Рішення № 21274657, 11.01.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" січня 2012 р. Справа № 2/049-11

за позовом приватного підприємства “Зевс”, м. Донецьк,

до відповідача приватного малого підприємства “Ассоль”, м. Обухів,

про стягнення 4856,28 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1., уповноважений, довіреність від 08.07.2011р. б/н;

від відповідача:не зявився.

СУТЬ СПОРУ :

позивач приватне підприємство “Зевс”, м. Донецьк 28.11.2011р. звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача приватного малого підприємства “Ассоль”, м. Обухів, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 4414,80 грн. за договором поставки напоїв від08.07.2010р. № К 3649, штраф в сумі 441,48грн., всього 4856,28грн., а також покласти на відповідача відшкодування позивачу 1411,50 грн. судового збору.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не розрахувався в повному обсязі з позивачем за поставлений товар згідно видаткових накладних: № 13КК020068 від 27.07.2010р. на суму 3626,94грн.; №13КК020633 від 31.07.2010р. на суму 172,80грн.; №13КК021163 від 08.08.2010р. на суму 441,60грн.; №13КК021164 від 08.08.2010р. на суму 800,00грн., у встановлені договором строки. Також позивач стверджує, що за порушення строку оплати товару з відповідача належить до стягнення передбачений договором штраф у розмірі 10 % від суми боргу, який становить 441,48 грн.

Ухвалою від 21.12.2011р. розгляд справи по суті було відкладено у звязку із неявкою представника позивача, неподанням сторонами витребуваних документів.

Від відповідача на адресу суду 21.12.2011р. надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач стверджує, що станом на 01.09.2010р. сума заборгованості відповідача перед позивачем дійсно складала 4414,80 грн., що підтверджується доданим до матеріалів справи актом звірки взаєморозрахунків. Однак, відповідач протягом 2011 року повністю погасив заборгованість перед позивачем і станом на 21.12.2011р. заборгованість відсутня. За таких обставин відповідач просить суд відмовити в позові повністю.

В судове засідання 11.01.2012р. представник відповідача не зявився. Представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог від 11.01.2012р., згідно якої позивач підтверджує погашення відповідачем суми боргу за отриманий товар в повному обсязі та просить суд стягнути з відповідача штраф, згідно п. 7.5. договору поставки напоїв № К 3649 від08.07.2010р., в сумі 199,99грн., а також відшкодувати 1411,50грн. судового збору, так як повна оплата боргу мала місце тільки після подання позову до суду.

Відповідно до частини четвертої ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Розглянувши подану заяву про зменшення розміру позовних вимог від 11.01.2012р. б/н., враховуючи, що у вказаній заяві позивачем не змінено предмет або підставу позову, а лише зменшено розмір позовних вимог, а також враховуючи, що пунктом 1 резолютивної частини ухвали від 21.12.2011р. розгляд справи по суті не було розпочато, а було відкладено на 11.01.2012р., суд приймає до розгляду вказану заяву.

Відповідно до вищевикладеного справа розглядається в редакції позовних вимог викладених у вищевказаній заяві про зменшення розміру позовних вимог від 11.01.2012р. про стягнення з відповідача штрафу в сумі 199,99 грн. та судових витрат.

Враховуючи обмежений ст. 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов приватного підприємства “Зевс”, м. Донецьк , (далі ПП “Зевс”) до відповідача приватного малого підприємства “Ассоль”, м Обухів (далі ПМП “Ассоль”), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Підставою виникнення взаємних прав та обовязків сторін у справі є укладений між ними 08.07.2010р. договір поставки напоїв № К3649 (далі Договір), відповідно до умов якого ПП “Зевс” (постачальник) зобовязується поставити ПМП “Ассоль” (покупець) напої (за договором товар) партіями згідно замовленням останнього, а покупець зобовязується прийняти такий товар та сплатити його вартість на наступних умовах:

-Найменування, асортимент, кількість та ціна товару визначається за домовленістю сторін та вказується у видаткових накладних, які являються невід'ємною частиною даного договору. Особа, яка підписала видаткову накладну від імені покупця, має всі повноваження щодо узгодження умов поставки від імені покупця (п. 1.2 договору).

-Повноваження особи, що підписує видаткову накладну, підтверджується довіреністю, або наданням постачальнику письмового повідомлення з відтиском печатки (штампа), яким на документах про прийняття товару буде скріплюватися підпис матеріально-уповноваженої особи від покупця (п. 1.3. договору).

-Документи, оформлені у відповідності до умов, передбаченими п. 1.3. даного договору, являються належним доказом повного виконання зобовязань постачальника по поставці товару, узгодженні асортименту, кількості, ціни товару, а також місця, дати та часу поставки уповноваженою особою покупця і прийняття товару покупцем (п. 1.4. договору).

-Товар поставляється на умовах DDP у відповідності до правил “Інкотермс 2000”. Місце поставки узгоджується при прийнятті замовлення і вказується в товарно-транспортних накладних. При протиріччі умов даного договору положенням правил “Інкотермс 2000”, умови цього договору мають переважне значення (п. 3.1 договору).

-Приймання всієї партії товару по якості та кількості здійснюється покупцем в момент передачі товару від постачальника до покупця в порядку та строки, встановлені діючим законодавством України. Після підписання представником покупця документів про приймання товару (накладна, товарно-транспортна накладна) претензії по кількості та асортименту поставленого товару постачальником не приймаються (п. 3.3. договору).

-Перехід права власності на товар і ризик випадкової загибелі переходить до покупця в момент підписання накладної уповноваженою особою сторони даного договору (п. 3.4. договору).

-Ціни на товар вільні. Ціна товару визначається за домовленістю сторін в момент передачі товару та вказується у видаткових накладних, які являються невід'ємною частиною даного договору (п.4.1 договору).

-Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, або іншим, не забороненим діючим законодавством способом (п. 4.2. договору).

-Строк оплати за отриманий товар: 100 % передплата та відстрочка платежу на 14 календарних днів з дня прийняття товару покупцем (п.4.3 договору).

- У разі затримки оплати понад 30 календарних днів, покупець зобовязується додатково до суми боргу оплатити постачальнику штраф у розмірі 10 % від суми боргу (п. 7.5. договору).

- Всі зміни та доповнення до договору оформлюються у вигляді додаткових угод або протоколів розбіжностей, що підписуються обома сторонами (п. п. 91 та10.1 договору).

- Даний договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє протягом двох років з дати укладення, а по грошовим зобовязанням до їх повного виконання (п. 6.1. договору).

Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором поставки, за яким, згідно частин 1 та 2 ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

На виконання своїх господарських зобовязань ПП “Зевс” поставило ПМП “Ассоль” товар, а саме напої, на загальну суму 5041,74 грн., про що свідчать підписані повноважними представниками сторін видаткові накладні (належним чином засвідчені копії видаткових накладних та відповідних ним товарно-транспортних накладних з відмітками відповідача про отримання товару залучені до матеріалів справи), та не заперечується відповідачем.

Як вбачається з доданої до матеріалів копії банківської виписки по особовому рахунку ПП“Зевс”, виданою ПАТ “Комерційний Банк “Український фінансовий світ” в м.Донецьк, відповідач платіжним дорученням від 11.08.2010р. сплатив частину коштів за отриманий товар в сумі 626,94 грн.

За таких обставин, залишок заборгованості відповідача перед позивачем за договором поставки напоїв від 08.07.2010р. станом на 01.09.2010р. склав 4414,80 грн., що підтверджує позивач, не заперечує відповідач та підтверджується підписаним обома сторонами актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.08.2010р. по 31.08.2010р. по договору К-3649 від 08.07.2010р. (копія залучена до матеріалів справи). Відповідачем визнаний факт заборгованості перед позивачем станом на 01.09.2010р. в сумі 4414,80грн., про що зазначено у відзиві на позовну заяву.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи копій банківських виписок по особовому рахунку відповідача, виданою ПАТ “Креді Агріколь Банк” в м.Києві, відповідачем були сплачені ПП «Зевс»в рахунок погашення заборгованості за Договором кошти наступними платіжними дорученнями:

від 10.08.2011р. № 100 на суму 1414,84грн.;

від 12.09.2011р. № 146 на суму 1000,00грн.;

Таким чином, на момент звернення позивача з позовом до господарського суду 28.11.2011р., заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становила 4414,80грн. 1414,84 грн. 1000,00 грн. = 1999,96 грн., що не заперечується позивачем.

Як вбачається з доданої до матеріалів справи копії банківської виписки по особовому рахунку позивача, виданою ПАТ “КБ “Український фінансовий світ” в м.Донецьк, відповідачем було сплачено в рахунок погашення заборгованості за Договором від 08.08.2010р. кошти в сумі 2000,00 грн. платіжним дорученням від 19.12.2011р.

Таким чином, на момент розгляду справи відповідач повністю погасив заборгованість перед позивачем за отриманий товар за договором поставки напоїв від 08.07.2010р. № К3649, при чому переплата становить 0,04 грн.

Відповідно до п. 4.3. договору оплата за отриманий товар здійснюється з відстрочкою платежу на 14 календарних днів з дня прийняття товару покупцем.

Відповідач, у встановлений п. 4.3. договору строк, не розрахувався в повному обсязі за поставлений позивачем товар, чим порушив умови грошового зобовязання та на момент подання позову заборгував позивачу 1999,96грн.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин судом встановлений факт порушення відповідачем своїх зобовязань за договором, який полягає у простроченні оплати за поставлений товар в сумі 1999,96 грн. на строк більше ніж 30 днів, і який призвів до необхідності позивачу звернутися за захистом свого порушеного права до господарського суду та до необхідності здійснення витрат на сплату судового збору.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Позивачем заявлено до стягнення суму штрафу 199,99 грн., передбаченого пунктом 7.5. Договору поставки напоїв від 08.07.2010р. №К3649, яким встановлено, що у разі затримки оплати понад 30 календарних днів, покупець зобовязується додатково до суми боргу оплатити постачальнику штраф у розмірі 10 % від суми боргу.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобовязання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 7.5. Договору поставки напоїв від 08.07.2010р. №К3649 встановлено, що у разі затримки оплати понад 30 календарних днів, покупець зобовязується додатково до суми боргу оплатити постачальнику штраф у розмірі 10 % від суми боргу.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Отже враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого грошового зобовязання перед позивачем понад 30 календарних днів станом на день звернення позивача до суду;

- строк та порядок оплати товару, встановлені п. 4.3. договору;

- відповідальність за порушення грошового зобовязання, передбачену пунктом 7.5. договору;

- наявність переплати за поставлений товар в сумі 0,04 грн. станом на день розгляду справи, яка має бути зарахована в рахунок належного до стягнення штрафу;

- арифметично вірно розрахувавши штраф, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 199,99 грн. підлягає задоволенню частково в сумі 199,95 грн.

За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості та штрафу, надані позивачем, суд задовольняє позов приватного підприємства “Зевс” частково та приймає рішення про стягнення з відповідача приватного малого підприємства “Ассоль” штрафу в сумі 199,95грн. за прострочення оплати поставленого товару понад 30 днів.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача та позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 11, частиною 1 ст.509, ст. ст. 525, 526, частиною 1 ст. 546, ст. 547, частинами 1, 2 ст. 549, 610, пунктом 3) частини 1 ст. 611, ст. ст. 625, 629, частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст.173, 230, частинами 4, 6 ст. 231, частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України та статтями 4, 33, 35, 36, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов приватного підприємства “Зевс” до приватного малого підприємства “Ассоль” про стягнення штрафу в сумі 199,99грн. задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного малого підприємства “Ассоль” (08703, Київська область, м. Обухів, вул. Каштанова, буд. 4, код ЄДРПОУ 13713919, р/р 26000005079001 в ПАТ “Індекс-Банк”, МФО 300614, або з будь-якого іншого рахунку, належного боржнику)

на користь приватного підприємства “Зевс” (83102, Донецька область, м.Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 73, код ЄДРПОУ 31578034, р/р 26008002000013 в ПАТ“Український фінансовий світ”, м. Донецьк, МФО 377777)

199,95 грн. (сто девяносто дев'ять гривень девяносто п'ять копійок) штрафу,

1411,21 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять гривень двадцять одну копійку) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 24.01.2012р.