Постанова № 21276209, 03.02.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

31.01.2012 р. справа №6/229/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівДонця О.Є.

Ломовцевої Н.В., Скакуна О.А.

при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.

за участю представників: від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №3 від 30.10.12 р. від відповідача:не з»явився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю ПКК «Лугабуд», м. Луганськ

на рішення господарського судуЛуганської області

від19.12.2011 р.

по справі№ 6/229/2011 (суддя Василенко Т.А.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ПКК «Лугабуд», м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Дон», м. Луганськ

простягнення 2980 грн. 08 коп. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПКК «Лугабуд», м. Луганськ, звернулося до господарського суду Луганської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Дон», м. Луганськ, про стягнення 2980 грн. 08 коп., з яких 2446,18 грн. - індекс інфляції, 533, 90 грн. сума 3 % річних, нараховані на суми, раніше стягнуті з відповідача на користь позивача господарськимим судами.

Рішенням господарського суду Луганської області від 19.12.2011 р. по справі № 6/229/2011 (суддя Василенко Т.А.) у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ПКК «Лугабуд», м. Луганськ, - відмовлено з мотивів пропущення позивачем строку позовної давності.

Позивач з прийнятим рішенням господарського суду Луганської області не погодився та звернувся до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати рішення господарського суду Луганської області від 19.12.2011 р. по справі № 6/229/2011 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт вважає те, що рішення господарського суду Луганської області є необґрунтованим та незаконним, винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповністю зясовані обставинам, що мають значення для справи, а також не належним чином оцінені докази.

Представник позивача у судовому засіданні 30.01.12 р. заявив клопотання про відкладення слухання справи, у зв»язку з тимчасовим відрядженням представників позивача.

За приписом ст.28 Господарського процесуального кодексу України представництво інтересів юридичних осіб в господарському процесі здійснюється через їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника (керівника). Наведена норма не обмежує можливість представництва інтересів іншими особами, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Позивачем не надано доказів поважності причин неявки у судове засідання, та відсутності на підприємстві працівників, які могли би бути присутні в судовому засіданні.

Крім того, виходячи з клопотання позивача про відкладення розгляду справи, останній просить відкласти розгляд апеляційної скарги саме з підстав неможливості бути присутнім у судовому засіданні.

Враховуючи викладене, а також достатність зібраних по справі документів для вирішення спору по суті, клопотання позивача про відкладення розгляду справи судом залишено без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання 31.01.12 р. не зявився, причин незявлення апеляційному суду не повідомив.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, однак фіксування судового процесу здійснено не було у звязку із тимчасовим вимкненням світла, про що складено акт від 30.01.2012р.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.07 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Дон», (далі Замовник) таТовариством з обмеженою відповідальністю ПКК «Лугабуд»(далі Підрядник) укладено договір підряду № 50 (далі Договір).

Віідповідно до п. 1.1 Договору, Замовник доруча, а Підрядник приймає на себе зобов»язання щодо виконання оштукатурювання внутрішніх стін торгівельно розважального комплексу по вул. Будьонного, 138 на загальгу вартість 283620 грн.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, Підрядник виконав всі роботи передбачені Договором, а також додаткові роботи за домовленістю з Заказчиком.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 26.07.2010 р. по справі №13/13 з відповідача на користь позивача було стягнуто за договором підряду №50 грошові кошти у розмірі 11244,40 грн.

У 2010 р. позивачем також було заявлено позов про стягнення з відповідача сум 3% річних у розмірі 702, 75 грн., індексу інфляції у розмірі 4092,95 грн., нарахованих на суму боргу, стягнуту за вищезазначеною постановою Луганського апеляційного господарського суду.

Рішенням господарського суду Луганської області від 14.10.10 р. по справі №6/238 даний позов задоволено.

Докази скасування зазначених судових актів в матеріалів відсутні.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факти, встановлені вищезазначеними актами, мають преюдиціальне значення при вирішенні справи № 6/229/2011.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів оплати сум, стягнутих судом за вказаними судовимим рішеннями.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити З % річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зі змісту позовної заяви та розрахунку ціни позову (а.с.9) вбачається, що до складу позовних вимог позивачем включено вимоги:

-про стягнення 2444,18 грн. суми індексу інфляції за період з 01.02.10 р. по червень 2011 р.;

-про стягнення 533, 90 грн. - суми 3 % річних, нарахованих за період з лютого 2010 р. по вереснь 2011 р.

Дані нарахування позивачем здійснено на суму 16040, 10 грн., яка складається з суми 11244,40 грн., стягнутої з відповідача на користь позивача постановою Луганського апеляційного господарського суду від 26.07.10 р. по справі №13/13, та сум 4092,95 грн. та 702,75 грн., стягнутих рішенням господарського суду Луганської області від 14.10.10 р. по справі №6/238.

Виходячи з періодів, за які позивач здійснив нарахування сум індексу інфляції та 3 % річних (2010-2011 р.р.) та дати звернення позивача із даним позовом до господарського суду Луганської області 04.10.2011 р., враховуючи приписи ст. 257 Цивільного кодексу України щодо загальної позовної давності травалістю у три роки, даний строк позивачем пропущено не було. Отже, висновок місцевого господарського суду про пропущення позивачем встановленого строку позовної давності є помилковим.

За приписами вищезазначеної ст. 625 Цивільного кодексу України, кредитор має право вимагати від боржника сплати боргу з урахуванням встановленогно індексу інфляції та 3 % річних, що й було здійснено позивачем при поданні позову, який розглядається в межах строку.

Розрахунок суми 3 % річних в розмірі 533,90 грн. здіснено позивачем вірно відповідно до норм чинного законодавства України та фактичних обставин, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Розрахунок суми індексу інфляції здійснено позивачем неправильно, оскільки позивач застосовує поточний індекс інфляції до суми боргу з урахуванням індексу інфляції попереднього періоду.

Правильний розмір цієї суми має складати, за розрахунком судової колегії, 2293,72 грн., які й слід стягнути з відповідача на користь позивача.

За даних обставин, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ПКК «Лугабуд», м. Луганськ, підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 19.12.2011 р. по справі № 6/229/2011 підлягає скасуванню частково, з прийняттям нового рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ПКК «Лугабуд», м. Луганськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Дон», м. Луганськ, слід задовольнити частково.

В решті позовних вимог рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю ПКК «Лугабуд», та Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Дон», пропорційно.

Керуючись ст. ст. 4-7, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПКК «Лугабуд», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 19.12.2011 р. по справі № 6/229/2011 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 19.12.2011 р. по справі № 6/229/2011 скасувати частково.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ПКК «Лугабуд», м. Луганськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Дон», м. Луганськ, про стягнення 2980 грн. 08 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Дон»(91055, м. Луганськ, вул. Советська, 40, офіс 506, р/р 26006301182070 у відділені «ПІБ»м. Алчевська, МФО 304342, код 21843398) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПКК «Лугабуд»(91005, м. Луганськ, вул. Дьоміна, 4, р/р 26003013390410 в ЛФ АБ «Брокбізнесбанк», м. Луганська, МФО 304632, код ЕДРПОУ 33351760) суму індексу інфляції в розмірі 2293, 72 грн., суму 3 % річних у розмірі 533, 90 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Дон»(91055, м. Луганськ, вул. Советська, 40, офіс 506, р/р 26006301182070 у відділені «ПІБ»м. Алчевська, МФО 304342, код 21843398) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПКК «Лугабуд»(91005, м. Луганськ, вул. Дьоміна, 4, р/р 26003013390410 в ЛФ АБ «Брокбізнесбанк», м. Луганська, МФО 304632, код ЕДРПОУ 33351760) 96,78 грн. суму держмита, 223,93 грн. суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 669,64 грн. суму судового збору за подання апеляційної скарги.

В решті позовних вимог рішення - залишити без змін.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддяО.Є.Донець

Суддя Н.В.Ломовцева

СуддяО.А.Скакун

Надруковано 5 прим.:

1.Позивачу;

1.Відповідачу;

1.У справу,

1.ДАГС,

1. ГСЛО