Рішення № 21275323, 25.01.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2012 р. Справа № 5016/4261/2011(13/301)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Дроботун Л.Ю.,

з участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1., дов. від 06.09.2011 р. № 09/43;

від відповідача ОСОБА_2., витяг з договору про надання правової допомоги від 07.10.2011 р. №1/07-10/11, свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльності №581 від 06.03.2010 р., ордер адвоката № 7 від 20.01.2012 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства “Миколаївський морський торговельний порт”,

54002, вул. Заводська, 23, м. Миколаїв,

до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЙ-СІ-ЕЛ Україна”,

54001, вул. Лягіна, 4, кв. 402, м. Миколаїв,

про стягнення пені за договором про надання послуг у загальній сумі 4619 грн. 43 коп., -

У С Т А Н О В И В:

Державним підприємством (ДП) “Миколаївський Морський торговельний порт” предявлено позов про стягнення пені в загальній сумі 4619 грн. 43 коп. до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “АЙ-СІ-ЕЛ Україна”, посилаючись на невиконання останнім своїх зобовязань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати наданих комунальних послуг, у звязку з чим на суму боргу за період з 11 квітня 2010 року по 10 жовтня 2011 року розраховано пеню в сумі позовних вимог, котру на даний час не погашено, а також про стягнення коштів на погашення судових витрат у справі.

Такі вимоги представник позивача підтримав повністю в судовому засіданні з підстав, викладених у позовній заяві, а представник відповідача у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні визнав їх частково в сумі 477 грн. 62 коп., посилаючись на те, що позивачем нараховано пеню з порушенням положень ч.6 ст.232 ГК України, та що позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права з пропущенням строку позовної давності, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, у звязку з чим заявляє про застосування строку позовної давності та просить суд на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, у звязку з таким.

За укладеним сторонами договором від 15.02.2008 р. № 16-Р про надання комунальних послуг, дія котрого припинена з дати підписання додаткової угоди № 4 від 09.06.2011 р., а в частині розрахунків він діє до повного їх завершення, та додаткових угод до нього, ДП “Миколаївський Морський торговельний порт” зобовязалося надавати послуги ТОВ “АЙ-СІ-ЕЛ Україна” по опаленню приміщень, користуванню водою та каналізацією в будівлі їдальні № 4 (інв. № 50138), розташованої на території порту, а останнє своєчасно здійснювати їх оплату на підставі отриманих рахунків за послуги щодо споживання теплової енергії, користування водою і каналізацію до 10 числа місяця, наступного за звітним (п.п. 1.1, 2.2, 3.1 договору).

На виконання умов договору позивачем надано ТОВ “АЙ-СІ-ЕЛ Україна” обумовлені договором послуги (по опаленню приміщень, користуванню водою та каналізацією) у період березень 2010 року березень 2011року на загальну суму 64080 грн. 49 коп., що підтверджується складеними повноважними представниками та скріпленими печатками сторін 1) приймально-здавальними актами № 49002, № 05700471, № 51193, № 53055, № 53876, № 58146, № 57533, № 56838, № 56048, № 55343, № 54917; 2) актами виконаних робіт від 30.11.2010 р. № 68361595, від 31.12.2010 р. № 76851595, від 31.01.2011 р. № 05091595, від 28.02.2011 р. №09851595, від 31.03.2011 р. № 15551595, від 31.10.2010 р. № 63331595; 3) виставленими рахунками від 15.03.2010 р. №16241595 на суму 5825 грн. 30 коп., від 30.04.2010 р. № 23411595 на суму 5264 грн. 93 коп., від 31.05.2010 р. №29981595 на суму 6351 грн. 01 коп., від 30.06.2010 р. №35481595 на суму 5476 грн. 70 коп., від 31.07.2010 р. № 44231595 на суму 7954 грн. 82 коп., від 31.08.2010 р. на суму 11809 грн. 20 коп., від 30.09.2010 р. № 58301595 на суму 3140 грн. 71 коп., від 31.10.2010 р. № 63331595 на суму 3857 грн. 47 коп., від 30.11.2010 р. № 68361595 на суму 2736 грн. 72 коп., від 31.12.2010 р. № 76851595 на суму 2567 грн. 30 коп., від 31.01.2011 р. №05091595 на суму 3062 грн. 52 коп., від 28.02.2011 р. № 09851595 на суму 1198 грн. 94 коп., від 31.03.2011 р. № 15551595 на суму 1694 грн. 16 коп.

ТОВ “АЙ-СІ-ЕЛ Україна”, порушуючи умови договору, своєчасно не оплатило вартість наданих ДП “Миколаївський Морський торговельний порт” послуг, унаслідок чого виникла основна заборгованість у сумі 9633514 грн. 40 коп., з якої 60939 грн. 78 коп. за порушення умов договору від 15.02.2008 р. № 16-Р про надання комунальних послуг, і про стягнення вказаної суми основної заборгованості ДП “Миколаївський Морський торговельний порт” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ “АЙ-СІ-ЕЛ Україна”.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2011 р. у справі № 5016/1266/2011(1/85) затверджено укладену між ДП “Миколаївський Морський торговельний порт” і ТОВ “АЙ-СІ-ЕЛ Україна” мирову угоду та припинено провадження у господарській справі.

ДП “Миколаївський Морський торговельний порт” звернулось до ТОВ “АЙ-СІ-ЕЛ Україна” із претензією від 05.08.2011 р. № 09/1474 про сплату пені в сумі 4609 грн. 43 коп., нарахованої на підставі пп. 4.1 п.4 укладеного сторонами договору за період несвоєчасної оплати вартості наданих послуг за виставленими рахунками в період з 11.04.2010 р. по 11.10.2010 р. (загальна вартість основного боргу складає суму 60939 грн. 78 коп.) отримання котрої відповідачем підтверджується копією поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (ас. 52). Проте, ТОВ “АЙ-СІ-ЕЛ Україна” пеню у визначеній сумі не сплатило.

Суд визнає, що до вказаних правовідносин застосуються положення законодавства щодо надання послуг.

Так, цивільним законодавством передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.901 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.193 ГК України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Умовами укладеного сторонами договору, зокрема пп.4.1, передбачено, що за несвоєчасну оплату рахунків споживач оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент затримки платежу, від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Ці умови договору узгоджуються з положення ч.1 ст.231 ГК України, згідно котрої законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається, та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, ст.ст.1,3 котрого визначено, що розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, нарахування пені за період прострочення сплати виставлених рахунків з 11 квітня 2010 року 29 червня 2011 року в сумі 4619 грн. 43 коп. є обґрунтованим. Проте, позовні вимоги про стягнення пені у вказаній сумі підлягають задоволенню частково в сумі 477 грн. 62 коп., з огляду на таке.

Частиною 6 ст.232 ГК України визначено порядок застосування штрафних санкцій, зокрема, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Ні законом, ні укладеним сторонами договором щодо спірних правовідносин не встановлено іншого порядку застосування штрафних санкцій ніж визначеного ч.6 ст. 232 ГК України.

Таким чином, розмір нарахованої позивачем пені з порушенням положень ч.6 ст.232 ГК України є безпідставним і судом відхиляється.

Поняття позовної давності надано у ст. 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується скорочена позовна давність в один рік.

Наслідки спливу позовної давності передбачені ст.267 ЦК України, згідно п.4 котрої сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

ДП “Миколаївський Морський торговельний порт” звернулося з позовом у даній справі до Господарського суду Миколаївської області 27.12.2011 р., про що свідчить штамп канцелярії суду за вх. № 29842/2011, тому строк позовної щодо вимог про стягнення пені, нарахованої за прострочення зобовязання по сплаті вартості наданих ДП “Миколаївський Морський торговельний порт” за період з 27 грудня 2010 року, встановлений ч.2 ст.258 ЦК України, вже сплив, і підстав для відновлення цього строку позивач не навів.

Ураховуючи викладене, та що відповідач у відзиві на позов заявив про застосування судом до вимог позивача строку позовної давності по рахункам, виставленим за період надання послуг березень-листопад 2010 року, суд визнає позовні вимоги за даний період не підлягаючими задоволенню, у звязку із закінченням строку позовної давності.

Отже, нарахована пеня підлягає стягненню в загальній сумі 477 грн. 62 коп.: з моменту кінцевого строку оплати рахунку №76851595 від 31.12.2010 р., а саме з 10.01.2011 р., по кінцевий строк нарахування пені за несвоєчасну сплату рахунку № 15551595 від 31.03.2011 р. - 10.10.2011 р.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату судового збору у разі задоволення позову - на відповідача.

У судовому засіданні, згідно із ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. 43, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Державного підприємства “Миколаївський Морський торговельний порт” задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АЙ-СІ-ЕЛ Україна”, 54001, вул. Лягіна, 4, кімната 402, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 33730291, на користь Державного підприємства “Миколаївський Морський торговельний порт”, 54002, вул. Заводська, 23, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 01125608, грошові кошти в загальній сумі 477 (чотириста сімдесят сім) грн. 62 коп. пеня, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату судового збору в сумі 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено 30.01.2012 року.

Суддя Ю.М. Коваль