Рішення № 21275160, 24.01.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" січня 2012 р. Справа № 16/169-11

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодизельремпостач», м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства «Укренергобудмеханізація», м. Вишгород

про стягнення 10 245,05 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Сафіна Н.М. - наказ № 6-К від 28.04.2006р. (директор);

від відповідача: не зявився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автодизельремпостач»(далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою № 17 від 09.12.2011р. (Вх. №суду 6773 від 26.12.2011р.) до Відкритого акціонерного товариства «Укренергобудмеханізація»(далі відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 7 463,56 грн., 716,69 грн. 3% річних, 2 064,80 грн. інфляційних, а всього 10 245,05 грн. та судові витрати.

Відповідно до ухвали від 28.12.2011р. порушено провадження у справі № 16/169-11 та призначено її розгляд на 10.01.2012р. о 12 год. 30 хв.

Позивач в судовому засіданні 10.01.2012р. та 24.01.2012р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судове засідання 10.01.2012р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 28.12.2011р., яку відповідач отримав 04.01.2012р., про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення. Витребувані документи (п. 4 ухвали від 28.12.2011р.) відповідач суду не надав.

Враховуючи неявку відповідача, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та обєктивного вирішення спору на 24.01.2012р. за участю повноважних представників сторін.

Представник відповідача в судове засідання 24.01.2012р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 10.01.2012р., яку відповідач отримав 16.01.2012р., про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення. Витребувані документи (п. 3 ухвали від 10.01.2012р.), а саме відзив на позовну заяву та інші документи, відповідач суду не надав.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 28.12.2011р. про порушення провадження у справі та ухвалою суду від 10.01.2012р., які відповідач отримував під підпис, зазначені ухвали суду направлялась за адресою відповідача, зазначеною у витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.01.2012р. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.

Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автодизельремпостач»(«Продавець»далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укренергобудмеханізація»(«Покупець»далі відповідач) 01.06.2008р. було укладено Договір № 44 (надалі Договір), згідно якого позивач зобовязується періодично (партіями) передавати у власність (у повне господарське володіння) відповідачу продукцію, надалі (товар), який відповідач зобовязується прийняти та своєчасно здійснити оплату на умовах, визначених цим Договором та Додатковими Угодами (п. 1.1 Договору).

Ціна, асортимент та кількість товару, який відвантажується за цим Договором наведено у накладних на кожну конкретну партію товару, які є невідємними складовими частинами Договору (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 7.1 Договору, кінець дії Договору 31.12.2008р., але не раніше, ніж до повного взаєморозрахунку сторін.

Позивач свої договірні зобовязання виконав належним чином та поставив відповідачу товар всього на суму 9 937,83 грн., що підтверджується накладними: № 2509 від 26.11.2008р. на суму 3 855,08грн.; № 2510 від 26.11.2008р. на суму 1 759,20грн.; № 2534 від 02.12.2008р. на суму 2 606,35грн.; № 2536 від 03.12.2008р. на суму 312,00грн.; № 2614 від 22.12.2008р. на суму 1 405,20грн. Про приймання товару по вказаним видатковим накладним свідчить підпис представника відповідача.

Факт надання позивачем та отримання відповідачем (а саме його представником ОСОБА_1.) товару підтверджується наявними в матеріалах справи (доданих до позовної заяви) копіями Довіреностей на отримання матеріальних цінностей (з відбитком печатки відповідача, підписами керівника та головного бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудмеханізація») серія ЯОЮ № 495783 від 04.11.2008р. та серія ЯПК № 894822 від 02.12.2008р.

Позивач виконав свої зобовязання належним чином, претензій щодо якості поставленого товару від відповідача не надходило.

Згідно п. 3.1 Договору, відповідач зобовязується здійснити 100% оплату вартості відвантаженої партії товару не пізніше 7 календарних днів з дати відвантаження товару (можлива попередня оплата).

З доказів по справі вбачається, що відповідач частково оплатив поставлений позивачем товар всього відповідач сплатив 2474,27 грн., що підтверджується виписками з банку від 20.07.2009р. на суму 1759,20 грн., від 03.08.2009р. на суму 312,00 грн. та від 30.07.2010р. на суму 403,07 грн.

Отже, відповідно до розрахунку позивача доданого до позовної заяви залишок боргу відповідача становить 7 463,56 грн.

Відповідач свої договірні зобовязання щодо повної оплати отриманого від позивача товару, в порушення п. 3.1 спірного договору не виконав, залишок боргу у розмірі 7 463,56 грн. не сплатив.

Таким чином, станом на час звернення позивача до суду з позовною заявою у відповідача перед позивачем за Договорм № 44 від 01.06.2008р. рахується заборгованість у розмірі 7 463,56 грн.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Позивач зазначає, що товар у повному обсязі не оплачений, а тому сума боргу відповідача за поставлений товар на підставі Договору № 44 від 01.06.2008р. складає згідно позовних вимог 7 463,56 грн., що підтверджується матеріалами справи, а відповідачем не спростовано.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обовязок доказування та заперечування покладається на сторони.

Відповідач у судові засідання не зявився (хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами суду, які відповідач отримував), відзиву або доказів оплати поставленого позивачем товару відповідач суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 7 463,56 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 7 463,56 грн. підлягає задоволенню.

У звязку з простроченням відповідачем виконання грошового зобовязання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 2 064,80 грн. за період з січня 2009р. по листопад 2011р. включно та 3% річних в розмірі 716,69 грн. за період з 30.12.2008р. по 31.12.2011р. включно на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунок позивача щодо 3% річних та інфляційних, який відповідає вимогам законодавства та обставинам справи та підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному розмір: 7 463,56 грн. основної заборгованості, 2 064,80 грн. інфляційних та 716,69 грн. 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укренергобудмеханізація» (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Промислова, буд. 4, ідентифікаційний код 04630672, р/р 260036252972 в Київській регіональній дирекції ПАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 322904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодизельремпостач»(01013, м. Київ, провулок. Деревообробний, буд. 3, ідентифікаційний код 31721636, р/р 26009020684001 в АКБ «Київ», МФО 322498) 7463 (сім тисяч чотириста шістдесят три) грн. 56 коп. основної заборгованості, 2 064 (дві тисячі шістдесят чотири) грн. 80 коп. інфляційних, 716 (сімсот шістнадцять) грн. 69 коп. 3% річних, а також 1 411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя О.О.Христенко