звернувся до місцевого господарського суду із позовом в інтересах держави в особі Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка - Еліт" про стягнення 38403 грн. 51 коп. шкоди, завданої самовільним зайняттям і використанням земельної ділянки державної форми власності.
Рішенням господарського суду Хмельницької області (суддя Смаровоз М.В.) від 11.04.2011 р. вказаний позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області 38403,51 грн. шкоди та стягнуто в дохід державного бюджету України 384,04 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Своє рішення суд першої інстанції нормативно обґрунтував ст. 13 Конституції України, ст.ст. 116, 125 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст. 1166 Цивільного кодексу України та вказав, що факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки є доведеним, що підтверджується відповідними матеріалами перевірки дотримання вимог земельного законодавства, що в свою чергу є підставою для обрахунку розміру шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки відповідачем, на підставі "Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу", затвердженої постановою Кабінету міністрів України № 963 від 25.07.2007р. Враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд прийшов до висновку, що вимога щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" 38403,51 грн. шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки площею 42,5 га земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Лотівської сільської ради є правомірними.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Апелянт зокрема зазначає, що акт обстеження земельної ділянки від 06.05.2008р. складено з порушенням Методичних рекомендацій, а саме: конкретна нумерація акту не визначена, не вказано де проводилося обстеження земельної ділянки, не відображено план-схему земельної ділянки, також акт обстеження не вручався представнику товариства; в протоколі про адміністративне правопорушення від 07.05.2008р. не вказано підстав для його складання. Вважає, що за приписами ч.1 ст.250 ГК України термін позовної давності про стягнення прибутку в дохід держави сплинув 07-08 листопада 2008 року.
ТОВ "Лотівка-Еліт" подало також доповнення до апеляційної скарги вих. №7/11-Гс від 06.09.2011 року, в яких вказує, що за результатами посіву сільськогосподарських культур земельній ділянці не було нанесено позивачу реальних збитків. Щодо терміну позовної давності, вважає, що його перебіг потрібно рахувати не з дати, коли Шепетівському міжрайонному прокурору стало відомо про порушення права Шепетівської райдержадміністрації, а з моменту, коли позивачу стало відомо про порушення його прав.
Шепетівська міжрайонна прокуратура надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення господарського суду Хмельницької області від 11.04.2011 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У відзиві зокрема вказує, що ТОВ "Лотівка-Еліт" не маючи правовстановлюючих документів на землю, самовільно зайняло земельну ділянку, площею 42,5 га, за межами населеного пункту на території Лотівської сільської ради, яка віднесена до категорії земель сільськогосподарського призначення. Враховуючи, що неправомірними діями відповідача, який самовільно зайняв і використовував земельну ділянку, завдано майнову шкоду у вигляді ненадходження до бюджету коштів в сумі 38403,51 грн., прокурором подано позов про її стягнення.
Позивач правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, участь під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції уповноваженого представника не забезпечив, хоча про час, день та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.
У судовому засіданні представник відповідача та прокурор підтримали відповідно доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.
Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, рішення господарського суду Хмельницької області від 11.04.2011 року - скасувати, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, 06.05.2008 року державним інспектором Шепетівського міжрайвідділу з контролю за використанням та охороною земель у Хмельницькій області, за участю спеціаліста з питань комунальної власності та земельних відносин проведено перевірку з питань використання земель резервного фонду Лотівської сільської ради Товариством з обмеженою відповідальністю "Лотівка-Еліт".
Згідно акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06.05.2008 року (а.с. 7), ТзОВ "Лотівка-Еліт" самовільно (без наявності документів, які посвідчують право власності чи користування землею) зайняло земельну ділянку, площею 42,5 га, на землях сільськогосподарського призначення (резервного фонду) та провело посів сільськогосподарських культур за адресою: поблизу с. Рожична, Лотівської сільської ради Шепетівського району, що є порушенням ст.ст. 125, 126 ЗК України та ст. 6 ЗУ "Про оренду землі". При цьому, на звороті акту розміщено викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки.
Відповідно до акта обстеження земельної ділянки від 06.05.2008 року (а.с. 10), у звязку із самовільним зайняттям земельної ділянки інспектором проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту, площею 42,5 га.
За результатами проведеної перевірки, керівнику ТОВ "Лотівка-Еліт" винесено припис № 004684 (а.с. 8) з вимогою в 30-денний строк до 07.06.2008 року привести використання земельної ділянки відповідно до чинного земельного законодавства України та складено відносно керівника ТОВ "Лотівка-Еліт" - ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення № 002135 від 07.05.2008 року (а.с. 9).
19.10.2008 року державним інспектором Шепетівського міжрайвідділу з контролю за використанням та охороною земель у Хмельницькій області проведено перевірку з питань виконання припису № 004684 від 07.05.2008р., в ході якої встановлено, що ТзОВ "Лотівка-Еліт" вимог даного припису не виконало, внаслідок чого складено відповідний акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства (а.с. 13), винесено припис № 005485 (а.с. 14), яким зобовязано відповідача в місячний термін усунути порушення земельного законодавства, складено протокол про адміністративне правопорушення № 004234 відносно керівника ТОВ "Лотівка Еліт" (а.с.15) та винесено постанову № 209 від 19.10.2008 року про накладення на останнього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.
Предметом даного позову є вимога про стягнення з ТОВ "Лотівка-Еліт" 38403,51 грн. шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, площею 42,5 га за межами населеного пункту на території Лотівської сільської ради.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності. До розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
При вирішенні спору, колегія суддів з врахуванням правової позиції Вищого господарського суду, викладеної в постанові від 13.12.2011 року по даній справі, зауважує, що належність земель резервного фонду, площею 42,5 га за межами населеного пункту на території Лотівської сільської ради до державної форми власності сторонами не заперечується, обставини щодо правового статусу спірної земельної ділянки не спростовуються, а, відтак, у суду відсутні підстави ставити під сумнів правовий статус земельної ділянки.
Беручи до уваги, що звертаючись із позовом прокурор просив стягнути шкоду завдану самовільним зайняттям земельної ділянки резервного фонду сільськогосподарського призначення, що знаходиться поблизу с. Рожична, Лотівської сільської ради Шепетівського району, ним правильно визначено позивачем Шепетівську районну державну адміністрацію, як відповідний орган виконавчої влади, що здійснює повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів.
Посилання апелянта на пропуск строку позовної давності на звернення до суду відхиляються апеляційним судом, оскільки акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства складено 06.05.2008 року, а із позовом прокурор звернувся 28.02.2011 року, тобто в межах трьохрічного строку.
Поряд з тим, задовольняючи позов суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення (акт обстеження земельної ділянки; акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); протокол про адміністративне правопорушення) в їх сукупності підтверджують факт його вчинення, і, як наслідок, є підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.
Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначені правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, та передбачено, що цей Закон спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.
Відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.
Згідно ст. 1 вказаного Закону, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Статтею 211 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення як, зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок.
Підпунктом 5.4. Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Держкомзему від 12.12.2003 року № 312, визначено вимоги, яким повинен відповідати акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.
Згідно вказаного Порядку, Державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків. При виявленні порушення земельного законодавства державний інспектор: з'ясовує обставини та суть скоєного порушення земельного законодавства; установлює особу, яка здійснила порушення земельного законодавства; установлює, чи є в діях чи бездіяльності особи, яка вчинила порушення земельного законодавства, ознаки адміністративного правопорушення або склад злочину; обстежує земельну ділянку і встановлює, чи завдана юридичними чи фізичними особами шкода земельним ресурсам унаслідок їхньої господарської та іншої діяльності (п. 4.3.)
Пунктами 5.1 - 5.6 Порядку визначено, що при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Акт складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись. При проведенні спільних перевірок з іншими органами контролю копія акта надається цим органам. При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення. В акті державний інспектор зазначає:дату та місце складання акта;посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку; посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки; посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці; місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються; місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується; категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки; наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; обставини порушення земельного законодавства; суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені. Акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності). В акті наводиться план - схема місця розташування земельної ділянки (схематичний обрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).
Поряд з тим, колегією суддів встановлено, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06.05.2008 року складено без участі особи, яка вчинила порушення земельного законодавства та двох свідків. При цьому, не міститься також відмітка про те чи взагалі ознайомлений із змістом акту керівник ТОВ "Лотівка-Еліт", дата вручення чи надіслання поштою його копії останньому. Акт не містить також відомостей про фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки; наявність документів,які посвідчуютьправовласностічи право користування земельною ділянкою та те, яким чином проводилось обстеження земельної ділянки, встановлювалась площа самовільно зайнятої земельної ділянки на місцевості, період самовільного зайняття ділянки, а також в який спосіб було встановлено особу порушника.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи зазначені порушення, допущені при оформленні акта перевірки від 06.05.2008 року, колегія суддів прийшла до висновку, що вказаний документ є неналежним та недопустимим доказом самовільного використання ТОВ "Лотівка-Еліт" земельної ділянки поза межами населеного пункту на території Лотівської сільської ради.
У той же час, постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 року затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (надалі - Методика).
Крім того, з метою формування єдиних підходів при застосуванні територіальними органами Держземінспекції вказаної Методики визначення розміру шкоди, а також з метою роз'яснення процедури обстеження земельних ділянок та здійснення розрахунків розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадянам, юридичним чи фізичним особам внаслідок порушень земельного законодавства, уточнення порядку оформлення матеріалів розрахунків, процедури стягнення заподіяної шкоди та зарахування коштів Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель наказом від 12.09.2007 року № 110 були затверджені Методичні рекомендації щодо застосування Методики (надалі Методичні рекомендації).
Відповідно до п. 3.1 Методичних рекомендацій, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.
При цьому, відповідно до п.3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є вищезазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.
Як вбачається, доданий до позовної заяви розрахунок (а.с. 11) містить посилання лише на акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, при цьому не зазначено який саме акт перевірки було використано державним інспектором без дослідження протоколу про адміністративне правопорушення, припису, акту обстеження земельної ділянки, що в свою чергу є порушенням пп. 3.1 п. 3 Методичних рекомендацій.
Пунктом 6.2 Методичних рекомендацій передбачено, що юридичній особі (її керівнику або представнику) чи фізичній особі, які заподіяли шкоду, розрахунок розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню, вручається під розпис із зазначенням дати його вручення, прізвища та ініціалів особи, яка його отримала, а також посади, прізвища та ініціалів особи, що вручила розрахунок. У разі відмови отримати розрахунок під розпис розрахунок направляється поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення розрахунку шкоди відповідачу (керівнику) поштою чи вручення його особисто, так само як і вимоги про її оплату.
Звертаючись з позовом про стягнення з відповідача шкоди, позивач має обґрунтувати свої вимоги належними та допустимими доказами.
У матеріалах справи міститься акт обстеження земельної ділянки від 06.05.2008 року, в якому зазначено про проведення обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту, однак яку саме земельну ділянку та за межами якого населеного пункту було обстежено інспектором не вказано, як і не відображено цього на плані-схемі. Отже такий акт не приймається колегією суддів як доказ самовільного зайняття ТОВ "Лотівка-Еліт" земельної ділянки на території Лотівської сільської ради.
Протокол про адміністративне правопорушення від 07.05.2008 року та припис № 004684 від 07.05.2008 року також відхиляються апеляційним судом, оскільки винесені на підставі акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06.05.2008 року та акту обстеження земельної ділянки від 06.05.2008 року, які з мотивів вказаних вище визнані судом неналежними доказами по даній справі.
Більше того, матеріали справи не містять даних про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно директора ТОВ "Лотівка-Еліт" ОСОБА_1., який згідно протоколу від 07.05.2008 року мав відбутися 15.05.2008 року.
У той же час, постанова про накладення адміністратиивного стягнення № 209 від 19.10.2008 року винесена на підставі протоколу про адміністратвине правопорушення № 004234 від 19.10.2008 року, а не протоколу від 07.05.2008 року.
В контексті викладеного, квитанція від 29.10.2008 року про оплату ОСОБА_1. адміністративного штрафу в розмірі 170 грн. не свідчить про визнання ТОВ "Лотівка-Еліт" порушення земельного законодавства та обізнаність про проведену перевірку 06.05.2008 року, оскільки із змісту квитанції неможливо встановити за наслідками розгляду якої адміністративної справи було сплачено штраф. До того ж до такого виду юридичної відповідальності було притягнуто фізичну, а не юридичну особу - відповідача.
Апеляційний суд не надає правову оцінку акту від 19.10.2008 року перевірки з питань виконання припису № 004684, протоколу про адміністративне правопорушення № 004234 від 19.10.2008 року, постанові № 209 від 19.10.2008 року та припису № 005485 від 19.10.2008 року, оскільки предметом даного позову є вимога про стягнення шкоди в сумі 38403,51 грн., розрахованої за документами наявними станом на 15.05.2008 року, а документи повторної перевірки винесені значно пізніше та не входять до доказової бази по даній справі.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
За змістом ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
При застосуванні до спірних правовідносин ст. 1166 ЦК України прокурору необхідно було довести, яке саме цивільне право районної державної адміністрації порушено відповідачем на заявлену суму збитків. Така ж позиція відображена у листі Вищого Господарського суду України від 01.01.2010 року "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, повязаних із земельними правовідносинами". Зокрема, в листі зазначено, що позивачам у даній категорії справ необхідно довести, що відповідач під час використання земельної ділянки завдав державі чи територіальній громаді шкоду. Щодо характеру спричиненої шкоди та її складових слід доводити погіршення стану земельної ділянки та відповідно необхідність в проведенні додаткових витрат на її відновлення, а також доводити і упущену вигоду.
В процесі судового розгляду прокурором та позивачами не доведено, що відповідач під час використання земельної ділянки завдав державі чи територіальній громаді шкоду. Зокрема прокурором та позивачами не надано пояснень щодо характеру спричиненої шкоди (збитків) та її складових. Так, не доведено погіршення стану земельної ділянки та відповідно необхідність додаткових витрат на її відновлення. При цьому, колегія суддів зауважує, що прокурором взагалі не визначений характер збитків, а отже і правові підстави позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що надані прокурором та позивачем, а також зібрані по справі документи і докази не дають підстав для достовірного і безумовного висновку ні щодо протиправної поведінки відповідача, а ні причинного звязку між протиправною поведінкою і заподіянням шкоди.
А отже, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні суду не відповідають фактичним обставинам справи, а також внаслідок неправильного застосуванням судом норм матеріального, мотиви, з яких подана апеляційна скарга є підставою для скасування прийнятого у справі рішення з винесенням нового рішення про відмову в позові.
При цьому, судові витрати, передбачені ст.44 ГПК України, на підставі ст.49 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка - Еліт" задоволити.
Рішення господарського суду Хмельницької області від 11.04.2011 р. у справі № 8/5025/371/11 скасувати та прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Стягнути з Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області (м. Шепетівка, вул. К.Маркса, 47 код 23565207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка - Еліт" (код ЄДРПОУ 32678215, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Лотівка, вул. Молодіжна, 1) судовий збір за розгляд апеляційної скарги в розмірі 192,02 грн.
Доручити господарському суду Хмельницької області видати судовий наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Грязнов В.В.
Суддя Василишин А.Р.
1358/12
Судове рішення № 21276394, Рівненський апеляційний господарський суд було прийнято 30.01.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 8/5025/371/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: