Рішення № 21274582, 18.01.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" січня 2012 р. Справа № 3/159-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”, м. Бориспіль доТовариства з обмеженою відповідальністю “Інтерєр-Аеропорт”, м. Бориспіль третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області, м. Київ про стягнення 130672,74 грн.

за участю представників:

від позивача:ОСОБА_1., за дов. від 03.01.2012р. №35-30-5;

від відповідача:ОСОБА_2, за дов. від 09.11.2011р.;

від 3-ої особи:ОСОБА_3, за дов. від 23.12.2011р. №61.

Обставини справи:

Державним підприємством “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (надалі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерєр-Аеропорт” (надалі відповідач) про стягнення 130672,74 грн., з яких: 103452,55 грн. основного боргу, 4590,38 грн. пені, 888,36 грн. 3% річних, 21725,03 грн. штрафу та 16,42 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобовязання за договором оренди від 22.03.2011р. №37-14-101, а саме: не здійснював розрахунків з позивачем по орендній платі на основі актів приймання-здачі виконаних послуг згідно договору оренди від 22.03.2011р. №37-14-101.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.11.2011р. порушено провадження у справі, залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення ФДМ України по Київській області та її розгляд призначено на 30.11.2011р.

29.11.2011р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подані документи на вимогу ухвали господарського суду Київської області від 11.11.2011р.

Крім того, через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що у провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №9/135-11 за позовом Регіонального відділення ФДМ України по Київській області до відповідача за участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” про стягнення 178684,57 грн. Відповідач зазначає, що дану справу не можна розглядати без до вирішення справи №9/135-11 по суті та вирішення питання щодо розірвання спірного договору та того, чи підлягає орендна плата за спірним договором сплаті.

Відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Оскільки відповідачем належними та допустимими доказами не доведено факту неможливості розгляду даної справи до вирішення справи №9/135-11, яка знаходиться у проваджені господарського суду Київської області, суд вирішив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №3/159-11 відмовити.

30.11.2011р. через канцелярію господарського суду Київської області представником Регіонального відділення ФДМ України по Київській області подано клопотання про розгляд даної справи без його участі у звязку з значною завантаженістю працівників останнього.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.11.2011р., у звязку з необхідністю часу для дослідження поданих документів, розгляд справи відкладено на 14.12.2011р.

13.12.2011р. через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав письмові пояснення, які взяті судом до уваги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.12.2011р., у звязку з неявкою представника третьої особи, розгляд справи відкладено на 20.12.2011р.

У судовому засіданні, яке відбулось 20.12.2011р. представниками сторін подано клопотання, у порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.12.2011р., продовжено строк розгляду справи та, у звязку з неявкою представника третьої особи, розгляд справи відкладено на 18.01.2012р.

13.01.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав письмові пояснення, які взяті судом до уваги.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників судового процесу, суд

встановив:

Листом від 30.12.2010р. №14-13-14-3006 Регіональне відділення ФДМ України по Київській області (орендодавець) повідомило ТОВ “Інтерєр-Аеропорт” (орендар) про те, що конкурсною комісією 29.12.2010р. останнє визнано переможцем конкурсу на право укладення договору оренди частини нежитлового приміщення на другому поверсі Терміналу "В" загальною площею 36,0 кв.м., що розташоване за адресою: м. Бориспіль, аеропорт та перебуває на балансі ДП "Міжнарожний аеропорт "Бориспіль".

Листами від 11.03.2011р. №827-б/к та №№828-б/к відповідач просить у орендодавця та балансоутримувача у порядку частини шостої ст.762 Цивільного кодексу України звільнити його від орендної плати до отримання дозволу на відкриття магазину безмитної торгівлі.

Листом від 15.03.2011р. №01-22-1294 позивач повідомив відповідача про те, що питання щодо звільнення відповідача від орендної плати належить до компетенції орендодавця.

22.03.2011р. між Регіональним відділення ФДМ України по Київській області (орендодавець, 3-тя особа), ДП "Міжнарожний аеропорт "Бориспіль" (балансоутримувач, позивач) та ТОВ “Інтерєр-Аеропорт” (орендар, відповідач) було укладено договір оренди №37-14-101 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі договір), відповідно до п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення та частину нежитлового приміщення на другому поверсі Терміналу "В", загальною площею 36 кв. м. (далі майно). Відповідно до п.1.2. договору майно знаходиться на балансі балансоутримувача та розміщене за адресою: 08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

У п. 1.4. договору вказано, що майно передається в оренду для розміщення кафе.

Відповідно до п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту передачі-приймання майна.

Згідно із п.п. 3.2. договору орендна плата визначається за результатами конкурсу за базовий місяць розрахунку орендної плати (останній місяць за який є інформація про індекс інфляції) без врахування ПДВ становить 29300,00 грн., відповідно до розрахунку плати за базовий місяць оренди державного майна що знаходиться на балансі ДП "МА "Бориспіль" за договором №37-14-101 від 22.03.2011р.

Відповідно до п. 3.4. договору орендна плата за кожний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Якщо індекс інфляції за поточний місяць складає менше 100%, то орендна плата визначається на рівні орендної плати за попередній місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно із п. 3.5. договору орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця, не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду за який здійснюється платіж, згідно з рахунком-фактурою, який надає орендарю балансоутримувач.

У п. 5.4.договору вказано, орендар зобовязується з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати у бухгалтерії балансоутримувача рахунок та акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 15 числа того ж місяця.

Договір укладено строком на два роки одинадцять місяців, що діє з 22.03.2011р. до 21.02.2014р. включно, підписано представниками сторін та скріплено їх печатками.

22.03.2011р. на виконання п. 2.1. договору повноважними представниками сторін було підписано акт передачі-приймання орендованого майна за договором від 22.03.2011р. №37-14-101 та скріплено їх печатками.

Листом від 14.04.2011р. №13-14-839 Регіональне відділення ФДМ України по Київській області (орендодавець) повідомило відповідача, що не заперечує проти звільнення останнього від сплати орендної плати при умові надання підтвердження, що майно не використовується. Листами від 27.05.2011р. № 01-22-2504 та №01-22-2503 позивачем підтверджено, що орендоване майно орендарем не використовується. 14.09.2011р. представником відповідача отримано претензію від 08.09.2011р. №35-28/5-34 надіслану позивачем щодо сплати заборгованості за договором оренди від 22.03.2011р. №37-14-101 нерухомого майна, що належить до державної власності, доказом чого є повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого долучена до матеріалів справи.

У листі-повідомленні від 06.10.2011р. №1035-б/к про результат розгляду зазначеної претензії відповідач посилається на зазначені вище листи, відповідно до яких його, у порядку частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України, останнього було звільнено від сплати орендної плати.

Відповідно до частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач посилається на обставини як такі за які він не відповідає та через які не може використовувати орендоване майно, видачу Київською митницею Дозволу на відкриття магазину безмитної торгівлі, але договір оренди від 22.03.2011р. №37-14-101 укладено з метою розміщення у орендованому приміщенні кафе (п.1.4. договору).

У пункті 14.1.102. частини першої ст. 14 Податкового кодексу України вказано, що магазин безмитної торгівлі (далі - безмитний магазин) - заклад торгівлі товарами, що знаходяться в митному режимі магазину безмитної торгівлі відповідно до Митного кодексу України.

Відповідно до Наказу Держкомстатистики "Про затвердження Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства" кафе - різновид об'єкта ресторанного господарства, що має виробничі приміщення, зал для відвідувачів і реалізує широкий асортимент страв і кулінарних виробів нескладного приготування, хлібобулочні і борошняні кондитерські вироби, гарячі і холодні напої, кисломолочні продукти, товари, що купуються, із застосуванням методів самообслуговування або обслуговування офіціантами.

Із зазначеного вище вбачається, що магазин безмитної торгівлі та кафе не є тотожними обєктами, оскільки кафе різновид ресторанного господарства, а магазин митної торгівлі заклад торгівлі товарами.

Відповідно до частини другої статті 285 Господарського кодексу України орендар може бути зобов'язаний використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду.

У п. 5.1. договору вказано, що орендар зобовязаний використовувати майно відповідно до його призначення та умов договору, а у п. 4.1. вказано, що майно передається в оренду для розміщення кафе.

Враховуючи усе вказане вище, суд ставиться критично до пояснень відповідача щодо того, що він не мав змоги використовувати орендоване за призначенням у звязку з обставинами за які він не відповідає, оскільки договір оренди було укладено для розміщення у орендованому приміщенні кафе, а не магазину безмитної торгівлі.

Позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору не виконав свої зобовязання щодо внесення орендної плати, у звязку з чим станом на 07.11.2011р. за ним рахується заборгованість в розмірі 103452,55 грн. за період 22.03.2011р. по 30.09.2011р. На підтвердження вказаної заборгованості позивачем до позовних матеріалів залучено копії актів приймання-здачі виконаних послуг згідно договору оренди №37-14-101 від 22.03.2011р.: від 31.03.2011р. на суму 12401,16 грн., від 30.04.2011р. на суму 38943,22 грн., від 31.05.2011р. на суму 39254,74 грн., від 30.06.2011р. на суму 39411,90 грн., від 31.07.2011р. на суму 39411,90 грн., від 31.08.2011р. на суму 39411,90 грн., від 30.09.2011р. на суму 39451,27 грн. на загальну суму 103452,55 грн.

Згідно з частиною шостою ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини першої та п'ятої статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приписами частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань за Договором оренди.

Згідно із п. 3.5. договору орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця, не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду за який здійснюється платіж, згідно з рахунком-фактурою, який надає орендарю балансоутримувач

Перевіривши розрахунок основної заборгованості позивача, суд встановив, що він є невірним, оскільки не відповідає результатам розрахунку суду і становить 103452,55 грн., а не 74485,83 грн. У звязку з цим суд частково задовольняє вимоги позивача по стягненню основного боргу, а саме у розмірі 74485,83 грн.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 4590,38 грн. пені, 888,36 грн. 3% річних, 21725,03 грн. штрафу та 16,42 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних, суд встановив, що він є невірним, оскільки не відповідає результатам розрахунку суду і становить 888,36 грн., а не 639,52 грн. У звязку з цим суд частково задовольняє вимоги позивача по стягненню 3% річних, а саме у розмірі 639,52 грн.

Перевіривши розрахунок позивача щодо інфляційних втрат, суд встановив, що він є невірним, оскільки не відповідає результатам розрахунку суду і становить 16,42 грн., а не 11,82 грн. У звязку з цим суд частково задовольняє вимоги позивача по стягненню інфляційних втрат, а саме у розмірі 11,82 грн. Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини першої ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пунктом 3.5. договору оренди від 22.03.2011р. №37-14-101 встановлено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.5. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з нарахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до частини шостої ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд встановив, що він є невірним, оскільки не відповідає результатам розрахунку суду і становить 4590,38 грн., а не 3269,90 грн. У звязку з цим суд частково задовольняє вимоги позивача по стягненню пені, а саме у розмірі 3269,90 грн.

У п. 3.11. договору оренди від 22.03.2011р. №37-14-101 встановлено, що у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 3 місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 21 % від суми заборгованості.

Перевіривши розрахунок штрафу позивача, суд встановив, що він є невірним, оскільки не відповідає результатам розрахунку суду і становить 21725,03 грн., а не 15642,02 грн. У звязку з цим суд частково задовольняє вимоги позивача по стягненню штрафу, а саме у розмірі 15642,02 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 74485,83 грн. основного боргу, 639,52 грн. 3% річних, 3269,90 грн. пені, 11,82 грн. інфляційних втрат та 15642,02 грн. штрафу загалом 94049,09 грн. Судові витрати, відповідно до частини пятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Аеропорт" (08300, Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт, приміщення на першому поверсі галереї Терміналу "В"; код ЄДРПО України 33999451) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль"; код ЄДРПО України 20572069) 74485 (сімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят п'ять гривень) 83 коп. основного боргу, 3269 (три тисячі двісті шістдесят дев'ять гривень) 90 коп. пені, 639 (шістсот тридцять дев'ять гривень) 52 коп. 3% річних, 11 (одинадцять гривень) 82 коп. інфляційних втрат, 15642 (п'ятнадцять тисяч шістсот сорок дві гривні) 02 коп. штрафу та 1880 (одну тисячу вісімсот вісімдесят гривень) 98 коп. судового збору. 3.У решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяА.В. Лопатін

Дата підписання повного тексту рішення: 20.01.2012р.